Реферат на тему:

Нестандартні уроки як засіб розвитку пізнавального інтересу школярів при
вивченні іноземної мови

Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті передбачає
реалізацію принципу гуманізації освіти, методологічну переорієнтацію
процесу навчання з інформативної форми на розвиток особистості,
індивідуально-диференційований і особистісно орієнтований підходи до
навчання. У цьому процесі найважливіше місце належить уроку – основній
формі навчання, а також його різновиду – нестандартному уроку.
Удосконалення методики проведення нестандартного уроку розглядається
нами як один із найважливіших напрямків підвищення пізнавального
інтересу до вивчення іноземної мови, якості знань учнів. У свою чергу
вдосконалення методики проведення нестандартного уроку передбачає знання
вчителем педагогічної науки і його спроможність оцінювати свою роботу.
Зміни в навчальному процесі ставлять нові вимоги до діяльності вчителя,
яка орієнтована на учня, і це викликає необхідність по-новому підійти до
проблеми нестандартного уроку.

Проблема розвитку пізнавальних інтересів цікавила вітчизняних педагогів,
таких, як: А.Алексюк, О.Біляєва, Е.Голанд, Л.Гордон, О.Синиця,
В.Сухомлинський, В.Онищук, О.Савченко та інші. Однак через
багатоплановість ця проблема не підпадає під однозначне вирішення.
Формування стійких і глибоких інтересів у школярів, є завданням
першорядної важливості. Актуальність проблеми полягає в тому, щоб через
упровадження нестандартних форм навчання виховувати в учнів пізнавальний
інтерес до вивчення іноземної мови. Проблемою нестандартних форм
навчання займались А.Бородай, Ю.Мальований, О.Дорошенко, С.Ніколаєва,
О.Тернопольський, І.Підласий та інші. Але аналіз наявної літератури
показав, що не всі аспекти варіативності уроку вивчені.

Мета роботи – розглянути вплив нестандартних уроків на розвиток
пізнавального інтересу і активності школярів при вивченні іноземної
мови.

А.Бородай підкреслює, що нестандартний урок – це імпровізоване навчальне
заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають певне
уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять.
Нестандартні уроки не передбачають прямої залежності від змісту, методів
і форм навчання. Частіше метод визначає зміст. Самостійний пошук
випереджає навчання, самопізнання обдарованих дітей; творчий підхід
талановитого вчителя, дозволяє вибірково ставитися до змісту, відкидати
непотрібне, зайве, нецікаве [1, с.205].

Поширеними методиками, методами і прийомами на нестандартних уроках є
ділові, рольові ігри, моделювання, імітація, імпровізація, де саме
середовище впливає на учня і перебудовує навчально-виховний процес.
Нестандартні уроки пов’язані з груповими формами роботи. КВК – групи і
капітан, громадський огляд знань, комісії, подорожі-екскурсії. При
розкритті функціональних обов’язків у групі кожен учень сам шукає своє
місце за здібностями. Якщо робота проводиться не регулярно, то учні
можуть бути пасивними на рівні присутності, якщо – в системі, то, як
правило, пасивних не буває.

А.Бородай зазначає, що неждане, непередбачене загострює увагу учня і
викликає інтерес. Не зміст відіграє важливу роль, а невідомість. Вагомим
психологічним стимулом є свобода вибору свого статусу, своєї позиції,
перевірка власних поглядів, утвердження в колі однолітків і в почуттях
учителя. Спочатку окремі учні слабо включаються в нові підходи до
навчання. Поступово вони починають діяти, приділяють велику увагу формі
взаємовідносин, спілкування і тільки з часом цікавляться змістом. Це
суперечить системі навчання базисних знань, де головну увагу приділяють
логіці навчання, змісту.

Таблиця 1

Використання нестандартних форм навчання

на уроках іноземної мови у 8-х класах

п/п Форми навчання %

1. Уроки-подорожі 11

2. Ділова гра 3

3. Урок-діалог 12

4. Урок-пресконференція 8

5. Уроки-ігри “Поле чудес” 7

6. Уроки-конкурси 5

7. Традиційний урок 54

Важливою умовою ефективності проведення нестандартних уроків з
англійської мови є наявність позитивних емоцій. На цих уроках, як
правило, незадовільні оцінки не ставлять і не принижують гідність учня.
Вільна участь дітей пов’язана з пріоритетністю знання і з загальною
думкою, яка складається на основі самовираження.

У ході експерименту вивчався досвід роботи вчителів школи, а також
проводилось опитування вчителів, які саме нестандартні уроки англійської
мови вони проводять. Як видно з таблиці, вчителі частіше використовують
традиційні уроки, а нестандартні форми навчання застосовують в
недостатній кількості. Мало приділяється уваги урокам-конкурсам, іграм
на заняттях з іноземної мови.

Учителям більше уваги треба приділяти роботі з розвитку пізнавальних
інтересів учнів. Цьому сприяють проблемний виклад знань, виконання
учнями самостійних завдань, використання дидактичних, ділових, рольових
ігор.

