Тема уроку: Особливості будови елементарного роздуму (5 клас)

Мета: формувати вміння розрізняти тексти різних типів мовлення;
формувати вміння будувати елементарний роздум; удосконалювати навички
визначати тему й головну думку тексту, його типове значення; розвивати
критичне мислення; збагачувати й уточнювати словниковий запас школярів.

Обладання: роздавальний матеріал, інтерактивна дошка (або кодоскоп).

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

Заповнення таблиці (першої та другої граф).

Що ми знаємо? Про що маємо дізнатись? Про що дізнались?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

Які типи мовлення вам відомі? (На інтерактивній дошці накреслено схему)

ТИПИ

МОВЛЕННЯ

ОПИС

РОЗДУМ

ОЦІНКА

На які питання відповідає розповідь? опис? роздум?

ІІІ. Осмислення знань.

*Робота в групах.

Завдання. Прочитати подані на картках тексти. Визначити тип мовлення
кожного з них. Свою думку обґрунтувати. Що об’єднує ці тексти?
Визначити тему й головну думку кожного.

Текст А.

У народі існує повір’я, що від тих батьків, які не знають та не
дотримуються звичаїв, народжуються діти, що стають вовкулаками. У день
Святого Юрія така дитина перекидається вовком та бігає разом з іншими
звірами лісом. Потім вона знову стає людиною. Живучи в людській подобі,
вовкулака з людьми не вітається, до церкви не ходить, звичаїв людських
не знає і знати не хоче.

Словник. Вовкулака —

Текст Б.

Різдвяну зірку виготовляли, як правило, із звичайного решета, до
якого прикріпляли промені, обклеєні різнокольоровим промасленим папером.
Зірку прикрашали фольгою, яскравими стрічками та китицями. Усередину
вставляли свічку, яку під час виконання обряду запалювали.

Зірка була яскрава, виразна, акуратно й ретельно оздоблена. Це був
традиційний атрибут обряду колядування.

Словник. Атрибут —

Текст В.

Людина не має права забувати народні звичаї, традиції, тому що
душа її буде здpібнена. Не перейнявши від дідів та батьків усе найкраще
з її народом надбаного, така людина не зможе це найкраще зберегти й
передати у спадок своїм дітям та онукам. Ось чому знати й берегти
народні традиції та звичаї зобов’язаний кожен з нас.

Словник. Традиція —

Прослуховування відповідей, що їх підготували групи. Обговорення
відповідей.

Вивчення нового матеріалу на основі тексту В.

А) поділ тексту на логічні частини;

Б) ознайомлення учнів з будовою розгорнутого елементарного роздуму (з
опорою на схему);

ВИСНОВОК

тому що… через те,що…

отже,…

таким чином,…

В) ознайомлення п’ятикласників з будовою стягненого елементарного
роздуму (з опорою на схему);

Чому?

ТЕЗА

ДОКАЗ

Тому що…

Г) словникова робота.

РОЗДУМ – висловлювання, у якому автор передає свої міркування.

ТЕЗА – твердження, що потребує доведення.

ДОКАЗ (АРГУМЕНТ) – думка на підтвердження правильності висловленого
твердження (тези).

ВИСНОВОК – логічний підсумок, остаточна думка.

*Робота в парах. З-поміж записаних на дошці слів і виразів виписати
спочатку такі, що можуть поєднувати в тексті тезу й докази, а потім ті,
що мають поєднувати докази та висновок.

Доведемо це. Тому що … . Це можна довести так (таким чином). Узагальним
сказане. Це пояснюється так. Отже, … Через те, що… . Я думаю, що… . На
мою думку…. Я впевнений, що … .

Робота в групах. У записаному на дошці тексті визначити складові частини
(тезу, докази, висновок).

Верба завжди була для людей позначкою води на землі. Верба росла біля
річок, ставків, струмків. Отже, правдивим є прислів’я: «Де сріблиться
вербиця, там свіжа водиця».

ІІІ. Рефлексія.

Творче завдання (робота 2-4- усі разом у групі).

Завдання. Прочитати прислів’я. Яку тезу та які докази на її
підтвердження можна дібрати до кожного з них так, щоб прислів’я було
висновком? Дібрані тези й докази запишіть.

На сонці тепло, а біля матері добре (зразок тези: найрідніша людина в
світі – мати).

Правди не сховаєш (зразок тези: ніколи не слід обманювати).

Одна голова добре, а дві краще (зразок тези: перш ніж до діла братися,
треба поради спитатися).

Підбиття підсумків уроку.

