Реферат на тему:

Основні лінгводидактичні закономірності навчання рідної мови

Загальновизнаними є педагогічні закономірності, які слугують основою
для дидактичних закономірностей. Порівняймо їх. До педагогічних
закономірностей передусім відносяться соціальна зумовленість мети
навчання та єдність освіти, виховання й розвитку, а до дидактичних –
єдність мети, змісту, методів, форм і результатів навчання, а також
єдність викладання й навчання.

Для виявлення лінгводидактичних закономірностей також важливе значення
мають і лінгвістичні закономірності (єдність рівнів мови як
багаторівневої системи; єдність мови, мислення і мовлення), і
психолінгвістичні принципи (врахування структурно-лінгвістичної
специфіки мови як навчального предмета і врахування взаємовпливу,
взаємозалежності і взаємозумовленості навчання мови і розвитку мислення
та мовлення).

Лінгводидактичні закономірності встановлюємо на основі вказаних вище
закономірностей, бо методика як наука, зокрема й лінгводидактика,
утворилася на межі наук – педагогіки, психології, лінгвістики та ін. Ці
закономірності називаються лінгводидактичними. Основними з них можна
вважати такі:

зумовленість мети навчання мови її соціальною значимістю, освітньою
специфікою;

зумовленість змісту навчання мови науково-лінгвістичною специфікою мови
як навчального предмета і метою навчання;

зумовленість процесу навчання мови єдністю викладання й учіння, метою та
змістом навчання;

зумовленість результативності навчання мови єдністю мети, змісту,
методів і форм навчання.

????????i?????5?навчанні мови мають такі фактори: соціальне призначення
мови, науково-лінгвістична специфіка мови як навчального предмета та
зв’язки її з мисленням. Це й дало підставу нам установити
лінгводидактичні закономірності у навчанні мови, на основі яких
визначені лінгводидактичні принципи навчання мови з урахуванням
психолінгвістичних принципів.

Таким чином, основними закономірностями навчання мови є: 1) зумовленість
мети навчання мови її соціальною значимістю, освітньою специфікою; 2)
зумовленість змісту навчання мови науково-лінгвістичною специфікою мови
як навчального предмета і метою навчання; 3) зумовленість методів,
засобів і форм навчання мови єдністю викладання й учіння, метою та
змістом навчання; 4) зумовленість результативності навчання мови єдністю
мети, змісту, методів і форм навчання.

До принципів навчання мови належать 1) пізнавально-практичну
спрямованість навчання мови; 2) комунікативну і
функціонально-стилістичну спрямованість навчання мови; 3) вивчення мови
у структурній цілісності, з обов’язковим пізнанням її рівнів; 4)
вивчення мовних явищ в єдності форми і змісту; 5) вивчення мови у
міжрівневих, внутрішньорівневих та міжпредметних взаємозв’язках;
6) активізацію взаємовпливу навчання мови і розвитку мислення та
мовлення; 7) використання мовленнєвої практики для засвоєння теорії мови
і, навпаки, – теорії мови для розвитку мовлення; 8) оптимальну
реалізацію принципів усіх компонентів навчання в єдності для досягнення
мети.

Список використаних джерел

Методика викладання української мови: Навчальний посібник
С.І. Дорошенко, М. С. Вашуленко, О. І. Мельничайко та ін.). – К.: Вища
школа, 1992. – 396 с.

Похожие записи