Вивчення теми «Світлові явища» (7 клас)

Урок 1

Тема: Оптичні явища в природі. Джерела та приймачі світла. Світловий
промінь. Прямолінійне поширення світла. Сонячне та місячне затемнення.

Мета:

дидактична: дати учням наукове поняття світла як видимого
випромінювання; сформувати уявлення про причини утворення повної тіні,
півтіні, сонячних та місячних затемнень, як наслідків прямолінійного
поширення світла;

виховна: сформувати в учнів спостережливість, допитливість, цікавість до
явищ природи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: лампа розжарювання, свічка, плакати «Схема місячного
затемнення», «Схема сонячного затемнення», «Утворення повної тіні»,
«Утворення півтіні».

План

Організаційна частина.

Актуалізація опорних знань, здобутих при вивченні курсу природознавства.

Вивчення нового матеріалу.

Розв’язування задач.

Домашнє завдання.

Хід уроку

Вступне слово вчителя: Яке значення має світло в житті живих істот? Для
чого нам потрібно вивчати світлові явища?

Життя і нормальній розвиток живих істот і рослин не можливе без світла.
Про навколишній світ ми отримуємо інформацію через свої органи чуття.
Приблизно 90% всієї інформації людина отримує завдяки оку, яке сприймає
світло, що поширюється від різних фізичних тіл і навіть явищ.

Зміст нового матеріалу.

( Що таке світло? Які властивості воно має?

Узагальнюючи відповіді учнів, робимо висновки.

Світло не є речовиною.

Світло переносить енергію, нагріває тіла. Цю енергію можна
використовувати.

Світло — це видиме випромінювання.

Що таке джерела світла? Які існують види джерел світла?

Джерела світла – це тіла і фізичні явища, що випромінюють світло.

( Які існують види джерел світла?

Вчитель називає слова, що означають джерела світла. Учні приходять до
висновку:

за походженням джерела бувають:

а) природні (Сонце, зорі, світлячки, блискавка, полярне сяйво…)

б) штучні, які пристрої створені людиною і дають змогу у потрібний
момент генерувати світло (різноманітні лампи, екрани телевізора,
мобільного телефону, свічки…)

за температурою джерел їх поділяють на:

а) теплові, які світяться через високу температуру (лампа розжарювання,
багаття, Сонце й зорі)

б) люмінесцентні – це такі, що світяться не за рахунок високої
температури (світлячки, екран телевізора, газорозрядні лампи)

Учитель повідомляє, що в основі принципу дії всіх джерел світла лежать
природні процеси, які діють однаково як у штучних, так і в природних
джерелах світла.

Вчитель: Для полегшення пояснення світлових явищ і розв’язування задач
вчені ввели в фізику поняття точкового джерела світла.

( Що таке точкове джерело світла?

Точковим, називають таке джерело світла, розміри якого можна за даних
умов не враховувати.

( За якої умови джерело світла можна вважати точковим?

Приклад.

Серед зірок існують карлики, гіганти, надгіганти. Сонце – зоря карлик.
Чому ми бачимо його як диск, що світиться? А інші зорі ми бачимо як
світні точки?

Учні приходять до висновку: джерело світла можна вважати точковим, якщо
його розміри набагато менші за відстань між ним й приймачем світла.

( Чи може одне й те саме тіло за одних умов можна вважати точковим, а
за інших – ні? Наведіть, будь ласка, приклади.

( Чи існують в природі точкові джерела світла? Відповідь обґрунтуйте.

Точкових джерел світла в природі не існує, тому що будь-яке джерело
світла має розміри.

( Що таке приймачі світла?

Приймачі світла – це тіла в яких під дією світла відбуваються якісь
зміни. Наведіть, будь ласка, приклади приймачів світла.

( Які існують види приймачів світла?

Вчитель називає слова що означають приймачі світла. Учні приходять до
висновку що існують:

а) природні приймачі світла (очі живих істот, шкіра людини і тварин,
листя рослин…)

б) штучні приймачі світла (фотоплівка, фотоелементи, сонячні батареї…)

( Що таке світловий промінь?

Світловий промінь – це лінія, уздовж якої поширюється світло.

( Що таке світловий пучок?

Вчитель наводить приклади.

Пучки світла утворюють світлові плями на освітлених ними предметах. В
реальному житті ми маємо справу з пучками світла.

( В яких середовищах може поширюватися світло?

Вчитель називає дві групи речовин:

залізо, деревина, ґрунт, каміння.

Вода, повітря, скло, спирт…

Учні приходять до висновку, що світло поширюється в прозорих
середовищах.

( Як поширюється світло в однорідному прозорому середовищі?

В прозорому однорідному середовищі світло поширюється прямолінійно.

( Які явища доводять, що в прозорому однорідному середовищі світло
поширюється прямолінійно?

Утворення тіні.

Утворення півтіні.

Сонячне і місячне затемнення.

( Що таке повна тінь?

Тінь – це та область простору, в яку зовсім не потрапляє світло від
джерела.

( За якої умови тіло утворює повну тінь?

Повна тінь від непрозорого тіла утворюється коли джерело світла є
точковим.

( Що таке півтінь? За якої умови тіло утворює півтінь?

Півтінь – це область простору освітлена деякими з кількох точкових
джерел світла або частиною протяжного джерела.

( Яке явище називають сонячним затемненням? За якої умови воно
спостерігається? Накреслити схему сонячного затемнення.

Розглядаючи схему сонячного затемнення, учні приходять до висновку, що
це явище настає. коли під час свого руху навколо Землі Місяць закриває
собою Сонце. В різних точках на поверхні Землі сонячне затемнення видно
по різному. В тій області на поверхні Землі, куди падає тінь від Місяця,
спостерігається повне затемнення, а в тій, куди падає півтінь – часткове
сонячне затемнення.

Вчитель повідомляє. Найбільша тривалість повного сонячного затемнення
(приблизно 7 хвилин) буває, коли Земля знаходиться в найвіддаленішій від
Сонця точці своєї орбіти – афелії, а Місяць в найближчому до Землі
положенні. Затемнення Сонця відбувається в фазі нового місяця.
Максимальна кількість сонячних затемнень на рік – 5.

( Яке явище називають місячним затемненням? За якої умови воно
спостерігається? Накреслити схему місячного затемнення.

Розглядаючи схемe місячного затемнення, учні приходять до висновку, що
воно відбувається, коли Місяць потрапляє в тінь Землі. Місячні
затемнення спостерігаються в усіх точках Землі, де в даний час триває
ніч.

Вчитель повідомляє. Місячні затемнення відбуваються в фазі повного
місяця. Місячне затемнення триває до двох годин. Під час повного
місячного затемнення Місяць не зникає зовсім, а набуває червоного
відтінку.

Розв’язування задач

Задача №1

За якої умови предмет утворює лише повну тінь? Пояснення супроводьте
малюнком.

Задача №2

За якої умови тіло утворює лише півтінь? Виконайте малюнок до свого
пояснення.

Задача №3

Чому в сонячний день вранці тіні довші, ніж опівдні? Зробіть
пояснювальний малюнок.

