Свято рідної мови «Моя мова — диво калинове»

У залі сидять учні, гості. Звучить мелодія української народної пісні
«Зеленеє жито». За сценою лунають слова:

Мій друже!

Звертаюсь сьогодні до тебе

Мовою Землі твоєї,

Мовою Матері твоєї,

Народу твого мовою.

Молитва до мови

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, з
м’яти, рясту, євшан-зiлля, з роси, з днiпровської води, від Зорi й
місяця народжена.

Мово наша! Мудра берегине, що не давала погаснути волелюбностi, славi й
гордому духу.

Мово наша! Ти зцілювала втомлених духом, давала їм силу, здоров’я,
довгий вiк і навiть безсмертя тим, що пили Тебе, цiлющу джерельцю.

Прости! Воскресни! Повернися! Возродися!

Учитель

Дорогі діти! Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі та ніжні слова про
нашу рідну українську мову. Бо ж ми живемо на мальовничій землі – в
Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо і ми. Із
задрволеням милуємося красою рідної природи, вслухаємось у чарівні
мелодії пісень, вбираємо у себе ніжні звуки української мови. До нас
завітали гості…

(Виходять троє дітей із хлібом-сіллю на рушнику)

1 учень

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

2 учень

Для людей відкрита хата наша біла.

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

3 учень

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі.

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

(Всі діти вклоняються гостям свята, ведучі передають хліб-сіль гостям)

Виходить Мова в українському одязі, з калиною, квітами.

Я ваша мова, діти, рідна мова,

З роси й води, з квіток і джерела.

Така, як зірка, ніжна, світанкова,

На цій святій землі завжди жила.

Сама земля мене таку зростила:

Чарівну, мудру, світлу, осяйну.

Дала мені могутні диво-крила,

Вдягла в слова, як у квітки весну.

І хоч мене хотіли розтоптати,

Та я жива, і я до вас прийшла,

Щоб вас до зір далеких піднімати

І до сердець не допустити зла.

Щоб гордо йшли по світу українці

Й несли усім своїх сердець тепло,

За руки взявшись, а не по одинці,

Щоб людство в мирі й радості жило.

Я ваша мова, діти, рідна мова!.

Вчитель

Любіть усім серцем свою рідну мову. Вона – наша гордість. Не цурайтесь
нашої співучої мови. Не соромтесь нею говорити.

1 учень

Барвінково, волошково

В небі світиться зоря.

Починаємо рідне слово

Зі сторінок «Кобзаря».

2 учень

Рідне слово любить ненька

І співає: «Люлі-лю».

Так любив його Шевченко,

Так і я його люблю.

3 учень

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що струмує річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

4 учень

Як я була ще маленька,

Колисала мене ненька,

Колисаночку гойдала

Й ніжну пісеньку співала.

(Виконують колискову пісеньку)

Вчитель.

Слово – могутнє! Яка в ньому сила!

Скажеш з любов’ю – і радість росте.

Слово хороше народжує крила,

Ви не забудьте ніколи про це.

Вчитель

Надзвичайно багата наша українська мова. А скільки у мові чарівних слів,
від яких тепліє на серці, коли чуєш і промовляєш сам.

1 учень

Я слова чарівні знаю,

Вивчила охоче,

І в родині їх вживаю

Зранку і до ночі.

— Доброго здоров’я, Галю!

— Добрий день, Оленко!

— Ти до мене, я до тебе

Звернемось гарненько!

2 учень

І «спасибі» й «дуже прошу»,

«Вдячний Вам», «будь ласка», —

Словом, радість вам приношу –

Світ стає, як казка.

3 учень

«Всім привіт», «будьте здорові»,

«Дякую красненько»,

Ось така чарівна мова

Радує серденько.

4 учень

До побачення вам люди,

Будьте всі здорові.

І слова чарівні всюди

Ви вживайте в мові.

Пісня

1 учень

Українська моя рiдна мово,

В кожнім словi твоїм — цiлий свiт!

Бачу барви у нiм веселковi

І калини червоний цвiт.

2 учень

Велична, щедра і прекрасна мова!

Прозора й чиста, як гірська вода.

Це Українська мова барвінкова

Така багата й вiчно молода.

3 учень

Вимовляю кожне слово,

Кожне слово, наче спiв.

Найдорожча рідна мова

Мова діда i батъкiв.

4 учень

Залюбки, охоче рідну мову вчу,

З друзями на вигін гратись не лечу.

