Реферат на тему:
Основи національного виховання молодших школярів засобами поетичного
слова
Українська національна школа характеризується „новітніми підходами до
людини, новою соціальною організацією, сучасним технічним забезпеченням.
У час всеохоплюючих, глобалістичних процесів особливий інтерес
викликають ті чинники в освіті, які сприяють модернізації всіх сторін
життя українського народу і збереженню та розвитку його етнонаціональної
самобутності” [3, 5]. Провідним, багато в чому визначальним, чинником є
оновлення змісту освіти. У Державній національній програмі „Освіта”
(„Україна ХХІ століття”) утверджується необхідність „оптимального
поєднання гуманітарної і природничо-математичної освіти, теоретичних і
практичних компонентів, класичної спадщини та сучасних досягнень
наукової думки, органічний зв’язок з національною історією, культурою,
традиціями” [1,2]. Кожна дитина має одержати достатній обсяг знань з
гуманітарної освіти, який забезпечить пізнання „закономірностей
історичного розвитку, широке вивчення україно-, народознавства, етнічної
історії та етногенези українців, інших народів України” [там само].
Курс „Читання” є своєрідним засобом пізнання світу, тим більше, що саме
у початкових класах його можна вважати своєрідним інтегрованим
предметом, який своєю багатофункціональністю має створити передумови для
засвоєння учнями широкого кола людинознавчих, суспільствознавчих понять
[2,46-47 ].
Текстовою основою реалізації усіх функцій предмета є коло читання, яке
охоплює доступні і цікаві для дитячого віку жанри літератури, зокрема
твори української поезії. Учні початкової школи під керівництвом вчителя
паралельно з опануванням технікою читання, літературознавчою
пропедевтикою намагаються з’ясувати, які в українського народу традиції,
як українці мислять себе серед інших народів, як розуміють „своє” і
„чуже”, у чому бачать сенс життя та як розуміють щастя.
????????m?Вивчення української поезії як виду мистецтва, як естетичної
форми пізнання світу неможливе без народознавчого підходу до читання
творів, який останнім часом широко використовується сучасними
педагогами. Методичний апарат цього підходу розширює систему вивчення
творчості українських письменників, розвиває мислення, уяву дітей,
породжує у читача переживання, співчуття, емоційне сприйняття позиції
автора, бажання висловити власну думку.
Із поетичних творів діти без зайвої повчальності засвоюють основні
засади українського родинного виховання: вимальовується образ справжньої
селянської сім’ї, української господині, зауважується, що саме труд,
працьовитість є засадами, на яких тримається родина. Найпоширенішою
темою, що знайшла відображення в поезії, є тема любові до рідної землі,
Батьківщини, яка виявляється у шануванні давніх ритуалів, збереженні
національної символіки, реліквій. Це і атрибути одягу (вишиванка,
віночок, кожушки, намисто, шаровари і т.д.), і національні страви, і
календарна обрядовість, і народні повір’я, в яких поєднуються макро- і
мікросвіти української душі. Засобами поетичного слова учні отримують
знання про географічні особливості регіонів, життя інших народів нашої
держави, вчаться поважати чужі традиції. Крім того, сучасний підхід до
методики опрацювання поезії передбачає активне збагачення словникового
запасу учня, розвиток його поетичної спостережливості, формування
поетичного слуху, асоціативної і творчої уяви, становлення естетичного
смаку дитини, активізацію самосвідомості. Таким чином, українська
поезія виступає могутнім засобом виховання, навчання, розвитку
підростаючого покоління і є своєрідним фундаментом для такої науки як
поетична педагогіка.
Література:
Освіта. Україна XXI століття. Державна національна програма. —К., 1994.
Савченко О. Методичні настанови щодо роботи за підручником „Читанка”, 2
клас.// Початкова школа .-2003. – №3. – С.46-53.
Усатенко Т.П. Українська національна школа: минуле і майбутнє.–К.:
Наукова думка,2003.- 284с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
