.

Огнекрилість творчості письменника-фантаста Олеся Бердника (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
185 2897
Скачать документ

Огнекрилість творчості

письменника-фантаста Олеся Бердника

(література рідного краю)

Серед українських письменників ХХ століття яскравою зіркою
спалахнула творчість Олеся Бердника – письменника-фантаста, який належав
до тих рідкісних людей, які здатні відкинути все тимчасове та поверхове
й думати одвічними архетипами, жити категоріями Всесвіту, Світла,
Любові. Його твори пробуджують думку і очищують душу, надихають і
наповнюють смислами життя. Олесь Бердник написав десятки захоплюючих
фантастичних книг, герої яких носять прості українські імена та літають
у зоряні світи, відкриваючи незвіданий і красивий світ.

Зустріч з творами Олеся Бердника – це радісна й щемлива
зустріч-впізнавання. Геракліт і Ориген, Аврелій Августин і Тома
Аквінський, Тейяр де Шарден і Еріугена, Сковорода і Юркевич, Сартр і
Камю, Жільсон і Дельоз – цей перелік рідних облич, що проступають крізь
тканину тексту, можна продовжувати. Феєричне й неймовірне поєднання
ведичних, ведантичних й загалом давньосхідних мотивів, акцентованих
властивою для європейського світогляду цінністю людини, натхненного
Слова християнських мислителів, поєднаного з Модерновим поціновуванням
розуму, звучать потужною полум’яною симфонію Всесвітньої Єдності. Любов
і Свобода – ось її лейтмотив, креативна любов і відповідальна свобода –
ось покликання людини.

Передбачити те, що чекає людство попереду, – таку мету поставив перед
собою Олесь Бердник. Він зазирає вперед і на десять тисяч років ? уже в
перших романах, а далі ? і на мільйон і на мільярд літ. Єфремов описав
майбутнє Землі через 1,5 тис. років. і це теж вражало, Бердник же
постійно поривається за межі часу й простору. Подібно до Франка в
“Каменярах”, він закликає в своєму “Корсарі”: “Бийте в скелю часу! Вона
впаде”. Книги Олеся Бердника є унікальними не лише в українській
літературі за масштабністю охоплення і динамічністю викладу, за метою
своєю ? змалювати людину-титана, людину, яка повертається, як господар,
до втраченої колись Зоряної Домівки, книги ці вражають оптимізмом і
полум’яністю. Романтична література в попередні часи маніфестувала себе
в діапазоні від мрійливої елегійності до похмурої буряності, література
фантастична, як правило, характеризувалася дещо сухуватою розсудливістю.
Олесь Бердник з’єднує ці два потоки літератури, з’єднує їх зі
старовинним жанром легенди й казки і цей синтез дуже відрізняється від
інгредієнтів.

Борис Олійник писав: «Олесь Бердник ? постать духовна, сказати б,
піднебесна. В ньому фізичне і духовне було в ідеальній гармонії.
Високий, урочий, він стремів і сам до горніх висот, і кликав, і вів за
собою громаду. І зовні, і внутрішньо він належав до касти жерців,
пророків, проповідників. Мрія його – створити Духовну Республіку – вела
подвижника все життя».

Але пориваючись до вищих сфер, Олесь Бердник ніколи не забував і про
Матір-Націю, любов до якої сформувала його творчу сутність.

У 50-60-ті роки жанр космічної фантастики був актуальний як ніколи
раніше, і Олесь Бердник творив у ньому найпослідовніше і найпостійніше в
українській літературі.

