Реферат на тему:

Організація самостійної пізнавальної діяльності студентів за допомогою
мережевого учбово-методичного комплексу

Однією з умов підвищення ефективності навчального процесу є організація
самостійної пізнавальної діяльності студентів. Це пояснюється тим, що
самостійність необхідна не тільки для процесу самоосвіти, але і для
можливості використання здобутих знань практично.

Значними у теорії і практиці розвитку самостійності учнів у процесі
навчання є дослідження В.К.Буряк, Е.Я.Голанта, М.І.Махмутова,
П.І.Підкасистого, А.В.Усової.

У зв’язку з інформатизацією освіти дослідження Л.Арiстова, М.Данилова,
С.Каракозова, А.Леонтьєва, Є.Машбица, М.Махмутова, В.Оконя більшою мірою
спрямовані на вдосконалення пізнавальної діяльності, оптимізацію
педагогічного процесу за рахунок активізації самостійної роботи
студентів у процесі дистанційного навчання.

Різні автори описують розроблені методики викладання з використанням
ІКТ як навчальної системи або розглядають досвід та технології їх
створення і загальні можливості їх використання у навчальному процесі
(А.С.Вдовін, С.А.Манаков, О.В.Купенко, А.Ф.Манако, Н.В.Шушкова та ін.).

На жаль, використання електронного мережевого учбово-методичного
комплексу як інструмента активної самостійної пізнавальної діяльності
студентів практично не розглядається або дослідження мають фрагментарний
характер.

Технологія управління самостійною навчально-пізнавальною діяльністю
студентів, яка розглядається в даному дослідженні, передбачає широке
застосування форм і методів активного навчання, що сприяють
інтенсифікації розвитку навчально-пізнавальної, розумової і
професійно-практичної діяльності; моделювання професійної діяльності в
освітньому процесі під час підготовки фахівців; реалізацію
особистісно-орієнтованого підходу в навчанні на основі урахування
інтересів, схильностей і здібностей особистості.

Підготовка фахівців не може ґрунтуватися тільки на традиційних підходах.
Освітній процес необхідно будувати, використовувати нові педагогічні та
інформаційні технології, коли викладач має бути консультантом,
помічником, здійснювати контроль за процесом навчання, надаючи
максимальні можливості для самостійної, творчої роботи учнів [1].

Тому в процесі професійної підготовки потрібно прагнути орієнтувати
студентів не на запам’ятовування теоретичного матеріалу і набір
шаблонних рішень, а намагатися навчити їх бути активними учасниками
пізнання, використовувати комп’ютерні технології для роботи з
інформацією з тим, щоб протягом усього життя вони могли за потреби
самостійно поновлювати знання.

Коли студент має нагоду цілеспрямовано і осмислено проводити мотивацію
своїх дій, рефлексію, трансформувати і самостійно конструювати наочний
зміст, з яким працює, то йому стає доступною активна побудова і зміна
своєї діяльності.

У такій роботі реалізуються пізнавальна, розвивальна і виховна функції,
тобто поглиблюються знання, розвиваються вміння і навички, формується
самостійність, творчість, соціальні особистісні якості, потрібні для
цієї роботи. В число останніх включають і придбану здібність до
самоудосконалення на основі цілком певного відбору, перероблення і
засвоєння інформації [2].

Найвищий рівень діяльності виражається у творчих діях (уміннях), коли
студент відкриває нові для себе знання, нові способи дій, коли він
самостійно не лише вирішує проблему, але і володіє вмінням визначити її.
У цьому випадку повною мірою реалізується аналітико-синтетична
діяльність, здійснюється узагальнення, далекі перенесення знань і т.д.
за умови такого навчання використання комп’ютерних технологій так, щоб
комп’ютер не підміняв процесів творчості тих, хто навчається, а сприяв
би їх стимуляції і розвитку, тобто використовувався як інструмент
дослідження [3].

Вважаємо, що варто звернути увагу на необхідність науково-педагогічного
осмислення нових можливостей вивчення дисциплін у зв’язку із
збагаченням освітнього процесу інформаційними технологіями,
необхідності дослідження ступеню впливу методів навчання з
використанням ІКТ на ефективність процесу самостійного навчання та
його оптимізації. Основні питання зосереджено на дослідженні нової
педагогічної технології з використанням електронного учбово-методичного
комплексу (МУМК) з дисципліни „Інформатика та комп’ютерна техніка” на
прiоритетi самостiйної пошукової i активної пiзнавальної дiяльностi
студентiв.