Батько мені каже:

З книжкою дружи,

Рідну мову, синку,

Завжди бережи!

5 учень

Мову ту, що люди рідною зовуть,

Ти ніде й ніколи, синку не забудь!

Рідне слово, пісню

Завжди серцем чуй,

Як Вітчизну й матір

Їх люби, шануй!

Пісня

Вчитель. Я хочу загадати вам загадку.

На базарi їх не купиш,

На дорозi не знайдеш,

І не завжди на терезах

Ти цiну їм пiдбереш.

Що це?

Діти. Знання.

Вчитель . Любi діти! Ви —вже багато знаєте. Тож пропоную вам позмагатися
i показати свої знання з української мови.

Вчитель. Ви будете працювати зараз у групах.

(Дiти об’єднуються у 4 групи — «Чомусики», «Пізнайки», «Питайлики» та
«Барвiнчата»).

Вчитель. Команда «Чомусики» готова?

Діти. Готова!

Вчитель. Ваш девiз?

Діти.

Ми Чомусиками стали,

Щоб усе на свiтi взнали.

Вчитель. Команда «Пізнайки» готова?

Дiти. Готова!

Вчитель. Ваш девiз?

Діти.

Ми все хочемо пiзнати.

Щоб розумними зростати.

Вчитель. Команда «Питайлики» готова?

Дiти. Готова!

Вчитель. Ваш девiз?

Діти.

Що? Коли? Чому і як?

Хоче знати всяк.

Вчитель. Команда «Барвiнчата» готова?

Діти. Готова!

Вчитель. Ваш девіз?

Діти.

Нам багато треба вчити,

Щоби мову збагатити.

Вчитель. Починаємо розминку.

Вiдгадування шарад, логогрифiв, анаграм.

(Для кожної каманди по 1 шарадi).

Мене ти здавна звик любити,

І завжди ситий ти за це,

Та тiльки «у» на «i» змiнити, —

Залiзу я на деревце. (Булка — білка)

Хоч бiлий, вата не така,

Мене ти зробиш з молока.

А прочитаєш навпаки,

То приготуєш пирiжки. (Сир — рис)

На менi молотять хлiб,

Вiють, сушать кiлька дiб,

А якщо з кiнця читати,

Будуть мишi утікати. (Тік — кіт)

Люблять нас усi збирати

Пiсля дощику в лiску,

А як букву «г» вiдняти,

Будем плавати в ставку. (Гриби — риби)

(Підведення підсумків)

Вчитель.

Ось конверт. Туди заглянем

І завдання прочитаєм.

Щось сама не розберу,

Допомоги в вас прошу.

(Капітани команд отримують конверти з завданнями).

Завдання.

1. Правильно закiнчiть прислiв’я.

2. Пояснiть значення українських народних висловiв.

3. Із окремих слiв скласти прислiв’я. Пояснити його змiст.

«Чомусики»

1. Знай бiльше, а говори … (менше).

2. Тримати нiс за вiтром.

3. Як, мова, саме, дорога, життя, рiдка, людинi.

«Пізнайки»

1. Корiнь навчання — гiркий, а плiд — … (солодкий).

2. Язик до Києва доведе.

З. Тому, хто, треба, хоче, мало, знати, спати, багато.

«Питайлики»

1. Краще рiч нова, а дружба … (стара).

2. У кишені вiтер гуляє.

3. Диво, українська, калинове, мово, наше, ти.

«Барвiнчата»

1. Праця годує, а лiнь … (марнує).

2. Танцювати пiд чужу дудку.

3. Людський, мова, скарб, є, то.

(Підведення пiдсумкiв).

Оголошую конкурс «Переговори сусіда».

(Діти вчать скоромовки, виходять парами і, розповiдаючи скоромовку,
намагаються переговорити сусідку).

Ходить квочка коло кiлочка,

Водить дiточок коло квiточок.

Карл у Клари украв корали,

А Клара у Карла украла кларнет.

На дворі трава,

На траві дрова,

Не рубай дрова,

Бо трава здорова.

В ямі не спиться вусатому сому,

Сому вусатому сумно самому.

Вчитель

А тепер ми пропонуємо вам такі завдання:

— Яка літера в українській мові не позначає ніякого звука? (Ь)

— А яка приголосна буква завжди позначає два звуки? (Щ)

— Полічіть букви у слові «юнак»

Z

\

j

l

z

|

~

\

l

~

Eзвуків у цьому слові «Їжак» Чому?