І тому абсолютно неприпустимим є те, що письменник, чий “Зоряний Корсар”
перекладався на 26 мов світу, чию творчість високо цінували інші великі
письменники 20-го століття ? Іван Єфремов і Ричард Бах, чиї романи
виходили раніше стотисячними тиражами й швидко розкуповувалися, чий
сумарний тираж сягає далеко за мільйон примірників тільки українською
мовою, зараз не дуже помітний серед “бурхливого” українського
видавничого процесу. Ім’я, яке зробило б честь будь-якій великій,
європейській літературі, відсутнє навіть у шкільних хрестоматіях, тоді
як книжкові полиці нині заповнені сотнями імен навіть тих, хто ледь
уміє тримати літературне перо…

Урок № 1

Людино, вибери свою долю: серце дитини, меч воїна, крила орла…

Олесь
Бердник

Тема. Огнекрилість творчості письменника-фантаста Олеся Бердника.

Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю письменника, допомогти
усвідомити незвичайність й глибинність світогляду Олеся Бердника,
охарактеризувати філософський контекст творчості письменника, розкрити
багатогранність тематики творів, удосконалювати навички висловлювання
власних роздумів, формувати стійкі читацькі інтереси та естетичні смаки;
виховувати інтерес до різних жанрів прози, зокрема до фантастики,
почуття патріотизму.

Міжпредметні зв’язки: історія України, образотворче мистецтво.

Обладнання, наочність: портрет письменника, виставка його творів,
ілюстрації до них, аудіо- та відеоматеріали.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Зміст уроку

Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності (слайд
№1).

Вивчення нового матеріалу.

Навчальний матеріал можна подавати в різний спосіб. Найпростіший –
учитель викладе його в формі шкільної лекції. Складніший, проте
сучасніший та більш ефективний полягає у заслуховуванні звітів
десятикласників про виконані ними проекти. Теми проектів – різні етапи
життя й творчості митця.

Інформація про письменника та його творчість

“Людино, вибери свою долю: серце дитини, меч воїна, крила орла…”

Ці слова стали життєвим кредо, духовним девізом Олеся Бердника –
письменника-фантаста, футуролога, мислителя-філософа, громадського
діяча. Упродовж усього свого життя – усіма думками, помислами,
роздумами, творами і діями намагався розбудити у своїх сучасниках
еволюційну творчу силу…(слайд № 2)

Олесь (Олександр) Бердник народився 27 листопада 1926 р. у с.Вавилово
на Херсонщині (нині – Миколаївська область). Батько – потомствений
коваль, мати ? вишивальниця. Поета формували турботливі батьківські
руки, рідна материнська мова, з їхньою поміччю формувався дух і починав
співати свою пісню.

У 1930 р. сім’я Бердників переїхала до Київської області, у родове село
Кийлів Бориспільського району. Там же сім’я пережила голодомор 1932-33
рр.

Якось у колгоспній конторі демонструвався фантастичний фільм, перший у
житті хлопчика – “Подорож на Місяць”. Консультував цей фільм
К.Ціолковський. Цей невибагливий і навіть примітивний фільм став, як
згадує Олесь Бердник, “чарівним ключем для відкривання якихось
утаємничених замків у моєму єстві … Той отвір уже ніколи не заростав,
крізь нього магнетично дихав легіт Вічності, кликав, манив, обіцяв.
Відтоді мене вабили будь-які книги, пов’язані з далекими світами,
чаклунством, астрономією, фантастичними ідеями”. Можливо, діяла й
генетика. Коли помер дід Василь, із рук його випала книга Фламаріона
“Про невідоме” – він читав її до останніх хвилин життя. Батько Олеся все
життя думав над вічним двигуном (перпетуум-мобіле). Хлопчика
зачаровували й німі кінофільми, які демонструвалися в колишній церкві.
“То був прорив у часі і просторі, бо можна було реально побачити і
далеке минуле, і ще ненароджене прийдешнє, і казкових істот, ніби
вигаданих людською уявою, і чужі краї та континенти, що здавалися
небувальщиною …” (слайд № 3)

Були й інші враження. Чотирирічний хлопчик бачить атеїстичний спектакль,
влаштований войовничими безбожниками на Великдень. Він бачить невеличкий
гурт віруючих, біля вівтаря серед мерехтіння свічок і ряжених під чортів
кільце комунарів, що верещали і плювалися, лаялися і погрожували
зібраним біля образу Христа тремтячим душам – усе це залишило в дитячій
душі враження якогось прориву в Небувалий світ, закритий від нас стінами
дрімоти й неуцтва.

