Організація та проведення майстер-класів

Методичні рекомендації

Що таке майстер-клас

Однією з ефективних форм розповсюдження власного педагогічного досвіду є
майстер-клас. Дане поняття широко використовується в багатьох сферах
діяльності людини, в тому числі й в освіті. Найчастіше в педагогічному
співтоваристві під майстер-класом розуміють відкритий урок, захід,
презентацію досягнень педагога.

У даних рекомендаціях дані відповіді на наступні запитання: що таке
майстер-клас, які вимоги до його підготовки та подання, які критерії
його ефективності.

У педагогічній літературі існує кілька десятків визначень поняття
«майстер-клас».

У першу чергу, Майстер-клас — це відкрита педагогічна система, що
дозволяє демонструвати нові можливості педагогіки розвитку і свободи, що
показує способи подолання консерватизму і рутини.

Майстер-клас — це особливий жанр узагальнення та поширення педагогічного
досвіду, що представляє собою фундаментально розроблений оригінальний
метод або авторську методику, що спирається на свої принципи і має певну
структуру.

З цієї точки зору майстер-клас відрізняється від інших форм трансляції
досвіду тим, що в процесі його проведення йде безпосереднє обговорення
запропонованого методичного продукту і пошук творчого вирішення
педагогічної проблеми як з боку учасників майстер-класу, так і з боку
Майстра (під Майстром ми маємо на увазі педагога, який проводить
майстер-клас).

Майстер-клас — це головний засіб передачі концептуальної нової ідеї
своєї (авторської) педагогічної системи. Учитель як професіонал на
протязі ряду років виробляє індивідуальну (авторську) методичну систему,
що включає цілепокладання, проектування, використання послідовності ряду
відомих дидактичних та виховних методик, уроків, заходів, власних
«ноу-хау», враховує реальні умови роботи з різними категоріями учнів
тощо.

Майстер-клас — це ефективна форма передачі знань і умінь, обміну
досвідом навчання і виховання, центральною ланкою якої є демонстрація
оригінальних методів освоєння певного змісту за активної ролі всіх
учасників заняття. Майстер-клас — це особлива форма навчального заняття,
яка заснована на «Практичних» діях показу і демонстрації творчого
вирішення певного пізнавального та проблемного педагогічного завдання.

Майстер-клас — це форма заняття, в якій сконцентровані такі
характеристики: виклик традиційній педагогіці, особистість вчителя з
новим мисленням, не повідомлення знань, а спосіб самостійної їх побудови
за допомогою всіх учасників заняття, плюралізм думок та ін..

Отже, узагальнюючи представлені вище визначення, ми можемо виділити
найважливіші особливості майстер-класу, а саме:

1. новий підхід до філософії навчання, ламає усталені стереотипи;

2. метод самостійної роботи в малих групах, що дозволяє провести обмін
думками;

3. створення умов для включення всіх в активну діяльність; 4. постановка
проблемного завдання і рішення його через програвання різних ситуацій;

5. прийоми, що розкривають творчий потенціал як Майстра, так і учасників
майстер-класу;

6. форми, методи, технології роботи повинні пропонуватися, а не
нав’язуватися учасникам;

7. подання можливості кожному учаснику поставитися до пропонованого
методичного матеріалу;

8. процес пізнання набагато важливіше, цінніше, ніж самі знання;

9. форма взаємодії — співпраця, співтворчість, спільний пошук.

Слід звернути увагу при підготовці майстер-класу на те, що в технології
проведення майстер-класу головне — не повідомити і освоїти інформацію, а
передати способи діяльності, будь то прийом, метод, методика, чи
технологія. Передати продуктивні способи роботи — одна з найважливіших
завдань для Майстра. Позитивним результатом майстер-класу можна вважати
результат, що виражається в оволодінні учасниками новими творчими
способами вирішення педагогічної проблеми, у формуванні мотивації до
самонавчання, самовдосконалення, саморозвитку. Це досить технологічно
складний процес, тому зупинимося на вимогах до його організації та
проведення.