Вчитель

Я пропоную для команд такі завдання:

1. Записати в трьох клітинках «Мерзла вода» (ЛІД)

2.Записати в чотирьох клітинках «Суха трава» (СІНО)

3.Заміни підкреслену літеру – утвори нове слово, яке відповідає на
питання хто?

Ребра тин сюди лід

(зебра) (син) (люди) (дід)

4.Прочитайте:

Я, Я, Я, Я, Я, Я, Я, ( сім’я)

Вчитель

Наступне завдання. Розстав склади – утвори слова!

РЯ, КИ, БУ (буряки)

ВУ, КА, НИ (кавуни)

ТО, ПАЛЬ (пальто)

ПКА, ша (шапка)

Вчитель. А зараз ми перевіримо, які ви ерудити. Вам потрібно відгадати
ребуси.

РЕБУСИ !!!!!

(Пiдводиться підсумок змагань. Оголошується команда-переможець).

Вчитель. Український народ любить жартувати. Яка б не була втомлена
людина, але, почувши влучний жарт, — усмiхаєтъся.

На уроці

Вчитель. Яке завдання у нас було? Петров!

Петров. Позначити число у iменниках «штани» й «весна».

Чи однина, чи множина.

Вчитель. То ти вже виконав чи ні?

Петров. «Весна», це ясно, в однині,

От зi «штанами» щось не те…

Завдання дуже непросте.

Вчитель.

І чим же, поясни мені,

Оті штани такі складнi?

Петров.

У чому складність? Бо штани

До половини — однина,

А трохи нижче — множина.

Відкриття

Петрик читає книжку й час від часу вигукує.

Петрик. Ти дивись! Нiчого собi! Хто б міг подумати!

Мати. Що ти читаєш, синку? Мабуть, детектив?

Петрик. Та ні, орфографічний словник.

Ось такі близнята

На уроці мови

Вчитель пита Вову:

— А скажи тепер мені

Як же буде в множині

Іменник «людина»?

Й говорить дитина:

—А це слово буде

У множині «люди».

— Бачу, знаєш мову —

Хвалить вчитель Вову. —

Мудрий ти хлопчина,

А як же буде в множині

Іменник «дитина»?

І на це питання Вова без вагання:

— Як таке не знати?

Це ж буде «близнята».

• Упіймав дядько на яблуні хлопчика.

Ти що там, хлопче, робиш? — запитує сердито.

Та впало ваше яблуко, то я його вішаю, — не розгубився хлопчик..

• — Чого увесь урок ти, Лідо,

Дивишся у зошит сусіда?

— Перевіряю я Семена:

Чи правильно списав у мене.

• — Чого плачеш, Івасю?

Та загубив копійку.

На тобі дві копійки, та тільки не плач. Івась взяв дві копійки, сховав
та й знову плаче.

Та чого ж ти плачеш?

— Як же мені не плакати? Якби я не загубив тої копійки, то вже мав би
три.

• Росла на груші грушка,

Як всі грушки — проста.

Та хто б, скажіть, подумав, —

Упала на кота!

Кіт — ну нявчать на грушку!

Прийшов у сад дідусь…

Та хто б, скажіть, подумав, —

І діда грушка — лусь!

Тоді приходить бабця

їх бідних лікувать.

Та хто б, скажіть, подумав, —

І бабцю груша — гать!

Аж тут прибігли діти,

Під грушку й залюбки,

Ну, хто б, скажіть, подумав, —

Поїли всі грушки!

(На середину до Ікони виходить 4 дітей і розказують молитву перед
Образом – ікону засвічуємо)

1 учень

Боже, Отче милостивий,

Ти нам дав ту мову красну,

Поміж мовами найкращу,

Нашу рідну, нашу власну.

2 учень

Тою мовою співала

Нам, маленьким, наша мати,

Тою мовою навчала

Тебе, Боже, прославляти.

3 учень

Поможи, Небес Владико,

Хай буде по твоїй волі,

Щоб та мова гомоніла

Вільно: в хаті, церкві, в школі.

4 учень

Дай діждати пошанівку

Рідного святого слова,

Щоб цвіла на славу Божу

Наша українська мова!

(У залі з’являється Фея )

Фея. Шановні діти!

(із-за куліс, репетує брудний хлопчик)

Хлопчик.Ой, як набридло вчитися, ці книжки набридли, оцей портфель
важчий. (Кидає портфель за завісу). Знову ці книжки! Набридло! У школі
кажуть:»Учись», вдома «Читай».Скільки можна? Люблю комп’ютер, відик,
магнітофон, телевізор.

