Ми живемо в мінливому світі. На зміну ідеологічним догмам прийшла
свобода, яка вплинула на розвиток нашого суспільства. Свобода спонукає
людство на поспішний розвиток та творчу ініціативу. І в нашій
бібліотечній роботі декілька років назад розпочався рух, сутність якого
– оновлення і зміст, це дозволило зробити крок вперед до нових
технологій, і до нової якості бібліотечної справи.

У наше професійне життя поряд з новими технологіями ввійшло і
затвердилося поняття «інновації», що ж означає це поняття? Великий
енциклопедичний словник визначає його як новоутворення. На мій погляд,
інновація – це створення нових зразків бібліотечної справи, що виходять
за рамки норм, що виводять нашу професійну діяльність на новий рівень.

Бібліотекарі стають виробниками власних електронних інформаційних
ресурсів. Ці ресурси дуже різноманітні: електронні каталоги і картотеки,
бібліографічні покажчики та реферативні видання, в електронному вигляді
створюється і методична література. За умов активного використання
INTERNET, як єдиного комунікаційного середовища, інформаційні матеріали
в цифровому вигляді набувають високого попиту серед користувачів. Це
потребує якісного вдосконалення системи бібліотечно-інформаційного
обслуговування, що базуватиметься на електронних інформаційних ресурсах
бібліотеки.

Отже, інформаційна діяльність бібліотеки активно переміщується в нове
інформаційно-комунакаційне середовище. За цих обставин електронні
ресурси стають об’єктами бібліотечних технологій, а також продуктими
бібліотечної інформаційної діяльності. Тому виникає необхідність
адаптації до вимог електронного середовища методично-нормативної бази
для бібліотечних технологічних процесів.

Мета цих процесів – ефективно, якісно та швидко обслуговувати
користувачів, надати користувачам бажану інформацію з найбільшою
повнотою і точністю при найменших затартах зусиль і часу у всьому
інформаційному просторі.

Тому шкільні бібліотеки, які виконують основні положенння Конституції
України, закон України «Про загальну середню освіту», «Про внесення змін
до закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» повинні
усвідомити провідну роль у навчально-пізнавальному процесі, повноцінно
задовільнити інформаційні потреби учнів, батьків та вчителів.

Роботу щодо забезпечення інформаційними послугами користувачів можна
виразити в такій схемі:

Цим і зумовлена переорієнтація звичайної шкільної бібліотеки на
бібліотечно-інформаційні центри медіатеки.

Медіатеки у школі – структурний підрозділ, де є такі елементи для її
ефетивного функціонування: традиційні засоби інформації для бібліотеки
(книги, журнали, газети), нетрадиційні (відеоматеріали, комп’ютерні
програми, бази даних). Тільки бібліотека-медіатека має всі підстави
перетворитися на центр інформаційної інфраструктури школи, бази для
різноманітної післяурочної роботи учнів та вчителів. Саме в такій
бібліотеці з’являється можливість організувати індивідуальну і групову,
самостійну, науково-пізнавальну творчу діяльність, забеспечити вільний
доступ до різних інформаційних джерел, які не обмежуються фондом обнієї
медіатеки (телекомунікаційний зв’язок, електронна пошта); створються
умови для широкої комунікації між учнями та вчителями різних шкіл,
науковими центрами в міру матеріально-технічних можливостей.

Особливістю бібліотеки-медіатеки є те, що учням створюються сприятливі
умови для повторення, поглиблення знань, порівняння своїх знань зі
знаннями інших школярів із сусідніх шкіл та міст. Значному розширенню
знань сприяє використання не тільки бібліотечного фонду, а й багатство
банку інших інформаційних засобів, можливість через комп’ютер зв’язатися
з іншими бібліотеками і культурними центрами. У такій бібліотеці діти
долучаються до нового виду діяльності — роботи з вербальною, образною
інформацією (відеоінформацією, аудіоінформацією, звукова, графічна,
символічна, текстова). Тут надаються умови для індивідуальної роботи
вчителя під час перегляду, оцінки та відбору засобів навчання, потрібних
безпосередньо на уроках чи в позакласний час, для підготовки тврочої
діяльності вчителя (відеозаписи, записи CD – RVD). Зі школи педагог може
спілкуватися із колегами з інших міст.

На базі комп’ютеризованої шкільної бібліотеки проводяться деякі уроки,
які потребують індивідуальної та групової роботи із засобами інформації.
Ефективність роботи такого центру залежить і від працівників.
Бібліотекарі повинні володіти психолого-педагогічними, фаховими та
новітніми електронними технологіями, а школа яка має такий центр зможе
реалізувати найважливіші принципи освіти майбутнього: навчання,
пізнавання, працю, спілкування. Підвищення соціальної та інформаціної
ролі бібліотек у сучасній освітній діяльності диктує необхідність
формування нових методів організацій інформаційного простору бібліотеки
школи, який реалізується на базі коп’ютерних технологій.

Найцікавіше, що нова концепція побудови сучасної бібліотечної системи
базується не лише на автоматизації окремої бібліотеки. Її головна мета –
сворення єдиного всеукраїнського інформаційного простору та інтеграція у
світовий бібліотечний інформаційний простір, для досягнення цієї мети
необхідно вирішити такі завдання:

створити бібліотечно-бібліографічну інформацію та публікаційні тексти в
електронному вигляді;

забеспечети доступ через INTERNET до бібліографічної інформації і
повнотекстових баз данних;

забезпечети електронними засобами пошуку і обслуговуваня запитів та
інформаційних ресурсів.

