Особистісна орієнтація у змісті освіти
Сьогодні доводиться констатувати, що взаємозв’язок між дошкільною та
шкільною ланками освіти залишається декларативним, хоча, на думку вчених
і практиків, саме цей віковий період, найважливіший для загального
розвитку, формування особистісних якостей, необхідних протягом усього
життя
Проектування системи методичної роботи з проблеми наступності між
дошкільною, початковою та середньою освітою є видом цілеспрямованої
діяльності педагогів з вирішення завдань удосконалення та створення
освітніх систем і процесів.
Розв’язання даних завдань, з одного боку, допоможе здійснити системний,
цілісний підхід до розвитку дитини, з іншого – співвіднести цей розвиток
із життям, зрозуміти, чи живе дитина відповідно до вимог соціуму та
власних потреб, чи узгоджує у своєму індивідуальному досвіді те, чого
хоче, з тим, що може й повинна.
Оскільки навчальна програма є державним документом, на процесуальному
рівні необхідно визначити достатні умови результативності педагогічних
заходів у цьому напрямі.
Системою методичної роботи передбачено:
сучасні пріоритети розвитку методичної служби та модель її організації;
інтерактивні форми організації методичної роботи з формування стратегій
життєвої компетентності розвитку дитини.
Проектна діяльність допомагає усвідомити відповідальність кожного у
спільній справі, підвищити рівень особистої участі, якомога ефективніше
здійснити справу та представити її продукт. Аспект спадкоємності цих
факторів збереже свою актуальність і новизну.
Проектування системи методичної роботи з наступності між ланками освіти
Вирішення питань наступності початкової й основної школи пов’язане зі
створенням перспективного навчального середовища як школи «дорослішання
підлітка», яка стала б, за висловом Л. Виготського, «не обстановкою, а
джерелом розвитку» кожного школяра. А для цього потрібна психологічна
перебудова вчителя початкової школи, який добре розумів би, чим
небезпечний для дитини перехід до основної школи, а також учителів 5-6-х
класів, котрі усвідомлюють, у який складний і відповідальний період
розвитку вступив школяр.
Обґрунтування проблеми: концептуальні засади
Сучасні вимоги, які висуває суспільство до освіти, набувають небаченої
мінливості та динамізму. В умовах сьогодення високий у цілому рівень
загальної та фахової педагогічної освіти не вирішує проблем. В умовах
соціальних реформ перед системою освіти одним з найважливіших завдань
постає підвищення ефективності та якості методичної роботи. Сучасні
умови такі, що ніколи ще методична служба не була настільки необхідна
педагогам, як зараз. В умовах модернізації системи освіти методисти
змушені шукати нові можливості прояву своєї необхідності, значущості й
активності.
Пріоритети розвитку методичної служби:
варіативне інформування педагогів про досягнення психолого-педагогічної
науки та практики, про нові вимоги до фахівця;
диференційоване навчання й розвиток педагогічних кадрів, підвищення їх
кваліфікації;
активне формування інноваційного потенціалу, професійної мотивації;
формування, виявлення, вивчення та впровадження найбільш цінного
перспективного досвіду педагогічної діяльності;
підготовка методичного забезпечення для здійснення освітнього процесу;
формування готовності до професійного самовдосконалення.
Узагальнення зазначеного вище дає змогу сформулювати мету даного
проекту: визначення ефективних напрямів розвитку методичної служби,
приведення професійної компетентності педагогів у відповідність до
оновлених стандартів освіти, сприяння розвитку творчої ініціативи
педагогів, підвищення якості освітнього процесу.
Завдання проекту:
1. Мотивація вчителів до інноваційної діяльності та її
науково-інформаційна й методична підтримка.
2. Надання професійної допомоги вчителю для подолання труднощів
запровадження нових технологій у викладанні предметів.
3. Розкриття дидактичних аспектів наступності та перспективності трьох
ланок освіти – дошкільної, початкової та основної.
4. Удосконалення педагогічної майстерності, формування індивідуальної
навчально-методичної системи, орієнтованої на розвиток і соціалізацію
особистості учня.
Практична розробка педагогічної проблеми міських професійних об’єднань в
умовах реально існуючого освітнього середовища реалізується через
основні параметри покращення навчального процесу.
Мета методичної роботи
Удосконалення системи безперервної освіти педагогічних кадрів, вивчення
та розвиток педагогічної компетентності кожного педагога; стимулювання
творчого потенціалу водночас із формуванням навичок самостійного аналізу
власної педагогічної діяльності, організація моніторингу якості освіти
відповідно до Державних стандартів, запровадження компетентнісно
орієнтованого підходу в навчально-виховний процес.
Напрями методичної роботи:
підвищення соціально-психологічної культури педкадрів;
удосконалення педагогічної майстерності;
сприяння в опануванні світової та національної, мовної й побутової
культури;
розвиток спеціальних умінь і навичок.
Принципи методичної роботи:
Педагогічна співпраця з педагогом.
Робота в режимі довіри, доброзичливості.
Творча атмосфера, стимулювання творчої активності.
Принцип допоміжно-регулювального контролю.
Надання вчителю права вибору.
Системність методичних заходів.
Принцип «Я-повідомлень» у спілкуванні.
Систематична допомога.
Випереджальний характер методичної роботи.
ні результати з проблеми наступності між дошкільною, початковою та
середньою освітою, орієнтуючись на модель розвитку дитини при формуванні
життєвої компетентності.
