Організаційно-фінансовий механізм становлення інноваційної школи
Для ефективної організації дослідницької роботи в умовах інноваційної
школи необхідні додаткові ставки до вже існуючого для загальноосвітніх
шкіл типовому штатному розкладу
Одна група цих додаткових ставок пов’язана із самим змістом
дослідницької роботи, і її специфіка визначає конкретну кількість тих
або інших штатних одиниць у додатковому штатному розкладі. Незважаючи на
гранично широку проблематику і характер досліджень у різних школах, як
правило, ці штатні одиниці містять у собі (у різних варіантах) позиції
психолога, філософа, методолога, наукового керівника, наукового
консультанта, заступника директора із науково-методичної роботи,
завідувача кафедрою і завідувача методичним об’єднанням.
У школі “Еврика-розвиток” спочатку при розгортанні загальної
дослідницької програми щодо можливості створення культурно-освітньої
ситуації в умовах полі-системної школи, а пізніше – досліджень,
пов’язаних з побудовою індивідуальних освітніх траєкторій у самій
полісистемній школі і їх педагогічного супроводу (проблематика
тьюторства), були введені наступні додаткові штатні одиниці: науковий
керівник школи; заступник директора з науково-методичної роботи;
керівники методичних об’єднань; завідувачі кафедрами; психологи.
Обґрунтування необхідності кожної з додаткових штатних одиниць полягало
в наступному. Науковий керівник школи задає загальну стратегію розвитку
дослідницької роботи, складає єдиний координаційний план, забезпечує
зв’язок окремих дослідницьких шкільних програм з провідними науковими
центрами країни, організовує відповідну перепідготовку педагогічних
кадрів.
Заступник директора з науково-методичної роботи координує плани роботи
методичних груп і кафедр, складає графіки індивідуальних і групових
консультацій, організовує роботу науково-методичної ради.
Науково-методична рада – це колективний орган, що обирається терміном на
рік і складається з керівників методичних об’єднань, завідувачів
кафедрами, завуча з науково-методичної роботи, редакторів наукового
збірника школи і членів адміністрації. Очолює роботу ради науковий
керівник школи.
Науково-методична рада затверджує теми дослідницьких робіт педагогів
(див. попередній пункт), організовує зустріч з колективами методичних
об’єднань і кафедр за підсумками роботи у першому півріччі (мала
конференція), організовує і проводить щорічну науково-практичну
конференцію наприкінці навчального року.
Керівники методичних об’єднань координують усю дослідницьку й методичну
роботу з даного предмета. Організовують на загальних засіданнях
методичних об’єднань (не рідше одного разу на місяць) обговорення
дослідницьких і методичних робіт педагогів школи.
Завідувачі кафедрами координують усі дослідницькі роботи в рамках
визначеної освітньої системи. (У нашому конкретному випадку – це
розвиваюче навчання, вільна педагогіка Л. Н. Толстого, освітня система
Марії Монтессорі, Вальдорфська педагогіка.) На засіданнях кафедри
організуються обговорення індивідуальних дослідницьких робіт учителів,
спрямованих на реалізацію в умовах даної освітньої системи.
Психологи працюють з кожною групою вчителів, що освоюють визначену
освітню систему, і здійснюють як теоретичну підтримку в освоєнні базових
психологічних понять системи, так і практичну роботу з учителями, учнями
і батьками в умовах конкретної освітньої практики.
Незалежно від змісту самої дослідницької роботи для забезпечення
нормального функціонування інноваційної школи необхідні також додаткові
службові ставки: бібліотекаря; технічного лаборанта; лаборанта з
комп’ютерного обслуговування; кур’єра; друкарки; керівника-організатора
видавничої діяльності; редакторів науково-педагогічного журналу.
Найкращим варіантом для директорів інноваційних шкіл є ситуація, при
якій фінансування цих додаткових штатних одиниць здійснюється за рахунок
федерального або місцевого бюджету. Але з огляду на реальну фінансову
ситуацію в освіті і прогнозуючи її в недалекому майбутньому, на це
сподіватися майже не приходиться. Тому директори інноваційних шкіл, де
ведеться реальна дослідницька робота, намагаються самостійно знайти
різні джерела для її підтримки.
Управлінська група нашої школи “Еврика-розвиток”, розробляючи механізми
організаційної підтримки діяльності інноваційної школи, створила
структури, що забезпечують рішення виникаючих при проведенні
дослідницьких робіт внутрішкільних організаційних проблем. Пізніше
виявилося, що ці структури мають потенційну можливість також у
фінансовій підтримці інноваційної школи. Представимо ці структури.
Архівно-інформаційний комплекс (АІК)
Основна мета архівно-інформаційного комплексу – створення інформаційної
взаємодії структурних підрозділів інноваційної школи між собою і з
зовнішніми партнерами. Для цього в рамках комплексу стала проводитися
систематична робота зі збору, збереження і надання інформації,
необхідної для ефективної роботи школи.
До складу архівно-інформаційного комплексу ввійшли наступні служби:
служба комп’ютерного забезпечення;
служба забезпечення аудіо- і відеоматеріалами;
шкільна бібліотека;
шкільний архів;
служба збору і збереження інформації;
шкільний музей;
консультаційно-аналітична служба;
редакція інформаційного бюлетеня АІК.
Архівно-інформаційний комплекс здійснює свою діяльність в таких
напрямках:
робота з матеріалами освітніх систем, освоюваних у школі;
робота з предметно-методичними матеріалами;
робота з інформаційно-статистичним матеріалом з усіх проблем
життєдіяльності школи;
інформаційний зв’язок із зовнішнім соціально-освітнім середовищем.
Функціями комплексу є:
збір інформації;
обробка інформації;
збереження інформації;
аналіз інформації;
видача інформації;
надання консультацій.