У шість років Олесь став свідком голодомору, який нищив Україну. Одного
разу хлопчик з матір’ю пішли до родички і застали її мертвою. На
підвіконні в хаті дитина бачить Євангельський текст, читає його, і на
мить над світом смерті і страждання розкривається вікно у Вищу
Реальність. “Перед моєю дитячою свідомістю, мов блискавка, спалахнула
яскрава картина: заплакана Марія, огорнутий небесним сяйвом Учитель…

Олесь Бердник: «Я з дитячих літ захопився фантастикою, казками,
легендами, на відміну від багатьох людей вважаючи, що література мрії є
не далеким від життя жанром, а глибоким поглядом у приховану суть
світу. Роздуми в цьому плані про долю Землі та людства неминуче
приводили до питань про майбутнє планети, мислячих істот, а отже ? про
призначення Розуму у Всесвіті. Ще замолоду думалося: навіщо ми живемо,
який сенс нашого буття, чому на Землі так багато народів та націй, яке
значення тієї чи іншої національної культури в долі цивілізації? «(слайд
№ 4)

Війну Олесь Бердник зустрів підлітком. Добровільно, у шістнадцять років,
іде він на фронт, здобуває військову спеціальність підривника-мінера. Як
сам згадує, часто повзав поруч зі смертю, був поранений. Після війни
здобув фах актора (слайд № 5)

Та доля готувала інше. В 1949 році на відкритих партійних зборах
театральної студії виступив на захист скривджених під час процесу проти
космополітів, критично висловився про вождів комуністичної держави –
Сталіна й Кагановича. Він нагадав, що під час роботи над спектаклем
«Украдене щастя» за Іваном Франком єврея-шинкаря замінили гуцулом, хоча
гуцули ніколи не були шинкарями. Ніхто, навіть Каганович і Сталін, не
мають права зазіхати на авторське право І. Франка. І коли хтось із
керівників назвав Сталіна генієм, Олесь не витримав і сказав: «Може, для
когось він (Сталін) і геній, а для інших дурень!» Це вирішило долю
молодого Бердника. Хоча він за порадою друзів і виїхав з Києва у Галич,
але вже за півроку був заарештований. Його допитували з “пристрастієм”,
засудили до ув’язнення і відіслали до Печорлагу. Далі були спроби
втекти, карцер і тортури, загрози смерті від голоду і від бандитського
ножа. Над мороком радянської, більше того, концтабірної реальності все
ясніше простувала інша, Надзоряна, Вічна Реальність. У сні Олесь Бердник
бачив Ісуса, який тримав на плечах велетенську скелю, ця скеля
хитнулася, і Олесь кинувся до ніг Христа. В іншому сні Христос вказував
на непрохідні, надважкі стежки і закликав: “Іди по цій стежині”.
Засуджений юнак відчув близькість Батька, Учителя і брата. “Не залишай
мене серед бурі світової! Будь зі мною коханий!” – благав юнак і чув
відповідь: “Мої не просять Мене бути біля себе. Мої йдуть за Мною, зі
Мною …”.

У таборі “пахан” отримав від тюремного начальства наказ убити Олеся. І
цей “злодій в законі” бачить сон. Мати Божа являється йому і каже, щоб
він не чіпав юнака, бо він під ЇЇ покровом…

Які люди траплялися в таборах? Талановитий поет Іван Хоменко,
побратим-галичанин Юліан Чарпінський, литовський ксьондз Болеслав. У
карцері незадовго до звільнення Олесь чув цілі ораторії, йому
малювалися образи фантастичних книг. Тоді виник сюжет повісті “Поза
часом і простором”. А трохи пізніше Олесь побачив у сні титанічні двері,
що самі собою почали відчинятися, і за ними – Христос.