Наукова новизна дослідження полягає в наступному:

— виявленні нових можливостей мережевого учбово-методичного комплексу в
організації активної пізнавальної діяльності студентів у вивченні курсу
інформатики;

— розробленні нових варіантів моделей процесу навчання за допомогою
МУМК, що дозволяють оптимізувати його структуру і зміст та підвищити
ефективність засвоєння учбового матеріалу;

— експериментальній апробації і впровадженні МУМК у процес навчання
студентів інформатики.

Засоби нових інформаційних технологій на основі специфіки дидактичних
властивостей можуть впливати на всі компоненти системи навчання. У
зв’язку з цим міняється технологія пізнавального процесу, акцент
переноситься на самостійну роботу з інформацією, зокрема з такими
джерелами інформації, як електронний учбово-методичний комплекс.

Ураховуючи зазначені положення, на кафедрі інформаційних технологій і
систем Білоцерківської філії Державної академії статистики, обліку і
аудиту розроблено і впроваджено в навчальний процес електронний
мережевий учбово-методичний комплекс (МУМК), що враховує структуру
процесу засвоєння знань, умінь, навичок, який надає студентам можливість
вивчати курс „Інформатика та комп’ютерна техніка” в інтерактивному
режимі в ході традиційного навчання і в процесі самоосвіти та на змінних
носіях.

Головними перевагами МУМК для активізації самостійної пізнавальної
діяльності студентів є високий ступ наочності, цікавість викладу
навчального матеріалу, орієнтація на диференційований рівень початкової
підготовки, адекватна оцінка підсумкового рівня знань і вмінь студента.
Наочність і цікавість викладу матеріалу забезпечується інтерактивними
моделями, слайд-демонстраціями; диференційований підхід — засобами
гіпермедіа; адекватність оцінки рівня студента — використанням
комбінованих тестів.

Комплекс має можливість забезпечувати реалізацію проблемно — пошукового
методу навчання, тобто відповідати наступним принципам:

— Знання не пропонуються в «готовому» вигляді, їх потрібно здобувати
самостійно.

— МУМК організовує не повідомлення або виклад знань, а пошук нових знань
за допомогою різноманітних засобів;

— у процесі роботи студенти самостійно міркують, відшуковують і
вирішують проблемні ситуації, задачі, аналізують, порівнюють,
узагальнюють, роблять висновки і т. д., внаслідок чого у них формуються
усвідомлені, а, отже, міцніші знання.

Інтранет-сайт МУМК складається з комплексу спеціально розробленого
методичного забезпечення, що є складовою частиною
інформаційно-освітнього середовища ДАСОА, і є набором навчальних
планів, учбових матеріалів (теоретичних і практичних), матеріалів для
самостійного вивчення, складених відповідно до навчальної програми,
контролюючих якість знань тестуючих програм.

Для вирішення забезпечення необхідного мотиваційного настрою студентів
на початку вивчення дисципліни „Інформатика та комп’ютерна техніка” у
студентів формується уявлення про структуру, призначення і оформлення
комплексу, розкриваються цілі вивчення даної дисципліни.

Сайт має ієрархічну структуру. Щоб надати користувачу засоби швидкої
навігації у сайті, автори передбачили окремий фрейм для відображення
змісту, оснащеного відповідними гіперпосиланнями, що надає можливість
нелінійного перегляду інформації. Користувач у будь-який момент часу
може негайно переміститися до потрібного розділу. Всі розділи курсу
виконуються в єдиному стилі і дизайні, що полегшує сприйняття матеріалу.
У процесі організації роботи з текстом важливу роль виконує його
візуальна культура (схеми, ілюстрації, екранні форми, піктограми, шрифти
і символи і т.п. значною мірою визначають особливості прийомів засвоєння
знань, рівень активності студентів, розвиток мислення, пам’яті,
пізнавальних інтересів, уточнюють і доповнюють той образ дії, який
створюється текстом).

