Новорічне свято

Діти заходять під музику “В лесу родилась ёлочка” в зал, становляться в
коло.

 

1 учень:    – Знов прийшло до нас, хлоп’ята,

                     Новорічне славне свято.

                     Гарно так ялинка сяє

                     З новим роком вас вітає.

 

2 учень:    – Придивіться до ялинки:

                     Кожна гілочка в сніжинках.

                     І прикраси із срібла

                     Теж ялинка зодягла.

 

3 учень:    – А свою ялиночку

                     Ми прибрали красно

                     Вогники, мов зірочки,

                     Сяють по ній ясно.

 

4 учень:    – Ось зима по нашім краї

                     На санчатах роз’їжджає.

                     Сніжок сипле без зупину —

                     Вже засипав всю Вкраїну.

 

5 учень:    – Не мети, не мети,

                     Зимонька, снігами,

                     А приходь ти до нас

                     З грами і піснями.

Зима входить.

                  – Іду, іду-у, снігу намету,

                     З вами разом поспіваю, потанцюю,

                     Бо ще силу свою чую.

                     Я тепер не спочиваю:

                     Землю ковдрою вкриваю,

                     Вже вдягаю в білі шати,

                     І річки спішу скувати,

                     В білій шубі я сама

                     Впізнаєте? Я … (зима).

 

Учень звертається до зими.

 

                  – Здрастуй, білий пухнастий веселий сніжок!

                     Здрастуй, гостя зима-чарівниця!

                     Викликай же на гірку хлоп’ят, на лужок,

                     А мороз хай рум’янить їм лиця.

                     Новоріччя настало. Вітаємо ми

                     Вас із радісним святом красуні-зими!

 

Діти разом:  – З Новим Роком!

 

Учень:      – Зимонько, Зимонько,

                     Снігом не труси

                     І морозу морозити не вели.

                     Бач, он як дітоньки сидять

                     І від холоду тремтять.

 

Зима:        – Я їх пожалію,

                     Ручки їм погрію,

                     Хай навчаться так, як я,

                     Пісеньку співати

                     У танку кружляти.

 

Співає пісеньку “Зима-чарівниця”.

 

                     Я весела, білолиця

                     Я зима, я чарівниця

                     Рукавом я поведу

                     Кучугури намету       2 р.

                    

                     Закрутила завірюха

                     І щипає ніс та вуха.

                     Нумо, швидше, дітлахи,

                     Одягайте кожухи.                   2 р.

                    

                     Сніг літає і літає.

                     Всі доріжки замітає.

                     Землю килимом пухким

                     Укриває залюбки.                 2 р.

                    

Зима: – Дуже весело у вас, то я ще більше снігу натрушу і морозу напущу.

 

Під музику обігає всіх дітей, обсипає їх конфетті і убігає.

 

Учень:      – А тепер давайте, діти,

                     Підійдем під самі віти.

                     Привітаємо ялинку —

                     Заспіваєм пісню дзвінко!

 

Діти співають пісню “Ой метелиця-зима!”

 

Учениця:  – А ви знаєте, хто має прийти до нас у гості на Новорічне
свято?

 

Діти відповідають: “Так, знаємо: Дід Мороз та Снігуронька!”

 

                  – Так, Снігуронька обов’язково прийде, адже ми її
запросили.

                     Снігуронька, мабуть, уже в дорозі. Добре було б
вислати когось їй назустріч.

 

Учениця:  – Де наш зайчик? Де лисичка?

                     Нумо, швидше в ліс біжіть,

                     Там снігуроньку гукніть,

                     Та сюди її ведіть.

 

Зайчик:     – Де ти, Снігуронько?

                     Чом не йдеш до нас?

                     Не барись, снігуронько,

                     Вже не ранній час.

 

Лисичка:  – Хай в вікно порошею

                     Сипле сніговій,

                     Піснею хорошою

                     Стрінемо Снігуроньку.

 

Учениця:  – Діти, а давайте зустрінемо Снігуроньку піснею.

                     Заспіваємо “Новорічну нескінчену”.

 

Діти співають пісню “Новорічна нескінчена” (сл. М. Рильського, муз. Пл.
Майбороди).

Входить Снігуронька.

Снігуронька:

                  – Я вітаю вас, хороші!

                     Йшла я лісом крізь порошу,

                     Через гори і долини —

                     Поспішала на гостини.

 

– Добрий день, хлоп’ята, гості, дорослі. Спасибі зайчику, спасибі
лисичка за те, що провели мене.

 

                  – Ой яка гарна ялинка у вас —

                     Іграшок стільки, яскравих прикрас!

$

&

v

x

z

|

?

?