1956 рр. ? амністія. Олесь Бердник повернувся в Україну. Настала пора
для творчості, пошуку, нового життя. Це був час хрущовської відлиги,
запуску перших супутників Землі, весняних надій на великі зміни.

У 1957 році вийшла перша книга Олеся Бердника, збірка повістей “Поза
часом і простором”.

1958 р. ? Олесь Бердник став членом Спілки письменників СРСР.

У 1973 р. Олесь Бердник був виключений зі Спілки письменників.
Переслідувався з боку КДБ. Увесь цей час пліч-о-пліч йшли дружина –
Валентина Бердник-Сокорівська та діти (слайд № 6)

Першу донечку Олесь Павлович назвав Громовицею. Дивне імя, чи не так?
Рідкісне для України, воно зустрічається в Сербії та Чорногорії. Коли
Олесь Бердник уперше був ув’язнений за політичні переконання, серед його
співкамерників були серби. Вони й розповіли йому легенду про громовиць –
небесних дів, покровительок сміливих воїнів у дохристиянських
віруваннях. Письменника настільки вразила ця легенда, що він використав
це ім’я в книзі, а коли в нього народилася донечка, то так назвав її.

У 1974 р. опальний письменник розробляє ідею Духовних Націй, працює над
HYPERLINK “http://berdnyk.com.ua/diyalnist3.html” проектом
“Альтернативна Еволюція” (матеріали по “АЕ” були відіслані в ООН та
зареєстровані там, як робочі документи).

У 1976 р. Олесь Бердник спільно з письменником Миколою Руденком та
правозахисницею Оксаною Мешко створюють Українську Гельсінську групу.

>

@

??$?????????¶? ?????????¶? ?????????p? ?????[

????????????

?????????p

Олесь Бердник заарештований та засуджений за ст. 62/2 КК СРСР за
звинуваченням: “Участь в УГГ; антирадянська діяльність та пропаганда”.
Був засуджений до 6 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5
років заслання. У січні наступного року відправлений по етапу в табір
суворого режиму № 36 (пос. Кучино Пермськой обл.). У 1983 році помирає
Брєжнєв, за ним й інші кремлівські “довгожителі”. У повітрі запахло
змінами. Після смерті Андропова в 1984 році Олесь Бердник був звільнений
за амністією.

Після реабілітації, з приходом до влади М. Горбачова, Бердник проводить
активну громадську діяльність. Продовжується і його літературна
діяльність. У всіх романах цього часу він несе у хаос сучасного життя,
що поглинається наростанням техногену, ідею Альтернативної Еволюції. В
романі-есе “Тайна Христа” подає в новому світлі розуміння постаті
Христа.

Свої прекрасні ідеї преображення Олесь Бердник дарує всьому людству. Вся
творчість письменника – це географічна карта доріг і стежок у Світонію –
нову Державу Духа. Основи Альтернативної Еволюції – це ідея
возз’єднання всього живого, цілої біосфери на чолі з преображенною
людиною.

У 1987 році вийшов друком роман “Вогнесміх”, написаний в ув’язненні.
Того ж року Олеся Бердника повторно прийняли до СП СРСР. У 1989 р. Олесь
Бердник створює громадську організацію “Українська Духовна Республіка”
(діяльність організації була спрямована на реалізацію ідеї Духовних
Націй).

Що таке Українська Духовна Республіка? Її Конституція проголошує
створення вільної асоціації – братерства українців у всьому світі. Для
нашої республіки, для нашого суспільства, які переживають добу
революційних зламів, а отже, і загострення суперечностей в усіх сферах
життя, – це заклик до подолання політичних, соціальних, національних,
ідеологічних, конфесійних та інших суперечностей; це мудрий голос нового
мислення, що понад усе ставить загальнолюдські цінності; це світлі
промені, які сповіщають про новий день, про прихід нової історичної
доби, коли може стати реальністю одвічна мрія людей про мир, братерство
і щастя всіх народів. З берегів Дніпра-Славутича, із древнього Києва –
матері міст Руських – пролунав заклик до всіх націй – створити
Братерство Духовних Республік Землі. (слайд № 7)

Олесь Бердник: «Идея Украинской Духовной Республики… Откуда она?

