Тема: Національно-визвольна війна українського народу проти Речі
Посполитої середини ХVІІ ст. (8 кл).

Мета:

узагальнити знання учнів з теми, закріпити вміння аналізувати історичні
процеси, перевірити рівень засвоєння основних історичних дат та подій;

виховувати повагу до рідної історії, гордості за українське козацтво.

Тип уроку: урок узагальнення вивченого.

Обладнання: карта “Національно-визвольна війна українського народу
(1648-1654 р.р.)”, дидактичний матеріал.

На дошці записано питання для дискусії.

Білоцерківський договір – помилка, чи необхідність?

Чи потрібен був союз з татарами?

Якою б була доля України під протекторатом Туреччини, або Польщі, або
Росії.

План уроку:

Причини та характер війни. Б.Хмельницький – історичний портрет.

Розгортання національно-визвольної війни в 1648-1649 р.р.

Гетьманщина

Воєнно-політичні події 1650-1653 р.р.

Українсько-російський договір 1654 р.

На початку уроку роздаються картки для відповідей на третє питання.

Визначаються 5 кращих учнів, які протягом уроку оцінюють роботу класу з
кожного питання.

Робота на уроці розпочинається з повторення ключових питань теми:
реєстр, коаліція, протекторат.

Після вступного слова вчителя пропонується розпочати розгляд питань
плану.

І. Причини та характер війни. Б.Хмельницький – історичний портрет.

Учень: Політика Речі Посполитої відносно України мала яскраво
виражений колоніальний характер. На цей період Україна фактично втратила
свою еліту – найбільш освічену частину населення. Українці були усунені
від управління містами. Розкол і ворожнеча православного й уніатського
духовенства. Гальмувався розвиток української мови, культури. В
економіці козацьке господарство було непримиренним до
фільварко-панщинного.

Війна носила національно-визвольний, антифеодальний характер.

Учень: Б.Хмельницький (1595-1657 р.р.) народився на хуторі Суботів,
неподалік Чигирина, в сім’ї дрібного українського шляхтича. Навчався в
монастирській школі в Києві, потім у єзуїтському колегіумі у Львові.
Після її закінчення записався до чигиринської сотні реєстрівців. В 1620
р. в її складі вирушив у похід до Молдовії проти турків, і там, у битві
під Цицорами загинув його батько Михайло Хмельницький, а Богдан
потрапляє в полон. Тікає, повертається до Суботова. Виступає на боці
козаків під час повстань 30-х років. На його спадщину, батьківський
хутір, претендує чигиринський підстароста – шляхтич Данило Чаплинський.
Хмельницький їде до Варшави і отримує там документи, що підтверджують
його права на Суботів. А в цей час люди Чаплинського виганяють сім’ю з
хутора, а молодшого сина Богдана – Остапа забивають мало не до смерті
(від чого хлопчик помер).

Учень: Б.Хмельницький починає готувати повстання. Момент дуже
сприятливий: король Владислав ІV готувався до війни з Туреччиною і
єдиною реальною силою для ведення війни були козаки. Тому вони одержали
привілеї на будівництво 60 човнів-чайок і право збирати військо по всій
України. Поляки дізнаються про підготовку повстання і під загрозою
арешту Хмельницький та група його однодумців тікають в грудні 1647 р. на
Запорізьку Січ, де в січні 1648 р. Б.Хмельницького обирають гетьманом.
Розсилає по Україні універсали та листи із закликом підніматися на
боротьбу, укладає угоду з кримським ханом про військовий союз, створює
боєздатну армію.

*Питання до класу. Хто ще в історії України цього періоду починав з
особистої образи, а підняв народ на повстання? (К.Косинський, 1591-1593
р.р.)

ІІ. Розгляд наступного питання здійснюється з допомогою використання
карти “Національно-визвольна війна українського народу (1648-1654 р.р.)”

Учень: Польський уряд посилає на Січ 30-титисячне військо на чолі з
Потоцьким і Калиновським. Один польський загін ішов суходолом, другий –
на човнах по Дніпру. Перший бій відбувся 19 квітня 1648 р. в урочищі
Жовті Води (тепер Дніпропетровська обл.). Змусили поляків отаборитися.
По Дніпру на човнах ішли в основному реєстрівці, які підняли повстання,
перебили прихильників поляків і приєдналися до повстанців. Таким чином,
на бік Хмельницького перейшли всі 6 полків реєстрівців. Вирішальний бій
відбувся 5 травня 1648 р. Козаки оточили противника і завдали йому
нищівної поразки, близько 3 тисяч ворогів узвши полоненими. Основні сили
поляків у цей час зосереджувалися під Корсунем (сьогодні м.
Корсунь-Шевченківський Черкаської області). 14-15 травня до Корсуня
підійшли полки повстанців і оточили польський табір. Перед загрозою
повного оточення і розгрому поляки починають відступати. На шляху
відступу козаки влаштували засідку під керівництвом Максима Кривоніса.
26 травня козаки та татари розчленували вороже військо на частини і
кожну знищили окремо. В полон було взято 8,5 тисяч поляків. польська
армія фактично перестала існувати.

