Перший дзвінок «Осінь запросила до школи школярів»

 

Калина:

Рум’яне сонце гнеться до землі

І золоті купає в росах коси.

Крадеться осінь по ранковій млі

І за собою спілі трави косить.

Дзвенять в лугах калинові вінки,

Печаль у небі дзвонить журавлина.

Над берегами вічної ріки

Стою і я , і ти. Стоїть Людина.

Біла айстра:

Подвір’ям сонним линуть голоси:

На стежку звичну знов ступили діти.

Аж небо прижмурилось від краси,

Аж зайнялися – палахкочуть квіти.

А школа тут вітає всіх гостей

І кличе на гостинную розмову,

І радісний, веселий день оцей

У свята й будні поведе нас знову.

Синя птиця:

Із синіх мрій народжується світ,

Злітає в небо, сплескує крильми.

Нехай високий буде їх політ,

Житейські бурі стрінемо грудьми!

Тож свято – три-чотири – почали!

Хай гості всі позходяться до нас,

Хай усміхнуться наші вчителі,

Живе хай мрія – замість кривд й образ!

Калина:

Хто є тут сьогодні у нашому домі?

Ці радісні очі до болю знайомі,

Ці усмішки милі, привітні слова…

Чи всі вже зібрались посеред двора?

Синя птиця:

Та ні, головних винуватців немає.

Біла айстра:

Ще, може, у лузі десь босі блукають.

Калина:

Чи, може, збирають гриби та горіхи,

Бо ж скільки то треба їм для утіхи?

Синя птиця:

То як нам усіх нас докупи зібрати,

Щоб вчасно навчальний рік розпочати?

Біла айстра:

Ми їм подаруємо барви літа,

Хвилюючі посмішки, пишнії квіти.

Тож ми вас запрошуєм в нашу родину

Улитись востаннє в знаменну хвилину.

(Виходять одинадцятикласники)

Калина:

Великою родиною зібралися ми тут.

В нас помисли високі, нас жде нелегкий труд.

І на порозі року навчального нового

Бажаю всім здоров’я щедро я міцного.

Зростайте всі рум’яні, такі, як я – Калина,

І старші школярі, і їхня юна зміна.

Хай вчителі нам любі будуть завжди здорові

І йдуть із нами поруч у щирості й любові.

Біла айстра:

Я, Біла айстра, нині вам дарую

Високість помислів, блакитну даль доріг.

Добро і правда поряд хай крокують,

Щоб вам ніхто дошкулити не зміг.

Синя птиця:

Мрійники й романтики, не відпускайте

Синю птицю – мрійницю від себе.

Для вас відкриті і глибини моря,

Таємні надра і висоти неба.

Та всім випускникам,не зупинятись

Бажаю в леті до мети.

У світ великий, дивний і чудовий

Упевнено, сміливо йти.

Директор: На урочисту лінійку, присвячену Дню знань, внести Державний
Прапор України.

Урочисту лінійку, присвячену святу Першого дзвоника, оголошую
відкритою.(Гімн)

1 вед. Здрастуй, школо, я скучив за літо

За уроками, класом своїм,

І за сонцем, що в вікна відкриті

Гріє променем нас золотим!

2 вед. Здрастуй, школо, чекають уроки

І веселі перерви на нас.

Ми до знань робим впевнено кроки,

Переходимо з класу в клас.

1 вед. Світлий вересень в школу скликає

У чудовий і радісний час.

Школа двері для нас відчиняє

І запрошує в затишний клас.

2 вед. Швидко літо пролетіло,

Осені прийшла пора.

Перше вересня настало,

Йде до школи дітвора!

1 вед. Пахне прив’яленим цвітом –

З гаю, з городу, з двора.

Ми попрощалися з літом,

Ось і до школи пора!

2 вед. Ось і скінчилось ще одне сповнене веселощів і радості літо. Якби
не впертий календар, то ми б і не повірили в це, адже зелень на деревах
ще така свіжа, а небо таке пронизливо-синє і високе. І лише осінні
вечори, напоєні сяйвом осінніх зірок, підтверджують правоту календаря. А
отже настав час вирушати в нову захоплюючу мандрівку дивовижною країною
знань.

1 вед. Хоч як не шкода розлучатися з веселим літечком, я переконана, що
кожен з нас чекав початку навчання, як великого свята. Адже цей
знаменний день дарує нові зустрічі старим друзям, відкриває нові шляхи
та народжує нові мрії та нові події.

