Нема без кореня рослини, а нас людей без Батьківщини. Улюблені свята
українського народу. Новий рік.

Матеріал уроку: А. Чехов «Перший сніг» — текст на картці ( по В. Б.
Едігею), текст на картці для самостійного читання «Що прикрашали наші
нащадки на Новий рік» (з енциклопедії). Д. Чередниченко «Рідні
краєвиди». Л.Глібов «Зимня пісенька».

Мета уроку: Розширювати знання дітей про свято Нового року. Вчити
спостерігати, як у віршованих і прозових творах зображено святкування
Нового року. Вдосконалювати читацькі навички, розвивати логічне мислення
та мовлення. Збагачувати словниковий запас. Виховувати любов і повагу до
народних звичаїв.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Вид уроку.Нестандартний урок – сюжетні замальовки. Казкова боротьба з
чаклунами.

Методи, прийоми і види роботи: узагальнення, аналізування, зіставлення,
сприйняття і відтворення, читання вголос, мовчазне читання, словникова
робота – ігри, робота в парі.

Обладнання: Відеозапис: — ілюстрації до текстів

— тексти

— словник

— дідух

— «голубці»

— «павучки» (із соломи)

— «їжачки (з тіста або глини)

Хід уроку

І Організація класу

Учитися прийшла пора,

Сідайте тихо, дітвора!

Любі мої, діти,

Домовляймось – не шуміти,

Руку гарно піднімати,

Не уроці не дрімати,

А знання мерщій хапати –

Всі готові до уроку?

Тож, гаразд, часу не гаймо

І урок наш починаймо.

ІІ Ознайомлення з темою і метою. (У класі з’являються чаклуни )

1 чаклун – Що ви тут надумали починати?

2 чаклун – Який ще там урок?

1 чаклун – Які знання?

2 чаклун – Ось чаклування – це сила!

Раз і готово! (показує як чаклують)

1 чаклун – Навіщо проводити уроки? Це ж так важко! Це ж знущання над
дітьми!

2 чаклун – Щоб ви більше над дітьми не знущалися, ми все зачаклуємо,
переплутаємо!

(Один зачакловує рухами дошку, вчителя, другий пробіга між рядами і
зачакловує все, що лежить на парті). (Зникають.)

Учитель (до учнів) – Ну і що тепер робити? Все зачакловано, переплутано!

Що робити?

Учень – А пам’ятаєте вислів? «Знання, терпіння і труд в біді завжди
допоможуть!»

Учитель – Мене зачаклували так, що я не можу згадати розділ, який ми
вивчаємо.

Учні хором – Нема без кореня рослини, а нас, людей без Батьківщини.

Учитель – А що ми вже вивчили у цьому розділі?

(Діти відповідають)

Учитель – Ви мені так добре розповіли, але тему уроку я все ж таки
згадати не можу. Може на дошці щось залишилося? (Відкриваю дошку. Тема
деформована)

(Діти складають з деформованих речень тему)

Улюблені свята українського народу. Новий рік.

(Тема з’являється на екрані)

— Ура, ми розчаклували тему!

— Нам це вдалося!

Учитель ще раз читає тему.

Учитель — Нічого не розумію! За вікнами осінь, а тема про Новий рік. Це
витівки чаклунів! Так ні, діти, ви так добре попрацювали, що я починаю
розчакловуватися і згадувати, що мета нашого уроку, не вивчати прикмети
зими, та згадувати люту холоднечу, а вивчати прекрасні традиції нашого
народу, які завжди зігрівають душу. Бо стрімкість часу і наша байдужість
залишили за межами пам’яті давні народні традиції. А ми спробуємо їх
відновити і зберегти, добре підготуватися до зустрічі Нового року.

ІІІ Актуалізація знань.

Учитель – Діти розкажіть усе, що ви знаєте про свято Нового року. Коли
святкуємо? Як?

(Діти розповідають)

Учитель – З ваших відповідей я зрозуміла, що ви дуже мало знаєте про це
свято. Тож сідайте зручно, і слухайте.

VІ Новий матеріал

1.Розповідь учителя.

— Сучасне святкування – четверте в історії нашого народу.

Першим святкували Новий рік весною(ось чому веснянки, гаївки чимось
нагадують новорічні колядки та щедрівки). Із запровадженням християнства
в Київській русі, Новий рік перенесли з весни на осінь. (Збір врожаю, як
би підводить підсумок роботи за рік, від врожаю залежало життя цілого
року).

Але у всіх країнах Європи свято початку року відзначалося у січні. І щоб
не було розбіжності Петро І запропонував перенести Новий рік з вересня
на 14 січня. Відтоді у нас є дві дати святкування Нового року: державне
1 січня і релігійне 14 січня. Відтак січень утвердився як місяць свят, а
у природі найхолодніший місяць зими. Бачу ви засумували, губки ваші
зачакловані. Ану давайте їх розчаклуємо прислів’ям.

2.Орфоепічні вправи

— Розчаклувати прислів’я (на картках №1)

« Сів – в + чем – м + нь снім – м + гол – л + м

сік – к + чен – н , а мо + ро + за – а

вол – л + гнев – в + м пео = о + чек – к

«Січень снігом січе, а мороз — вогнем пече»

— прочитати самостійно

— один учень читає виразно

— читати хором, прискорюючи темп і переходячи на скоромовку.

Учитель – Який холодний місяць січень ви уявили? І щоб краще уявили
атмосферу Нового року, та розчаклували очі, пам’ять та уяву я пропоную
читання мовчки на картці №2.