У МУМК використовуються не лише текстові і графічні матеріали, але й
анімовані об’єкти, що робить навчання цікавішим, і в реальному часі
робить можливою справжню інтерактивність, а також забезпечує занурення
студентів у пізнавальний процес за рахунок активного включення різних
каналів сприйняття інформації.

Комплекс розроблений на модульній основі: кожний модуль – це стандартний
навчальний продукт, що включає чітко позначений об’єм знань і вмінь,
призначений для вивчення протягом певного часу, або — залікова одиниця,
якість роботи з якою фіксується контрольними роботами, а також
тестовими засобами.

Основні вимоги до побудови такої структури: логічність виділення
структурної одиниці, осяжність її зі змістом розділу, наявність для
учня можливості прямої навігації з будь-якої структурної одиниці в
іншу, логічно з нею зв’язану, можливість перейти від даного розділу до
іншого розділу курсу.

Модулі МУМК складаються з певних програмних тем. Теми, у свою чергу,
розбитi на дидактичні функціональні блоки (Б1, Б2,Б3,Б4), якi охоплюють
основнi етапи сучасного навчального процесу i вiдображають практичну
технологiю.

1. Інструктивний блок (Б1). З позицій кращого засвоєння матеріалу
виправданою є наявність короткої преамбули, яка включає виклад мети,
задач теми, що вивчається, визначення її місця в системі професійної
підготовки і зв’язків з іншими дисциплінами, а також дано рекомендації з
організації її вивчення, визначаються методи її розв’язання.

У цьому блоці фіксується необхідність, корисність, значущість оволодіння
даним складом спеціальних знань і вмінь.

2. В інформаційно-навчальному блоці (Б2) основні функції в
концентрованому вигляді, які несе цей блок, співпадають з функціями
традиційного посібника. Інформаційний блок включає у себе матеріали для
теоретичного вивчення теми, а також універсальні модулі для проведення
практичних занять. У ньому представлено структуровану навчальну
інформацію (короткий курс лекцій, практичні завдання, список основних
термінів (глосарій), посилання і література).

gdO{?

рення узагальнень, формування наукових понять. Провідним фактором
активної самостійної пізнавальної діяльності на цьому етапі є створена
можливість для вивчення теоретичного матеріалу за допомогою короткого
курсу лекцій. Завчасно пiдготовленi та чiтко структурованi лекцiї МУМК
вигiдно вiдрiзняються обсягом i новизною наведеної iнформацiї в умовах,
коли сам студент визначає глибину вивчення теоретичного матеріалу.

Гіпертекстова структура дозволяє студенту визначити не тільки оптимальну
траєкторію вивчення матеріалу, але і зручний темп роботи і спосіб
викладу матеріалу, відповідний психофізіологічним особливостям його
сприйняття.

У роботі з гіпертекстом студент займає активну позицію у процесі
навчання, оскільки він повинен робити висновки з приводу прочитаного
матеріалу і сам вибирати послідовність переходів у гіперпосиланнях, на
відміну від звичної книги, де матеріал висловлюється послідовно сторінка
за сторінкою. Навчання стає орієнтованим на студента.

Лекційні матеріали курсу доповнюються іншими джерелами інформації в
електронній бібліотеці, які пропонують викладачі, а також передбачена
функція пошуку необхідної навчальної інформації в ресурсах світової
комп’ютерної мережі Internet.

В інформаційно-навчальному блоці одночасно забезпечується як
пізнавальний розвиток студентів, так і ефективне засвоєння теоретичного
матеріалу, формуються навички пошуку, відбору і вживання потрібного
теоретичного матеріалу, усувається психологічна боязнь використання
мережних технологій і операцій з глобальним об’ємом інформації.

Кожна тема має список літератури для самостійного вивчення, в якому
представлені друковані видання, що висвітлюють дану проблему.

Важливим прийомом активiзацiї самостійної навчальної дiяльностi
студентiв є використання засобiв гiперзв’язку наукових термiнiв,
представлених у текстi «iнформацiйного блоку» комплексу, з вiдповiдними
визначеннями цих термiнiв в електронному словнику (глосарії). Причому
словник мiстить як поняття, що визначенi в МУМК «Інформатика та
комп’ютерна техніка», так i поняття, що тiльки названi в посiбнику, але
усвiдомлення сутностi яких сприяє кращому осмисленню основного
матерiалу. Електронний довідник дозволяє студенту у будь-який час
оперативно отримати необхідну довідкову інформацію в компактній формі.