Домашнє завдання

Скласти розгорнутий план теми за підручником.

§17,20 за підручником „Фізика 7” Ф.Я.Божинової, М.М.Кирюхіна,
О.О.Кирюхіної.

або §17,18 за підручником „Фізика 7” В.Р.Ільченко, С.Г.Куликовського,
О.Г.Ільченко.

Сонячне затемнення

Урок №2

Тема. Відбивання світла. Закони відбивання світла. Плоске дзеркало.

Мета: сформувати в учнів поняття явища відбивання світла; забезпечити
знання учнями законів відбивання світла та вміння застосовувати їх при
побудові зображень в плоскому дзеркалі; продовжувати формувати цікавість
до вивчення оптичних явищ.

Обладнання: оптична шайба, плакати „Оборотність світлових променів”,
„Дзеркальне відбивання”, „Розсіяне відбивання”, „Побудова зображення в
плоскому дзеркалі”, „Хід променів в перископі”.

Тип уроку: комбінований.

План уроку

І. Актуалізація опорних знань.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

ІІІ. Узагальнення вивченого матеріалу (розв’язування задач).

IV. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Повторення матеріалу вивченого на попередньому уроці.

Застосовується педагогічна технологія „Фізичне доміно”.

Методика проведення: на картках учням пропонуються фрази без закінчень.
Самі закінчення даються на інших картках. Учням необхідно підібрати
правильні закінчення до цих фраз.

Завдання до „Фізичного доміно”.

1. Електромагнітне випромінювання, що сприймається оком людини,
називається … 8. Область простору, в яку не потрапляє світло від
джерела світла, називається …

2. За походженням джерела світла бувають … 9. Явищами, які доводять
прямолінійність поширення світла в однорідному прозорому середовищі, є

3. Фізичні тіла, атоми і молекули яких випромінюють світло, називаються
… 10. Джерело світла, розміри якого можна не враховувати за умови, що
відстань від цього джерела світла набагато більша від його власних
розмірів, називається …

4. Пристрої, за допомогою яких можна виявити світлове випромінювання,
називаються … 11. Точкові джерела світла в природі …

5. Світло може поширюватися в … 12. Залежно від температури джерел
світла, їх поділяють на …

6. В однорідному прозорому середовищі світло поширюється … 13. Область
простору, в яку потрапляє світло не від усіх наявних точкових джерел
світла, або не від усіх точок протяжного джерела світла, називається …

7. Лінія, вздовж якої поширюється пучок світлових променів, називається
… 14. Пучок світлових променів називають …

Закінчення фраз

світлом.

тінью.

штучні і природні. утворення тіні та півтіні, сонячне та місячне
затемнення.

джерелами світла.

точковими.

приймачі світла.

не існують.

прозорих середовищах.

люмінесцентні та теплові.

прямолінійно.

напівтінь.

променем світла.

світловий пучок.

ІІ. Зміст нового матеріалу.

( Як поширюється світло в однорідному прозорому середовищі?

Учні відповідають, що світло в однорідному прозорому середовищі
поширюється рівномірно.

( Якою буде „поведінка” променя світла на межі двох середовищ?

На межі двох середовищ світло змінює напрям свого поширення: частина
пучка світлових променів повертається в перше середовище, тобто
відбивається, а друга частина переходить в друге середовище, змінюючи
напрям поширення – заломлюється.

Вчитель. Знання законів, яким підпорядковується явище відбивання світла,
дає змогу проектувати різні оптичні прилади та передбачати результати
їхньої дії.

( Яким же законам підпорядковується це явище?

Перший закон відбивання світла: промінь падаючий, промінь відбитий і
перпендикуляр до поверхні відбивання, поставлений з точки падіння
променя, лежать в одній площині.

Другий закон відбивання світла: кут падіння променя світла дорівнює куту
відбивання.

Демонстрація законів відбивання за допомогою оптичної шайби.

Закон оборотності світлових променів. Якщо падаючий промінь спрямувати
шляхом відбитого променя, то відбитий промінь піде шляхом падаючого.

Вчитель. В природі існують 2 види відбивання світла: дзеркальне і
розсіяне.

( Яке відбивання світла називають дзеркальним? За якої умови воно
спостерігається?

Якщо поверхня, що відбиває світло однорідна, гладенька, то весь падаючий
на неї пучок світлових променів відбивається під одним і тим самим
кутом, тобто відбиті промені теж будуть паралельні між собою. Таке
відбивання називають дзеркальним.

Навести приклади дзеркального відбивання.

( Яке відбивання світла називають розсіяним? За якої умови воно
спостерігається?

Якщо відбиваюча поверхня не однорідна, шорстка, то падаючий на неї
паралельний пучок променів відбивається по всіх можливих напрямках,
тобто відбиті промені не будуть паралельними між собою. Таке відбивання
називається розсіяним або дифузним.

Навести приклади розсіяного відбивання.

Ми бачимо тіла завдяки дзеркальному і дифузному відбиванню.

( За якої умови утворюється зображення?

Зображення утворюється в тій точці простору, де перетинаються самі
відбиті (чи заломлені) промені або їх уявні продовження.

( Яке зображення називається дійсним?

Дійсне зображення утворюється в тій точці, де перетинаються самі відбиті
промені.

( Яке зображення називають уявним?

Уявне зображення утворюється в тій точці простору, де перетинаються
уявні продовження відбитих променів.

( Чи можна побачити уявне зображення на екрані?

Таке зображення на екрані побачити не можна.

( Чому ж тоді ми бачимо предмети в дзеркалі?

Уявне зображення ми бачимо в дзеркалі лише завдяки спільній дії дзеркала
й людського ока.

Задача. Побудувати зображення світної точки в плоскому дзеркалі.

Характеристика зображення що дає плоске дзеркало:

пряме;

рівне за розміром предмету;

знаходиться від дзеркала на відстані рівній відстані від предмета до
дзеркала;

уявне;

Кожна точка тіла є джерелом відбитих променів. Побудувавши зображення
кожної окремої точки тіла ми отримаємо зображення всього тіла.

( Де застосовуються плоскі дзеркала?

Плоскі дзеркала застосовуються

в побуті;

в військовій справі;

в дизайні приміщень;

Хід променів в перископі

Для спостереження за поверхнею моря з невеликої глибини або за
місцевістю з окопу використовують найпростіші прилади, до яких входять
два плоскі дзеркала,— перископи (від грецького periskopeo — дивлюся
навколо, оглядаю), один з яких зображений на малюнку. Спробуйте пояснити
його дію. Найпростішим є вертикальний перископ, він складається з
вертикальної зорової труби і двох плоских дзеркал, які установлено під
кутом 45° до вісі труби.

„Перископ” використовує рибка периофтальмус: зарившись в мул, вона
висуває очі на тонких стеблинках та спостерігає прилеглу місцевість.

ІІІ. Розв’язування задач.

Задача №1. Побудувати зображення світної точки, якщо вона розташована не
навпроти плоского дзеркала.

