Реалізація здоров’язберігаючих компетенцій учнівської молоді в умовах
загальноосвітнього навчального закладу

(Методист ММК Несвіцька В.І., м. Канів)

За останні десятиріччя спостерігається значне погіршення стану фізичного
і психологічного здоров’я учнівської молоді. Це зумовлює необхідність
переорієнтації шкільних закладів на активне впровадження системи
здоров’язберігаючих заходів, які дозволяють враховувати індивідуальні
особливості школярів, а головне – цілеспрямовано забезпечувати зміцнення
їхнього здоров’я. Результати багатьoх дослідженнь засвідчили, що лише
10-15% старшокласників мають високий рівень фізичного здоров’я, 10%
–вище середнього, до 30% – середній, 25% – нижче середнього та решта
учнів – низький рівень фізичної розвиненості. Ці дані свідчать про
значне погіршення стану ЗДОРОВ’Я учнівської молоді. До 15% учнів мають
завищену самооцінку, 40-45% – адекватну, у решти респондентів самооцінка
занижена, що підтверджує висновки про наявність у значної кількості
старшокласників почуття неповноцінності і невпевненості у собі, а це,
водночас, заважає особистісній саморегуляції, пригнічує психічний стан,
робить беззахисними перед агресивно налаштованими людьми, спонукає до
вживання наркотиків, тютюну, алкоголю. Значна частина учнів старших
класів (близько 10%) ставиться до своїх однолітків байдуже, проявляє
недоброзичливість, зневагу, що виявляє недостатній рівень їх духовного і
соціального здоров’я.

За даними Міністерства охорони здоров’я України серед дитячого населення
за останнє десятиліття значно (майже у 3 рази) зросла кількість
хронічних захворювань, які призводять до інвалідності. Це хвороби
нервової, ендокринної, серцево-судинної, шлунково-кишкової,
кістково-м’язової систем. Серед наших першокласників тільки 5-10%
практично здорових дітей. Кількість хронічно хворих дітей збільшується
за роки навчання майже у 2,5 рази .

Фахівці вказують на різні причини незадовільного рівня здоров’я сучасних
школярів, серед яких і відсутність у школі ефективної моделі виховання
свідомого і дбайливого ставлення до власного здоров’я. Постала проблема
створення нової гуманістичної моделі впровадження здоров’язберігаючих
заходів у шкільний навчальний заклад, в центрі уваги якої – інтереси,
потреби, мотиви та здоров’я конкретної дитини. Створення такої моделі
вимагає формування здоров’язберігаючої компетентності вчителів основ
здоров’я, фізичної культури і учнів, особливо старшокласників.
Зрозуміло, що формування здоров’язберігаючої компетентності вчителів
основ здоров’я, фізичної культури залежить від загальнотеоретичних
поглядів дослідників на суть і складові понять: компетентність,
компетенції і здоров’язберігаюча компетентність. В сучасних
психолого-педагогічних джерелах не знаходимо загальноприйнятого терміну
„компетентність”. Це зумовлено тим, що науковці пов’язують поняття
„компетентність” з різними аспектами життєдіяльності людини. Виділяють
ключові, життєві, освітні, професійні та інші види компетентності
людини. Більшість авторів пов’язують поняття „компетентність” з
професійною діяльністю людини. Компетентність розглядається як
сукупність знань, умінь, навиків, способів і засобів досягнення цілей, а
також уміння актуалізувати опановані знання й в потрібний момент
використати їх у процесі реалізації професійних функцій. Досить цікавим
видається шлях формування у дитини життєвих компетентностей щодо
здорового способу життя. Компетентність охоплює знання, уміння, навички,
життєвий досвід, цінності, інтереси, які учень самостійно реалізує і
використовує у певній життєвій ситуації.

Різні негативні фактори (соціальні, економічні, генетичні,
дидактогенні), їх сумарна дія негативно впливає на здоров’я
підростаючого покоління. Нераціональне збільшення обсягу праці
детермінує посилення обмінних процесів у міоцитах та нервових клітинах
(аксонах, дендритах), внаслідок чого виділяється значна кількість
токсичних продуктів. Для того, щоб організм дитини міг звільнитися від
токсичних сполук, важливо забезпечити йому достатньо часу для
відпочинку. При викладанні ряду предметів у навчальних закладах пам’ять
дітей перевантажують фактологічним матеріалом, який втомлює учнів.
Значна кількість учителів в процесі педагогічної взаємодії не
забезпечують створення сприятливих умов для виявлення учнями
самостійності, творчого мислення, набуття досвіду емоційно-ціннісного
ставлення до світу, формування культури здоров’я старшокласників. Але
саме такий досвід є провідним компонентом шкільної освіти.