3. Читання мовчки

Учитель – Щоб це розчаклувати (демонструю картку №2)

Треба мовчки прочитати

^

Без помилок лиш очима,

Язиком не вимовляти!

(Вправа губи)

Картка №2

Перший сніг

Недавно випав ШЕРПИЙ сніг. У ПОВТІР пахло снігом. Під ГЕНОМИ м’яко рипів
сніг. Земля, ХАДИ, дерева на бульварах – усе було м’яким, білим,
молодим. І від цього будинки виглядали по — іншому, ніж ЧОВАР.

Перший сніг

Перший … випав недавно. Снігом … у повітрі . Сніг м’яко … під ногами.
Дахи, земля, дерева на … — усе було … , білим, молодим. І … від цього
виглядали по – іншому, ніж вчора.

а) самостійно б) в парі в) вголос (по черзі) г) читають хором

(на екрані з’являються правильні тексти)

4. Розповідь з елементами бесіди

Загадка: Влітку і взимку вбирання одне

Кличуть дітки завжди мене,

Щоб я на свято до них прийшла,

Цяцьок багато їм принесла.

(Ялинка)

(Вчитель загадує, діти відгадують)

— На сьогодні ми звиклися і віримо, що новорічна ялинка – одвічний
атрибут Нового року. Насправді ж прикрашати ялинку наказав цар – Петро І
Люди довго не погоджувалися, щороку в одну ніч вирубувати мільйони дерев
– красунь.

А ось що прикрашали наші нащадки, ви дізнаєтесь, коли прочитаєте текст
на картці №3.

5. Самостійне читання

Картка №3

Традиційною українською символікою на Новий рік був дідух. Виготовляли
його з першого зажинкованого снопа (жита, пшениці або вівса)

Кілька пучків, окремо заплетених соломинками, ув’язували в пишний вінок.
Знизу робили рівно, щоб дідух міг стояти. Зверху колосся прикрашали
кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами. Дідух – вінець
зібраного врожаю.

6. Бесіда – переказ.

— Що використовували замість ялинки наші предки?

— З чого виготовляли дідуха?

— Чим прикрашали?

(Демонструю дідуха)

7. Розповідь учителя.

На різдвяний вечір до хати вносили оберемок соломи і застеляли їм
домівку. Це означало «зробити бабу».

Особлива роль належала хатнім прикрасам «голубцям». У шкарлупці з –під
яйця з обох боків робили отвори і просовували через них кольоровий
папір. Крім «голубців» виготовляли «павуків» із соломи і «їжачків» (з
тіста або глини). До нашого часу зберігся звичай прикрашати вікна.

Вважалося, що ці прикраси оберігають дім сім’ю. Але я вважаю, діти, що
головне в прикрасах те, що вони зроблені своїми руками і лине від них
тепло, турбота і ласка. І на цей Новий рік ви обов’язково зробите багато
прикрас своїми руками.

8. Узагальнююча бесіда.

— Чому святкуємо два Нових роки?

— Що прикрашали наші нащадки замість ялинки?

— Про які прикраси ви дізналися ще?

V. Домашнє завдання.

1. Оповідання Д. Чередниченка «Рідні краєвиди»

Учитель – Дома, діти, ви продовжите розкривати оте чарівне й неповторне,

що заворожує душу, зворушує своєю красою і ласкаво зветься

«Рідні краєвиди», а допоможе вам у цьому видатний український

письменник Д.Чередниченко (на екрані портрет).

— Щоб дома ви краще підготувалися до виразного читання, ми трохи
попрацюємо над текстом.

а) словникова робота

Краєвиди – картини природи.

Перкалева сорочка – сорочка з тонкої бавовняної тканини.

Сторицею – у багато разів більше.

Пометикувати – поміркувати.

Брама – великі ворота.

б) читання вчителем

(перед читанням завдання: — Яке почуття викликає почуте?)

(паралельно демонструються на екрані краєвиди)

в) бесіда

(Перші враження від почутого)

— Які почуття викликало у вас почуте і побачене?

— Які вірші вам захотілося зараз прочитати?

— Як зрозуміли словосполучення?

Пахне сніг, тонкий – товкущий, одвеселилися квіти, од молодішали дерева,
наврожаїлась осінь, Новорічень стоїть, сивий дід.

г) вправа на правильне читання

— читаємо хором (по підручнику)

Цілісінький, одвесилилися, наврожаїлись, Новорічень, найнесподіваніші.

д) читання оповідання учнями по черзі.

Учитель: — Я вважаю, що дома у вас буде багато роботи над виразністю
читання.

2. Підготовча робота над віршем Л.Н. Глібова «Зимня пісенька»

а) словникова робота

ляк – перелякається

мара – страховище

б) читання напівголосно (І – ІІ строфа)

в) ІІІ – ІV строфа самостійно (розділ на слова), потім голосно, хором.

г) бесіда за змістом

— Хто дійові особи?

— Головна мета вірша.

Учитель: — Підготуватися до виразного читання.

VІ Підсумок.

Учитель – Весь час ми намагалися перемогти чаклунів, а чи вдалося?

– Що нового ми взнали про святкування Нового року?

– А про що забули? (про привітання і бажання)

– Ну який новий рік без побажань?

Я від усієї душі бажаю вам освятитися найкращими почуттями. Лише тоді,
коли ми повернемось до своїх духовних джерел, яскравий світ новорічної
ялинки стане справжнім святом, запам’ятається на все життя. Тож нехай
ота привідка «Несу кутю на покутю» щорічно дзвенить з уст дітей

Похожие записи