Розв’язування

Зображення буде спостерігатися, якщо дивитися під деяким кутом до
площини дзеркала. Світлові пучки від світної точки йдуть по всіх
можливих напрямках. Для побудови зображення точки S треба побудувати хід
двох променів, що виходять із цієї точки. Після відбивання вони
попадають в око спостерігача, і йому здається, що промені виходять із
точки S1, яка є зображенням точки S у плоскому дзеркалі. Неважко
довести, що S1А=АS.

IV. Домашнє завдання

1. Скласти розгорнутий план теми за підручником.

§21,22 за підручником „Фізика 7” Ф.Я.Божинової, М.М.Кирюхіна,
О.О.Кирюхіної.

або §19,20 за підручником „Фізика 7” В.Р.Ільченко, С.Г.Куликовського,
О.Г.Ільченко.

2. Виконати вправи:

стор. 110 за підручником „Фізика 7” В.Р.Ільченко, С.Г.Куликовського,
О.Г.Ільченко;

або стор. 138 за підручником „Фізика 7” Ф.Я.Божинової, М.М.Кирюхіна,
О.О.Кирюхіної.

3. Виконати досліди (за бажанням)

Дослід з плоскими дзеркалами №1

Кожного дня ми дивимося у дзеркало і бачимо своє зображення в ньому. Зі
своїм зображенням ми „радимося”, вибираючи собі одяг, зачіску,
„допитуємося” у нього: світ мій дзеркальце скажи, та всю правду доложи,
як я виглядаю. А дзеркала нас кожного дня безбожно обманюють: ми і наше
дзеркальне зображення схожі з точністю до навпаки. Розчісуючись правою
рукою, зверніть увагу на те, в якій руці „тримає” розчіску ваше
зображення. Якщо ви правша, то воно лівша. Але побачити самого себе в
дзеркалі такими, якими ми є насправді, такими, якими бачать нас
оточуючі, можна і досить просто. Принцип дзеркала, яке не спотворює наш
образ, відомий давно. Щоб його виготовити треба поставити дві плоскі
дзеркальні поверхні під кутом 90° одна до одної. В такому дзеркалі наш
образ не буде перекрученим, хоча звикнути до нього спочатку буде важко.

Дослід з плоскими дзеркалами №2

Виконайте досліди з плоскими дзеркалами, розташувавши їх під різними
кутами одне до одного, та опишіть результати спостережень.

«Морський бій». Це, по суті, ігрова форма перевірки домашнього завдання,
що дозволяє залучити в процес не двох-трьох учнів, а практично весь
клас. Військова назва дуже умовна, однак відбиває розпал пристрастей під
час даної процедури, що цілком природно: всім учням флоту, який переміг,
оцінки підвищують на бал, а ті, хто програв, відповідно, цей бал
втрачають. Отже, на арені бою — три флоти (три ряди парт), що
відправляють у бойову розвідку екіпажі з двох учнів до дошки. Поки
розвідники готуються до активних дій, основні сили добирають озброєння
для атаки і планують оборону під керівництвом адміралів. У мирній
термінології це має вигляд повторення навчального матеріалу, підготовки
і розподілу питань за темами «супротивників». Усю цю діяльність
координує учень, призначений учителем, який володіє всією повнотою
адміральської влади. За три-чотири хвилини починається власне бій (чи
перевірка домашнього завдання — кому як подобається). Після відповіді
першого екіпажа другий і третій флоти «обстрілюють» його запитаннями з
теми, потім самі відповідають на не менш підступні запитання, що
надходять від першого флоту, потім настає черга другого формування і
т.д.

Роль учителя в цій грі неможливо переоцінити, особливо в перших «боях».
Треба встигати озвучувати оцінки запитань і відповідей, передавати право
«пострілу» наступній команді, не забуваючи при цьому вчасно залучати в
процес гри пасивних учнів, а крім цього, час від часу «мінувати» ігрове
поле каверзними запитаннями. Після двох-трьох таких ігор, коли діти
зрозуміють і приймуть правила гри, ці функції можна передавати
асистентам. Використання даної ігрової форми дає змогу залучити до
активної діяльності більшість учнів, підвищує їхню зацікавленість у
підготовці до уроку, сприяє створенню сприятливого психологічного
клімату на уроках і формуванню позитивної установки до навчання.

ДО УРОКУ 2.

І. Повторення матеріалу, вивченого на попередньому уроці.

Застосовується педагогічна технологія „Фізичне доміно”.

Методика проведення: на картках учням пропонуються фрази без закінчень.
Самі закінчення даються на інших картках. Учням необхідно підібрати
правильні закінчення до цих фраз.

Завдання.

1. Електромагнітне випромінювання, що сприймається оком людини,
називається … 8. Область простору, в яку не потрапляє світло від
джерела світла, називається …

2. За походженням джерела світла бувають … 9. Явищами, які доводять
прямолінійність поширення світла в однорідному прозорому середовищі, є

3. Фізичні тіла, атоми і молекули яких випромінюють світло, називаються
… 10. Джерело світла, розміри якого можна не враховувати за умови, що
відстань від цього джерела світла набагато більша від його власних
розмірів, називається …

4. Пристрої, за допомогою яких можна виявити світлове випромінювання,
називаються … 11. Точкові джерела світла в природі …

5. Світло може поширюватися в … 12. Залежно від температури джерел
світла, їх поділяють на …

6. В однорідному прозорому середовищі світло поширюється … 13. Область
простору, в яку потрапляє світло не від усіх наявних точкових джерел
світла, або не від усіх точок протяжного джерела світла, називається …

7. Лінія, вздовж якої поширюється пучок світлових променів, називається
… 14. Пучок світлових променів називають …

Закінчення фраз

світлом.

тінню.

штучні й природні. утворення тіні та півтіні, сонячне та місячне
затемнення.

джерелами світла.

точковими.

приймачі світла.

не існують.

прозорих середовищах.

люмінесцентні та теплові.

прямолінійно.

напівтінь.

променем світла.

світловий пучок.

Урок №3

Тема: Проходження світла в різних оптичних середовищах. Заломлення
світла на межі двох середовищ. Лінзи. Оптична сила і фокусна відстань
лінзи. Побудова зображень що дає тонка лінза.

Хід уроку

Перевірка домашнього завдання.

«Допуск». Проводять на старті уроку, коли право голосу дають кожному
учневі. Це має такий вигляд: учитель ставить запитання, на які учні
відповідають по черзі, не встаючи зі своїх місць. Підніматися доводиться
тільки тим учням, які не змогли відповісти на запитання. На цей етап
учитель добирає прості запитання, що вимагають, як правило,
односкладових відповідей — на чисте знання раніше вивченого в класі
матеріалу. Отже, після першого кола допуску в класі стоять лише кілька
учнів, причому ні в якому разі не слід робити акцент на їхній
нездатності. Навпаки, вчитель пропонує класу не залишати товаришів у
біді, пропонує учням кинути «рятувальні кола», поставити їм запитання,
які вже звучали сьогодні. Рятувальна операція триває доти, доки кожен
учень не дасть правильної відповіді. Як дана форма фронтального
опитування працює на основну ідею підвищення психологічної привабливості
уроку? По-перше, протягом перших 5—7 хвилин уроку вже кожен
учень «виступив», причому дав правильну відповідь, і це вже йому приємно
й додає впевненості. По-друге, не пропала дарма домашня праця, і можна
спробувати розвинути успіх. По-третє, коли всі кидаються на допомогу
тим, хто замешкався на старті, в класі з’являється атмосфера єдності й
доброзичливості. Нарешті, протягом цих 5 хвилин у класі звучить корисна
навчальна інформація, необхідна для подальшого просування, причому
звучить з вуст учнів, і її потрібно слухати (раптом це саме питання
трапиться й мені?). Важливо, щоб усе відбувалося по-доброму, без тиску,
і зміцнювало в дітей переконаність, що їм це під силу.