Структура уроку МУМК ураховує провідні етапи навчальної діяльності
(мотивація, засвоєння, узагальнення, контроль та рефлексія) і передбачає
різні види самостійного навчання (відтворення готової теоретичної
інформації з предмета, пояснення окремих теоретичних положень,
розв’язання практичних завдань, вибір варіанту відповіді в тестових
завданнях) з оперативною і адекватною оцінкою досягнених результатів.

Мета завдання інформує про цілі уроку і допомагає студентам
сконцентруватися на найважливішому.

Для активізації пізнавального інтересу студентів, зокрема їх позитивної
мотивації, використовується проблемна ситуація „Умови виконання”, яка
відображає суперечності між тими знаннями, що є у студента, і тими, що
потрібні для розв’язання запропонованого завдання. Цей прийом перед
вивченням кожного завдання носить спонукальний характер, iлюструє
зв’язок мiж суспiльною практикою та теоретичним матерiалом.

Коли студент опиняється у проблемній ситуації, то він, зазвичай, прагне
будь-що вийти з неї, подолати перешкоду, ускладнення, і тому активно
розумово діє.

Мотивація у професійній області здійснюється на конкретних прикладах
використання інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності
економіста на основі введення в навчальний процес задач професійної
орієнтації.

Метою пізнавальної діяльності студентів визначено розвиток навички
ефективного використання сучасної комп’ютерної техніки в економічних,
фінансових розрахунках і управлінні. При цьому додатковим елементом
мотивації в цільовому компоненті курсу «Інформатика» є приклади того, як
одержані під час вивчення курсу навички використовуються вже в
майбутньому навчальному році у процесі вивчення профільних для
економістів дисциплін «Статистика», „Автоматизоване місце бухгалтера і
аудитора”, „Системи обробки економічної інформації”.

Завдання цього блоку дібрано таким чином, щоб продемонструвати практичну
значущiсть поданого теоретичного матерiалу, надати можливiсть
застосувати отриманi знання на практицi, сприяти формуванню педагогiчних
умiнь та навичок, необхiдних будь-якому спецiалiсту.

Умови виконання завдання сформульовані із залученням графічних
зображень. Це робить інструкцію максимально чіткою й однозначною. Задачі
стають простими і зрозумілими, вони швидко усвідомлюються.

Практичні заняття розподілені за двома рівнями складності: основні і
підвищеної складності, що передбачає диференційований підхід до тих,
хто навчається.

Все зазначене дозволило виявити і згрупувати студентів за наступними
критеріях: рівень підготовки в області інформатики та інформаційних
технологіях, умінь працювати за комп’ютером (високий, середній,
низький); за психологічною спрямованістю (наявність інтересу, труднощів
у вивченні предмета, рис вдачі).

Усі завдання і вправи розроблено з урахуванням того, що надмірна
алгоритмізация процесу засвоєння знань перешкоджає формуванню
продуктивної пізнавальної діяльності [4]:

— вправи і завдання з алгоритмом виконання всіх дій і операцій;

— вправи і завдання, які виконуються практично без опори на опис
(додаткові ускладнені завдання, ступінь подробиці опису виконання яких
поступово зменшується);

— завдання дослідницького характеру з тієї ж тематики, що вимагають
глибших знань, стійких умінь і навичок роботи з комп’ютером і з даним
програмним забезпеченням.

Послідовність засвоєння навчального змісту в аудиторній ситуації
визначається викладачем разом зі студентом, для якого обирається той
спосіб, що найкраще підходить його індивідуальним особливостям, рівню
підготовки і можливостям. Саме такий спосіб представлення матеріалу (за
рівнем складності) дає можливість студенту виявити себе як дослідника,
творчо вчитися і з пасивного об’єкта процесу навчання перетворитися в
активного учасника. Подібна диференціація навчання дозволяє кожному
учневі самореалізуватися, самоздійснитися та адаптуватися; створюються
умови для творчості, врахування суб’єктивного досвіду кожного учня.

Проблемнi ситуацiї мiстять у собi такi пiзнавальнi суперечностi, якi
неможливо розв’язати за допомогою знань i досвіду роботи, вже засвоєного
студентом. У таких умовах процес здобуття нових знань має дослiдницький
характер, здійснюється активне пiзнання нового.