Вимоги до організації та проведення майстер-класу

Майстер-клас як локальна технологія трансляції педагогічного досвіду,
повинен демонструвати конкретний методичний прийом або метод, методику
викладання, технологію навчання і виховання. Він повинен складатися із
завдань, які направляють діяльності учасників для вирішення поставленої
педагогічної проблеми, але всередині кожного завдання учасники абсолютно
вільні: їм необхідно здійснити вибір шляху дослідження, вибір засобів
для досягнення мети, вибір темпу роботи.

Майстер-клас повинен завжди починатися з актуалізації знань кожного за
пропонованою проблемою, що дозволить розширити свої уявлення знаннями
інших учасників. У технології проведення майстер-класу ми пропонуємо
використовувати певний алгоритм пошуку рішення педагогічної проблеми.
Алгоритм — це формалізація технологічного процесу в вигляді
послідовності деяких кроків, блоків діяльності, які залежать від змісту
педагогічної проблеми, але мають і загальнопедагогічну частину, яка
визначається загальними способами діяльності.

Примірний алгоритм проведення майстер-класу повинен складатися з
наступних компонентів: виділення проблеми — панель — об’єднання в групи
для вирішення проблеми — робота з матеріалом — представлення результатів
роботи — обговорення та коригування результатів роботи.

Панель — це етап актуалізації знань у цій проблемній площині. Він дає
можливість всім бажаючим висловити свою точку зору про проблему, для
вирішення якої і проводиться майстер-клас.

У ході обміну думками в учасників майстер-класу можуть виникнути думки
як на підтримку висловлених ідей, так і в їх спростування. Тим самим
відбувається уточнення і коректування формулювання проблеми
майстер-класу. Шлях прийняття будь-якого рішення — робота з
запропонованими матеріалами: текстом, літературою, документами, фарбами,
звуками, природним матеріалом, моделями, схемами і т.д. Цей етап можна
назвати «деконструкцією»: відбувається перетворення матеріалу в «хаос»,
змішання явищ, слів, подій, вичленення необхідної інформації. Потім
відбудеться «реконструкція» — створення свого тексту, малюнка, моделі,
схеми, закону, світу. Отже, панель, слово Майстра, яке актуалізує
діяльність учасників за визначенням, шляхи вирішення педагогічної
проблеми, робота з матеріалами — все це дає можливість підготуватися до
подання результатів роботи .

Наступним кроком має бути їх обговорення, а потім коригування власного
рішення поставленої педагогічного завдання з варіантами, запропонованими
колегами.

Майстер-клас — це оригінальний спосіб організації діяльності педагогів у
складі малої групи (7-15 учасників) за участю Майстра, ініціюючого
пошуковий, творчий, самостійний характер діяльності учасників.

Основними елементами технології проведення майстер-класу, методичними
прийомами є індукція, самоконструкція, соціоконструкція, соціалізація,
афішування, розрив, творче конструювання знання рефлексія.

Індукція. Системоутворюючим елементом майстер-класу є проблемна ситуація
— початок, мотивуючий творчу діяльність кожного. Це може бути завдання
навколо слова, предмета, малюнка, спогади — найчастіше несподівані для
учасників, загадкові і обов’язково особистісні.

Проблемна ситуація характеризує певний психічно-питальний стан суб’єкта
(учасника), що виникає в процесі виконання такого завдання, яке вимагає
відкриття (засвоєння) нових знань про предмет, способи або умови
виконання дій. Питання має займати, хвилювати розум дослідника, бути в
колі його інтересів; представити це невідоме, показати необхідність
роботи з ним; визначити коло засобів, об’єктів, які дозволять почати
роботу і через період незнання прийти до відкриття; приєднати до
наявного знання нове і поставити інші проблеми для дослідження. Така
проблемна ситуація в технології майстерень називається індуктором
(індукцією).

(

d

??)? Існують і інші, не менш значимі потреби: бути особистістю, потреба
в самоствердженні, спілкуванні, самовираженні, емоційному насиченні,
свободі, емоціональному контакті та ін.