Матеріал уроку

І. Явище заломлення

1. Визначення явища заломлення

2. І. Закон заломлення світла

а) формулювання;

б) малюнок.

3. ІІ закон заломлення світла

4. Як залежать кути заломлення від властивостей стичних середовищ

а) більш оптично густе середовище;

б) менш оптично густе середовище;

в) малюнки

5. Показник заломлення середовища

а) відносний;

б) абсолютний.

6. Залежність швидкості світла в середовищі від показника заломлення
середовища.

7. Швидкість світла у вакуумі

а) гранична швидкість;

б) позначення;

в) числове значення.

ІІ Лінзи

Визначення лінзи.

Малюнок

а) опукло-опуклої;

б) увігнуто-увігнутої.

Головна оптична вісь лінзи.

а) визначення;

б) позначення (О1О2);

в) хід променя пущеного паралельно до головної оптичної вісі.

Оптичний центр лінзи.

Побічна оптична вісь.

а) визначення;

б) кількість побічних оптичних осей у кожної лінзи.

Види лінз:

а) збиральні:

— визначення;

— види;

— позначення.

б) розсіювальні:

— визначення;

— види;

— позначення.

Фокус лінзи:

а) головний фокус лінзи

— визначення;

— малюнок;

— кількість головних фокусів.

б) побічні фокуси

— визначення;

— малюнок;

— кількість побічних фокусів у кожної лінзи.

в) характеристика фокусів лінз

— збиральної: ознаки дійсного фокусу.

— розсіювальної: ознаки уявного фокусу.

ІІІ Побудова та характеристики зображень в лінзах

В збиральній

а) між 0 і F

б) в F

в) між F і 2F

г) в 2F

д) за 2F

в розсіювальній

а) між 0 і F

б) в F

в) між F і 2F

г) в 2F

д) за 2F

IV. Домашнє завдання: К§54-55

Одна й та сама лінза за різних умов може бути як збиральною, так і
розсіювальною. Так, скляна опукла лінза у повітрі є збиральною, а якщо
її занурити в рідину, абсолютний показник заломлення якої більший від
абсолютного показника заломлення даного сорту скла, то вона буде
розсіювальною. Коли ж показники заломлення матеріалу лінзи і рідини, в
яку вона опущена, однакові, то лінза взагалі не є лінзою і променів вона
не збирає і не розсіює

Кожна лінза має дві фокальні площини, з обох боків від лінзи, і безліч
побічних фокусів.

Теоретичний матеріал

Явище заломлення

Заломлення світла – це явище, при якому світло змінює напрям поширення
при його проходженні через межу поділу двох середовищ.

І закон заломлення світла: Падаючий і заломлений промені та
перпендикуляр опущений в точку падіння променя до поверхні розділу
середовищ, лежать в одній площині.

ІІ закон заломлення світла

а) формулювання: відношення синуса кута падіння до синуса кута
заломлення для двох даних середовищ є величиною сталою, що залежить лише
від оптичних властивостей цих середовищ.

б) математичний запис

*****************

n2,1 – відносний показник другого середовища відносно першого;

(1 – швидкість світла в першому середовищі;

(2 – швидкість світла в другому середовищі.

в) малюнок

********малюнок********

Абсолютний показник заломлення середовища. с = 3(108 м/с – швидкість
світла у вакуумі.

З двох середовищ, середовище, що має менший показник заломлення – буде
оптично менш густим.

Яке співвідношення між кутами падіння і заломлення?

Задачі на заломлення світла.

Завдання №1

Де бачить спостерігач камінчик, що лежить на дні водойми, якщо він
дивиться майже вертикально вниз.

Розв’язування

Промені йдуть не з ока, а від камінчика й попадають в око людини.
Проведемо промінь SA, перпендикулярний до поверхні води, і промінь SB,
що становить із перпендикуляром малий кут. Перший промінь не
заломлюється, другий заломлюється. Коли вони попадають в око, людина
бачить зображення камінчика в точці S1, у якій перетинаються продовження
розбіжних променів. Тому глибина водойми h, яку бачить спостерігач,
менше його справжньої глибини Н.

Урок №4

Тема: Розв’язування задач на побудову зображень в лінзах.

Мета:

дидактична: навчити учнів будувати зображення в збиральній та
розсіювальній лінзах і давати їм характеристику.

виховна: формувати в учнів логічне мислення, вміння самостійно
працювати, зацікавленість навчальним матеріалом.

План

Організаційна частина.

Перевірка домашнього завдання.

Розв’язування задач.

Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

Клас поділяється на дві команди. На дошці висять два кросворди, на столи
лежать запитання до них. Учні обох команд виходять до дошки поодному,
беруть по карточці з запитанням: якщо знають відповідь, то записують її
в кросворд, якщо не знають — сідають на місце і відповідати виходить
інший учень з команди. На виконання завдання дається десять хвилин, по
закінченню часу виграє та команда, яка дала більше правильних
відповідей.

ВІДПОВІДІ ДО КРОСВОРДА ДЛЯ ПЕРШОЇ КОМАНДИ

13 з а л о м л е н н Я

о

а

КРОСВОРД ДЛЯ ПЕРШОЇ КОМАНДИ

6

1

2

9

4

3

10

11

8

5

7

12

13

ЗАПИТАННЯ ДО КРОСВОРДА ПЕРШОЇ КОМАНДИ

1. Лінза, яка збирає пучок променів, що падає на неї паралельно до
головної оптичної вісі в одній точці, яка називається головним фокусом.
8. Вісь проведена через оптичний центр лінзи, не співпадаюча з її
головною оптичною віссю.

2. Середовище, в якому може поширюватися світло. 9. Площина утворена
сукупністю усіх фокусів лінзи.

3. Одиниця вимірювання оптичної сили лінзи. 10. Явище, при якому промінь
світла, досягаючи межи поділу двох середовищ, повертається в перше
середовище, змінюючи напрям свого поширення.

4. Зображення предмета, яке сприймається очима людини, але в дійсності
не існує і не може бути отримане на екрані. 11. Лінза, що має уявний
фокус.

5. Оптично прозоре тіло, обмежене двома сферичними поверхнями радіусів
R1 і R2. 12. Зображення точки, що випромінює або відбиває світло,
утворене на перетині заломлених або відбитих променів.

6. Лінія, вздовж якої поширюється енергія світлового випромінювання. 13.
Явище, при якому світловий промінь, досягаючи межи поділу двох
середовищ, переходить в друге середовище, змінюючи напрямок свого
поширення.