\ ^ ¬ ® ° ? A u ue T

V

?

?

&

x

|

?

^ ® ? ue V

?

??????$??A?                     Кульки, гірлянди на диво барвисті.

                     Любо поглянуть: ялинка в намисті!

 

Учениця:     – Снігуронька, а де ж Дід Мороз?

 

Снігуронька:             – У далекій північній країні Лапландії живе Дід
Мороз. Нещодавно він гостював у вас. Тож Дід Мороз був би радий знову
зустрітися з вами. Але він уже старенький і гаразд не відпочивши, не
зможе повторити довгу подорож. Але подарунки він вам підготував. Але я
не змогла їх взяти з собою, а залишила в Лапландії під ялинкою. Але
майте на увазі: нелегко нам буде діставатися до Лапландії, багато
перешкод доведеться подолати на своєму шляху, який весь замело снігом.

 

1 учень:     – Сніг іде, сніг іде. Всі стежки замело.

                     Все у білі убралося шати.

                     Біле поле і ліс, біле місто й село,

                     Білих вулиць уже не впізнати.

 

2 учень:    – Біла казка довкола. Ця казка жива.

                     Під ногами іскряться сніжинки.

                     А зима висіває сніжок з рукава

                     І сріблом обсипає ялинки.

 

3 учень:     – Сніжинки пухнасті, білі

                     Спускаються тихо з неба —

                     М’якою теплою ковдрою

                     Їм землю укрити треба.

 

4 учень:    – Лягають вони повільно

                     На шапочки, на рукавички

                     На носики і на щічки!

                     І діти, немов таємнички,

                     Підвівши голівки, стоять!

                     Усе навкруги завмирає,

                     Як з неба сніжинки летять.

 

Танок сніжинок.

 

Снігуронька: – Нас чекає тривала подорож і маємо підготуватися до неї.
Давайте утворимо дві команди (по 10 дітей). Одну назвемо “Сніжинка”,
іншу — “Крижинка”.

 

Учень:      – Діти, а ви знаєте дорогу до Лапландії?

                     Хто ж тоді знає?

 

Снігуронька: – Я знаю, хто зможе нам підказати: Морозко! Але щоб
потрапити до нього в казку, треба буде скласти сніжинки.

 

Кожна команда складає свою сніжинку.

 

Снігуронька: – Які гарні вийшли сніжинки!

– От ми й опинилися з вами у казці “Морозко”. Бачите, скільки тут снігу!

 

Входить Морозко.

 

Морозко:   – А ось і я! Доброго дня вам, діти!

                     Я, Морозко, добрий —

                     Біла борода.

                     В мене ніс червоний,

                     І швидка хода.

                     Завжди поспішаю,

                     В цей святковий час,

                     Бо допомогти вам

                     Я люблю завжди.

 

Діти:        – Доброго дня!

 

Співають пісню “Морозець”.

 

Учень:       – Морозко, ми прийшли запитати тебе, чи не знаєш ти дорогу
до Лапландії?

 

Морозко:   – Знаю!

 

Учень:       – Але Зимонька-зима

                     Геть замела

                     Навколо всі стежки.

                     Підемо в ліс,

                     Ти подивись,

                     Що тут наробила завірюха!

                     І шляху нема —

                     Ну і діла!

 

Морозко:   – Я дорогу покажу. Але спершу розгорніть мені стежки доріжки,
а вже потім я покажу вам дорогу.

 

Діти за сигналом рухаються, просовуючи лопати поперед себе, а назад
біжать, передаючи лопату іншому.

 

Морозко:   – Усі добре попрацювали. Доріжка, яку ви розчистили, веде до
річки. Вам треба перейти через неї, а на протилежному боці замок
Снігової Королеви — вона й підкаже дорогу далі. Щасти вам.

 

Вчитель:  – Морозко, ми заспіваємо тобі пісню.

 

Співають пісню “Зимонька”.

 

Учень:       –А як же ми перейдемо через річку?

 

Вибігають дівчата з санчатами.

 

1 учениця:      – Ну й прудкі мої санчата,

                     Швидше вітру мчать вони.

                     Тільки люблять утікати,

                     Ці санчата-хитрунки.

 

2 учениця: – Я і сісти не встигаю,

                     А вони з гори летять.

                     Доведеться, як піймаю,

                     Їх на поводі тримать.

 

3 учениця: – Ось вони біля замету

                     Зупинилися і ждуть.

                     А самім під гору? Де там!

                     Знають, — я їх повезу.

 

Учениця:  – А тепер я знаю, що нам допоможе перебратися через річку.
Санчата.

 

Перевозять ляльку на санчатах по парах, один залишається, інший
повертається.

Похожие записи