Майстер в процесі майстер-класу повинен прагнути реалізувати всі ці
потреби, але пріоритет віддається розвитку потреби саморозвитку. Якщо
подібного інтересу немає, Майстру необхідно спрямувати дії на створення
мотиву, на позначення мети і на те, щоб учасники самі відкрили, що ця
мета для них досяжна. Усвідомлення можливості вирішення проблеми —
необхідний засіб для стимулювання інтересу.

Самоконструкція — це індивідуальне створення гіпотези, рішення, тексту,
малюнка, проекту.

Соціоконструкція. Найважливіший елемент технології майстер-класу —
групова робота (малі групи можуть визначатися Майстром, утворюватися
стихійно, з ініціативи учасників). Майстер може коригувати склад груп,
регулюючи рівновагу методичної майстерності і психологічних якостей
учасників (екстра-та інтравертного, тип мислення, емоційність, лідерство
та ін.) Майстер розбиває завдання на ряд завдань. Групам належить
придумати спосіб їх вирішення. Причому учасники вільні у виборі методу,
темпу роботи, шляхи пошуку. Кожному надана незалежність у виборі шляху
пошуку рішення, дано право на помилку і на внесення коректив. Побудова,
створення результату групою і є соціоконструкція.

Соціалізація. Будь-яка діяльність у групі представляє зіставлення,
звірку, оцінку, корекцію оточуючими його індивідуальних якостей, іншими
словами, соціальну пробу, соціалізацію. Коли група виступає із звітом
про виконання завдання, важливо, щоб у звіті були задіяні всі. Це
дозволяє використовувати унікальні здібності всіх учасників
майстер-класу, дає їм можливість самореалізуватися, що дозволяє
врахувати і включити в роботу різні способи пізнання кожного педагога.

Афішування — представлення результатів діяльності учасників
майстер-класу і Майстра (текстів, малюнків, схем, проектів, рішень тощо)
і ознайомлення з ними.

Розрив. Найближче відображають зміст цього поняття слова «осяяння»,
«інсайт», «розуміння». Розуміння різне: себе, інших, прийому, методу,
технології. Розрив — це внутрішнє усвідомлення учасником майстер-класу
неповноти або невідповідності старого знання новому, внутрішній
емоційний конфлікт, посувають до поглиблення в проблему, до пошуку
відповіді, до звірки нового знання з інформаційним джерелом. Це те, що в
інших формах трансляції педагогічного досвіду подається вчителю, а тут
він запитує сам, шукає самостійно, іноді за допомогою Майстра, колеги,
учасника майстер-класу. Такий же процес можна спостерігати в
лабораторіях учених, дослідників, коли тривалий пошук приводить їх не
тільки до накопичення інформації з досліджуваного питання, але й до
іншого розуміння, а часом і до розриву зі старою теорією, старим
обгрунтуванням.

Рефлексія — останній і обов’язковий етап — відображення почуттів,
відчуттів, що виникли в учасників під час майстер-класу. Це багатющий
матеріал для рефлексії самого Майстра, для удосконалення ним конструкції
майстер-класу, для подальшої роботи.

Позиція Майстра

При підготовці та проведенні майстер-класу важливо не тільки
дотримуватися вище описаних алгоритмів, але і правильно визначити власну
позицію Майстра.

Позиція Майстра — це перш за все позиція консультанта і радника, який
допомагає організувати навчальну роботу, осмислити наявність просування
в освоєнні способів діяльності.

Проводячи майстер-клас, Майстер ніколи не прагне просто передати знання.
Він намагається задіяти учасників у процес, зробити їх активними,
розбудити в них те, що приховано навіть для них самих, зрозуміти і
усунути те, що йому заважає в саморозвитку. Всі завдання Майстра і його
дії спрямовані на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку
атмосферу, щоб вони проявили себе як творці. Це м’яке, демократичне,
непомітне керівництво діяльністю.

Майстер створює атмосферу відкритості, доброзичливості, співтворчості у
спілкуванні. Майстер працює разом з усіма, майстер дорівнює учаснику
майстер-класу в пошуку знань і способів діяльності. Майстер виключає
офіційне оцінювання роботи учасників майстер-класу, але через
соціалізацію, афішування робіт дає можливість для самооцінки педагога,
його самокорекції.