Впервые ее провозгласил Григорий Сковорода. Это идея державы не
географической и политической, а духовной, которая создается по любви,
дружбе, побратимству… Географическую Украину можно уничтожить,
забросать бомбами, экономически задушить, но духовную – никогда. Сейчас
все делается для того, чтобы славянский регион превратить в колонию.
Гибнут образование, культура, искусство, фундаментальные и прикладные
науки, а ведь это основа национального бытия!»

У 1989-1993 роках відбуваються творчі поїздки Бердника в США, Канаду,
Індію, Тибет. Зустрічі з Ричардом Бахом, Святославом Реріхом,
тибетськими ламами… Нові знання знаходили свої відображення у нових
творах, статтях, ессе. Мислитель займається громадською роботою, у
Київському Планетарії читає курс лекцій “Астероїд Свободи” (Погляд
письменника-фантаста на космогонію Всесвіту). Жив і працював у хатині на
березі Дніпра, в місцях древньої трипільської цивілізації.

Згадує Громовиця Бердник, дочка Олеся Бердника: «Уже будучи прикованим
до ліжка, батько жалкував тільки за двома речами. Він не встиг дописати
останній роман, “Пастка для Будди”, і не відбулася його зустріч з Папою
Римським Іоанном-Павлом ІІ, який, прочитавши батькові книги, хотів
зустрітися, але на жаль, хвороба стала на заваді…» Уже будучи
прикованим до лЗ березня 1997 р. Олесь Бердник, у зв’язку зі станом
здоров’я, літературною та громадською діяльністю не займається. Після
третього інфаркту він втрачає мову.

2003 року, 18 березня Олесь Бердник пішов з життя. Похований у
с.Гребені Київської обл., на території своєї дачі.

Творчість Олеся Бердника

Є твори, що пробуджують думку і очищують душу. Є твори, що надихають і
наповнюють смислами. Усе це стосується і творчого слова Олеся Бердника.
Письменник створив десятки захопливих фантастичних книг, герої яких
носять прості українські імена та літають у зоряні світи, відкриваючи
незвіданий і красивий світ. Він не тільки фантаст, він поет, який апелює
безпосередньо до людського серця, окрилюючи його.

Серце ж моє було перехрестям,

Стежок надій, сподіванок народних.

Дух мій палав на багатті любові

До непокірних, бездомних, голодних!

Бердник також філософ, який торкається найглибших підвалин і людського
розуму, і людської екзистенції.

Переступи межу. І вийди в таємничість

Дмухни за вітром сумнів, попіл та іржу

Хіба не чуєш – ключ за хмарами курличе?

Переступи межу. Переступи межу.

Суворо глянь довкіл і запитай сумління:

Кого чекають тут? І що я бережу?

Хто в небо не росте – приречений на тління.

Переступи межу. Переступи межу. (слайд № 8)

Цю особливість, цю постійну здатність до польоту думки, прагнення, мрії,
сам Олесь Павлович називав огнекрилістю, і риса ця була завжди
притаманна його творчості. Якщо крилате прагнення думки у далину, у
безмежжя є якісною ознакою Генія, то творчість українського письменника
– фантаста маніфестує цю ознаку дуже яскраво.

Усього Олесь Бердник написав близько 50 книг, багато з них вийшли за
кордоном – у Росії, США, Канаді, Німеччині, Польщі, Чехії, Японії (слайд
№ 9).

Перша книга, “Поза часом і простором”, вийшла у 1957 році. Сюжети
наступних книг – “Шляхи титанів”, “Покривало Ізіди”, “Діти Безмежжя”,
“Подвиг Вайвасвати”, “Чаша Амріти” – охоплюють минуле, сучасне і
майбутнє Землі, в них Бердник шукає рішення основних проблем Буття,
говорить про естафету віків, про долю цивілізації.

