Стаття

на Міжнародну науково-практичну Інтернет-конференцію

« Проблеми виховання патріотизму підростаючої особистості в умовах
глобалізації»

вчителя історії Лучанської ЗОШ І-ІІ ступенів Липоводолинського району
Сумської області

Кереченко Віти Миколаївни, спеціаліста вищої категорії, стаж
педагогічної роботи – 23 роки

В рамках вимог національної програми « Освіта України ХХІ століття » та
виконуючи рішення наказів по відділу освіти Липоводолинської
райдержадміністрації № 98 від 24.12.2002 р. та по загальноосвітній
школі І-ІІ ступенів с. Лучка з метою вивчення історичного минулого в
нашій школі відновився музейний куточок, налагоджується робота по
використанню його матеріалів на уроках та в позаурочних заходах.

Багато людей вважають, що музеї сільських шкіл непотрібні , що в них
нічого помістить і якщо село маленьке та до великих подій не було
причетне, значить, течія історії його минула і нічого з цим не поробиш.
Зовсім навпаки. Історія – це не наука битв, це не біографії видатних
людей. Історія – це плин життя простих людей, їх надій, повсякденності,
буднів і свят; зміни в цьому житті. А великі події чи видатні
особистості – це яскравий спалах на фоні історії. Вони є дуже великими,
доленосними, глобальними, а є й меншими, які освітлюють тільки окремі
куточки, зате тепліші саме для цих куточків. І потрібно самому , в першу
чергу, переконатися в тому, що кожне маленьке село – це незмінна,
вагома, суттєва ланка історії країни, всесвітньої історії, історії
людства. Потрібен ентузіазм, тверде переконання у важливості і
необхідності даної роботи :

Розробки плану по створенню музею чи музейного куточку ;

Збір матеріалів ;

Систематизація зібраного матеріалу ;

Оформлення , представлення, опис ;

Налагодження роботи.

Своїм горінням ви запалюєте інших, в першу чергу своїх вихованців, а це
вже великий початок.

Справа по відродженню і створенню куточку не з легких, зате вона
згуртовує дітей, сприяє вихованню патріотизму. За роки напруженої
кропіткої роботи ми зібрали чималеньку колекцію старожитностей від
жителів села. Збирали все: одяг, посуд, знаряддя праці і побуту,
дерев?яні та залізні, в основному ручні вироби та є й фабричні, які були
у вжитку, рушники, картини і навіть ікони. Ми маємо чудові ікони
зроблені невідомим автором на дереві. За моїм оглядом їх вік сягає за
100 років. Це потребує уточнення і перевірки.

Всі речі одразу ж занотовуються в спеціальний журнал, де вказується
назва, прізвище власника або того, хто передав річ до музею, приблизний
або точний, якщо знаємо напевно, вік.

Окремої кімнати для створення музею ні школа, ні сільська рада не має,
тому організували музейний куточок в класній кімнаті 7 класу. Самотужки
зробили тин, на зразок тих, що стояли біля осель років 60 і більше тому;
виготовили та розмалювали макет печі, в традиціях довоєнного села.
Розмістили матеріали на саморобних вітринах та стелажах. Обрали профіль
– куточок народознавства.

;

_H

;

;

;

;

;

;

;

;

;

;

;

;

¬

????????????

????????????

????????

????????

;

;

;

;

;

;

;

_H

;

;

;

;

Кожна річ говорить сама за себе, про те життя , яким жило наше село
протягом кінця ХІХ – ХХ ст. Тут відчувається дух епохи, який
переплітається з життям конкретних людей – наших предків. Приємно чути
вислови : « А це зробила моя бабуся, дідусь, мама моєї бабусі…» , « Ось
цим користувалася моя бабуся, дідусь, мама моєї бабусі…», « Я знаю, як
користуватися цією річчю. Мне навчила моя бабуся, дідусь, …». Оце і є
історія, в цьому і полягає смисл створення музею. Помирають люди ,
змінюється побут в стрімкому леті сьогодення, а в музеї час ніби
стиснувся, наблизивши до нас події з життя минулого. Історія вічна, вона
нічому не навчає, але вона все, вона змушує людей замислитися, зробити
висновки, жити. Порвану нитку не можна зв’язати без вузлика. Так і в
історії. Не забуваймо про зв’язок поколінь, наступність в розвитку,
тісний взаємозв’язок історії маленьких сіл з великою історією,
причетність всіх і кожного до глобальних проблем і подій.

Ось далеко неповний перелік заходів, що проходять в музейному куточку :

Уроки історії, історії рідного краю ;

Уроки літератури, літератури рідного краю ;

Уроки образотворчого мистецтва та музики ;

Уроки етики в 5 – 6 класах ;

Виховні години, загальношкільні заходи, позакласні заходи, як наприклад,

« Наші символи – наші святині»,

Перший урок « І від мене залежить доля країни»,

« Наше село – частина Сумської області»,

Святкування річниці з дня народження Кобзаря,

Шевченківські читання,

конкурс віршів Лесі Українки,

конкурс народної пісні,

конкурси малюнків,

« Добро і зло в нашому житті»,

вікторина « Мій край – моя історія»,

« Українські вечорниці»,

Літературно-музична композиція « Волі народної дзвін»,

Пізнавальна програма « Про що співає земля»,

Народознавче свято « Ми діти твої, Україно»,

Фотовиставка « Моя Україна»,

Бесіда « Україна сьогодні та колись»,

Ерудит –лото « У сиву давнину»,

Політінформація « Життя українців за кордоном»,

Звіт літературно-драматичного гуртка,

Музейні екскурсії « Українські рушники» та « Український одяг».

В 2005 році ми побували в м. Охтирка, де працівники краєзнавчого музею
допомогли дослідити цікаву знахідку минулого – один з експонатів
музейного куточка, що його учениця нашої школи Лукаш Олена знайшла,
купаючись в річці, і встановити, що історія с. Лучка дійсно сягає своїм
коріння далекого козацького періоду і налічує більше 300 років.

Знання своєї історії – великої чи малої, небайдужість до її проявів в
цілому і в конкретних випадках, вболівання за день прийдешній – ось
запорука майбутнього. А ще більше це підсилюється особистою причетністю
до творення історії, активною, пошуковою, пізнавальною, творчою,
колективною роботою учнів школи, активною громадською позицією кожного.
Діти розширюють свій кругозір, вчаться змістовніше викладати свої думки,
логічно мислити, правильно, чітко і грамотно говорити, стають
активнішими на уроках гуманітарного циклу, отримують можливість на
практиці застосувати набуті знання. Збагачуються духовно.

Людина має пам’ятати , звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати
історію свого народу, його мову, культуру. Робота в шкільних музеях чи
музейних куточках – це одна із сходинок цього пізнання та виховання
патріотизму підростаючого покоління ненав’язливо, але ефективно
Розширення цієї роботи, я вважаю, є першочерговим завданням.

Народна мудрість говорить : « Краще запалити одну свічку, ніж ганьбити
пітьму». І якщо ці свічки палахкотять у кожного з нас у серці, то
Україна дійсно стане вільною, великою, щасливою.

PAGE

PAGE 1

Похожие записи