Реферат на тему:

Навчання мови національних меншин у Польщі – оцінка державних структур

У двох числах НС з минулого півріччя появилися інформації відносно
стану української освіти у Польщі у 2005/2006 шкільному році.

Тому, до цього, що написано нижче слід віднестися, як до доповнення цих
даних, та аналізу відношення до проблем навання учнів національних
меншин польською шкільною державною адміністрацією.

На думку автора такий аналіз потрібний, бо українська освіта у Польщі це
у 100% державні осітні заклади. І хоч їх відносно небагато, однак – все
ж таки – ставлення влади до вирішення, чи заспокоєння своїм національним
меншинам їх природнього права до вивчення рідної мови, є дійсним
показником того, яке — на ділі – відношення до нацменшин.

На сьогодні немає у нас ще повної інформації про те, як державні
структури (так шкільні, як і інші) оцінюють спосіб забезпечення державою
права до навчання рідної мови поодиноким своїм меншинам. Однак є вже
спроби певних підсумків, тому треба було б розглянути цей аспект та
порівняти з нашим внутрішнім аналізом.

У 2004 році контроль способу функціонування нацменншинних шкіл у Польщі
провела Найвища контрольна палата (НІК – Najwy?sza Izba Kontroli). Хоч
мовиться у відповідньому рапорті про «школи», він сам відноситься до
всіх закладів в яких навчання нацменшинної мови ведеться у будь якій
формі. В нашому випадку, цей рапорт торкається також і міжшкільних груп
навчання української мови. Основною метою контролю була оцінка
здійснювання освітніми закладами завдань відносно навчання мови
національних меншин, зокрема саму організацію навчання., добірку програм
та підручників, якість педагогічного контролю директорами окремих шкіл
та підготовку і кваліфікації вчителів.

Стверджено, що кількість учнів які вивчають свою рідну мову у Польщі
становила в 2003/2004 шкільному році число майже 49 тисяч, що дало
нецілий 1% загальної кількості учнів у школах (0,8%). Навчання було
ведене для учнів української, литовської, білоруської, німецької та
словацької національних меншин та кашубської і лемківської етнічних
меншин. Зайняття зорганізовано у 607 школах різних типів.

У згаданому рапорті досить гостро оцінено рівень і спосіб організації
навчання школами. Стверджено брак програм або користування програмами
які не мали відповіднього дозволу Міністерства едукації, неповну
реалізацію завдань відносно історії та географії (або повну їх
відсутність!), поганий спосіб статистичного звітування, незадовільний
педагогічний контроль зайнять директорами шкіл (!). Окремі закиди
відносилися теж до браку у шкільних статутах відповідньої інформації про
ведення цього роду зайнять, та відсутність здійснювання обов,язкового
тижневого виміру годин навчання. НІК відповідні рекомендації представив
шкільній адміністрації, а відносилися вони до виявлених недоліків.

Як реакцію на виявлені недоліки міністр освіти Польщі зобов,язався до
визначення на 2005/2006 шкільний рік пріоритетного завдання міністерства
едукації Польщі, у формі посиленого контролю шкільних кураторів над
організацією і навчанням дітей та молоді національних і етнічних меншин.
До цього часу інформація про організацію навчання рідної мови (чи
навчання у рідній мові) була поміщана як один зі складових елементів
загальної оцінки дійсного стану шкільництва у Польщі.

Окремі шкільні кураторії проводили в роках 1994-2004 свої дослідження
стану освіти нацменшин на своїй території. В деяких рапортах з тамтого
періоду можна теж віднайти інформації відносно стану реалізації навчання
для поодиноких нацменшинних груп.

І так підляська кураторія (Бялисток) подає, що на підлеглому її терені в
згаднаих роках, велося навчання для трьох національних груп учнів:
українців, білорусів та литовців.

Таб. 1 Навчання мови національних меншин у підляському воєводстві у
вибраних роках

(за офіційними даними Підляської кураторії)

1999/2000 2000/2001 2001/2002 2002/2003 2003/2004

Число учнів що навчаються

білоруської мови

3615 3539 3542 3739 3628

Число учнів, що навчаються

литовської мови 732 734 749 725 723

Число учнів, що навчається

української мови 125 112 108 104 119

Підляський Рапорт розписується (але теж не надто широко) зокрема про
стан навчання литовської національної меншини. Дуже стисло натомість
відноситься як до білорусів так і українців.

