Організація роботи з обдарованими і здібними учнями
Епоха, що настала, – епоха змін, інновацій, епоха інтелекту, – диктує
свої умови життя, висуває нові вимоги до людини. Якісно нові зміни в
суспільстві переконують, що найбільшою цінністю є неповторна людська
особистість з її нахилами, вподобаннями, обдаруваннями.
То ж виявлення розумової обдарованості (інтелектуальної і творчої),
спеціальних здібностей у дітей, їх розвиток і реалізація є однією з
актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та
практики.
Обдарованість – складне, багатогранне явище. Кожна обдарована дитина –
індивідуальність, що потребує особливого підходу. Саме тому навчання і
виховання обдарованих учнів необхідно здійснювати з опорою на наступні
дидактичні принципи:
* індивідуалізації і диференціації навчання;
* довіри і підтримки;
* залучення обдарованих учнів до участі у житті школи.
Важливою практичною проблемою є виявлення потенційних можливостей
розвитку учня. Система роботи з виявлення обдарованих дітей включає в
себе:
* попередню діагностику сформованості інтелектуальних умінь;
* спостереження за роботою учнів на уроках математики; під час
позакласних заходів;
* аналіз результатів виконання самостійних, творчих робіт;
* аналіз результатів участі учнів в олімпіадах,
інтелектуальних змаганнях тощо.
Як відомо, обдаровані діти виділяються рядом характерних особливостей:
* обдаровані діти мають добру пам’ять, особистий світогляд;
* в обдарованих дітей добре розвинута свідомість;
* обдаровані діти, як правило, дуже активні і завжди чимось
зайняті;
* обдаровані діти настирливі в досягненні результату у сфері,
яка їх цікавить, для них характерний творчий пошук;
* вони хочуть вчитися і досягають у навчанні успіхів. Навчання
дає їм задоволення;
* вони вміють критично оцінювати навколишню дійсність і
прагнуть проникнути у суть речей і явищ, вміють фантазувати;
* вони з задоволенням виконують складні і довгострокові
завдання;
* вміють розкривати взаємозв’язки між явищами і сутністю,
індуктивно і дедуктивно думати, маніпулювати логічними операціями,
систематизувати, класифікувати і узагальнювати їх.
Розвиток обдарувань та нахилів учнів здійснюється такими шляхами:
? Включення у структуру уроку математики проблемних, евристичних
методів роботи, різних форм організації навчальної діяльності.
? Забезпечення участі школярів у позакласних заходах з предмета,
у заняттях математичних гуртків.
? Створення умов для самостійної діяльності
? Створення умов для участі учнів у олімпіадах, турнірах,
конкурсах з математики.
Однією з найважливіших умов розвитку обдарованості учнів є формування
пізнавального інтересу, який є підґрунтям для розвитку пізнавальної
активності учнів.
Під впливом пізнавального інтересу з’являються такі важливі компоненти
активного навчання як активний пошук, здогад, дослідницький підхід,
готовність до розв’язування задач.
Нестандартні, дослідницькі задачі , які вчитель включає у структуру
роботи, обдаровані діти сприймають як виклик власному інтелекту.
Інтелектуальний і естетичний заряд шкільного курсу математики значно
підвищується, коли на уроці, а також під час інших форм спілкування з
школярами застосовувати ігрові елементи, яскраві історичні повідомлення,
цікаві “красиві задачі”.
Обов’язковою передумовою розвитку обдарувань школярів як на уроці, так і
в позаурочний час повинна виступати проблемність викладання.
=?
V-??”¤#b24`6:9Ue;*
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter