Морозюк Людмила Миколаївна,

директор Корсунь-Шевченківської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1

Корсунь-Шевченківської районної ради

Черкаської області

Впродовж навчання в школі відбувається становлення інтелектуальної та
особистісної зрілості дитини, набуття нею соціального досвіду, життєвої
компетентності. Корсунь-Шевченківська загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів № 1 імені Героя Радянського Союзу Миколи Костянтиновича
Льонченка є однією з найстаріших шкіл району. У школі склалася система
виховання патріотичної свідомості, яка нерозривно пов’язана з розумовим,
моральним, трудовим, естетичним становленням особистості. Наша держава
перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних
перетворень, обравши шлях переходу до свободи та демократії,
національного відродження. Патріотизм складає основу будь-якого
найдемократичнішого суспільства і виступає суттєвим внутрішнім мотивом
для саморозвитку і розкриття всіх потенціальних можливостей особистості.

Багато років виховуємо у своїх учнів відчуття громадянина незалежної
держави, почуття національної самосвідомості, громадянської позиції,
навчаємо учнів відстоювати свою думку. Спонукаємо вихованців до думки ,
що кожна людина є будівничим свого щастя, свого майбутнього.
Загальнолюдське пізнається, насамперед, через знання культури свого
народу. Пріоритетним напрямком роботи школи є виховання патріота своєї
країни, формування національної свідомості, любові до своєї землі,
народу, бажання працювати задля розвитку своєї держави, готовності
захищати її.

Найактуальнішою педагогічною проблемою національної школи сьогодні
продовжує залишатись низький рівень національної самосвідомості та
духовності учнів. Вирішити цю проблему можна тільки на підґрунті
згуртування молоді навколо української національної ідеї
державотворення, вищими здобутками якої стане відродження національної
педагогіки, постійна турбота учнів про екологічну безпеку рідного краю,
волонтерська допомога школярів ветеранам та людям похилого віку,
історико-краєзнавча діяльність учнів, створення сприятливих умов для
активної самореалізації учнів в межах поширення патріотичного
дитячо-юнацького руху.

З 2007 року загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 є
експериментальним майданчиком Всеукраїнського рівня з проблеми
«Створення інноваційної моделі формування та розвитку патріотичних
почуттів учнів загальноосвітніх навчальних закладів» і проводить
дослідно-експериментальну роботу ( в числі інших навчальних закладів
району) під керівництвом АПН України, підтемою дослідження є «Виховання
патріотичних почуттів учнів засобами туристсько-краєзнавчої діяльності».

Творчою групою педагогічного колективу розроблені програма виховання
Виховуємо громадянина-патріота, громадянина-гуманіста» та методичні
рекомендації спрямовані на озброєння класних керівників змістом,
організаційно-педагогічними формами та методами роботи по вихованню у
школярів патріотичних почуттів засобами туристсько-краєзнавчої
діяльності.

За визначенням сучасних вітчизняних педагогів краєзнавство в поєднанні
з туризмом – це організована під керівництвом учителя багатогранна
навчально-освітня, пошуково-дослідницька та суспільно-корисна діяльність
школярів у процесі комплексного вивчення краю.

f

h

~ ? j

l

gd?JS

@розвитку, бо має велике значення у боротьбі з формалізмом знань, у
вихованні в учнів любов до рідного краю, почуття національної гордості,
рис патріотизму. Туристичне краєзнавство – це всебічне поглиблене
вивчення свого краю учнями під керівництвом учителя, яке здійснюється з
навчальною метою.

Туристсько-краєзнавча діяльність це вид пізнавально-культурної виховної
та дослідницької діяльності, яка виступає чинником формування
особистості через поглиблене ознайомлення з довкіллям, історичним
минулим рідного краю, його звичаями, обрядами, традиціями , історичними
та культурними пам’ятками, що сприяє патріотичному вихованню дітей та
молоді.

Метою туристсько-краєзнавчої роботи з патріотичного виховання є
поглиблення і розширення знань про український народ та Україну, його
історію, культуру, звичаї, обряди. традиції, вірування, формування
практичних навичок і світоглядних переконань, розвиток почуття
патріотизму. Для результативності туристсько-краєзнавчої діяльності
необхідно поєднувати зусилля педагогів, батьків, державних та
громадських організацій.

Тому одним з ефективних напрямів позашкільної роботи патріотичного
виховання є туристсько-краєзнавча діяльність. Саме вона допомагає молоді
на власні очі бачити красу рідної землі, зблизька познайомитись з
історією, культурою, традиціями українського народу в процесі подолання
різноманітних труднощів, проявити витривалість, доброзичливість,
чуйність, фізично і морально загартовуватись.

Вчитель фізичного виховання Фесенко С.В. застосовує різноманітні
форми туристсько-краєзнавчої роботи з учнями, враховуючи, що
краєзнавство не існує без туризму, а туризм без краєзнавства. Тільки
туризм надає шкільному краєзнавству дієвого, творчого, суспільного
характеру. З метою підвищення компетентності учнів з географії,
екології, біології та краєзнавства в школі функціонує дитячий
туристсько-краєзнавчий гурток «Турист» . Члени гуртка ведуть
систематичну науково-дослідницьку роботу з вивчення природи рідного
краю, його історії, населення, звичаїв та екологічного стану
навколишнього середовища. Гурток активно співпрацює з районним
відділенням громадської районної екологічної організації «Всеукраїнська
екологічна ліга». Сергієм Вікторовичем розроблено 11 туристичних
маршрутів, організовано постійно діюча фотовиставка з епіграфом «Пізнати
свій край, вивчити його – значить ще більше полюбити його». Він вміло
поєднує теоретичні та практичні заняття, використовує різноманітні
методи та прийоми роботи, що сприяє розвитку пізнавальної діяльності та
творчості учнів.

Андрєєвою Ольгою Вікторівною, вчителем початкових класів вищої
кваліфікаційної категорії, розроблено 4 екскурсії по
Корсуню-Шевченківському, які проводяться у період екскурсійного тижня у
кінці навчального року. Адже саме екскурсії рідним містом сприяють
розширенню світогляду учнів, пізнаванню і збереженню ними
загальнолюдських цінностей, формування національної свідомості.

Все побачене та почуте з перший вуст дає можливість молоді відчути, а
потім зрозуміти, що стоїть за словом «Батьківщина», «Вітчизна»,
«Україна» і, можливо, вперше по-справжньому замислитись над цінностями
життя, в тому числі і над своїм місцем у відродженні України, як
самостійної незалежної держави.

Похожие записи