7. Випромінювання, яке сприймається органами зору живих істот.

ВІДПОВІДІ ДО КРОСВОРДА ДЛЯ ДРУГОЇ КОМАНДИ

8

:

H

e

u

@ T O U p

t

~

| ? :

e

@ t

~

¬

????E

//i//aeaeae/UIIA¶II¶/II/

&

gdLEi

gdLEi

gdLEi

&

gdLEi

&

T&?&A&?’?’
(Z(?(U(p)r)i)v*x*4+T+z+¶+?+ae+„,†,Ue,v-x-e-//////ii//////aaa////////

&

gdLEi

&

gdTEE

?????

????i

??i

gdLEi

?&?

&

F

gdIf2

?????

O

O O

O!OYO¦O§O?O«OO®O±O?O?O?O?OIOIO?O*OaOaeO?OnO/OoOyO O

O

O O

?????

?????

КРОСВОРД ДЛЯ ДРУГОЇ КОМАНДИ

2

4

6

7

9

8

10

3

5

1

11

12

13

ЗАПИТАННЯ ДО КРОСВОРДА ДРУГОЇ КОМАНДИ

1. Середовище, в якому поширюється світло. 8. Одиниця вимірювання
оптичної сили лінзи.

2. Оптична вісь, яка проходить через центри сферичних поверхонь, що
обмежують лінзу. 9. Лінза, після заломлення якої, пучок променів що
падає паралельно до її головної вісі, перетворюється на розбіжний.

3. Явище, при якому промінь світла, досягаючи межи поділу двох
середовищ, повертається в перше середовище, змінюючи напрям свого
поширення. 10. Як називається лінія, що вказує напрям поширення
світлового пучка?

4. Будь-яка довільна пряма, що проходить через оптичний центр лінзи і не
співпадає з головною оптичною віссю. 11. Точка, в якій перетинаються
після заломлення лінзою промені, що падали на неї паралельно до головної
оптичної вісі.

5. Яка площина проходить через головний фокус лінзи перпендикулярно до
її головної оптичної вісі? 12. Лінза, що має дійсний фокус.

6. Випромінювання, яке сприймається органами зору живих істот. 13.
Зображення, яке утворюється на перетині уявних продовжень заломлених або
відбитих променів світла.

7. Явище, при якому світло змінює напрям поширення при його проходженні
через межу розділу двох середовищ.

ІІ. Розв’язування задач

Зображення предмету, що дає лінза складається із зображень усіх точок
предмета, від яких світло проходить крізь лінзу. Кожна точка предмету –
це точкове джерело світла. Тому світло від кожної точки поширюється в
різних напрямках, тобто від кожної точки поширюється розбіжний пучок
світла, який після заломлення лінзою сходиться в одній точці, яка є
зображенням точкового джерела світла. Тому для побудови зображень беруть
2 характерні промені: промінь, що проходить через оптичний центр лінзи
не заломлюючись й не змінюючи свого напрямку та промінь, що падає
паралельно головній оптичній вісі лінзи й після заломлення в ній йде
через головний фокус.

Задача №1

Побудувати зображення світної точки S в збиральній лінзі. Світна точка
не лежить на головній оптичній вісі. Положення оптичного центру лінзи,
її фокусів і головної оптичної осі задані.

Задача №2

Побудувати зображення світної точки S в розсіювальній лінзі. Положення
оптичного центру лінзи, її фокусів і головної оптичної осі задані.

Цю задачу вчитель пропонує учням розв’язати самостійно.

Задача №3

Побудувати зображення світної точки, що лежить на головній оптичній осі
збиральної лінзи, на відстані, більшій від її фокусної відстані.
Положення фокусів лінзи задані.

Розв’язування

Для збиральної лінзи, побудуємо хід двох променів: променя SFO, що йде
уздовж головної оптичної осі, і довільно обраного променя SA. Після
заломлення лінзою перший промінь не змінить свого напрямку, а другий
пройде через побічний фокус F1 тобто через точку перетину побічної осі,
паралельної променю SА, з фокальною площиною. Зображенням точки S є
точка S1, у якій перетинаються ці промені після проходження лінзи.

Задача №4

Побудувати зображення світної точки, що лежить на головній оптичній осі
розсіювальної лінзи, на відстані, більшій від її фокусної відстані.
Положення фокусів лінзи задані.

Учитель пропонує учням це завдання виконати самостійно.

Розв’язування

На відміну від збиральної лінзи, тут через побічний фокус F1 проходить
уявне продовження променя SA, заломленого лінзою. Будуємо фокальну
площину. Проводимо довільну побічну оптичну вісь. Точка перетину цієї
вісі з фокальною площиною F1 – це побічний фокус. Паралельно до побічної
вісі з точки S проводимо промінь. Після проходження лінзи, цей промінь
заломиться таким чином що його уявне продовження пройде через побічний
фокус F1. Точка перетину уявного продовження з головною оптичною віссю
лінзи і буде зображенням світної точки.

Задача №5

Плоский предмет AB установлений перпендикулярно до головної оптичної осі
збиральної лінзи. Побудувати зображення цього предмета в лінзі при
різних відстанях d від предмета до лінзи. Положення оптичного центру
лінзи, її фокусів і головної оптичної осі задані. Дати характеристику
зображень.

Розв’язування

1. Якщо d < F, де F — фокусна відстань, тобто предмет розташований між фокусом і лінзою. Характеристика зображення: зображення уявне, збільшене й пряме. 2. Якщо d = F, тобто предмет знаходиться на відстані, рівній фокусній відстані. 3. Якщо F < d < 2F тобто предмет знаходиться між фокусами й точкою, що відстоїть від лінзи на відстані, рівній подвійній фокусній відстані. Характеристика зображення: зображення дійсне, збільшене й перевернене. 4. Якщо d = 2F, тобто предмет знаходиться від лінзи на відстані, рівній подвійній фокусній відстані. Характеристика зображення: зображення дійсне, рівне за розміром предмету, перевернене, знаходиться в подвійному фокусі. Примітка: випадок, коли предмет знаходиться в подвійному фокусі, можна використати для визначення фокусної відстані збиральної лінзи експериментальним шляхом. 5. Якщо d>2F, тобто предмет знаходиться від лінзи на відстані, що
перевищує подвійну фокусну відстань.

Характеристика зображення: зображення дійсне, зменшене й перевернене.

Розв’язок одного з випадків задачі №5 вчитель показує на дошці. Наступні
чотири випадки задачі пропонує учням розв’язати самостійно з подальшою
перевіркою розв’язків на дошці.

Задача №6

Плоский предмет AB встановлений перпендикулярно до головної оптичної осі
розсіювальної лінзи. Побудувати зображення цього предмета в лінзі при
різних відстанях d від предмета до лінзи. Положення оптичного центру
лінзи, її фокусів і головної оптичної осі задані. Охарактеризувати
отримані зображення.