Подібно розглянуто теж проблему навчання учнів рідної мови
західнопоморською кураторією, яка у своєу рапорті за 1999-2004 роки
подає основні інформації на тему навчання мови учнів непольської
національності. При чому і тут не обішлося без помилок, а то й
стверджень, що засвідчують про брак елементарного знання як самого
предмету про який мова, так і – в ширшому контексті – найновішої історії
Польщі. Чомусь напр весь час стверджується – чи вживається поняття
«українські меншини» ( 6 разів на двох сторінках Рапорту – с. 77-78),
якби тих «українських нацменшин» було Бог знає скільки. Другий факт, це
ствердження, що причиною кількісного спаду учнів української
національності є «зменшення напливу людей української національності до
нашого воєводства» (с.77).

Таб. 2 Число шкіл та учнів української національності в
Західнопоморському воєводстві

за підрахунками Щецінської кураторії

Рід школи Шкільний рік Форми

навчання

1999/2000

200/2001 2001/2002 2002/2003 2003/2004

Шкіл Учнів Шкіл Учнів Шкіл Учнів Шкіл Учнів Шкіл учнів

Початкова 5 130 5 115 5 107 5 102 5 100 Школа – 140 учнів (ББ)

Пункти – 55 учнів (!)

Гімназія 1

18

1 43 1 46 1 34 1 37

Ліцей 1

82

1 76 1 58 1 66 1 58

Разом 7

230

7 234 7 211 7 202 7 195

На думку кураторії у Щеціні існуюча мережа шкіл повністю забезпечує
освітні потреби українців.

В Рапорті вроцлавської кураторії стверджується, що на її території
зорганізовано навчання мови національних меншин для українців, євреїв,
греків, ромів, та лемківської етнічної групи. Кураторія у Вроцлаві
стверджує, що навчання мови зорганізоване на той час у 5-ти початкових
школах, 2-ох гімназіях та 1-му ліцеї, для 238 учнів.

Натомість Кураторія у Ряшеві (воєводство підкарпатське) у подібному
зведенні за роки 1999-2004, зовсім не подає статистики навчання мови
національних меншин. Стверджує лише, що школи у 88% забезпечують учням
потребу навчання рідної мови. Негативно розцінила однак ситуацію у
міжшкільній групі навчання української мови організованої при Копмлексі
шкіл у Команчі.

Інші кураторії навіть таких стислих інформацій не помістили у подібних
рапортах за шкльні роки 1999-2004.

Загально належить відмітити, що кураторії, коли навіть вже цікавляться
тим, що робиться в ділянці шкільництва для національних меншин, то
виразно мають проблему зі зрозумінням самого предмету яким займаються, а
до самої квестії відносяться дуже маргінально. Цим певно можна пояснити
брак основної інформації в наведених Рапотрах – навіть щодо кількісного
стану цього шкільництва та неточні і неповні інформації – тут говоримо
лише про українські школи, відносно інших немає у нас даних.

У травні 2006 року Кураторія освіти у Гданську (поморське воєводство)
оприлюднило свій Рапорт відносно «Організації та здійснювання навчання
для дітей та молоді нацменшинних і етнічних груп у школах і закладах
поморського воєводства». Тут освітню справу висвітлено вже старанніше,
хоч певних помилок не бракує.

Таб. 3 Кількість шкіл у поморському воєводстві де проводиться навчання
мови національних і етнічних груп у 2005/2006– за даними Гданської
кураторії

Число шкіл Українці Роми Кашуби

Шкіл загально 12 6 106

Початкових 7 5 79

Гімназії 4 1 22

Понадгімназійні 1 —
5

Разом 24 12 192

Школи та пункти (за даними Кураторії) де діти та молодь вивчають
українську мову працювали у 2005/2006 шк.р. у таких місцевостях як:
Слупськ, Битів, Мястко, Свєжно, Члухів, Ленборк, Маженціно, Янтар,
Осташево. Навчалося в них – 142 учнів, з чого: 107 в початкових школах,
28 в гімназіях, 7 в погімназійних.

Майже 92% шкіл в яких ведеться навчання української мови мало це
завдання записане у шкільних статутах, 83 % закладів опрацювало
додатково виховну програму для тих учнів, але вже тільки 18% записало у
статутах ведення навчання історії, географії і української культури.