Управління проектом і контроль виконання
Організація виконання проекту покладається на міське управління освіти,
методичний кабінет міста.
Термін реалізації: навчальний рік. План реалізації проекту
1. Основні форми організації методичної роботи з учителями школи І
ступеня з наступності, спадкоємності та перспективності між дошкільною,
початковою та середньою освітою.
1.1. Реалізувати неперервність освіти в системі післядипломної
педагогічної освіти через змістовну інтеграцію курсової, міжкурсової та
самоосвітньої діяльності шляхом взаємодії освітніх установ і всіх
учасників навчально-виховного процесу.
1.1.1. У системі методичної роботи визначити чотири основні структурні
рівні: методична служба, міські методичні об’єднання, шкільні методичні
об’єднання, самоосвіта вчителя.
1.2. Створити модернізовану структуру методичної роботи, наповнену новим
змістом навчання кожного педагога на засадах інтерактивних технологій та
з урахуванням його запитів, потреб і вподобань.
1.2.1. Залучати творчий потенціал досвідчених педагогів,
учителів-методистів для роботи в МО з вирішення актуальних проблем
педагогічної практики, а саме:
удосконалення теоретичної підготовки педагогів відповідно до сучасних
наукових досягнень у галузі дошкільної та початкової педагогіки та
психології з урахуванням нових підходів;
сформованість загальнонавчальних умінь і навичок та увага до їх
удосконалення в основній ланці школи.
1.2.2. Передбачити на всіх структурних рівнях підвищення кваліфікації,
спрямоване на створення умов для задоволення фахових, загальнокультурних
потреб учителя в його творчій та дослідницькій діяльності.
2. Упроваджувати в практику роботи цільові комплексні регіональні
програми як засіб вирішення проблем рівного доступу до якісної освіти.
3. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти:
3.1. Організувати роботу з відпрацювання аналітичного матеріалу
моніторингових досліджень з математичної та мовної освіти спільно з
учителями-предметниками основної школи.
3.2. Створити моніторингові групи з проблеми «Шляхи формування ключових
компетентностей засобами мовної та математичної освіти із залученням
керівників міських методичних об’єднань математики та української мови».
3.3. Систематично вивчати якість освіти та виробляти певні рекомендації
з відповідності результатів освіти її меті з питання.
3.4. Визначення рівня сформованості навчальних досягнень учнів
відповідно до вимог Державного стандарту загальної освіти.
4. Підготувати матеріали для розгляду й обговорення на засіданнях
міської професійної ради:
4.1. Актуальні питання наступності в організації та зміст дошкільної й
початкової освіти.
4.2. Побудова здоров’язберігаючого навчально-виховного процесу.
4.3. Роль шкільного МО у відслідкуванні результатів професійної
компетентності та вчителя на різних рівнях досягнення професійної
майстерності.
Особливості взаємодії початкової й основної школи.
5. З метою подальшого забезпечення, функціонування й розвитку системи
пошуку, відбору, творчого розвитку та педагогічної підтримки обдарованих
дітей:
5.1. Створити умови для проведення конкурсів усіх рівнів.
5.2. Провести міський тур конкурсу ім. Петра Яцика.
5.3. Провести інтелектуальний турнір молодших школярів для 3-4-х класів
з напрямів:
математика;
природознавство;
художня праця.
6. Здійснювати моніторинг професійної компетентності педагогів на всіх
рівнях досягнення професійної майстерності:
6.1. Надавати реальну, дієву допомогу вчителям у розвитку їх
майстерності як поєднання професійних знань, навичок, умінь і необхідних
для сучасного педагога властивостей та якостей особистості.
6.2. Мотивувати педагогів до створення методичних розробок на основі
компетентнісного підходу.
6.3. Розробити методичні рекомендації відповідно до змін освітніх
пріоритетів:
«Життєва компетентність особистості від теорії до практики»;
«Компетенції здорового способу життя».
6.4. Розробити систему уроків з урахуванням змін у змісті освіти та
впровадженням новітніх освітніх технологій.
6.4.1. Подавати педагогічний досвід та методичні розробки у вигляді
публікацій.
7. Взяти участь у конкурсах педагогічної майстерності:
«Учитель року»;
«Кращий робітник року».
8. З метою забезпечення наступності, спадкоємності та перспективності
трьох ланок освіти провести «круглий стіл» «Кроки до життєвої
компетентності».
Примітка. План подано без граф: термін виконання, відповідальні.
Прогнозуючий результат
Щоб оцінити систему методичної роботи, необхідно виділити критерії
оцінки. Їх кількість може бути різною та залежати від конкретного
закладу освіти.
Перший критерій результативності методичної роботи можна вважати
досягнутим, якщо результати розвитку дітей ростуть, досягають
оптимального рівня для дитини або наближаються до нього за відведений
час без перевантаження дітей.
Другий критерій раціональних витрат часу. Економічність методичної
роботи досягається там, де ріст майстерності педагогів відбувається при
розумних витратах часу та зусиль на методичну роботу й самоосвіту, у
всякому разі, без перевантаження педагогів цими видами діяльності.
Третій критерій стимулюючої ролі методичної роботи полягає в тому, що в
колективі спостерігається поліпшення психологічного мікроклімату, ріст
творчої активності педагогів. Важливо пам’ятати, що справжня оцінка
ефективності методичної роботи дається за кінцевим результатом, а не за
кількістю різноманітно проведених заходів.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