Розв’язування

1. Учитель на дошці показує принцип побудови зображення в розсіювальній
лінзі для одного випадку: якщо d < F, де F — фокусна відстань, тобто предмет знаходиться між фокусом і лінзою. При побудові зображення в розсіювальній лінзі ми скористалися двома променями: променем, що йде паралельно до головної оптичної осі, і променем, що проходить через оптичний центр лінзи. Перший промінь після заломлення лінзою йде так, що його уявне продовження проходить через головний фокус, а другий промінь, як і у випадку збиральної лінзи, не змінює свого попереднього напрямку. Для інших чотирьох випадків задачі №6 учні будують зображення, дають їм характеристики й роблять висновок: у випадку розсіювальної лінзи зображення А1В1 предмета АВ завжди уявне, зменшене і пряме незалежно від відстані d між предметом і лінзою. Задача №7 Побудувати зображення в збиральній лінзі, плоского предмета АВ, нахиленого до головної оптичної осі. Розв'язування Спочатку будуємо зображення А1 точки А, взявши два промені, що виходять із цієї точки: промінь АС, що йде паралельно до головної оптичної осі, і промінь АО, що йде через оптичний центр. Після заломлення лінзою ці промені перетинаються в точці А1, що є зображенням точки А. Потім будуємо хід двох вихідних із точки В променів: В, що йде уздовж головної оптичної осі, і BD, спрямованого під деяким кутом до неї. Отримане зображення В1 точки В з'єднуємо із точкою А1. Задача №8 Відомий хід променя ABC до розсіювальної лінзи, і після неї. Визначити побудовою положення головних фокусів цієї лінзи. Розв’язування Для правильної побудови ходу цього променя треба провести побічну оптичну вісь, паралельну променю, і побудувати фокальну площину. Точка перетинання побічної осі й фокальної площини є побічним фокусом F1. Заломлений промінь пройде через точку F1. Задача №9 Побудувати хід променя, що падає під кутом до головної оптичної осі розсіювальної лінзи. Розв'язування Для правильної побудови цього променя треба провести побічну оптичну вісь, паралельну променю, і побудувати фокальну площину, пам’ятаючи, що фокус розсіювальної лінзи уявний. Заломлений промінь іде так, що його продовження проходить через побічний фокус F1. ІІІ. Домашнє завдання Розв’язати задачі: Задача №1 Побудувати зображення в лінзі, що збирає, світної точки для випадку, якщо їй і лінзою поставлений непрозорий екран. Задача №2 Побудувати зображення світної точки, якщо вона лежить не навпроти розсіювальної лінзи Розв’язок 2. Повторити параграфи: §23-25 за підручником „Фізика 7” В.Р.Ільченко, С.Г.Куликовського, О.Г.Ільченко; або §26,27 за підручником „Фізика 7” Ф.Я.Божинової, М.М.Кирюхіна, О.О.Кирюхіної. 3. Виконати вправи: стор. 127, №2,3,4,5 за підручником „Фізика 7” В.Р.Ільченко, С.Г.Куликовського, О.Г.Ільченко; або стор. 176, №1,2 за підручником „Фізика 7” Ф.Я.Божинової, М.М.Кирюхіна, О.О.Кирюхіної. ВІДПОВІДІ ДО КРОСВОРДА ДЛЯ ПЕРШОЇ КОМАНДИ КРОСВОРД ДЛЯ ПЕРШОЇ КОМАНДИ 6 1 2 9 4 3 10 11 8 5 7 12 13 ЗАПИТАННЯ ДО КРОСВОРДА ПЕРШОЇ КОМАНДИ 1. Лінза, яка збирає потік світла в одній точці. 8. Вісь проведена через оптичний центр лінзи, не співпадаюча з її головною оптичною віссю. 2. Середовище, в якому може поширюватися світло. 9. Площина утворена сукупністю усіх фокусів лінзи. 3. Одиниця вимірювання оптичної сили лінзи. 10. Явище, при якому промінь світла, досягаючи межи поділу двох середовищ, повертається в перше середовище, змінюючи напрям свого поширення. 4. Зображення предмета, яке сприймається очима людини, але в дійсності не існує і не може бути отримане на екрані. 11. Лінза, що має уявний фокус. 5. Оптично прозоре тіло, обмежене двома сферичними поверхнями радіусів R1 і R2. 12. Зображення точки, що випромінює або відбиває світло, утворене на перетині заломлених або відбитих променів. 6. Лінія, вздовж якої поширюється енергія світлового випромінювання. 13. Явище, при якому світловий промінь, досягаючи межи поділу двох середовищ, переходить в друге середовище, змінюючи напрямок свого поширення. 7. Випромінювання, яке сприймається органами зору живих істот. ВІДПОВІДІ ДО КРОСВОРДА ДЛЯ ДРУГОЇ КОМАНДИ я в н е КРОСВОРД ДЛЯ ДРУГОЇ КОМАНДИ 2 4 6 7 9 8 10 3 5 1 11 12 13 ЗАПИТАННЯ ДО КРОСВОРДА ДРУГОЇ КОМАНДИ 1. Середовище, в якому поширюється світло. 8. Одиниця вимірювання оптичної сили лінзи. 2. Оптична вісь, яка проходить через центри сферичних поверхонь, що обмежують лінзу. 9. Яка з лінз має уявний фокус? 3. Явище, при якому промінь світла, досягаючи межи поділу двох середовищ, повертається в перше середовище, змінюючи напрям свого поширення. 10. Як називається лінія, що вказує напрям поширення світлового пучка? 4. Будь-яка довільна пряма, що проходить через оптичний центр лінзи і не співпадає з головною оптичною віссю. 11. Точка, в якій перетинаються після заломлення лінзою промені, що падали на неї паралельно до головної оптичної вісі. 5. Яка площина проходить через головний фокус лінзи перпендикулярно до її головної оптичної вісі? 12. Лінза, що має дійсний фокус. 6. Випромінювання, яке сприймається органами зору живих істот. 13. Зображення, яке утворюється на перетині уявних продовжень заломлених або відбитих променів світла. 7. Явище, при якому світло змінює напрям поширення при його проходженні через межу розділу двох середовищ. Урок Лабораторна робота №12 Складання найпростішого оптичного приладу (Другий варіант) Мета роботи: Поглибити знання учнів про оптичні прилади, а саме, про історію їх винайдення, будову та принцип дії; навчити учнів складати найпростіший оптичний прилад — камеру-обскуру та випробувати його дію; розвивати самостійність у праці, естетичний смак, викликати цікавість до науки та техніки. Обладнання: картонна коробка (від соку або чаю), калька або пергаментний папір, лінійка, голка, клей, ножиці, свічка (одна на клас). Плакат, що демонструє утворення зображення в камері-обскурі. Тип уроку: комбінований План уроку І. Актуалізація опорних знань. ІІ. Історична довідка про винайдення камери-обскури ІІІ. Лабораторна робота №12 ІV. Домашнє завдання. Хід уроку І. Фронтальне опитування. Як поширюється світло в однорідному середовищі? Що називають світловим променем? Сформулювати закон прямолінійного поширення світла. Які природні явища доводять, що світло в прозорому середовищі поширюється прямолінійно? В якій точці простору утворюються зображення? Яке зображення називають дійсним? Яке зображення називають уявним? ІІ.