Тема. Нежива і жива природа

Мета. Продовжувати формувати в учнів поняття «природа»; ознайомити їх зі
значенням природи для життя рослин, тварин, людей; навчати дітей
розрізняти живу і неживу природу, виховувати дбайливе ставлення до
природних об’єктів.

Хід уроку

І. Хвилинка спостережень.

— Яка пора року зараз?

— Який місяць?

— Що ви можете сказати про стан неба?

— Надворі світить сонце, чи хмарно?

— Сьогодні тепло чи холодно?

— Чи є надворі вітер?

— Як поводять себе звірі, птахи?

П. Перевірка домашнього завдання.

1. Фронтальне опитування.

— Що ви знаєте про повітря?

— Як довести, що повітря оточує нас?

— Як ви дізналися, що вода під час нагрівання розширюється, а під час
охолодження — стискується?

— Які ще рідини мають такі властивості?

— Чому в теплу погоду ртуть у термометрі піднімається вище нуля, а в
холодну — опускається нижче нуля?

— Скільки треба наливати води в посудину, коли її ставлять на вогонь?

2. Індивідуальне опитування (використовуємо комп’ютерні тести або
запитання у вигляді роздаткового матеріалу):

ПІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

— Ознайомлення з живою і неживою природою; зв’язки між ними.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Читання вірша з паралельним самостійним переглядом учнями
запропонованих малюнків на комп’ютері.

Яка природа!.. кращої нема,

Як річка…

— Про що говориться у вірші?

2. Бесіда про природу.

— Що таке природа?

— Чи все те, що оточує нас, належить до природи ?

— Подивіться на будинки, споруди, на все те, що зроблене руками людини.
Чи належить це до природи?

.- Розрізняють природу живу і неживу. Що відноситься до неживої природи?

— Нежива природа – це Сонце, Місяць, зорі, Земля, повітря і вода.

— Що таке жива природа? Що сюди відноситься?

— Жива природа – це усе, що народжується, живиться, дихає, росте,
розмножується, відмирає. Це рослини, тварини, люди.

— Усе живе дістає від неживої природи необхідні їм для життя тепло,
світло, поживні речовини, воду, повітря.

— Здійснимо уявну мандрівку парком. Подихаємо свіжим повітрям. А до якої
природи відноситься повітря?

— Подивіться, яке ясне сонечко. Воно пестить нас своїм теплом, ніжним
промінням. До якої природи воно належить?

— Вгорі по небу пливуть пухнасті білі хмарки. Як ви думаєте, до якої
природи вони належать? А саме небо до якої групи віднесемо?

»

\

?

E

B z Ae †

Oe

— Он полетів горобець, сорока скрекоче на яблуні. До якої природи вони
відносяться? Чому?

— У сусідньому дворі загавкав пес. Він жива чи нежива істота?

— Погляньте навкруги. Скільки у парку дерев! Чи належать вони до живої
природи? Чому?

— А чи відносяться до живої природи кущі? Чому?

— Повертаймося назад до школи. Як ви гадаєте: школа і житловий будинок
біля неї належать до природи? Або ж візьмемо машину, кран. Звичайно,
вони не належать до природи, тому що зроблені руками людей.

3. Підсумок.

Ми повинні завжди пам’ятати: як живу, так і неживу природу потрібно
оберігати. Дуже багато рослин і тварин знаходяться на грані вимирання.
Деяких видів налічується дуже мало. Отже, оберігаючи їх, ми цим самим
робимо добро собі і всім навколишнім. Крім цього, ми повинні боротися за
чистоту повітря, річок, ставків, морів.

V. Закріплення нового матеріалу.

1. Робота з презентацією.

2. Відповіді на питання після тексту.

3. Читання віршів.

Ворон шепче воронятку:

— Мій біленький.

Слон говорить слоненятку:

— Мій маленький.

Заєць каже зайченяті:

— Мій хвостатий.

Гуска ніжно гусеняті:

— Мій крилатий.

— Про кого говориться у вірші?

До якої природи відносяться ці об’єкти? Чому?

В небі, чистім і прозорім,

Сонце сяє,

Наче в морі, в жовтім житі

Хвиля грає.

— Про яку природу розповідається у цьому вірші?

(Далі пропонується ще кілька загадок. Діти відгадують і визначають, до
якої природи належать відгадки).

4. Гра «Жива чи нежива природа».

Вчитель називає слова, але демонструє зовсім протилежні об’єкти. Учні,
якщо те, що каже (а не показує на комп’ютері) вчитель жива природа,
плещуть у долоні, а якщо нежива;– не плещуть.

Соняшник, сонце, ячмінь, білка, півень, повітря, капелюх, жовтень,
мірошник, суниця, кожушок, плугатар, автобус, береза, дощ, явище, син,
земля, вода, небо, батько, мати, онук, море, сад, кінь, віл, долина,
соловей, буряк.

VI. Підсумок уроку.

1. Гра «Хто більше?». (Учні діляться на дві команди).

— Одна команда називає предмети живої природи. Інша — предмети неживої
природи. І так по черзі. Виграє та команда, яка більше назве предметів.

— За якими ознаками ви розрізняєте живу і неживу природу?

2. Робота з зошитом з природознавства (ст. 20).

VII. Домашнє завдання.

Прочитати статтю в підручнику «Нежива і жива природа». Дібрати по три
загадки про предмети живої і неживої природи.

Похожие записи