Реферат на тему:

Нові аспекти роботи з текстом на уроці читання

В ході уроків і в післяурочний час учитель повинен довести до відома
учнів, переконати їх в тому, що уміння самостійно працювати з
підручником і будь-якою іншою книжкою необхідні не тільки тоді, коли
дитина сидить за партою: здобувати знання необхідно все життя.

З чого складаються ці уміння?

1. Уміння добре читати вголос і мовчки.

2. Засвоєння тексту (зрозуміти і запам’ятати його).

Запам’ятання тексту легко перевірити: переказав зміст сюжету — значить
запам’ятав.

Розуміти текст — значно складніше!

Як же потрібно працювати над текстом, щоб глибоко зрозуміти те, що
написав автор, і те, що він залишив між рядками, сподіваючись на
догадливого читача?

Якою має бути послідовність роботи з текстом?

Науковцями і практиками вже вироблена певна система.

Найперше треба поставити перед собою навчальне завдання: спочатку
зрозуміти зміст, потім виділити в ньому суттєву інформацію і після цього
запам’ятати її. Робота з розуміння і запам’ятовування тексту умовно
ділиться на три етапи:

I. Робота до початку читання тексту.

II. Робота під час читання тексту.

IIІ. Робота над текстом після його читання.

Перший етап

1. Активне включення в роботу: передбачає внутрішній настрій до процесу
читання і зацікавлене сприймання тексту. Якщо читач неуважно, бездумно і
пасивно ковтає плоди чужої розумової праці і не докладає зусиль до
переварювання і засвоєння, то про таких читачів німецький письменник Г.
Ліхтенберг писав: «Якщо при зіштовхуванні книжки з головою роздається
пустий звук, то в цьому не завжди винна книжка». Отже, робота з книжкою
має бути чітко організована.

2. Робота із заголовком. Бесіда з книжним оповіданням чи параграфом
книжки розпочинається із знайомства із заголовком. Після прочитування
заголовка (назви книжки) читач повинен запитати себе: про що тут піде
мова? Про що мені належить дізнатись? Що я вже чув (знаю) про це? Навіть
сухий діловий заголовок навчального тексту дає великі можливості для
включення нових знань у ті, що у вас є, і для передбачення того, про що
піде мова. Отже, «зупинка» при читанні заголовка є попередня робота, з
якої починається читання.

Другий етап

Цей етап роботи стрижневий, його умовно називають «Діалог з текстом».
Щоб «Діалог з текстом» був повноцінною змістовною бесідою, треба
навчитись у ході читання здійснювати різноманітну розумову працю: у
думаючого читача повинні виникати питання до тексту і пропозиції про
подальший його зміст. Читаючи, такий учень перевіряє, чи збігаються вони
з тим, про що піде далі мова.

А чи не легше просто прочитати текст? Безумовно, легше. Але думку,
навіть добре зрозумілу з чужих слів, людина ніколи не засвоїть так
усвідомлено і міцно: «готові» знання, що «пересаджені» в голову з
книжки, не стануть такими діяльними, як добуті самостійно.

Виписки й підкреслювання

Велику допомогу під час читання, осмислення і запам’ятовування тексту
учням можуть надати виписки і підкреслювання. «Хто записує, той читає
двічі», — говорить приказка, що дійшла до нас із стародавнього Риму.
Робити підкреслювання або помітки на полях можна тільки у власних
книжках простим олівцем марки 2М. Значну допомогу можуть надати також
закладки, які вкладаються в книжку в потрібних місцях, на них можна
робити помітки, як на полях сторінки тексту, але ручкою чи фломастером.

Третій етап

— Виділення в тексті головного, важливого.

— Складання плану всього тексту.

— Читаючий виступає у ролі учителя і задає собі самому запитання, котрі
можна очікувати від педагога.

Виділення головного

У будь-якому тексті інформація неоднакова за ступенем важливості, після
діалогу з текстом читач обґрунтовує матеріал і відбирає (записує)
найбільш значуще, виділяє головну думку, правило, закон, Розуміння
головного може відбутися внаслідок роздумів за такими варіантами: а)
дуже коротке формулювання суті змісту тексту; б) аналіз тексту з метою
зрозуміти, де головна думка, а де пояснення до неї; в.) відкидання
непотрібної інформації.

Виділення головної думки — одне з основ розумової культури при роботі з
текстом. «Вибирати найкорисніше, — писав великий чеський педагог Я. А.
Коменський, — справа такої важливості, що розумний читач не можливий без
уміння вибирати корисне. Не виділити з тексту нічого — значить все
пропустити».

План

План — це шлях через текст від факту до факту, від думки до думки.
Хороший план чітко виражає головну думку тексту і робить його легко
оглядовим і компактним, зручним для збереження в пам’яті. Для того щоб
скласти план, читач подумки ділить текст на частини, кожна з яких вміщує
повідомлення про якийсь момент розвитку сюжету.

Ця робота має привести читача до створення пунктів плану, обміркувати їх
порядок і зв’язок між ними. Складання плану — не тільки спосіб, що
допомагає зрозуміти текст, але й результат розуміння: не зрозумівши
тексту, навіть ідеальний читач не зуміє скласти план.

Схеми, малюнки, таблиці

Важливим засобом розуміння тексту поряд з планом є самостійне складання
схем, креслень, таблиць, що відображають зміст тексту. В початкових
класах дуже важливо записувати і обмірковувати ті схеми, котрі дані в
підручниках, особливо з мови, математики.

Подальше обмірковування тексту

Обмірковування тексту завжди продовжується для тих, хто намагається
якомога більше дізнатись про тему, що, вивчається, і якомога глибше
зрозуміти її. «Читається трояким способом, — писав російський драматург
Я. Б. Княжин: -. перший — читати і не розуміти; другий — читати і
розуміти; третій — читати і розуміти навіть те, що не написано». А це
вже не учнівське, а справжнє зріле читання, котре книгознавець Н. А.
Рубакін охарактеризував так: «Читання є створення власних думок за
допомогою думок інших людей».

Запам’ятовування

Після проробленої роботи, описаної вище, читач в цілому запам’ятав
текст, хоч і не ставив перед собою такого завдання: спочатку він хотів
зрозуміти матеріал і відібрати потрібне для запам’ятовування. Тепер він
свідомо орієнтує себе на те, щоб запам’ятати відібране. До цього часу у
нього є підкреслення, виписки, план і схеми. Цей арсенал засобів
полегшує запам’ятовування, подальше повторення і відтворення матеріалу.
Щоб запам’ятати, учень використовує спеціальні прийоми: переказування за
планом з перевіркою повноти і правильності відтворення змісту тексту
підручника, дає відповіді на питання учителя та підручника.

Похожие записи