Учень: Улітку 1648 р. українсько-польські переговори не мали успіху.
Влітку вся територія Лівобережної України звільнена від поляків, до
кінця серпня на Правобережжі звільнено Київське, Брацлавське,
Подільське, частину Волинського воєводств. Неспокій охопив і
західноукраїнські землі. У цей час у Польщі помирає король Владислав ІV
і сейм приймає рішення зібрати нове військо для боротьби з повстанцями.

У вересні 1648 р. відновлюються бойові дії. Обидві армії зустрілися
поблизу міста Пилявці (тепер с.Пилява, Хмельницької обл.) Запеклі бої
тривали кілька днів. 13 вересня 1648 р. відбувся вирішальний бій, який
закінчився нищівним розгромом поляків.

На початок листопада майже всі українські землі були визволені від
поляків. Осіння негода, труднощі з постачанням їжі, у війську
починається епідемія чуми, від якої померло багато людей і Максим
Кривоніс. Ці обставини змусили Богдана Хмельницького розпочати
переговори з новим польським королем Яном Казимиром. У результаті видано
універсали, у яких король і гетьман сповістили свої народи про мир 23
грудня 1648 р. Київ урочисто зустрічав Б.Хмельницького з військом. Так
тріумфом закінчилися воєнні дії 1648 р.

Учень: До літа 1649 р. воєнні дії не велися. Влітку війна розпочалася з
новою силою. Польська армія знову захопила Галичину і вторглася на
Поділля. Українська армія вирушила назустріч ворогові на Волинь і
відтіснила його до Збаража. Козаки починають облогу міста, де знаходився
15-титисячне польське військо Яреми Вишневецького. Почалися запеклі бої.
На допомогу обложеним у Збаражі полякам іде з військом сам король Ян
Казимир. Богдан Хмельницький з частиною війська таємно рушає назустріч
королю. У дводенній битві під Зборовом 5-6 серпня 1649 р. польська армія
зазнала настільки великих втрат, що опинилася під загрозою капітуляції.
Сам король ледве не потрапив у полон. Під натиском кримського хана
Іслам-Гірея Хмельницький був змушений піти на переговори з поляками. У
результаті переговорів буде укладено в серпні 1649 р. Зборівський мирний
договір, за яким:

під владу гетьмана переходили Київське, Чернігівське і Брацлавське
воєводства;

поляки не мали права розміщувати тут свої війська;

N

P

?

Ae

Oe

* j ? ® ° E L

b

p…

°

?

l ° J

L

d

ae

??????\

)&)f)j)3/4)¬*?*oeeaeY*N*N*N*C*N*N*N*N*N*C*N*1/2°*?*?*FY*Y?*?*FY*?*?*?*?*
?*?*?*?*?*?

Dдержавні посади могли обіймати лише православні;

реєстр – 40 тисяч;

амністія всім учасникам війни;

шляхта поверталася до своїх володінь, а селяни – до своїх панів.

ІІІ. До дошки почергово виходять учні з картками “Територія”, “Державний
устрій”, “Адміністративно-територіальний устрій”, “Військо”, “Фінансова
система”, “Військовий скарб”, “Скарб” і шикуються в ланцюжок.

Учень з табличкою “Територія”. Територія козацької держави, згідно з
умовами Зборівського договору, складалася з земель колишнього
Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Столицею і
гетьманською резиденцією стало місто Чигирин.

Учень з табличкою “Державний устрій”. Найвищим законодавчим органом була
Генеральна Рада – загальна для всього війська. Виконавча і судова влада
зосереджувалася в руках гетьмана. Керувати всіма справами йому
допомагала генеральна старшина.

Учень з карткою “Адміністративно-територіальний устрій”. Уся територія
була поділена на 16 полків (9 на Правобережжі і 7 – на Лівобережжі). На
чолі кожного полку стояв полковник. Він зосереджував у своїх руках
військову, судову і адміністративну владу. Територія полку в свою чергу
поділялася на 10-20 сотень з центрами у містах і містечках. За кількістю
жителів і територією полки і сотні не були однаковими. Кожне полкове і
сотенне місто мало городового отамана – представника козацької
адміністрації. Містами, що мали Магдебурзьке право, управляли магістрати
на чолі з війтами, яких обирали жителі міста, а затверджував гетьман. У
селах всіма справами відали старости, яких обирала селянська громада, а
козацькими справами відали обрані козаками отамани.

Учень з карткою “Військо”. Гетьманська держава мала одну з найсильніших
у Європі армій. Вона налічувала близько 60-68 тисяч козаків. Ядром армії
було реєстрове і Запорізьке козацтво. В роки Визвольної війни була
створена кіннота. До армії входили підрозділи розвідки, фортифікаційна
та прикордонна служби, загони-варти. Спеціальні загони займалися
постачанням зброї, боєприпасів, продовольства. Окремим родом війська
була артилерія, що поділялася на полкову (легку польову) та гетьманську
(важку).