Традиційно мета шкільної освіти визначалась обсягом знань, умінь і
навичок, якими мав оволодіти школяр. Безумовно, на сьогодні, у зв’язку з
низкою об’єктивних і суб’єктивних чинників, цього вже недостатньо.
Сучасному суспільству необхідні випускники, готові до подальшої
життєдіяльності, здатні практично вирішувати життєві і професійні
проблеми. А це опосередковано залежить не лише від набору знань, умінь,
навичок, а також від певних інтегрованих характеристик особистості, що
називаються життєві компетентності.

Сьогодні вкрай важливим є формування культури здоров’я старшокласників.
Серед технологій, які входять до класифікації освітніх і мають
вирішальний вплив на формування культури старшокласників можна
виокремити групу ”здоров’язберігаючі технології”. Це поняття об’єднує
усі напрями діяльності навчально-виховного закладу щодо формування,
збереження та зміцнення здоров’я учнів. Формування культури здоров’я у
старшокласників на початковому етапі включає володіння життєвими
навичками, низкою соціально-психологічних компетентностей, які
допомагають вести здоровий і продуктивний спосіб життя, адекватно
сприймати себе і навколишніх, будувати позитивні міжособистісні
стосунки, критично і творчо мислити, приймати відповідальні рішення і
т.д.

T

V

O

O

Iсоціальне здоров’я (соціальне благополуччя) та їх показники.
Надзвичайно важливо на цьому етапі:

1) посилити увагу до особистості старшокласника з урахуванням його
можливостей і потреб, надавати допомогу в захисті прав підлітка шляхом
використання здоров’язміцнюючих, здоров’яформуючих, здоров’язберігаючих
технологій;

2) розширювати соціальний досвід та життєві навички старшокласників, що
передбачає творення в учнів позитивної мотивації щодо ведення здорового
способу життя, культури здоров’я (організація лекторіїв з основ
здорового способу життя, валеологічних диспутів і т.д.);

3) створення та підтримка діючих громадських асоціацій, товариств
здоров’язберігаючої орієнтації – антиалкогольного, антитютюнового,
антинаркотичного, антиВІЛ\СНІДівського спрямування та ін.

4) створення шкільних традицій здорового способу життя на основі
проведення оздоровчої роботи серед учнівської молоді, вчителів, батьків,
зокрема, проведення занять з лікувальної фізкультури, організація
кабінетів основ здоров’я, фітобарів тощо;

5) цілеспрямоване науково-методичне забезпечення, удосконалення
теоретичної методичної підготовки педагогічних кадрів до здійснення
діяльності щодо формування культури здоров’я старшокласників шляхом
організованого навчання на курсах в обласних інститутах післядипломної
педагогічної освіти, проведення обласних (міських, районних) проблемних
семінарів, семінарів-практикумів з використанням інтерактивних форм та
методів навчання, а також шляхом самоосвіти;

6) самоосвіта, самостійна робота спрямована на формування культури
здоров’я старшокласників в поєднанні з фізкультурно-оздоровчою
діяльністю. З цією метою педагоги використовують різнорівневі завдання
типу “Життєві ситуації”, “Сходинки успіху”, “Крок за кроком”,
“Дослідницький проект”. Розв’язуючи такі завдання, учні набувають
життєвих навичок, навичок здорового способу життя.

Самостійна робота старшокласників щодо формування культури здоров’я
відіграє важливу роль, оскільки створює реальні можливості для
самовираження та прояву індивідуальних рис, дозволяє старшокласникам
теоретично і практично підготуватись до оздоровчої діяльності незалежно
від того, яку професію у майбутньому обере старшокласник;

е) співпраця з громадськими організаціями щодо підтрмки молоді.

Шляхи реалізації цієї роботи різноманітні. Зокрема, співпраця з
молодіжними громадськими організаціями (телефони довіри), центрами
соціальної підтримки молоді і т.д.