Алгоритм роботи розраховано як поетапний процесу навчання. Проте
активізація діяльності студента може забезпечуватися можливістю
самостійного управління ситуацією під час проведення практичних занять,
вибору режиму навчальної діяльності; варіативності дій у разі ухвалення
самостійного рішення, обумовленого учбовою задачею; створенням
позитивних стимулів, що спонукають до навчання та підвищують його
мотивацію.

Своєрідну психологічну підтримку в цьому подають студенту екранні форми,
які відображають результати роботи і є підтвердженням правильності дій
того, хто навчається.

У випадку потреби нагадування раніше засвоєної інформації, необхідної
для поточного уроку, вона доступна студентам.

Результати практичних робіт студенти відсилають на перевірку в мережеву
папку SCOOL.

3. Комунікативний блок (Б3). У ньому вирішуються завдання педагогічного
спілкування за допомогою зворотнього зв’язку. У випадку, якщо у студента
в ході навчання виникають запитання, відповіді на них він може
спробувати знайти в електронному помічнику. Авторами програми збираються
і систематизуються питання, що часто виникають у студентів. Запитання
стосуються не лише теоретичної частини курсу, але і рішення задач. У
цьому фреймі дано вичерпні відповіді на найбільш типові запитання.

4. Контролювальний блок (Б4). Етап осмислення, закрiплення та
самоконтролю знань у МУМК реалiзується у «Контролювальному блоці», де
використанi iдеї програмованого навчання. З кожної теми навчального
курсу студентам по черзi пред’являються 35-50 запитань з вибором
варiантів вiдповiдi.

У тестах задається серія випадково вибраних багатозначних запитань. Час,
що витрачається на відповідь або число спроб, а також правильність
відповідей контролюються і фіксуються програмою. Запитання, що
ставляться, мають одну або декілька правильних відповідей.

Практика використання «Контрольного блоку» пiдтвердила, що студенти
здебiльшого не вгадують вiдповiдь, а аналiзують, порiвнюють
запропонованi варiанти в пошуках адекватної вiдповiдi.

Тестуюча програма повiдомляє про правильну чи неправильну відповідь на
поставлене запитання, що стимулює подальшу пошукову дiяльнiсть.
Результати тестування заносяться до бази даних (відомості результатів
рейтингового контролю).

З метою ліквідації стану дискомфорту під час тестування студенти наперед
мають нагоду ознайомитись із запитаннями тесту і попрацювати в режимі
проби з банком тестових завдань.

Контролювальний блок дає учням можливість провести рефлексію своєї
навчально-пізнавальної діяльності, що підвищує рівень їх самостійності і
відповідальності.

Постійно створювані умови для самооцінки досягнень, виявлених помилок
сприяють поступовому формуванню достатньо потужних мотивів до вивчення
дисципліни, формують упевненість у своїх силах і почуття незалежності
від сторонньої надмірної опіки і критики.

Отже, можемо зробити висновки, що із застосуванням МУМК з’являється
можливість інтегрального представлення змісту наочного середовища, яке
створюється за допомогою комп’ютера і в якому органічно з’єднуються
конкретні теоретичні дані та програмні інструменти для проведення
досліджень. Завдяки такому інтегральному наочному середовищу виникають
найефективніші умови для формування узагальнених способів дії студентів,
що обумовлюють у них активізацію самостійної пізнавальної діяльності під
час вивчення основ обчислювальної техніки.

Список літератури:

Сычев И.А., Трубников В.Б. Использование творческих проектов в
преподавании курса информатики. –
http://www.informika.ru/text/magaz/pedagog/pedagog_9/stat23.html

Маньковский И.В. Организация познавательной деятельности субъекта с
помощью информационно-инструментального комплекса // Пути становления
субъекта в информационном обществе: Материалы Всероссийской научной
Internet-конференции (22-26 марта 2004 года). – Ставрополь: Изд-во СГУ,
2004. – С.189-193.

http://www.ido.edu.ru/psychology/pedagogical_psychology/8.html.

Пак Н.И., Филиппов В.В. О технологии создания компьютерных тестов //
Информатика и образование. – 1997. — №5. – С.19-24.

Похожие записи