*Бесіда.

Чи досягнуто мети уроку?

Що нового дізнались?

Чого навчились? (Заповнити останню графу таблиці).

Де й навіщо можна застосувати здобуті знання й набуті вміння?

Домашнє завдання. На основі однієї з тез (на вибір) попереднього
завдання скласти й записати роздум. Дібрати влучний та образний
заголовок.

УРОК 2

Тема: Будова твору-роздуму на морально-етичну тему (10 клас).

Мета: закріпити знання про типи мовлення; удосконалювати вміння будувати
роздум; ознайомити з особливостями будови твору на морально-етичну
тему; сприяти формуванню навичок міжособистісного спілкування;
розвивати критичне мислення.

Обладнання: роздавальний матеріал, інтерактивна дошка.

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Робота в парах. Кожна пара ділить аркуш зошита на три частини.

Духовність Культура Особистість

Протягом 3 хв. кожній парі потрібно записати в кожній з колонок усе, що
спало на думку стосовно зазначених понять.

По закінченні часу учні об»єднаються в четвірки і протягом 2 хв. Ще раз
обговорюють зазначені поняття, доповнюючи утворені графи новими записами

Завершивши роботу кожна з четвірок почергово читає записані
слова-асоціації. На дошці креслиться асоціативне гроно. Учні
виокремлюють ключові поняття.

Учитель. Усі ви маєте видрукуваний на аркуші текст «Духовна культура
особистості». Ви маєте його прочитати й опрацювати особливим методом.

Кожного разу, коли вам зустрінеться нова для вас інформація, позначте її
на берегах аркуша символом NB.

Якщо трапиться цікава для вас думка, позначте цей уривок (абзац)
символом !

Якщо ви не погоджуєтесь із висловленою в тексті думкою, позначте її на
берегах символом -.

Уривок, який можна доповнити прикладом з історії, літератури,
суспільного життя тощо, позначте символом +.

ІІІ. Осмислення нового матеріалу.

Самостійне опрацювання тексту.

Духовна культура особистості

.

4

F

1/4

i

o

l n v A ue P

R

T

p

r

x

®

h

h

h

h

h

h

h

2

4

H

J

?

?

o

??????

?????

??_?T

V

X

l

n

p

t

v

????g?v

x

 

?

¬

®

1/4

3/4

A

A

Ae

gd*3g Ae

AE

E

E

O

U

??????®

Oe

O

U

Ue

TH

h

h

h

h

U

Ue

TH

gd

??????

??????

?????????oe

~

~

~

?????????»

?????»

?????!

?????

???

??????

??~???

?????~?нем її прилучення до здобутків національної й загальнолюдської
культури, ступенем перетворення їх у особисті внутрішні фактори життя
духовного. Аспект культури особистості прийнято називати культурністю
людини. Останню здавна пов’язували з освіченістю. Зокрема, Гегель убачав
в «окультурюванні» людства шлях до Свободи й оволодіння духовною
сутністю світу. Отже, культура – це система цінностей, норм, звичаїв,
вона включає в себе також певний стиль життя, спілкування, мислення.

Ця система є результатом колишньої діяльності людства, який можна
використати й зараз. Важливий її елемент – досвід усього людства й
окремих людей. Досвід фіксує стійкі елементи діяльності й містить
принципи та методи застосування отриманих результатів для нової
діяльності. Крім того, культура – величезний запас інформації, що її
отримало людство шляхом переробки особистого, колективного й
соціального досвіду, це всі цінності, створені людством, і способи
діяльності багатьох поколінь. Кожна людина й кожне покоління при цьому
спираються на досягнуте раніше. За тисячі років свого існування людство
створило особливий світ – світ культури, до якого входять технології,
засоби праці, предмети вжитку, транспортні засоби, засоби зв’язку й
численні духовні цінності. Цей величезний світ і є людським середовищем,
будинком людства.

Культура кожної окремої особистості виникає під суспільним впливом,
передається людині від суспільства. Ця передача здійснюється за
допомогою процесів виховання, освіти, навчання, тобто саме завдяки їм
вибудовується зв’язок культури суспільства й культури особистості. Ці
процеси протягом багатьох тисячоліть здійснювалися стихійно, але з
часом були впорядковані, і суспільство створило цілу систему інститутів
для виховання й освіти підростаючих поколінь. Тому культура особистості
є своєрідним витвором, копією культури суспільства, але не тільки. Адже
кожен з нас як особистість вносить у культуру й дещо нове, своє.