Аналіз спостережень показав, що вчителі іноземної мови мало та не завжди
вчасно використовують нестандартні уроки. Через те в учнів виявлено
низький та середній рівень інтересу до англійської мови; низький рівень
пізнавального інтересу до предмета; переважають задовільні і
незадовільні оцінки. На основі вивченого передового досвіду, аналізу
наукової, методичної літератури нами складена й апробована програма,
зміст якої вміщує тематику уроків за навчальним планом [5]. Уроки були
розроблені так, щоб кожному учневі завдання були доступними. Ми
намагалися зробити уроки цікавими й актуальними для школярів. Це сприяло
б підвищенню їх пізнавального інтересу.

Наведемо приклади вправ, які ми використовували при впровадженні
нестандартних форм навчання іноземної мови.

І рівень вправ. Мета – навчити учнів “реплікування”, тобто швидко
адекватно реагувати на подану вчителем / диктором репліку, а також
продукувати ініціативну репліку. І рівень включає умовно-комунікативні
рецептивно-репродуктивні та репродуктивні вправи – на імітацію,
підстановку, трансформацію, відповіді на запитання, повідомлення або
запит певної інформації, спонукання до певних дій тощо. Типові режими
роботи вчителя та учнів у процесі виконання вправ цього рівня:
учитель-клас / клас-учитель; учитель-учень 1, учитель-учень 2;
учень 1-учитель, учень 2-учитель і т.п. Розглянемо вправи першого рівня
на матеріали теми: “Дозвілля”, підтеми “Театр”. Усі завдання до вправ у
прикладах подаються рідною мовою, на уроці вони, звичайно, даватимуться
відповідною іноземною мовою.

Таблиця 2

Дослідно-експериментальна програма використання нестандартних форм
навчання

Форми проведення Теми, які вивчаються Задачі Години

Вправи І рівня

Урок-імітація “Дозвілля” “Театр” Навчити учнів “реплікування”, швидко
реагувати на репліку вчителя

2

Вправи ІІ рівня

Комунікативно-продуктивні вправи

Урок-створення мініатюр “Гості з Великобританії” Навчити самостійно
вживати ініціативні репліки

1) робота в парах

2) робота всіх учнів у класі

Прийом “карусель”

2

Вправи ІІІ рівня

Мікродіалоги

Урок-діалог “Вивчення театральної афіші” Навчити учнів створювати
мікродіалоги на прикладі театральних афіш за допомогою опорних листів
(кліше)

2

Вправи ІV рівня

Урок театральний (3 мікродіалога на групу учнів) Туристична агенція
“Супутник” Навчити учнів створювати власні діалоги

2

Вправа 1.1. Учитель: Я театрал і цікавлюся театральними жанрами і
різними напрямками в музиці. Я скажу вам, чим саме я цікавлюсь. Скажіть,
що ви цікавитесь тими самими жанрами, що й я.

T: I’m interested opera and ballet.

P1: I’m interested opera and ballet too.

У вправі вчитель може використовувати такі елементи: драма, комедія,
трагедія, музична комедія, естрада, класична музика, народна музика,
джаз. Вправа 1 – імітація, репліка учня – реактивна; використовується в
режимі “учитель-учень 1”, “учитель-учень 2” і т.п. Можливі режими
“учитель-клас” або “фонограма-клас”.

Вправа 1.2. Учитель: Ми продовжуємо розмову про наші театральні смаки.
Але зараз вони можуть різнитися: мені подобається один жанр, вам –
інший.

T: I’m interested in tragedy.

P1: And I’m interested in musical comedy.

У вправі використовуються ті самі варійовані елементи, які подаються в
підручнику або на дошці, плакаті, картках тощо. Вправа 2 – підстановка,
репліка учня теж реактивна, але театральний жанр він обирає сам в
залежності від своїх власних смаків; режим виконання “учитель-учень1”,
“учитель-учень 2” і т.п. Можливий варіант: “Учитель-учень 1-учень
2-учень 3” і т.п.

Вправа 1.3. Учитель: Ви – іноземні туристи, які хочуть відвідати театри
і концертні зали України. Я ваш гід. Скажіть мені, чим ви цікавитесь, а
я порекомендую вам, куди вам краще піти.

P1 (a foreign tourist): I’m interested in pop music.

T. (the guide): Then I advise you to go to the “Ukraina” Palace of
Culture.

Вправа 3 – на самостійне вживання мовленнєвого зразка, репліка учня –
ініціативна.

ІІ рівень вправ. Мета – навчити учнів самостійно вживати різні види
діалогічної єдності. До ІІ рівня включаються умовно-комунікативні
рецептивно-продуктивні виправи на обмін репліками. Основний режим роботи
– “учень 1 – учень 2”, тобто робота учнів у парах. Тут необхідно зробити
два попередніх зауваження: 1) кожному з пари учнів потрібно давати
можливість уживати як реактивну, так і обов’язково ініціативну репліку;
2) роботу а парах слід інтенсифікувати за рахунок одночасної роботи всіх
учнів на місцях та в русі, використовуючи такі прийоми, як “карусель”.