„ † :

< ae e : e & +го, а з часом його межі стануть ширшими. Тому наша бібліотека стоїть зараз на шляху реалізації головної функції бібліотеки – інформаційної – ми обираємо пріотетний напрямок розвитку – інформатизацію. Щоб реалізувавти цей напрямок, треба провести автоматизацію бібліотки. Це дуже складний процес, який впливає на всі сфери життєдіяльності бібліотеки. Автоматизація повинна проводитися поступово і терміни запровадження інформаційних електронних ресурсів з метою організації міжбібліотечного співробітництва потрібно визначити заздалегіть. У процесі автоматизації треба розробити і виділити такі аспекти: прийняти і розробити проекти автоматизації; створити підрозділ, що відповідає за хід автоматизації; врахувати вивчений досвід автоматизації інших бібліотек; визначити технологічну базу; створити локальну бібліотечну мережу; створити умови для комп’ютерного обміну інформації між бібліотеками; створити власні бази даних. Основною базою даних бібліотеки повинен стати електронний каталог, який містить описи всіх видів документів. Таких як, книги, брошур, методичні посібники, навчальні матеріали, періодичні видання. І було б добре, якби ця каталогізація стала корпоративною, тобото кожна бібліотека могла би запозичити бібліографічні знання із зовнішніх баз даних. Це б скоротило затрати на обробку документів, забезпечило б економію часу. Я знаю, що сьогодні бібліотеки нашого міста, а в особливості публічні бібліотеки, прагнуть об’єднатися в єдину інформаційну мережу, це б спричинило збільшення бібліотечних фондів. Створення таких каталогів дало б можливість не лише зробити швидкий пошук інформації, а й оперативно відібрати застарілу, зношену літературу на вилучення, зробити аналіз стану укомплектованості, відібрати і видрукувати список рекомендованої літератури на будь-яку тему, скласти рекомендаційний посібник нових надходжень. На мою думку, шкільні бібліотеки можуть створити електронний каталог у тому випадку, коли будуть мати автоматизоване робоче місце і першу версію ІРБІС. А з часом і вдосконалені версії. Але, нажаль, на сьогодні наші бібліотеки, прагнучи якнайшвидше автоматизуватися, зустрічаються з великою кількістю першкод, так як ми не можемо похвалитися високим рівнем фінансування програм по створенню шкільних електронних бібліотек. Все це в основному тримається на ентузіазмі. І не дивлячись, на це ми прагнемо до високої мети – створити власні електронні ресурси. Підсумовуючи вище сказане, я зрозуміла, що впровадження автоматизації в бібліотеках має такі рухомі сили: - сучасна бібліотека, яка прагне задовольнити потреби користувачів, які вимагають тільки повної інформації, повинна відповідати вимогам державної політики, що спрямована на інформатизацію суспільства. - забезпечуючи ці потреби, ми вже не можемо розраховувати лише на власний інформаційний потенціал, у нас виникає потреба взаємодії у створенні і використанні загальних інформаційних ресурсів. - бібліотекам необхідне швидке забезпечення інформацією споживача, тому що з часом велика кількість інформації втрачає свою актуальність. Варто прислухатися до слів професора Я. Л. Шрайберга, який сказав: «автоматизація бібліотчено-інформаційної діяльності – це прояв не лише сучасної науково-технічного розвитку, а й соціального прогресу: що забезпечуює не лише своєчасний й швидкий доступ користувачів до інформації та першоджерел, але в цілому створюються умови для реальзації одного з головних принципів відкритого суспільства – принципу загальної доступності інформації та публікації.» Використана література: 1. Дяченко Н.І. Бібліотеки загальноосвітніх навчальних закладів у сучасному інформаційному полі: стан, проблеми, перспективи // Шкільна бібліотека плюс . – 2009. - №4 (136). – С. 2-7. 2. Шрайберг Я. Автоматизация как новое научное направление в библиотечно-информационной области. Десять главных принципов автоматизации // Науч. и техн. б-ки. – 2000. №2. С.5- 11. 3. Матвійчук О. Умови функціонування шкільного бібліотечно-інформаційного центру // Директор школи. – 2005.-№42. – с.22-24 4. HYPERLINK "http://slavmmc.at.ua/index/shkilnij_bibliotekar/0-65" \t "_blank" Славутицький міський методичний центр - Шкільна бібліотека .// slavmmc.at.ua   Учні: можуть користуватися електронною бібліотекою, Інтернетом, узнавати про свої оцінки, знайомитись з розкладом занять тощо Батьки: отримують достовірну інформацію стосовно результатів навчання, заходів школи, профільного навчання та додаткових послуг Класні керівники: бачать результати навчання, інформацію про поведінку кожного учня та всього класу, можуть більш якісно підготуватися до батьківських зборів Адміністрація школи: автоматизують систему всіх видів звітності, можуть проводити моніторинг досягнень учнів та контролювати навчально-виховний процес Учителі - предметники: використовують дидактичну та методичну базу зі свого та суміжних предметів, бачать результати своєї діяльності, компенсують недостачу інформації через електронну бібліотеку Користувачі інформаційних послуг Інноваційні форми бібліотечно-бібліографічної роботи і використання електронних інформаційних ресурсів Підготувала матеріал: бібліотекар гімназії №9 - Обертас І.В. м. Черкаси м.Черкаси

Похожие записи