2 вед. Ось і осінь на порозі,

Листячко з дерев вже облітає…

І у перший вересневий ранок

Школа радо дітвору і вчителів стрічає.

1 вед. Хай директора слово

Для нас прозвучить.

Бо це є неповторна

Та пам’ятна мить.

2 вед. Шановний наш директоре!

Командуйте парадом!

Почути ваше слово

Завжди усі ми раді.

1 вед. До слова запрошуємо директора школи Тетяну Сергіївну Примак.

2 вед. В нашій дружній родині,

Що школою зветься,

Є присутніми гості,

Бо так здавна ведеться.

1 вед. Ми їх бачити раді на нашому святі,

Бо на теплі слова наші гості багаті.

2 вед. Зі словами вітання до всіх присутніх звертається …

1 вед. І нива завжди колоситься,

І сонце шле проміння на поля,

І дощ рясний краплинами іскриться,

І щедрим урожаєм славиться Шевченківська земля.

2 вед. До нас на свято завітав голова правління ВАТ ,,Радгосп
,,Шевченківський ” Микола Олексійович Зінченко.

1 вед. І сільський наш голова

Нас не забуває.

Теплі шле нам всім слова,

З святами вітає.

2 вед. До слова запрошуємо сільського голову Тетяну Михайлівну Мелай

1 вед. Всім відомо, що з року в рік дітей тягне до школи. Цікаво, що ж
нас сюди так притягує?

2 вед. Та це, мабуть, магніт у фізичному кабінеті. Недарма ж він завжди
під замком.

1 вед. А мені здається, що причина в іншому. Просто, школа для нас –
друга домівка. А учні та вчителі – справжня сім’я.

1 вед. І тому, побувши тиждень чи два вдома, ми поспішаємо до школи, бо
хлопці скучили за дівчатами.

2 вед. Дівчата за хлопцями.

1 вед. Хтось скучив за гарними оцінками.

2 вед. Хтось приходить сюди за гарними оцінками.

1 вед. Хтось приходить сюди навчитися розуму.

2 вед. А хтось намагається навчити вчителів.

1 вед. А може хтось скучив за турником.

2 вед. А хтось за шкільним життям.

1 вед. Та що тут говорити. Ми знову разом, ми щасливі і веселі, а це –
найголовніше.

`

b

¦

?

ae

ae

« $ ` b ¦ ? 3/4 A

F

H

AE

E

b

?

ae

H

E

W2 вед. Наша школа для нас наймиліша

І не сум, а радість тут живе.

Молоде життя дзюркоче і вирує

І, мов квітка веселковая, цвіте.

1 вед. Тут кожен учень – творча особистість,

І кожен педагог – у нас талант.

В осінній день кружляє жовте листя

Скрізь скромність, простота, порядок, лад.

2 вед. Дзвінок сріблястий пісеньку співає

І кращої мелодії нема.

Нехай наш заклад славний розквітає,

Вам вдячні ми і думка в нас одна.

1 вед. Теплий вересень. Сонця повінь.

Золотиться осінній лист.

Дім наш знову усмішок повен –

Ми його неминучий зміст.

2 вед. Наша школа забралась в родину,

Позіходились всі школярі.

Усміхаються мами і тата:

Стали старшими діточки!

(СЛОВО 10 КЛАСУ)

Дорогі одинадцятикласники!

Здавна в народі велося,

Що на удачу в навчанні

Під п’яту, під каблучок

Мама клала п’ятачок.

П’ятака тепер замало,

Треба трохи більше дать,

Щоб ніщо не заважало

Гарні бали зароблять.

І тепер ми вам даруєм

Дванадцять гривень ось таких! (демонструє)

Щоб ви навчались на 12

Вкраїнських балів ось яких!

1 вед. Сьогодні на нашій лінійці головними винуватцями є ті, для кого
цей перший дзвінок буде останнім в стінах рідної школи – наші
одинадцятикласники. Цей навчальний рік буде для них вирішальним. Шановні
одинадцятикласники! Непомітно пролетів час і ось уже ви стоїте такі
дорослі. Дівчата – чарівні красуні, а хлопці – змужнілі юнаки.

2 вед. А ще десять років тому ви переступили поріг цієї школи такими
несміливими, незграбними та смішними. Вас сюди за тремтячу руку привели
ваші татусі і матусі. І відтоді школа стала для вас другою домівкою, а
ваші перші вчителі Киричок Тетяна Миколаївна і Крига Ольга Василівна
вашими другими мамами. Вони мають що вам сказати. Надаємо їм слово.