Визначивши завдання формування культури здоров’я старших підлітків як
складову системи освіти та виховання, що сприятиме всебічному
вдосконаленню і зміцненню їх організму, розроблено структурно-логічну
модель формування культури здоров’я старшокласників та виокремлено
критерії цього процесу: фізичне здоров’я, психічне здоров’я
(психологічний комфорт), духовне здоров’я, соціальне здоров’я (соціальне
благополуччя) та їх показники. При формуванні культури здоров’я
старшокласників необхідно більш ефективно застосовувати самостійну
роботу як у навчально-виховному процесі, так і в процесі позакласної
роботи.

Формування здорового способу життя на засадах розвитку життєвих навичок
– одне з головних завдань педагогічного колективу

Життя і здоров’я людини є найвищими соціальними цінностями в нашій
державі. Це визначено Конституцією України. На школу як державну
інституцію покладено виконання важливого завдання – виховання здорового
покоління.

Здоров’я – стан повного фізичного, психічного, духовного і соціального
благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад.

Фізичне здоров’я складає організм людини як біологічну систему: органи
і системи життєзабезпечення, їхні функції та здоровий стан, фізична
діяльність і біохімічні процеси, гігієна тіла, рухова активність,
здорове харчування, генетичне і репродуктивне здоров’я, профілактика
хвороб, фізичний розвиток.

Психічне здоров’я утворюють позитивні емоції і почуття, воля,
самосвідомість, самовиховання, мотивація поведінки, стреси, психотравми,
резерви психологічних можливостей людини, запобігання шкідливих звичок,
формування гігієнічних навичок і позитивних звичок.

Духовне здоров’я – це здоров’я в системі загальнолюдських цінностей,
ідеал здорової людини, традиції культури українського народу, розвиток
позитивних духовних рис, духовні цінності й засоби розвитку духовності.

Соціальне здоров’я — соціальні потреби та інтереси, етика родинних
зв’язків, наслідки антисоціального ставлення до довкілля, соціальне
забезпечення життєво важливих потреб, соціальна адаптація, здоров’я
нації, формування потреби вести здоровий спосіб життя.

Кожна школа має бути школою сприяння здоров’ю. Життєдіяльність такої
школи побудована на справжньому інтересі та повазі до дитини; на
сприянні до пошуку особистого життєвого шляху; на формуванні і
закріпленні соціального досвіду, а основне – на збереженні
психофізичного здоров’я учня.

В навчальних закладах міста Канева визначено завдання щодо формування в
учнів свідомого ставлення до життя і здоров’я, вироблення навиків
здорового способу життя, безпечної та здорової поведінки, а також
формування здоров’язберігаючої компетентності школярів. Завдання щодо
формування здорового способу життя реалізується через розвиток життєвих
навичок. Розвиток навичок враховує наступні напрямки діяльності
колективу:

— сучасні інноваційні технології;

— співпраця між вчителями та учнями, становлення демократичних
стосунків;

— підтримка соціально-психологічних умінь і навиків школярів;

— “дитиноцентрична” педагогіка;

— практичне відпрацювання навичок – розв’язування проблем, життєвих
ситуацій, захист власних проектів, критичне, творче мислення, проведення
тренінгів, диспутів, дискусій, участь в роботі клубів, участь в
спортивних змаганнях, секціях, позашкільних конкурсах тощо

Робота педагогічних колективів міста по цих напрямах безумовно базується
на співпраці вчителів, учнів, батьків (проведення засідань ради школи,
педагогічних рад, круглих столів, засідань батьківських комітетів тощо).
Їх реалізація відбувається через:

інваріативну складову робочого навчального плану: з 1 по 8 клас
вивчається курс “Основи здоров’я”, з 9 по 11 клас – курс “Основи безпеки
життєдіяльності”;

впровадження факультативного курсу “Школа проти СНІДу” та роботу клубів
“За здоровий спосіб життя”;

проведення місячників «За здоровий спосіб життя», тижнів “Здоров’я і
спорту” (спортивні змагання, тематичні бесіди, зустрічі з лікарями);

проведення позакласних заходів з предмету;

робота волонтерських загонів;

робота спортивних секцій;

заняття учнів в гуртках (хореографічні, вокальні, художні,
декоративно-прикладного мистецтва, краєзнавчі).

робота учнівського самоврядування.

Похожие записи