ІІІ рівень вправ. Мета – навчити учнів об’єднувати засвоєну ними
діалогічну єдність у мікродіалоги згідно із запропонованими їм
навчальними КС. До ІІІ групи входять комунікативні
рецептивно-продуктивні вправи нижчого рівня, які допускають використання
штучно створених вербальних опор.

Вправа 3.1. Учитель: Запросіть свого іноземного гостя піти до театру або
концертного залу у вихідний день. Скажіть йому/їй про свої вподобання,
з’ясуйте, чим цікавиться ваш гість. Домовтеся, куди конкретно ви підете.
Скористайтеся схемою діалогу та театральними/концертними афішами.

Структурно-мовленнєва схема

P1: I say, …, let’s go somewhere on … .

I’m interested in … . What about you?

P2 (a foreign guide): I’m interested in …, too/

P1: Then let’s go to …

P2: What’s on at the … on …?

P1: Let me see. … by … . He / She is a … … … .

P2: All right. Thank you for the invitation.

IV рівень вправ. Мета – навчити учнів створювати власні діалоги різних
функціональних типів. Продукт мовлення учнів – діалог певного
функціонального типу, що включає принаймні два (рідше три) мікродіалоги.

Вправа 4.1. Учитель (першому партнеру): Ви – представник туристичної
фірми з США в Україні. Ви розмовляєте з працівником міжнародної
молодіжної фірми “Супутник”. Удвох ви маєте скласти культурну програму
для туристів із вашої країни на час їх перебування в Києві.

(Другому партнеру): Ви працівник “Супутника”. З’ясуйте у представника
зарубіжної туристичної фірми смаки туристів, порекомендуйте
театри/концертні зали, які вони можуть відвідати в Києві. Поцікавтеся,
чи володіють вони російською/українською мовами, бо від цього теж
залежатиме вибір вистави/концерту.

Вправа виконується в режимі одночасної роботи учнів у парах на місцях
(або з використанням прийому “натовп”). Дві-три пари учнів мають
виступити перед класом. Єдина опора, що допускається, – театральна афіша
відповідною іноземною мовою. На кожному уроці англійської мови працювали
над удосконаленням в учнів умінь невимушено вести розмову. Задля цього
широко використовували поетапну методику формування умінь діалогічного
мовлення в системі “учень-учень”.

Під час формуючого експерименту ми переконалися в ефективності
запропонованої нами програми, яка сприяла формуванню комунікативних
вмінь учнів. Під час використання нестандартних форм навчання школярі
повинні були уважно слідкувати за ходом думок своїх однокласників,
ставити питання, щоб підтримати хід розмови. Від них вимагалось
виявлення засвоєних умінь ввічливо звернутися, дати повну розгорнуту
відповідь, обґрунтувати свій вибір і т.д.

На уроках-бесідах, уроках-іграх важлива роль приділялася формуванню
вміння поставити запитання й дати на нього відповідь у процесі
діалогічного режиму роботи.

Анкетування показало, що у 54% учнів виявлено позитивне ставлення до
уроків англійської мови. Із 60% до 16% знизилося число тих, у кого
зовсім був відсутній інтерес до уроків англійської мови, а це говорить
про результативність нашої дослідної роботи.

Експеримент показав, що використання нетрадиційних форм навчання якісно
підвищує рівень знань учнів, крім того, посилюється мотиваційна частина
уроку. Через це кожному вчителеві необхідно наполегливо оволодівати
педагогічною майстерністю, систематично збагачуватися свої знання шляхом
самооцінки та самонавчання.

Після проведення дослідної роботи і впровадження в практику шкільного
викладання нашої експериментальної програми результати показали, що в
учнів значно підвищилась якість знань. Також експеримент показав, що
проведення одиничного нетрадиційного уроку не вирішує проблеми
активізації пізнавальної діяльності школярів. Необхідно використовувати
нетрадиційні форми навчання в системі всього курсу вивчення англійської
мови. Надалі ця робота потребує розробок як теоретичних, так і
методичних, пов’язаних з індивідуальною роботою.

ЛІТЕРАТУРА

1. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении / Под ред.
Г.И.Щукиной. – М.: Просвещение, 1984. – 145с.

2. Аникеева Н.П. Педагогика и психология игры. – М.: Просвещение, 1986.
– 178с.

3. Аникеева Н.П. Игра в педагогическом процессе. – Новосибирск, 1989. –
125с.

4. Бим И.Л. Личностно-ориентированный подход – основная стратегия
обновления школы // Иностранные языки в школе. – 2002. – №2. – С.18-21.

5. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах:
Підручник / Під ред. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328с.

Похожие записи