1/4 3/4 :

< 3/4 < i ??????&? ??????&? ??????&? ??????&? ??? ????? ????? ????? ????? ??????ого не піднялася, а у 2005/2006 році лише 12 учнів кашубської етнічної групи виявили бажання складувати іспити (гімназійні та атестат зрілості) у своїй мові. Рапрт стверджує теж добру підготовку вчителів, їх кваліфікації до ведення навчання та використання у праці пргорам рекомендованих міністерством. При чому лише 50% вчителів закінчило українську філологію – друге 50 кваліфікації підтверджено ОУП або УВТ. Реасумуючи – у рапорті вказано міцні та слабші сторони організації навчання для українських дітей у поморському воєводстві. На думку Кураторії добрим є велике зацікавлення задля навчання української мови батьками, а також Об,єднанням українців у Польщі та Українським вчительським товариством у Польщі, збільшення кваліфікованої вчительської кадри, органзація семінарів та вишколів і вкінці – зичливість з боку диркторів. За недоліки визнано натомість брак записів у шкільних статутах і виховних програмах інформації про ведення цього роду зайнять, недостатня інформація батькам відносно їх прав, неправильний вимір годин призначених на навчання, нестачу підручників та посібників і – що особливо цікаве – брак продовжування навчання мови на вищих едукаційних етапах(!). У березні 2006 року свій Рапорт відносно «Організації та здійснювання навчання для дітей та молоді нацменшинних і етнічних груп у школах і закладах малопольського воєводства» оприлюднила теж краківська кураторія (Кураторія освіти малопольського воєводства). За її даними у школах цього воєводства діти національних та етнічних меншин становлять всього 3% загальної кількості учнів. Відокремлено українську та словацьку національну меншини і ромську та лемківську етнічні меншини. Таб.4 Кількість шкіл та учнів національних і етнічних меншин у малопольському воєводстві у 2005/2006 році (за даними краківської кураторії) Чп Початкові школи Гімназії Погімназійні школи Разом 1 Українська національна меншина 2 16 11 2 29 3 Словацька національна меншина 4 166 70 0 236 5 Лемківська етнічна меншина 6 125 53 19 197 7 Ромська етнічна меншина 8 363 126 15 504 Підтверджуєься – згідно представлених інформацій – що найбільша кількість дітей вивчає рідну мову на найнижчому едукаційному рівні – тобто на рівні початкової школи. У малопольському воєводстві аж 69% всіх учнів які вивчають дану нацменшинну мову, це учні початкових закладів (неціле 27% це учні гімназії, а 3,7% молодь погімназійних шкіл). Стверджено також, що лише 12% шкіл забезпечує учням національних та етнічних меншин участь у зайняттях з історії, географії та культури свого народу. Одночасно 17% не ввело запису про навчання дітей національних меншин у свої статути. Всі вчителі мають відповідні кваліфікації для праці. Серед позитивів відмічено добрі кваліфікації вчителів, постійне підвищування ними прфесійного верстату, співпрацю з нацменшинними організаціями. Недоліки це спосіб ведення документації, брак відповідніх записів у статутах шкіл та недостатня інформація батькам про їхні права. На жаль інші шкільні кураторії до сьогодні не оприлюднили своїх рапортів про контороль організації навчання національних та етнічних меншин. А цікаво було б проаналізувати ще зокрема вармінсько-мазурське (Ольштин), підкарпатське (Ряшів), західнопоморське (Щецін), долішносілезійське (Вроцлав), любуське (Зелена Гора) та підляське (Бялисток) воєводства – тобто ті, де навчання української мови ведеться. Але й так у нас вже певна інформація про спосіб ведення контролю та внутрішньо-шкільний рівень знання цієї проблеми. Цікаві теж висновки. Можна погодитися з наголошуваним кураторіями закидом про недоліки у веденні вокументації та записів у шкільних статутах завдання «організація навчання мови національної меншини». Воно має бути. Скористає на цьому і сам процес навчання, і престиж мови. Можна погодиться з висновком про недостатній контроль за веденням зайнять директорами. Так воно насправді і є. Правдою є теж і те, що звітування шкіл і подача інформації на вищий рівень освітньої адміністрації неточна, і – правду кажучи – просто неохайна. Неточні навіть дані про кількісний стан шкіл в яких ведеться навчання української мови. Це