(Вмикає пультом телевізор. На сцені з’являється телевізор з ведучою
телебачення)

Ведуча. А тепер наша програма пропонує вікторину.

Хлопчик. Ух ти! Вікторина! Люблю!

Ведуча. Хто написав казку «Червона Шапочка»?

Хлопчик (знизує плечима).Дід Бетмен.

Ведуча. Де знаходиться смерть Кощія?

Хлопчик. (міркує) У комп’ютері на сайті Кощій .ру

Ведуча. У якій казці – герої овочі та фрукти?

Хлопчик.(думає) У програмі «Смачно з Борисом Бурдою». О, який я
розумний! Я все знаю! (пультом вимикає телевізор.)

Фея. Хлопчику, ми вже побачили, який ти «розумний», а тепер не заважай
мені дізнатися, хто найкращий читач.

Діти, увага! Я буду називати декілька слів пов’язаних з якоюсь казкою, а
ви повинні відгадати назву цієї казки.

1.Троянди, санчата, сніг, олень, дівчинка, хлопчик.

(Снігова королева)

2.Город, баба, гичка, собачка та інші.

(Рукавичка)

3.Квітка, фея, дюйм, жаба, жук, миша.

(Дюймовочка)

4.Вовк, бабуся, дівчинка, пиріжки, горщик, маслечка.

(Червона Шапочка)

5.Бичок, смола, дід, баба, ведмідь, вовк, лисиця. заєць.

(Солом’яний бичок)

Відомо, що всі діти люблять казки. Наступний конкурс «Казковий
калейдоскоп» допоможе дізнатися, хто з вас краще знає казки.

1.Хто з цих казкових персонажів підібрав стрілу Івана – Царевича?

А) Дюймовочка

Б) Царівна – жаба

В)Попелюшка

Г) Баба Яга?

2. З якої рослини Добра Фея зробила карету для Попелюшки?

А) Гарбуза

Б) Полуниці

В) Огірка

Г) берези

3.Кого з цих казкових персонажів Сірий Вовк направив на довгу дорогу
замість короткої:

А) Попелюшку

Б) Василину Прекрасну

В) Червону Шапочку

Г)Дюймовочку

Фея. А цього героя ви напевно знаєте, якщо казочки читаєте?

(Виходить Котигорошко. Співає пісню на мелодію «Где-то на белом свете»)

Котигорошко

З доброї дивної казки

До вас я завітав,

Мене кожен добрий хлопчик,

Напевно, вже впізнав.

Котигорошком звусь я,

Перемагаю зло,

Борюся за добро.

А зараз ми з вами пограємо і з’ясуємо чи вмієте ви складати вірші.

— Діти, звісно, вчаться….(в школі)

— А комбайн працює в …. (полі)

— Ми лікуємось в …. (лікарні)

— А стрижемось в….( перукарні)

-Ліки беремо в…. ( лікарні)

— А книжки в…(бібліотеці)

Приходьте діти, у бібліотеку, дружіть із книгами, і ви будете багато
знати.

1-й учень

Даруйте людям радість і тепло

І не скупіться на слова ласкаві,

Щоб добрим людям добре все було,

Щоб людяність цвіла у кожній справі.

2-й учень

Щоб цвіла Україна моя,

Ми даємо обіцянку нині,

Вчитись так, щоб набуті знання

Пригодились моїй Україні.

3 учень

Шановні друзі,

Вдячні ми всім,

Хто прийшов на це свято.

4 учень

Ми — українці — велика родина,

Мова і пісня у нас — солов’їна,

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх — Україна.

Пісня «Україні»

Вчитель. Ось i підійшла до завершення ваша подорож. Бажаю вам успiхiв у
вивченнi рiдної мови, щоб кожен урок був для вас святом і відкриттям.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й неустанно

Полiть бур’ян. Чистiше вiд сльози

Вона хай буде. Вiрно i слухняно

Нехай вона щоразу служить вам.

Вчитель. Думаю, що ваші серця запам’ятали слова про багатство,
мелодiйнiсть української мови — нашої гордостi. Мови, якою ми
розмовляємо, думаємо, без якої не мислимо свого iснування.

Всiм школярам я зичу перемоги

І знань глибоких, творiв пречудових.

Хай стеляться у свiт життя дороги,

І не забудьмо маминої мови!

Похожие записи