Соціально- психологічний портрет учнів молодших класів

Підготувала

Нех Зоя Петрівна

вчитель початкових класів

Петропавлівського НВК

Городищенського району

Черкаської області

Проблем, які стосуються психічного розвитку молодшого школяра,
чимало.Ними займаються багато психологів як у нашій країні, так і за
кордоном. Це пояснюється тим, що діти приступають до систематичного
шкільного навчання, результатом якого повинно стати не тільки засвоєння
системи наукових знань та умінь, а й розвиток творчих здібностей,
готовності до подальшої самоосвіти, моральна вихованість молодої людини.

Молодші школярі мають значні резерви розвитку.У цей період
відбувається активне анатомо- фізіологічне дозрівання лобного відділу
великих півкуль, що створює умови для здійснення цілеспрямованої
довільної поведінки, планування і виконання програм дій. Зростає
рухливість нервових процесів, спостерігається більша, ніж у
дошкільників, урівноваженість процесів збудження і гальмування, хоча
процеси збудження переважають. Зростає функціональна роль другої
сигнальної системи, слово набуває узагальненого значення. Істотно
зростає фізична витривалість дитини, але вона відносна. Прцездатність
молодших школярів різко спадає через 25-30 хвилин уроку.

Зі вступом дитини до школи змінюється її соціальна ситуація розвитку.
Зміна соціальної ситуації розвитку, що відбувається в молодшому
шкільному віці, та зміна провідного типу діяльності сприяє становленню
якісно нових відносин між дитиною і колективом класу, між дитиною і
дорослим, який його навчає. Певні відносини між дорослими іровесниками
формуються на основі того, як учень навчається, виконує класні
доручення, поводиться в сім’ї, з дорослими, однолітками, виявляє або не
виявляє готовність виконквати доручення інших людей.

Молодший шкільний вік – це період найбільшінтенсивного формування
навчальної діяльності. Усе, що пов’язане з грою, для школяра стає менш
значущим, ніж те, що пов’язане з навчальною діяльністю. Навчальна
діяльність стає провідним видом діяльності.

На основі навчальної діяльності розвиваються основні новоутворення
молодшого шкільного віку: довільність психічних процесів, розвиток
внутрішнього плану дій, рефлексія, мотив досягнення успіху.

У цілому молодший шкільний вік не має великих труднощів для роботи
вчителя, але водночас треба пам’ятати, що саме в цьому віці закладаються
основи моральної та емоційної спрямованості особистості, стилю поведінки
і діяльності. Основне протиріччя віку: моральний розвиток відстає від
інтелектуального.

Психічні процеси молодших школярів розвиваються інтенсивно, але
нерівномірно. Під впливом навчання починається перебудова всіх
пізнавальних процесів. Загальними характеристиками психічних процесів
повинні стати довільність, продуктивність і стійкість.

?

O

6

o

6

O

дій. Переважає наочно – образне мислення. Навчання будується так, що
відбувається перехід від наочно- образного до словесно- логічного
мислення. У школярів формуються наукові поняття. Розвиток дитячого
інтелекту здійснюється за такими напрямами: засвоєння і активне
використання мовлення як засобу мислення, поєднання і взаємозбагаченняу
усіх видів мислення, формування понять, уміння мислити логічно.

Сприймання є широким і гострим, але малодиференційованим. Характерним
для нього є яскрава емоційність. До закінчення молодшого шкільного віку
сприймання стає більш скерованим, зростає роль організованого
спостереження.

У цей період краще розвинута мимовільна увага, спрямована на яскраве,
нове, цікаве. Характерною особливістю є слабкість довільної уваги та її
нестійкість.

У молодшому шкільному віці навчальна діяльність стає провідною
автоматично. Структура навчальної діяльності формується поступово.
Мотивація учіння молодших школярів характеризується складністю і
неоднозначністю як за змістом, так і за ступенем сформованості.

Пізнавальні інтереси молодших школярів мають свою специфіку, яка
полягає в їх інтенсивній формі розвитку та яскравій емоційній
забарвленості. Учні беруться за все нове, що трапляється в процесі
шкільного навчання, але водночас їх пізнавальні інтереси нестійкі,
епізодичні, реактивні та ситуативні.

Дослідження, присвячені вивченнюдинаміки ставлення молодших школярів
до навчальної діяльності , свідчать про те, що позитивне ставлення до
навчальної діяльності залишається домінуючим для більшості молодших
школярів, однак до закінчення початкової школи збільшується кількість
учнів з негативним ставленням до цієї діяльності.

Результатом навчальної діяльності є не тільки здобування знань,
засвоєння наукових понять, а насамперед зміна самої дитини, її розвиток.
Перехід процесів мислення на новий ступінь та пов’язана з цим перебудова
всіх інших процесів і є основним змітом розумового розвитку в молодшому
шкільному віці. Розвиток мислення дітей у цей період є ключем до їх
розумового розвитку в цілому. Необхідно, щоб мислення піднялося на новий
рівень. Тому важливо подбати про науковість змісту навчання, про те, щоб
діти засвоїли систему наукових понять і способів їх отримання.

Для молодших школярів стає значущою не тільки оцінка дорослого, а й
думка товаришів. Відносини з ровесниками поступово набувають для
молодшого школяра більшої цінності , він гостріше переживає за оцінку
товаришами своїх дій, прагне домогтися їх схвалення і тим самим
зайняти певне місце в групі однокласників. Якщо в перших класах вибір
партнера по спілкуванню визначається для дитини в основному оцінками
учителя, успіхами в навчанні , то до четвертого класу з’являється нова
мотивація міжособистісних виборів, пов’язаназ оцінкою особистісних
якостей.

Під впливом оцінки дорослих у дитини формується тип мотивації
поведінки і діяльності , виробляється настанова на досягнення успіху або
уникнення невдач.

Використана література

Подоляк Л.Г., Основи вікової психології.- К.: П44 Главник, 2006.-112с.

Кутішенко В.П., Вікова та педагогічна психологія: — К: Центр навчальної
літератури, 2005. -128с.

Шевченко Н.О., Особистість молодшого школяра. – Главник, 2008. – 128 с.

Терлецька Л.Г., Психодіагностика розвитку від року до десяти.- Главник,
2008. 192 с.

Похожие записи