Архівно-інформаційний комплекс у своїй роботі безпосередньо
підпорядковується науковому керівнику школи. Працівники комплексу можуть
запитувати у керівників структурних підрозділів й адміністрації школи
всю інформацію, необхідну для забезпечення інформаційних потреб школи, а
потім надавати її всім бажаючим.
Інформація, що має конфіденційний характер, може запитуватися і
надаватися працівниками комплексу тільки за згодою всіх сторін, яких
вона стосується.
Адміністрація школи і керівники структурних підрозділів сприяють
архівно-інформаційному комплексові в одержанні будь-якої необхідної
інформації.
Поряд із своєю безпосередньою роботою усередині школи
архівно-інформаційний комплекс почав періодично надавати інформаційні
платні послуги різним юридичним і фізичним особам. Спочатку ці ситуації
виникали стихійно (наприклад, прохання вчителів з інших шкіл переписати
відеокасети із записами уроків або занять у конкретній освітній системі
і т. д.).
Коли ж ці прохання стали повторюватися все частіше, співробітники
архівно-інформаційного комплексу розробили перелік можливих платних
послуг і почали здійснювати госпрозрахункову діяльність, що істотно
допомагає зараз як школі, так і становленню самого комплексу.
Іншою організаційною структурою, що забезпечує діяльність інноваційної
школи, став Центр альтернативної педагогіки.
Центр альтернативної педагогіки (ЦАП)
Метою створення Центра альтернативної педагогіки стала реальна
кооперація діяльності школи “Еврика-розвиток” з обласним Інститутом
підвищення кваліфікації працівників освіти (ІПКПУ) з навчання
працівників освіти Томської області і наданню освітніх послуг в інші
регіони Росії.
Задачами Центру є:
організація стажувань для знайомства учасників з культурними освітніми
системами, освоюваними в педагогічному колективі нашої школи (розвиваюче
навчання, вільна педагогіка Л. Н. Толстого, Вальдорфська педагогіка,
школа Монтессорі);
надання можливості через серію стажувань більш глибокого освоєння
обраних освітніх систем;
організація і відповідне забезпечення нового способу підвищення
кваліфікації педагогів через їхнє знайомство з філолофсько-психологічною
теорією освітніх систем;
занурення в реальну педагогічну практику і семінарські заняття, на яких
обговорюється ведучий спосіб діяльності в кожній з освітніх систем.
Формами діяльності Центру є:
1. Проведення силами педагогів (співробітників Центра альтернативної
педагогіки) різних типів стажувань:
вступні стажування – протягом 5-ти днів учасники знайомляться з різними
освітніми системами, “занурюючись” щодня в одну з них, а потім в
останній день проводять докладний порівняльний аналіз;
навчальні стажування – вибравши для заглибленого вивчення одну з
освітніх систем, педагоги протягом року проходять серію навчальних
семінарів-стажувань, спрямованих на оволодіння філолофсько-психологічною
концепцією даної освітньої системи, її дидактичною структурою й
методиками застосування;
консультуючі стажування -призначені, у першу чергу, для слухачів, які
вже пройшли навчальні стажування, але ще мають певні труднощі у
практичній роботі.
2. Виконання конкретних робіт з укладення договорів з освітніми
установами:
виїзні стажування (вступні, навчальні, консультуючі) у різні регіони
країни;
семінари-запуски шкіл дослідницької орієнтації;
проведення експертизи і консультування інноваційних шкіл.
3. Видання щорічного науково-педагогічного журналу школи
“Еврика-розвиток”.
4. Організація на базі школи “Еврика-розвиток” різних лекцій,
семінарських занять, конференцій, організаційно-діяльнісних ігор,
проведених ведучими вченими Росії, ближнього й далекого Зарубіжжя.
Усього, наприклад, за 1995/96 навчальний рік було проведено 21
стажування (з системі розвиваючого навчання, вільної педагогіки Л. Н.
Толстого, Марії Монтессорі, за Вальдорфською педагогікою, з психології
діяльнісного підходу, а також семінари з тьюторства, не-програмній
ручній творчості, семінар “Музика і рух”). У навчанні на стажуваннях
участь брали близько 300 чоловік.
Разом з Томським державним педагогічним університетом (ТДПУ) і школою
культурної політики (ШКП), починаючи з 1996 року, силами Центру
альтернативної педагогіки в Томську щорічно проводяться Всеросійські
тьюторські конференції. У роботі чотирьох таких конференцій у цілому вже
брало участь понад 2000 чоловік.
У цьому навчальному році Центром альтернативної педагогіки було
проведено 14 стажувань (у порівнянні з попереднім роком число їх трохи
скоротилося, проте проблематика кожної з них стала більш загальною, що
дозволило усередині кожного такого стажування-семінару об’єднати
результати досвіду шкільної роботи в різних освітніх системах).
Наводимо приклади назв деяких таких стажувань-семінарів:
семінар “Нові способи навчання першокласників” (за матеріалами освітніх
систем розвиваючого навчання і вільної педагогіки Л. Н. Толстого);
серія семінарів із проблем керування в інноваційній школі (з
використанням матеріалів порівняльного аналізу систем керування в різних
освітніх системах);
семінар “Нові підходи до організації освітнього простору в середній і
старшій школі” (обговорення проектів запуску навчання в 5-х класах за
системами розвиваючого навчання і вільної педагогіки Л. Н. Толстого та
проекту школи третього ступеня; 9-11-і класи).
Постійно займаючись підготовкою і проведенням різних семінарів,
стажувань і конференцій, Центр альтернативної педагогіки в той же час
поступово розширює свою діяльність. Сьогодні у роботі Центра з’явилися
ще два нових напрямки.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
