Морфологічний розбір іменника

*Завдання: Виписати з тексту іменники, виконати їх морфологічний
розбір.

КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР

Минало X століття. Київська Русь вступала у друге тисячоліття сильною,
могутньою державою. Дружби з Київською Руссю домагалися країни Європи й
Азії. Досягши значних успіхів, київський князь Володимир не мав наміру
спочивати на лаврах. Життя дало йому не один гіркий урок, і кожний з них
робив князя досвідченішим, мудрішим. Багато друзів мала Русь, та не
бракувало й ворогів. Як зробити з них доброзичливих сусідів, а, можливо,
й друзів? Чи тільки мечем, походами, пострахом?

У тяжку хвилину Володимир подумки звертався до бабуні Ольги, яка ще
в дитинстві вчила його, що не можна перемогти зло іншим злом. Треба
вчитися перемагати зло добром..

Лише згодом, уже зрілим мужем, князь збагнув мудрість бабусиних слів.
Його батько, князь Святослав, з чиїм іменем пов’язане розширення
території держави, бився з візантійським імператором на Балканах,
домагаючись миру з давнім суперником Київської Русі лезом меча.
Володимир досяг миру з Візантією розширенням торгівлі, запровадивши на
Русі християнство, яке сповідували греки. Приборкавши войовничість
Візантії, князь приборкав власну непримиренність, гординю. Володимир
розумів, що утвердження високого, прекрасного — це теж боротьба зі злом.
І тому почав будувати храми, привчаючи до краси своїх синів —
Святополка, Мстислава та Ярослава, мріючи, щоб вони змагалися у
доброзичливості, а не ворогували між собою.

Морфологічний розбір іменника

№№ Іменник Початкова форма Власний / загальний Відміна Група Рід
Число Відмінок Синтаксична роль

Ефективним є опора на статичну таблицю і в процесі виконання
синтаксичного розбору речення (також у поєднанні з роботою за
індивідуальними картками). Учень, який працює біля дошки, відмічає
правильну, на його думку, позицію на таблиці. Така форма роботи значно
економить час на уроці. Ось який вигляд має таблиця, що відбиває
алгоритм синтаксичного розбору простого речення.

Динамічні таблиці.

Такі засоби навчання можуть наочно, у динаміці, показати, які
відбуваються зміни у словах і реченнях. Учні можуть усвідомити принцип
дії того чи іншого правила, що сприяє активному і свідомому навчанню
мови. Так, наприклад, при вивченні теми «Відмінювання іменників І
відміни» на дошці з’являються зразки відмінювання, причому з яскраво
виділеними закінченнями (1-й слайд).

1-й слайд

Потім основи іменників «зникають», а закінчення залишаються (2-й слайд).

2-й слайд

На місці «зниклих» основ з’являються основи інших іменників (3-й слайд),
після чого учні доходять висновку: щоб не помилитись у написанні
відмінкових закінчень іменників, слід віднести іменник до певної відміни
і використовувати відповідні для цієї відміни закінчення.

3-й слайд

Учні пересвідчуються у правильності своїх висновків, коли до закінчень
іменників на динамічній таблиці «додаються» інші основи (4-й слайд).

Ефективно спрацьовують динамічні таблиці під час вивчення таких складних
синтаксичних тем, як «Звертання», «Однорідні члени речення», «Вставні
слова, словосполучення, речення» і под. Так, наприклад, під час вивчення
вставних синтаксичних конструкцій пропонуємо для розгляду просте
неускладнене речення, з’ясовуємо його смислове значення, після чого
частини речення «розсуваються», а на вільне місце «падає» вставне слово
(для посилення ефекту доцільно застосовувати такі засоби виділення
вставних слів, як збільшення розміру, зміни шрифту, мерехтіння, різні
форми входу і виходу «вставки» тощо). Змінюючи вставні слова, учні
аналізують зміни, які привносять вставні конструкції в речення,
пояснюють уживання розділових знаків.

Сьогодні буде прохолодно.

Сьогодні ? ? ? буде прохолодно.

Сьогодні ? , здається, ? буде прохолодно.

Сьогодні ? , на жаль, ? буде прохолодно.

Сьогодні ? , як кажуть, ? буде прохолодно.

Як правило, мультимедійні засоби використовуються на уроках української
мови фрагментарно, з метою демонстрації того чи іншого правила,
моделювання мовленнєвої ситуації тощо. Разом із тим, доцільними бувають
і уроки, цілком створені в мультимедійному форматі (наприклад, уроки за
темами «Складнопідрядні речення», «Безсполучникові речення» тощо).
Слайди до таких уроків, крім статичних і динамічних таблиць, можуть
передбачати також завдання для індивідуального виконання учнем (у режимі
звичайної дошки), а також тести, ілюстрації і т. ін. Для посилення
емоційного ефекту комп’ютер дає змогу застосовувати на тих чи інших
етапах уроку відповідний звуковий (музичний) супровід.