У взаємовідносинах з колегами Майстер повинен застосовувати певний
стиль, виявляючи свої особистісні якості: комунікативність,
загальнокультурний розвиток, інтелігентність, погляди, переконання,
світогляд, характер, волю, темперамент та ін..

Авторські технології, які презентуються на майстер-клас, не володіють
властивістю фотографічної відтворюваності; однак кожна з них несе
ідейний заряд, володіє безліччю відтворюваних деталей, прийомів,
елементів учительської майстерності . Ця особистісно-процесуальна,
афективна інфраструктура авторської технології дуже важко фіксується на
папері, але вона передається шляхом прикладу, наслідування через: мову і
голос (тон, сила, виразність, дикція, інтонація, техніка мови); міміку,
жест, управління емоціями, читання емоційного стану на обличчі;
пантоміміку (постава, вміння стояти, сидіти, спостерігати за поведінкою
учасників); вміння зосередитися на предметі розмови, володіння
мнемотехнікою, аутогенним тренуванням, відсутність скутості; мистецтво
спілкування: психологічна вибірковість, здатність до педагогічної уваги,
емпатія; педагогічна імпровізація: вміння працювати за планом «в голові»
, залучати особистий досвід, керувати незапланованими ситуаціями;
психологічна пильність, вміння обчислювати «геніїв» і підтримувати
«відстаючих»; комунікативну культуру, вміння вести діалог, дискусію,
відчуття часу.

Критерії якості підготовки та проведення майстер-класу

Для визначення ефективності підготовки і проведення майстер-класу ми
пропонуємо використовувати такі критерії.

Презентативність. Виразність інноваційної ідеї, рівень її
представленості, культура презентації ідеї, популярність ідеї в
педагогіці, методиці та практиці освіти.

Ексклюзивність. Яскраво виражена індивідуальність (масштаб і рівень
реалізації ідей). Вибір, повнота та оригінальність рішення інноваційних
ідей. Прогресивність. Актуальність і науковість змісту і прийомів
навчання, наявність нових ідей, що виходять за рамки стандарту та
відповідних тенденціям сучасної освіти та методиці навчання предмета,
здатність не тільки до методичного, але і до наукового узагальнення
досвіду. Мотивованість. Наявність прийомів і умов мотивації, включення
кожного в активну творчу діяльність зі створення нового продукту
діяльності на занятті.

Оптимальність. Достатність використовуваних засобів на занятті, їх
поєднання, зв’язок з метою і результатом (проміжним і кінцевим).
Ефективність. Результативність, отримана для кожного учасника
майстер-класу. Який ефект розвитку? Що це дає конкретно учасникам?
Уміння адекватно проаналізувати результати своєї діяльності.

Технологічність. Чіткий алгоритм заняття (фази, етапи, процедури),
наявність оригінальних прийомів актуалізації, проблематизації
(«розриву»), прийомів пошуку і відкриття, подиву, осяяння, рефлексії
(самоаналізу, самокорекції).

Артистичність. Піднесений стиль, педагогічна харизма, здатність до
імпровізації, ступінь впливу на аудиторію, ступінь готовності до
поширення і популяризації свого досвіду.

Загальна культура. Ерудиція, нестандартність мислення, стиль
спілкування, культура інтерпретації свого досвіду. Використання даних
методичних рекомендацій дозволить, на наш погляд, забезпечити якісну
підготовку та ефективне проведення майстер-класів в рамках поширення
педагогічного досвіду працівників обласної освітньої системи.

Література:

Пахомова О.М. Вивчення та узагальнення педагогічного досвіду. / /
Методист. — 2005. — № 2.

Пахомова Є.М., Дуганова Л.П. Вчитель у професійному конкурсі:
навчально-методичний посібник. — М.: АПКіППРО, 2006. — 168 с.

Селевко Г.К. Альтернативні педагогічні технології. — М.: НДІ шкільних
технологій, 2005. — 224 с.

Похожие записи