У першій книзі “Поза часом і простором” герой досягає надпроменевої
швидкості космічного руху. Зірка Сиріус ? лише проміжна ланка в його
шаленому польоті. Після цього Роману-Прискорення приходить час книги
“Шляхи Титанів”. Дія роману відбувається в далекому майбутньому через
багато тисяч років. Люди досягають вже тривалості життя 500-600 літ,
майже рівняючись, таким чином, до Мафусаїлових показників. Але вони
працюють над проблемою повного відновлення клітин людського тіла,
створюють Інститут Воскрешень. Космічна експедиція потрапляє в царство
машин, які майже знищили своїх творців ? людей. Залізний
диктатор-повелитель цього царства викидає головного героя самотнього, на
космічному кораблі, зовсім в інший світ, за мільйони світових років від
Землі, без знання координат тієї Галактики, куди він потрапляє. Ця
моторошна самотність ? без зв’язку з людством, без знання про нього,
один серед Безмежжя, один перед безкінечною вервечкою самотніх років.
Художня майстерність молодого автора дає змогу добре відчути і пережити
цю самотність, зовсім іншу, ніж у французьких екзистенціалістів і зовсім
інакше описану.

Роман “Стріла часу” задуманий уже не як змагання з парадоксом Ейнштейна.
Автор прагне відкрити завісу над загадкою прадавнього Кроноса. Двоє
землян ? студент Василь Горовий і професор Діжа, прозваний
“консервованим моржем” за твердолобість і відстоювання косних теорій (до
речі, Олесю Берднику, очевидно, доводилося і в житті полемізувати з
реакційними жерцями від науки) зустріли корабель із космосу і вирушили з
його господарем на край … тільки не світу, а саме Всесвіту, в ті
області, де закінчується ланцюг фізичних галактик і починаються таємничі
поля антиматерії. Зробимо мисленний експеримент, уявімо собі, що Василь
Горовий – це інкарнація героя із “Шляхів Титанів”. Там він самотній
блукав серед Безмежжя невідомих галактик. Тут він на краю Метагалактики.
Небагато фантастів намагалися уявити цей край. Олесь Бердник описує
його, описує й досягнення цивілізації, яка випередила земну на сто тисяч
років. Апарати, які прямують за межі Всесвіту до Антисвіту або
повертають убік по крутій спіралі, або, пробиваючи сферу Космосу,
назавжди зникають з нашого світу. Високо розвинена цивілізація вже давно
покинула рідну планету, як дитина колиску, і населила космічний простір.
Люди досягли автотрофності ? вони перейшли на нову енергетичну систему
харчування.

Герої повертаються на Землю, там Василь зустрічається з Оксаною, з якою
випадок, приліт прибульця з зірок, розлучив його 26 років тому. Їхнє
кохання тоді тільки народжувалося. Олесь Бердник писав цю книгу в 1959
році, ще в переддень виходу людини в Космос. Цікавим є датування зі
щоденника Оксани, спрямованого в майбутнє: 1961 рік ? “атомні ракети
облітають з людьми навколо Землі”, 1969 рік – “лечу на Місяць в складі
біологічної експедиції”. Можливо, це приблизний прогноз, але майбутні
дати ? 1961 рік ? рік польоту Гагаріна і 1969 рік ? рік висадки людини
на Місяць ? названі правильно. І в цій же книзі попри всю радянську
цензуру є інший прогноз ? мрія про майбутнє, яке бачиться в українських
барвах: “Діти твої бігають, граючись в пісочку посеред сквер?у ? це ж
для них БЛАКИТНО-ЗОЛОТІ обриси майбутнього, що видніється в тумані
часу”.