гріх всіх названих раніше документів. Варто теж ще раз наголосити – у шкільних влад виразна проблема у розумінні теми з якою прийшлося їм зіткнути. Бути може це наслідок того, що це перші у Польщі спроби зведення підсумків освіти національних та етнічних меншин. З відмічених негативів повторююється також одна, дуже виразна і дошкульна проблема – брак продовжування навчання рідної мови на вищих едукаційних ступенях. Чим дальше від початкової школи, тим просто гірше. З позитивів натомість слід відмітити факт доброї підготовки вчителів, які навчають української мови. Стільки про оцінку проблеми шкільною адміністрацією. Зараз про інше. Зводячи підсумки стану і проблем українського шкільництва у Польщі спираюся на інформаціях від вчителів, гуртків та відділів ОУП та УВТ. Якою та інформація є – важко мені верифікувати чи перевірювати. Пишу це тому, що декілька разів вже стрінувся я з закидом про неточні дані. Прохання від мене таке – оскільки щось поганого, або неточного подаю, прошу це виправляти. Однак не шляхом істеричних телефонів, закидів і звинувачень, а просто інформацією. Цього буде достатньо щоб виправити неточність. Думаю, до цього не треба великої відваги, а лише певного зусилля. Розумію, звичайно, що легше про щось натякнути не підписуючися, як це зробила колись «Рузя» з Команчи, пишучи на гараздівському форумі таке: «Komentar o ukrain?kyх szkolaх, ce je jedno, a ot punkty nauczania je problem!!! Хto tam uczyt i jak uczyt ?e dity nycz ne wmijut! A skilko tak mudryх je po ukrainistyci! De to wse dilo»( Ruzia z Koma?czy)у: HYPERLINK "http://harazd.net/novyny/index.php?779" http://harazd.net/novyny/index.php?779 . Наводячи цю думку, ясно стверджую, що на жаль – у значній мірі це правда. Тільки знову – хто цей порядок має робити, як не люди, що живуть на місці, і знають що там десь твориться. Маймо відвагу говорити, і маймо відвагу закінчити вкінці з «нібиляндією» в якій 6 годин навчання української мови тижнево зводиться до одної години, а година уроку катехизи де-не-де триває аж цілих 15 хвилин. Чи не маємо бути вірними навіть у малому? А ми ж говоримо про мову і наше майбутнє! Доб’ємося отже спільно того, над чим дуже важко і вперто, і витривало працюємо – порожніх церков і світлиць. І тоді вже не буде мати жодного значіння те, хто з нас був правий. Informacja o wynikach kontroli funkcjonowania szko? mniejszo?ci narodowych i etnicznych – Raport NIK 2004, (у:) http://www.ko.olsztyn.pl/mniejszosci_narodowe/nik.html Ibidem.op.cit Ibidem.op.cit Raport z realizacji zadania priorytetowego Ministra Edukacji Narodowej w roku szkolnym 2005/206 – Organizacja i realizacja kszta?cenia dzieci i m?odzie?y nale??cych do mniejszo?ci narodowych i etnicznych w szko?ach i placowkach wojewodztwa pomorskiego, Kuratorium O?wiaty w Gda?sku, Gda?sk 2006, с.2 Raport o stanie o?wiaty w wojewodztwie podlaskim w latach 1999-2004, Kuratorium O?wiaty w Bia?ymstoku, 2004, (у:) http://www.kuratorium.bialystok.pl/kuratorium2/DesktopDefault.aspx?tabin dex=3&tabid=253 Raport o stanie o?wiaty w wojewodztwie zachodniopomorskim lata 1999-2004, Kuratorium O?wiaty w Szczecinie, Szczecin 2004, с. 77 Ibidem, op.cit., с.77 Raport o jako?ci edukacji w wojewodztwie dolno?l?skim w latach szkolnych 1999/2000 – 2003/2004, Kuratorium O?wiaty we Wroc?awiu, Wroc?aw 2004, с.52 Raport o stanie o?wiaty w wojewodztwie podkarpackim w latach 1999-2004, Kuratorium O?wiaty w Rzeszowie, Rzeszow 2005, с.58 Raport z realizacji zadania priorytetowego Ministra Edukacji Narodowej w roku szkolnym 2005/206 – Organizacja i realizacja kszta?cenia dzieci i m?odzie?y nale??cych do mniejszo?ci narodowych i etnicznych w szko?ach i placowkach wojewodztwa pomorskiego, Kuratorium O?wiaty w Gda?sku, Gda?sk 2006, с.3 Ibidem, op.cit., с.7 Ibidem, op.cit, с.8 Ibidem, op.cit, с.10 Ibidem, op.cit. c. 16 Ibidem, op.cit., c.20 Ibidem, op.cit., c.21 Raport z realizacji priorytetowego zadania Ministra Edukacji i Nauki „Nadzor kuratora o?wiaty nad organizacj? i realizacj? kszta?cenia dzieci i m?odzie?y nale??cych do mniejszo?ci narodowych”, Kuratorium O?wiaty w Krakowie, Krakow 2006, c. 2 Ibidem, op.cit., c.4 Ibidem, op.cit., c. 5-7 Ibidem, op.cit., c. 8

Похожие записи