Випускник:

Першим вчителям букети ми підносим,

Вам спасибі, наші вчителі!

За безсонні ночі і турботи,

За одвічні вчительські клопоти,

За слова, що піднімають з болю,

За усмішку, за щасливу долю.

І за радість щиру пізнання

За любов і за міцні знання.

1 вед. Нехай у вашій пам’яті постане день 1999 року, коли ви, тамуючи
острах і сором’язливість, полинули у безмежний світ знань.

2 вед. Нехай же останній рік навчання у стінах рідної школи буде роком
роздумів, клопіткої праці, духовного зростання. Адже вас попереду
чекають нелегкі випробування.

1 вед. А зараз надаємо слово нашим випускникам.

1. Ми вже останній рік ідемо,

До школи топчемо стежки.

І теж мужніємо, ростемо

Сюди йдемо ми залюбки.

2. Бо тут навчилися дружити,

Пізнали, де добро і зло.

У школі ми вчимося жити,

Усім нам дуже повезло.

3. Що в нас такі хороші діти,

Найкращі в світі вчителі,

І вам усім тут добре буде

Це краще місце на Землі!

4. От уже й до фінішу наш біг

Ще ривок і ляжуть нам під ноги

Сто нових незвіданих доріг

Що для всіх лежать біля порогу.

Ще ривок, ще рік! Іще чуть-чуть!

І життя доросле нас чекає.

Що ж, дівчата й хлопці, в добру путь

Час від нас роботи вимагає.

5. А поки-що, спасибі тобі школо!

Подяка щира і низький уклін учителям!

Збентежені, хвилюємося дуже,

Тому непросто говорити нам випускникам.

6. Рідна наша школо, ти дала нам крила

І любов до матері-землі.

За все, чого ми тут навчились

Вам спасибі, любі вчителі.

7. Дорогі наші вчителі!

Спасибі вам, що ви на світі є,

Що сієте добро, як щедрий колос,

Даруєте душі безсмертний голос.

Ми вам бажаємо кохання і добра,

Щоб доленька вам щедрою була.

8. Сьогодні в день святковий, урочистий,

Прийміть, шановні вчителі

Подяку й квіти ці барвисті

І наш уклін від серця й до землі.

9. Ми любим вас, кохані мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато.

Ми хочемо, щоб ви завжди раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

10. Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце й колосяться жита.

Щоб були ви всі щасливі і здорові

На многії і многії літа.

2 вед. Шкільне життя… неважко зрозуміти,

Щоб потім бути з успіхом на ,,ти ”

Невтомна праця, досвід і освіта –

Стежки до будь-якої висоти.

1 вед. І хай у світі стались певні зміни,

Багато є проблем і запитань.

Але слова ,, освідчена людина ”

Не гірше різних титулів і звань!

2 вед. Дзвенить дзвінок веселий, запальний,

І в кожного душа із ним радіє,

І знову починаються для нас

Уроки віри, доброти, надії

1 вед. Дзвінок, немов птах голосистий

Прилетів знову вранці сюди,

І ми починаєм навчатися

Праці, мудрості і доброті

2 вед. Настане зараз урочиста мить,

З якої почнемо своє навчання.

Покличе дзвоник, срібно продзвенить.

І ми підемо в класи без вагання

1 вед. Право подати перший дзвоник надається …

Директор: З урочистої лінійки, присвяченої Дню Знань, винести Державний
Прапор України.

Урочисту лінійку, присвячену святу Першого дзвоника, оголошую закритою.
(Гімн).

2 вед. У кожного в житті дитинства є куточок,

Де іграшки старі нагадують той час,

Коли вас, малюків, водили в дитсадочок,

Згадаєте ту пору ще не раз.

1 вед. Стали дорослими хлопці й дівчата,

Про що говорять, власне, паспорти.

І соромно вже якось пустувати,

З низькими балами додому вам іти.

2 вед. Погляньте, як сонце іскриться,

Новий провіщаючи день.

Рушайте на штурм таємниці

Під звуки небесних пісень!

1 вед. Так, в добру путь, із вірою в майбутнє.

Для всіх це свято – ніби вранішня зоря.

Яка вогнем засяє променистим,

Бо знань зерном живе уся земля.

Похожие записи