Тема уроку: Обряди і звичаї. Жниварські пісні „Говорила нивка”, „Там у
полі Криниченька”, „Жали женчики жали «, „Наша господиня не жала”, „Ой
вижали житечко в добрий час”, „Ходить гарбуз по городу”.

Мета уроку : Розширювати знання школярів про народні звичаї та обряди,
пов’язані зі жнивами; формувати вміння зіставляти зміст прочитаного та
малюнки, продовжувати формувати вміння читати текст в особах, передавати
найтонший відтінки дій, розвивати навички виразного читання, пам”ять
,увагу, допитливість.

Виховувати інтерес до народної творчості.

Обладнання: чарівна паличка, ілюстрації до творів, таблиця з потішкою,
складова таблиця №2, малюнок серпа, колоски пшениці, жита, ячменю,
вівса.

Хід уроку

1.Вправи з розвитку й контролю дихання, дикції, голосу.

Учитель вивішує таблицю з потішкою. Школярі вчаться читати цілу фразу на
одному видиху. Секундний видих – пауза – вдих. Літерою (У) вказано, де
потрібно робити зупинку й набирати повітря.

Калачі

Я печу, печу, печу
Запікайтесь калачі

Дітям всім по калачу, З
натопленій печі

Зверху маком потрушу, Буду
Васю, буду Нату

В піч гарячу посаджу
Калачами частувати.

2.Робота зі складовою таблицею № 2. Учитель показує зразок читання
складів із буквою „н”:

на-ан, ня –ян, ну-ун, ню – юн, не – ен, нє – єн, ні –ін; на, ня, ну, ню,
не, нє, ні; ан, ян, ун, юн, ен, єн, ін, їн.

Аналогічно читають склади з буквою „л”.

Учитель керує темпом читання ( нормально, швидше, швидко, повільно,
повільніше, швидше).

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Бесіда – розповідь про обряди зажинок, обжинок.

З давніх давен за розповідями старших людей, 21 липня, на Прокопа,
починали зажинки, або свята першого снопа. Вийшовши в поле на зажинки,
господиня розстеляла скатертину або рушник із хлібом – сіллю та свічкою.
На узбіччі вона зупинялася, тричі кланялася ниві, промовляючи : „Дай,
Боже, легко почати, а ще легше дожати”. Косити починав найповноважніший
у селі чоловік у так звані „легкі” дні – вівторок, п’ятницю. Перший сніп
ставили в хаті на почесному місці під образами – на покуті.
Обмолочувався він окремо. Зерна з цього снопа святили в церкві. Соломою
першого снопа годували корів, щоб не хворіли. Про зажинки є прислів’я і
приказки:

На Прокопа приготуй плечі для снопа.

Квітує жито – почалося літо, а прихилився

Колос вусатий — починай його жати.

Коли закінчувалися жнива, то святкували обжинки. Женці збиралися гуртом,
в’язали останній сніп, прикрашали його калиною, квітами, стрічками.
Дівчину чи жінку, яка відзначилася під час жнив, обирали царівною, їй на
голову одягали пишний вінок із колосся й квітів і йшли селом. На полі
залишали перев’яз ану червоною стрічкою жменю нескошеного колосся,
поряд – скибку хліба із сіллю і водою. Цю своєрідну композицію називали
„спасовою бородою” й вважали її притулком для польового духу. Коли йшли
селом, то співали обрядову пісню :

Котився віночок із поля,

З поля на дорогу,

А з дороги на стодолу,

Зі стодоли на комору,

Із комори – до світлиці

На пухкій палиці.

ІІІ. Читання обрядових пісень.

1. „Говорила нивка”. Текст читає вчитель.

— Поясніть значення слова женчик ( жнець, той, хто
жне серпом).

(Учитель показує малюнок серпа).

— Як ви розумієте слово загін?

(Це смуга, ділянка поля, яку жне одна людина).

2. Читання тексту пісні вголос. ( кілька учнів).

3.Виразне читання тексту „Там у полі криниченька”.

— Який настрій викликала у вас ця пісня ?

— З якою інтонацією потрібно її читати?

( Робота з таблицею для вироблення інтонаційних навичок читання).

(Пісню слід читати у нормальному житті, радісним тоном, бо працювали
дівчата й хлопці весело і дружно).

— Відшукайте й зачитайте пестливі слова.

— Як ви гадаєте, чому в пісні так багато пестливих
слів ?

(Бо народ добре ставився до праці женців, поважав їх).

4.Самостійне опрацювання тексту пісень „Жали женчики, жали” та „Наша
господиня не жала”.

— Як ви гадаєте, тут схвалюється чи осуджується поведінка господині?