Ще один роман у діаспорному виданні був названий “Прометей”. Це ім’я
означає “той, хто передбачає”, або трошки інакше можна сказати ? “той,
хто бачить МЕТУ”. Це саме завдання ? передбачити те, що чекає людство
попереду поставив перед собою Олесь Бердник. “ПроМетей” ? це могло бути
й персоніфікованим ім’ям ідеального письменника-фантаста і цей епітет
надзвичайно влучно характеризує й творчість Олеся Бердника. Він зазирає
вперед і на десять тисяч років ? вже в перших романах, а далі – і на
мільйон і на мільярд літ. Єфремов описав майбутнє Землі через 1,5 тис.
років. і це теж вражало, Бердник же постійно прагне за межі часу і
простору. Подібно до Франка в “Каменярах”, він закликає в своєму
“Корсарі” – “Бийте в скелю часу! Вона впаде”. Книги Олеся Бердника є
унікальними не лише в українській літературі за масштабністю охоплення і
динамічністю викладу, за метою своєю – змалювати людину-титана, людину,
яка повертається як господар до втраченої колись Зоряної Домівки, книги
ці вражають оптимізмом і полум’яністю. Романтична література в попередні
часи маніфестувала себе в діапазоні від мрійливої елегійності до
похмурої буряності, література фантастична, як правило,
характеризувалася дещо сухуватою розсудливістю. Олесь Бердник з’єднує ці
два потоки літератури, з’єднує їх і зі старовинним жанром легенди Й
казки і цей синтез дуже відрізняється від інгредієнтів.

«Вся моя літературна та громадська діяльність була спрямована до
розкриття у читача вищого космічного рівня мислення, чуття, творчості»,
– писав Олесь Бердник.

Письменник, чий “Зоряний Корсар” перекладався на 26 мов світу, чию
творчість високо цінували інші великі письменники 20-го століття ? Іван
Єфремов і Ричард Бах, письменник, чиї романи виходили раніше
стотисячними тиражами й швидко розкуповувалися, чий сумарний тираж сягає
далеко за мільйон примірників тільки українською мовою ? зараз не дуже
помітний серед “бурхливого” українського видавничого процесу. А це ім’я,
яке зробило б честь будь-якій великій, європейській літературі.

Багатогранність творчості Олеся Бердника вражає. Картини, написані
митцем, такі ж глибокі за своїм змістом, як і літературні твори (слайд №
10). Його вірші, покладені на музику, звучать у виконанні кобзарів,
бардів. (слайд № 11)

Слайд № 12 і читання вчителем поезії О.Бердника «Підняти парус і чисте
небо..

III. Підсумок уроку.

1. Робота з епіграфом уроку.

2. Бесіда.

Які чинники формували світогляд письменника?

Чим збагатило вас знайомство з творчістю Олеся Бердника?

Кого з вітчизняних або зарубіжних письменників-фантастів ви знаєте?

Література

Шляхи титанів: Науково-фантастичний роман. – К.: Радянський письменник,
1959. – 268 с.

Стріла Часу: Фантастичний роман. – К.: Молодь, 1960. – 280 с. –
(Пригоди. Подорожі. Фантастика)

Діти Безмежжя: Роман-феєрія. – К.: Дніпро, 1964. – 364 с.

Поза часом і простором: Фантастичні повісті та оповідання. – К.:
Радянський письменник, 1957. – 172 стор.

Зоряний Корсар: Фантастичний роман. – К.: Радянський письменник, 1971. –
376 с.

Терновий вінець України: Зб. – Лондон: Українська видавнича спілка,
1985. – 252 с.

«Факты и комментарии» 16.06.2000. Жизнь

«Рідкісні книги мені у в’язницю передавав Марчук» // «День»,
26.09.1999р.

«Небесна держава на землі?» // «Молодь України», 29.06.1991р.

Україна Січі Вогняної: Есеї і листи. // Упор. Б. Арей. –
Париж-Балтимор-Торонто: Українське вид-во СМОЛОСКИП ім. В. Симоненка,
1977. с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020