Історична довідка про винайдення камери-обскури (розповідь вчителя або повідомлення учнів, підготовлені заздалегідь) Розповідають, що одного разу італійський фізик Джамбаттиста Делла Порта (1535—1615) показав своїм гостям щось дивне. Вони побачили, як на стіні нагору ногами рухаються маленькі люди. Гості в жаху кинулися бігти. Делла Порта став перед судом за обвинуваченням у чаклунстві! От так закінчилася спроба Делла Порта влаштувати своїм гостям сюрприз. Він хотів познайомити їх з камерою-обскурою, що в перекладі з латинської означає «темна кімната». Принцип дії камери-обскури дуже простий, але результати досить вражають. Яку будову вона має? Коли світло попадає в темний ящик або кімнату через малесенький отвір, на протилежну від отвору стіну проектуються перевернене зображення того, що перебуває зовні. Те, що побачили гості Делла Порта, було грою акторів, які перебували поза кімнатою. Камеру-обскуру можна назвати попередницею сучасних фотоапаратів. Камера-обскура була відома задовго до Делла Порта. Принцип, що лежить в основі її дії, був описаний ще Аристотелем, який жив ІV сторіччі до нашої ери. Також схему дії цього пристрою знайдено в роботах китайського філософа Мо Ті, що жив у V сторіччі до нашої ери. В X столітті цей принцип описав арабський учений Ибн аль Хайсам, а в XV столітті - художник Леонардо да Вінчі. Спочатку вона являла собою темну кімнату з отвором в одній стіні. Пізніше її почали виготовляти у вигляді світлонепроникної шухляди. У цій конструкції було кілька недоліків: 1) мала світлосила (це пояснювалось тим, що усе світло попадає в камеру через маленький отвір); 2) нерівномірність освітлення (яскравість зменшується від центра до країв зображення); 3) на краях зображення зростають оптичні викривлення, падає різкість. В XVI столітті з'явилися лінзи. Щоб поліпшити зображення в камері-обскуре італійський математик і фізик Джироламо Кардано встановив в камеру-обскуру лінзу. При цьому значно підвищилася яскравість зображення. Отримане зображення можна було обвести на папері. Зображення в удосконаленій камері за допомогою плоского дзеркала проектувалося на матову скляну пластинку, і багато художників стали застосовувати її для правильної передачі перспективи й пропорцій. ІІІ Лабораторна робота №12 Порядок виконання лабораторної роботи. Виготовлення камери обскури: в готовій картонній коробці вирізати в одній з її стінок невеликий отвір прямокутної форми. заклеїти вирізаний отвір калькою або пергаментним папером. на перетині діагоналей протилежної стінки за допомогою голки зробити отвір діаметром приблизно 1мм (щоб зображення було чіткішим, діаметр отвору повинен в 100-200 разів бути меншим за відстань від стінки з отвором до протилежної стінки камери на якій утворюється зображення). Перевірка дії пінхол-камери: у затемненому приміщенні наведіть камеру на запалену свічку і отримайте зображення її полум’я на екрані, яким слугує калька. уважно розгляньте зображення полум’я свічки. дайте характеристику цьому зображенню. Зображення, яке побачать учні, буде зменшеним, дійсним, оберненим. Пояснити, чому зображення отримане на екрані пінхол-камери обернене. Світло від ліхтарика поширюється у всі сторони і попадає у отвір на передній стінці камери. Промінь світла проходить через отвір і на задній стінці камери утворюється світлова пляма від верхнього ліхтарика внизу, а від нижнього в горі. Предмети в пінхол-камері зображуються в точних пропорціях і кольорах. Істотним недоліком цього пристрою є мала світло сила, тому що усе світло попадає в камеру через маленький отвір. Крім того зображення не рівномірне по яскравості. Яскравість зменшується від центра до країв зображення. Примітка. Камеру-обскуру можна виготовити з картону за розмірами вказаними в інструкції з зошита для лабораторних робіт з фізики для 7-го класу (автори В.Гавронський та І.Задніпрянець). Домашнє завдання Естетично оформити зовнішню поверхню виготовленої вами камери-обскури. Спробувати за її допомогою намалювати довільно обраний вами предмет. Спробуйте (по бажанню) за допомогою камери-обскури виготовити фотографію. Вказівки. Краще за все для цієї мети взяти звичайний фотоапарат, вивернути об’єктив і замість нього поставити шматок чорного паперу з отвором, проколотим голкою. Щоб встановити витримку треба визначити відносний отвір – діафрагму такого „об’єктива”. Вона буде рівна діаметру отвору поділеному на відстань від фотоплівки до отвору. Наприклад, діаметр отвору 0,5 мм, а відстань від нього до плівки 50 мм, тоді відносний отвір дорівнює 0,01мм, тобто діафрагма такого отвору дорівнює 100. Далі, користуючись експонометром або таблицею визначить витримку (час експозиції). Для самого маленького відносного отвору, що застосовували для фотоапаратів – 1/22 (діафрагма 22). В наших розрахунках діафрагма в 5 разів менша, це означає, що експозицію треба збільшити в 25 разів (тобто, якщо для діафрагми 22 витримка дорівнює 0,01 с, то для нашого „об’єктива” вона буде в 25 разів більшою і рівною 1/4 с). За допомогою такого „об’єктиву” можна знімати на кольорову фотоплівку. Фотоапарат обов’язково встановити на штатив. Урок Лабораторна робота №12 (Перший варіант) Складання найпростішого оптичного приладу Мета роботи: Поглибити знання учнів про оптичні прилади, а саме про історію їх винайдення, будову та принцип дії; навчити учнів складати найпростіший оптичний прилад — телескоп та випробувати його дію; розвивати самостійність у праці, естетичний смак, викликати цікавість до науки та техніки. Обладнання: оптичні стекла для окулярів +5 діоптрій та -10 діоптрій (або для об’єктива — скло +2 діоптрій, для окуляра +0,5діоптрій ), цупкий креслярський папір, туш, лінійка, клей, липка стрічка Плакат з зображенням телескопа Галілея Тип уроку: комбінований План уроку І. Актуалізація опорних знань. ІІ. Історична довідка про винайдення телескопу. ІІІ. Лабораторна робота №12. ІV. Домашнє завдання. Хід уроку І Актуалізація опорних знань Застосовується педагогічна технологія «допуск». «Допуск». Учитель ставить запитання, на які учні відповідають по черзі, не встаючи зі своїх місць. Підніматися доводиться тільки тим учням, які не змогли відповісти на запитання. На цей етап учитель добирає прості запитання, що вимагають, як правило, односкладових відповідей — на чисте знання раніше вивченого в класі матеріалу. Після першого кола допуску в класі стоять лише кілька учнів, причому ні в якому разі не слід робити акцент на їхній нездатності. Навпаки, вчитель пропонує класу не залишати товаришів у біді, пропонує учням кинути «рятувальні кола», поставити їм запитання, які вже звучали сьогодні. „Рятувальна операція” триває доти, доки кожен учень не дасть правильної відповіді. Дана форма фронтального опитування дає змогу : 1) протягом перших 5—7 хвилин уроку вже кожен учень «виступив», причому дав правильну відповідь, і це вже йому приємно й додає впевненості; 2) не пропала дарма домашня праця, і можна спробувати розвинути успіх; 3) коли всі кидаються на допомогу тим, хто замешкався на старті, в класі з'являється атмосфера єдності й доброзичливості; 4) протягом цих 5 хвилин у класі звучить корисна навчальна інформація, необхідна для подальшого просування, причому звучить з вуст учнів, і її потрібно слухати (раптом це саме питання трапиться й мені?). Важливо, щоб усе відбувалося по-доброму, без тиску, і зміцнювало в дітей переконаність, що їм це під силу. Запитання «Допуск» Пряма, що проходить через центри двох сферичних поверхонь, які обмежують лінзу, називається... Як розташована в просторі фокальна площина? За якої умови кут заломлення менший за кут падіння? Як називається точка, що лежить на побічній оптичній вісі лінзи, через яку проходять після заломлення промені, що падали на лінзу паралельно до цієї побічної вісі? Скільки головних фокусів у лінзи? Відстань від оптичного центра лінзи до її фокуса, називається... Як на кресленнях позначається розсіювальна лінза? За якими ознаками зроблено висновок, що фокус збиральної лінзи є дійсним? Прозоре тіло, обмежене двома сферичними поверхнями радіусів R1 і R2, називається... В однорідному прозорому середовищі світло поширюється... Чи може одна й та сама лінза бути збиральною і розсіювальною? За яких умов? Будь-яка пряма, що проходить через оптичний центр лінзи, називається... Якою літерою позначається фокусна відстань лінзи? Як на кресленнях позначається збиральна лінза? Скільки фокальних площин у лінзи? За якими ознаками зроблено висновок, що фокус розсіювальної лінзи є уявним? Сформулювати математично другий закон заломлення світла. Як називається явище, при якому пучок світлових променів потрапляючи на межу поділу двох середовищ частково переходить в друге середовище, змінюючи напрям поширення? Точка на головній оптичній вісі лінзи, в якій після заломлення лінзою перетинаються промені, що падали на лінзу, паралельно до головної оптичної вісі, називається... Скільки побічних фокусів у кожної лінзи? Лінія, уздовж якої поширюється світлова енергія, називається... Лінзи бувають... В яких одиницях вимірюється фокусна відстань лінзи в СІ? Як відраховуються кут падіння, кут заломлення та кут відбивання: а) від поверхні поділу двох середовищ; б) від перпендикуляра до поверхні поділу двох середовищ, поставленого у точку падіння променя? Як поширюються промені, що проходять через оптичний центр лінзи? Лінза, що перетворює пучок паралельних променів у збіжний і збирає його в одну точку, називається... ставиться знак “+”? Яка з лінз сильніше заломлює промені: а) з малою фокусною відстанню; б) з великою фокусною лінзою? Скільки побічних оптичних осей у лінзи? ІІ Історична довідка про винайдення телескопа (розповідь вчителя або повідомлення учнів, підготовлені заздалегідь). Труба, яка наближає далеке. Винайдення телескопа Точне ім’я винахідника телескопа невідоме. До нас дійшли лише данні, що у 1604 році торговець лінзами для окулярів голландець Захарія Янссен зняв копію з зорової труби, яка належала невідомому італійцю. А вже у 1608 році заявку на винахід зорової труби зробив датський оптик Ян Ліпперсгей. Винахід, який мав військове значення, було засекречено датським урядом. Майже одночасно з Ліпперсгеєм телескоп винайшов “окулярних” справ майстер голландець Яків Метіус. Довгий час телескоп залишався забавною іграшкою в руках людей, був предметом розваг на багаточисельних ярмарках. Але звістка про прилад, що наближує далекі предмети, широко поширювалася по Європі. Довідався про нього й великий італійський учений Галілео Галілей. У липні 1609 року Галілей своїми руками збудував зорову трубу більш досконалої конструкції, ніж відомі до нього і відразу ж направив її на небо. Перша труба, з якою Галілей почав свої спостереження збільшувала в 3 рази. Найдосконаліша давала збільшення у 30 разів. Демонстрація плакату із зображенням телескопа, який було виготовлено Галілеєм Телескоп Галілея За допомогою цих саморобних пристроїв Галілей зробив відкриття, які потрясли сучасників. Галілей виявив гори, долини і глибокі западини на Місяці; відкрив чотири найбільші супутники Юпітера і багато інших небесних тіл, які було видно лише у телескоп, побачив сонячні плями. Свої відкриття він описав у книзі „Зоряний вісник”, що вийшов у Венеції і одержав широке поширення. Галілеєві відкриття підтверджували геліоцентричні вчення Миколи Коперніка, що суперечило релігійним догмам, тому викликало особливо скажену злість з боку церкви. Продовжуючи спостерігати зоряне небо, Галілей видає у 1632 році велику книгу „Діалог про дві найголовніші системи світу, птоломеєву і коперникову”, за яку Римська церква притягла Галілея до суду інквізиції. Хочете виготовити найпростішу підзорну трубу своїми руками, як Галілей? ІІІ Лабораторна робота №12 Як зробити підзорну трубу? Перший варіант Склейте з чорного паперу дві трубки (завдовжки близько 12 см) за діаметром кожної лінзи так, щоб трубка з увігнутою лінзою легко входила в трубку з опуклою. Опуклу лінзу укріпіть з допомогою пластиліну до краю більшої, а увігнуту вставте всередину меншої трубки. Вкладіть меншу трубку в більшу, і, дивлячись крізь них з боку меншої трубки, переміщуйте їх одна щодо одної так, щоб виразно побачити віддалений предмет. Якщо ви виготовите ще одну таку ж систему з двох трубок, то, з'єднавши їх липкою стрічкою, матимете бінокль. І не має значення, що ваші труби поступаються перед досконалими оптичними приладами сучасних обсерваторій і ще не дають змоги роздивитися все у Всесвіті. Але й з допомогою виготовлених вами труб, ви побачите значно більше, ніж можна побачити неозброєним оком. Другий варіант Дану лабораторну роботу можна виконати за інструкцією поданою в підручнику „Фізика 7” В.Р.Ільченко, С.Г.Куликовського, О.Г.Ільченко на стор.45. Хід роботи 1. Скласти модель телескопа, як показано на малюнку Для цього використати лінзи: з фокусною відстанню 5см для окуляра і з фокусною відстанню 50см для об’єктива. 2. Розглянути за допомогою моделі телескопа віддалені об’єкти. 3. Визначити збільшення, що дає модель телескопа як відношення Fоб до Fок. Домашнє завдання. Повторити 1. §23,26,27,28 за підручником „Фізика 7” Ф.Я.Божинової, М.М.Кирюхіна, О.О.Кирюхіної або §27,28,29 за підручником „Фізика 7” В.Р.Ільченко, С.Г.Куликовського, О.Г.Ільченко. 2. Естетично оформити зовнішню поверхню виготовленого вами телескопа.

Похожие записи