Учень з карткою “Фінансова система”. Чітко функціонувала фінансова
система. Нею безпосередньо керував гетьман. Головними джерелами прибутку
“Військового скарбу” були:

земля “що перейшла в користування “Скарбу”;

загальні податки якими було обкладено все населення;

сільськогосподарські промисли та їх оренда;

збори з торгів і ярмарок;

кордони міста.

Висновок: Таким чином Гетьманщина мала всі ознаки держави.

ІV. Воєнно-політичні події в 1650-1653 р.р. учні викладають за допомогою
карти.

Учень: Протягом 1650 року польське військо готувалося до війни і бойових
дій не вело.

У лютому 1651 р. польська армія на чолі з Калиновським захопила місто
Красне на Поділлі. в жорстокому бою загинули майже всі козаки
Брацлавського полку разом з полковником Данилом Нечаєм. Калиновський
починає облогу Вінниці, обороною міста керує Іван Богун. Поляки змушені
відступити, спочатку до міста Бар, а згодом до Кам’янця-Подільського.
Головні сили противників зійшлися на Волині під містом Берестечком. В
червні 1651 р. тут відбулися дводенні кровопролитні бої. В останній день
поляки кинули основні сили проти татар, і ті побігли. Богдан
Хмельницький кинувся вслід за ними, щоб повернути, але татари взяли його
в полон. Козацькі полки потрапили в оточення і 10 днів героїчно билися.
Їх становище невпинно погіршувалось. Дякуючи новообраному гетьману Івану
Богуну, основна частина війська, зробила гаті через болото та вночі
вийшла з оточення.

Учень: В цей час на Україну наступає литовська армія Радзивіла. Розбила
Чернігівський полк і захопила Київ. протягом місяця руйнувала і
грабувала його. Тільки 1-го вересня 1651 р. під загрозою оточення
залишають місто і йдуть на з’єднання з поляками.

В липні козаки викупають Хмельницького з полону. Він швидко відновлює
армію і вже у вересні зупиняє просування польського війська в районі
Білої Церкви. Поляки погоджуються на переговори. 18 вересня 1651 р. було
укладено Білоцерківський мирний договір:

територія Гетьманщини тільки Київське воєводство;

реєстр – 20 тисяч;

гетьман повинен розірвати союз з кримським ханом.

*Питання до класу: Довести, що Білоцерківський договір – помилка.

Учні висловлюють свою думку.

*Питання до класу: Довести, що Білоцерківський договір – необхідність.

Між учнями відбувається дискусія.

Учень: Травень 1652 р. Козацька армія виступила проти польського
війська, яке стояло табором біля міста Батіг (Вінницька обл.). Козаки
оточили цей табір і вдарили з усіх сторін. Поляки були вщент розбиті.
Після Батізької битви козаки звільняють майже всю територію України і
Білоцерковський договір втрачає свою силу.

Учень: З лютого 1653 р. підрозділи польського війська здійснюють
спустошливі рейди на козацьку територію.

Восени 1653 р. польський король з армією зупинився табором під м.Жванець
(Хмельницька обл.). Туди ж підходять основні сили українсько-татарського
війська. Вони беруть польський табір в облогу, яка призводить польську
армію до жалюгідного становища. Кримський хан, домовившись з польським
королем, припиняє воєнні дії. За це поляки обіцяють не перешкоджати
брати ясир на західноукраїнських землях. після цього кримський хан стає
посередником між поляками й українцями. Поляки пропонували Хмельницькому
повернутися до умов Зборівського договору, але Хмельницький не
розпочинаючи переговорів, повернувся з військом на Подніпров’я.

*Питання до класу: “Чи потрібен був у ході Визвольної війни союз з
татарами?”

Учні розбирають таблички з словами “Так”, “Ні” в залежності від того,
яку точку зору будуть відстоювати.

У класі відбувається дискусія.

V. Учень: На осінь 1653 р. становище України критичне: 6 років війни
виснажили її; постійні каральні походи, татарські грабунки, постійні
мобілізації населення, епідемії чуми й холери, спустошено понад 100 міст
і містечок на Правобережжі, сільське господарство занепало, зросла втома
і невдоволення всього народу.

Зважаючи на це, гетьман вирішує прийняти протекторат Московії або
Туреччини.

Учитель: Таким чином, перед Богданом Хмельницьким і його оточенням
постало питання чий протекторат прийняти – Туреччини чи Росії. Були в
оточенні гетьмана люди, які вважали, що треба миритися з Річчю
Посполитою.

Давайте поміркуємо, як би склалася доля українських земель за
протекторатом Туреччини, Речі Посполитої, Росії.

Учень, який розповідає про протекторат Росії, називає події
Переяславської ради і умови російсько-українського договору.

*Заключне слово вчителя.

Підбиваються підсумки роботи на уроці всіх учнів. По черзі учні, які
оцінювали роботу товаришів з кожного з питань, дають аналіз відповідей і
пропонують бали.

Похожие записи