Завдяки культурі здійснюється неперервний рух людства від минулого до
майбутнього Цей рух цілеспрямований Культура орієнтована на
загальнолюдські цінності, але водночас включає й цінності національних
культур.

Формування особистої культури здійснюється соціумом через соціальні
осередки та інститути (сім’я, соціальна група, виховні заклади,
формальні та неформальні об’єднання). Вплив на особистість здійснюється
прямо й опосередковано за допомогою соціальних дій і соціально важливої
інформації. Остання, зокрема, може передаватися шляхом демонстрації й
залучення або шляхом повідомлення.

Зовнішні елементи культури особистості створюють так звану формальну
культуру, яка іноді носить пристосовницький, наслідувальний характер.
Внутрішня культура особистості заснована на переконаннях і є
суб’єктивним надбанням людства. Людина завдяки переконанням, якими
керується, своєю поведінкою не пристосовується до соціальної сфери, а
діє згідно з особистою волею та розумом, своїм світосприйняттям і
моральними ідеалами.

Сучасне розуміння культури виділяє дві сторони: матеріальну й духовну.

Духовна культура особистості становить частину загальної культури.

Структурною основою духовної культури особистості є її ідеали. Завдяки
їм формулюються ціннісні орієнтири особистості й усі інші елементи її
духовності. Ці ідеали здавна прийнято було вважати абсолютними, тобто
вічними й незмінними.

Духовне життя людини формується під впливом елементів її духовної
культури, але не обмежується ними, оскільки включає в себе й духовні
взаємини з іншими людьми. Отже, воно має два основні аспекти. Перший з
них полягає в тому, що людина підкоряє всю свою зовнішню діяльність і
поведінку своїм ідеалам і духовним цінностям. Другий – у тому, що людина
накопичує нові й нові духовні багатства, її моральні та світоглядні
цінності поповнюються й ростуть, духовні інтереси розширюються, а
завдяки цьому внутрішній світ збагачується новими думками, почуттями,
переживаннями.

Духовність розширює межі буття індивіда, робить його причетним до вищих
цінностей роду людського (З підручника).

На дошці записано:

Яким шляхом, на думку автора тексту, особистість прилучається до
надбань культури людства в сучасному світі? Відповідь підтвердіть
посиланнями на текст.

Доберіть аргументи до тези, висловленої в абзаці 4.

Спростуйте чи погодьтеся з тезою, поданою в абзаці 5. Свою думку
аргументуйте.

Наведіть приклади вічних ідеалів. Хто або що є ідеалом для вас?

Застосування методу «Ажурна пилка».

Учитель. Кожен із вас має дати відповідь на записані на дошці запитання.
Розрахуйтеся на один-два-три-чотири. Номери перші сідають на стіл №1 і
т.д.

Учні переходять на інші місця.

* Робота у новосформованих групах.

Завдання. Перша група готує відповідь на перше запитання і т.д.
Відповідь спочатку обговорюється у групі. Дати відповідь мають бути
спроможні всі без винятку. Слід повчити відповідати одне одного,
потренуватись (робота триватиме 8 хв).

Після цього кожен з учнів повертається до першої («домашньої») групи. За
5 хв. учні цієї групи мають навчити одне одного відповідати на всі
запропоновані питання.

За 20 хв. робота завершується. Після цього відбувається обмін ідеями з
усім класом. Учні, що мають №1, підсумовують відповіді «домашньої»
групи та запитання №1 і т.д. Відповіді обговорюються у класі.

ІV. Рефлексія. Підсумки уроку.

Бесіда.

Чи досягнуто мети уроку?

Що нового дізналися?

Які аспекти теми є ключовими?

Домашнє завдання. Написати твір-роздум на тему: «Яку особистість можна
назвати духовно культурною».

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Бондаренко Н.В. Робота над типами мовлення в 5-х класах // Бібліотечка
«Дивослова». – 2007. — №4.

Глазова О.П., Косян Т.В. Матеріали до уроків української мови для учнів
5-7 класів на 1993-94 н.р. // Українська мова та література в школі. –
1993. – №12.

Жовтобрюх В.Ф. Зовнішнє оцінювання (підготовка). Українська мова:
тренувальні завдання. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007.

Омельчук С.А., Ляшкевич А.І., Кравець М.В. Усі уроки рідної мови в 5
класі / Упоряд. С.А.Омельчук. – Х.: Вид.група «основа»: ПП «Тріада+»,
2007.

Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. /Під наук.ред
О.І.Пометун.Технології розвитку критичного мислення учнів. – К.:
Вид-цтво «Плеяди», 2006

Похожие записи