— А що підкреслено словами: „на біленько ручки
помила”, „вареничків повен стіл”?

? o

F j

~

i

??!?5.Фізхвилинка „Добре”.

Добре те, що сонце світить,

Добре те, що віє вітер.

Добре те, що цей ось ліс.

Разом з нами ріс і ріс.

Добре гратися надворі.

Добре вчитися у школі,

Добре плавать у ставку,

Добре те, що я живу!

1. Опрацювання пісень „Ой вижали житечко в добрий час”.

1. Читання пісні ланцюжком.

2. Аналіз тексту.

— Як ви вважаєте, що пісню співали на початку жнив
чи після їх закінчення ? Доведіть свою думку рядками пісні. Як господар
має подякувати женцем? Які побажання висловлювали женці господареві.

ІУ. Розвиток кругозору школярів.

— Як зветься хліб випечений з жита?

Жито – житній ( вчитель дописує)

Доповніть далі ( і показує колоски)

Пшениця — ….

Ячмінь — …

— А що таке книги? ( Вид білого хліба із загорнутими
всередину краями, змащеного салом або олією.)

3. Розгляд таблиці з хлібними колосками.

Ось – озима пшениця,

Ось – пшениця яриця,

Далі жито, зерном налито,

Поруч – просо, хоче в покоси.

Он ячмінь – колосій,

Там овес – рясносій.

( Олександр Матійко)

4. Гра „З’єднай слова”.

— Щоб хліб прийшов до столу, він проходить певний
шлях.

— Стрілочкою з’єднайте пари слів, встановіть
послідовність (таблиця)

оре землю пекар

вносить добрива мірошник

посів зерна продавець

жнива тракторист

елеватор, млин хіміки

хлібозавод шофер

магазин комбайнер

стіл сім’я

Робота над народною піснею „Ходить гарбуз по городу «.

1. Інецинівка пісні.

— Діти, до нас на урок зараз завітають особливі
гості. ( Чути стук у двері). Просимо, заходьте!

( Заходить хлопчик – Вересень. У нього в руках чарівна паличка0.

Вересень : Доброго дня усім! Чи впізнали ви мене ? Я продекламую вірш,
і ви відразу згадаєте, хто я.

У вересня щедра рука.

Заходьте! – він з двору гука.

І яблука трусить з гілок,

І сипле в портфелі сливок,

Солодкий зрива виноград, —

І кожен з вас вересню рад.

Бо щедра, ой щедра рука

В вересня – садівника.

( Т. Коломієць)

(Декламуючи вірш учень показує ілюстрацію „Щедра осінь” із зображенням
фруктів).

Вересень. Згадали ? Так, я ваш знайомий – місяць Вересень – садівник та
городник. Я не сам до вас завітав, а привів ще й своїх друзів. Ось
чарівною паличкою змахну – вони і з’являться.

(Змахує паличкою. Виходять учні з коронами овочів: Гарбуз, Диня, два
огірочки, морква, два Буряки, Бараболя, квасоля, Біб). Вони читають в
особах, українську народну пісню „Ходить гарбуз по городу”.

Вересень : Чи сподобалися вам мої друзі?

— Назвіть дійових осіб пісні. Як розумієте слова
свояк (родич), перістий ( рябий).

2. Самостійне читання тексту.

3. Визначення настрою ( веселий, нормальний,
пришвидшений), тону слів автора (розповідним тон), слова гарбуза
(добрий), інший овочів (радісний, захоплений).

4. Визначення близьких родичів

Гарбуз,….. ( диня, огірочки)

Квасоля,… ( біб, горох)

Морква,….(буряк)

Картопля, … ( помідор)

У. Підсумок уроку.

1.Відгадування загадок.

— Відгадайте загадки з бабусиної грядки.

1. Зелене, а не дуб, кругле, а не місяць, з хвостиком, а
не миша. ( Гарбуз).

2. Довгий, зелений, добрий солоний, добрий і сірий.

Хто він такий ?

(Огірок)

3. Товстий Гнат, при землі не взнать. Сам червоний, а чуб
зелений. ( Буряк).

4. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (
Картопля).

— Які ще назви овочів та фруктів знаєте?

1. Ми сьогодні читали жниварські пісні.

Одвічно так велося : життя хлібороба, його достатки й добробут залежали
від урожаю. З давніх давен селяни казали „Один жнивний день рік годує”.
Доповніть наступні прислів’я

Посієш вчасно — … ( вродить рясно)

Хочеш їсти калачі -…. ( не сиди на печі)

Глибше брати — … ( більше хліба мати).

УІ. Домашнє завдання.

Читати виразно жниварські пісні, пісні в особах народну пісню.

Похожие записи