Мовчазне читання в початкових класах

У сучасних умовах функціонування школи, коли мова йде про виховання
дитини як особистості, основним завданням уроків читання в початкових
класах є підготовка читача, який уміє відчувати й давати власну оцінку
прочитаному; формування у дитини поглядів на навколишню дійсність;
створення морально-етичних ідеалів.

Читання є складним процесом, який неможливо визначити однозначно,
оскільки існує багато різновидів діяльності, яка зветься читанням:
читання мовчки гостросюжетного твору, перечитування улюблених поезій
(для себе), читання вголос (для когось), переглядання тексту в пошуках
певної інформації, читання з певним навчальним завданням, перечитування
власного тексту з метою його вдосконалення і т.д.

В основі всіх різновидів читання лежить спроможність “перевести”
графічні знаки у зміст, який втілений у друкованому чи рукописному
матеріалі.

За час навчання в початковій школі учні мають оволодіти двома
видами читання – уголос і мовчки.

Мовчазне читання є умінням вищого рівня. Активізація процесів
розуміння, запам’ятовування й засвоєння прочитаного, а також зростання
темпу порівняно з читанням уголос – характерні риси мовчазного читання
Виявлення оптимального рівня цього виду читання в молодшого школяра
свідчить про досягнення ним високого критерію читацької навички.

Визначальними для встановлення рівня сформованості цього виду
читання є такі показники, як спосіб читання, темп та розуміння
прочитаного.

Читання мовчки – це читання „очима”, при якому зовнішні мовленнєві
рухи мають бути відсутніми. Шепіт або ворушіння губами під час читання
свідчать про перехідний етап від читання вголос до читання мовчки.

d

ae

?????[?о темп читання несуттєво нижчий (на 2 – 4 слова) від
нормативного, але при цьому учень достатньо повно розуміє зміст
прочитаного.

З метою перевірки свідомості читання, діти мають виконати декілька
завдань (на розсуд вчителя). Наприклад, відповісти на запитання
(сформулювати відповідь самостійно чи знайти її в тексті), пояснити
значення окремих слів і висловів, які є в тексті, знайти й підкреслити
слова, що характеризують героя, місце події, визначити головну думку,
тему твору тощо. Якщо правильні відповіді становлять більш ніж 2/3 від
загальної кількості запропонованих завдань, рівень розуміння прочитаного
мовчки можна вважати задовільним.

Методику навчання читати мовчки вчитель починає застосовувати у
другому півріччі 2 класу. У 3 – 4 класах змінюється співвідношення видів
читання — мовчазне читання стає провідним. У 3 класі інтенсивно
формуються й розвиваються продуктивні способи читання мовчки (очима, без
зовнішніх мовленнєвих рухів, свідомо). У 4 класі робота скерована на
вдосконалення навички усвідомленого, у відповідному темпі читання мовчки
різних за обсягом та жанровою специфікою творів (казки, оповідання,
легенди, міфу).

Поточна перевірка навички читання мовчки проводиться, починаючи з 3
класу. Але рівень розвитку навички читання мовчки в учнів 3 класу не
оцінюється! Така перевірка має прогностичний характер!

В учнів 4 класу цей вид читання є домінуючим, рівень його розвитку
стає значно вищим у порівнянні з попередніми класами. Наприкінці кожного
семестру проводиться колективна контрольна робота, метою якої є
перевірка сформованості навички читання мовчки. Рівень сформованості
навички читання мовчки в 4 класі оцінюється. Остаточне судження про
рівень розвитку навички читання мовчки у того чи іншого учня можна
виносити, врахувавши сукупні дані по кожному з компонентів читання.

Опис методики перевірки та критерії оцінювання навички читання
мовчки вміщено у збірнику Контроль та оцінювання навчальних досягнень
учнів початкової школи. Методичні рекомендації / Авторський колектив:
Бібік Н.М. (керівник), Савченко О.Я., Байбара Т.М., Вашуленко М.С., та
ін.. – К.: Початкова школа, 2002. – 128 с.

Похожие записи