Незамінними є мультимедійні засоби на уроках зв’язного мовлення,
передовсім у процесі формування навичок написання творів-описів,
творів-розповідей. Цікавою формою проведення уроку є форма «віртуальної
екскурсії». Сьогодні нелегко організувати реальну екскурсію учнів рідним
містом, не кажучи вже про мандрівку до інших міст України і світу.
Вирішенню цієї проблеми допомагають віртуальні екскурсії – відеосюжети
(у супроводі закадрового тексту або без нього – залежно від цілей,
поставлених на уроці). На щастя, сучасне телебачення (такі телеканали,
як УТ-1, КРТ, УТР, «Глас») дають цікавий матеріал, що його можна успішно
використовувати на уроці. Учитель сам розробляє завдання і питання до
відеосюжету, організовуючи роботу учнів. Комп’ютер дає змогу розглянути
об’єкт опису чи предмет розповіді в цілому, скласти враження про нього,
а також, якщо є потреба, показати об’єкт у фрагментах, акцентуючи увагу
на окремих деталях. Для прикладу пропоную матеріали для опису пам’ятки
культури (8 клас) – скульптурної групи «Княгиня Ольга, Святі Кирило та
Мефодій» (скульптор І.Кавалерідзе) у Києві.

До речі, відеосюжети можна використовувати, пропонуючи учням на їх
основі виконати різноманітні творчі завдання: скласти речення чи
міні-твір за побаченим із використанням певних слів (фразеологізмів,
синонімів, прикметників різних ступенів порівняння тощо) або
синтаксичних конструкцій (вставних слів, порівнянь і т. ін.). Це значно
пожвавлює урок, сприяє активному розвитку мовлення учнів.

5. Учні дуже швидко включаються у роботу з мультимедійними засобами,
оскільки цей вид діяльності для них є цікавим. Певно, слід використати
таку зацікавленість у «мирних цілях», залучивши школярів до створення
медіа-проектів за певною темою з української мови. Доречним буде й
оголошення конкурсу на кращий мультимедійний проект між учнями чи
класами. Результат перевершує усі очікування, оскільки над проектом
працює ціла група учнів, яка «занурюється» у навчальний матеріал,
добираючи фон, графіку, елементи анімації тощо. Таким чином учитель,
досягаючи основної навчальної мети, сприяє активізації пощуково-творчої
діяльності школярів.

Звичайно, використання мультимедійних технологій не повинно стати для
учителя самоціллю – усе повинно грунтуватися на принципах доцільності. І
все ж пора розвернути навчальний процес у бік комп’ютеризації уроку –
над цим уже працюють науковці та провідні вчителі України. Вірю, що
пройде небагато часу – і комп’ютер на кожній парті перед кожним учнем на
уроках української мови стане звичним засобом навчання.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДО РЕЧІ

Як відомо, реалізація дидактичного принципу наочності, найтісніше
пов’язаного з принципами свідомості та доступності, дає змогу викласти
навчальний матеріал у найбільш доступній формі, максимально забезпечивши
його засвоєння учнями.

?

? ° ?

u

„|ue]„uy`„|uea$gdvs1

&

j

gdvs1

&

X-Z-^-r-t-?’/aOeIIIIAAII/¶AIII¶I

gdvs1

&

F

gdvs1

&

F

gdvs1

$

?????1

?????????1

?????????1?интаксичних конструкцій, структури самого тексту) та фізичних
характеристик: розташування речень або слів на аркуші, розміру й
кольору шрифту тощо. У результаті досліджень з’ясовано, що зміст тексту
тим глибше відкладається у довготривалій пам’яті учня, чим детальніше
він був ним опрацьований. Глибина осягнення текстової інформації
забезпечується «зануренням» у її зміст і концепцію. Саме тому
надзвичайно актуальним видається формування в учнів таких умінь:

аналізувати подану у формі таблиці інформацію;

самостійно організувати текстову інформацію у форму таблиці.

Широкі можливості для моделювання процесу структуризації навчального
матеріалу у формі таблиць (схем, діаграм) забезпечує комп’ютеризація
шкільної освіти. Навчання детей і підлітків створювати таблиці має
складатися з таких етапів:

відтворення «готових» таблиць у зошитах у супроводі коментарів учителя;

самостійна структуризація текстової інформації (складання таблиць)
учнями за наданим їм зразком;

самостійний вибір школярами доцільного типу таблиці з подальшою
структуризацією текстової інформації.

Отже, навчальна таблиця в сучасному розумінні – це графічний
організатор (Graphic organizer) текстової інформації. Треба відзначити,
що терміном «графічний організатор» сьогодні зазвичай позначають і
таблицю, і схему, і діаграму. Яскравими прикладами сучасних навчальних
діаграм/таблиць є «Семантична карта», «Семантична павутина», Т-таблиця,
М-таблиця та діаграма Венна.

1. «Семантична карта» (Semantic map) – графічний організатор, за
допомогою якого поняття вибудовують у вигляді ієрархічних
взаємин-супутників основного поняття. Наприклад:

УКРАЇНСЬКА МОВА

МИСТЕЦТВО
ОСВІТА, НАУКА

ЧЛЕНИ РОДИНИ,
БАТЬКІВЩИНА

ДРУЗІ

НАЦІОНАЛЬНА КЛАСНИЙ
НАРОД,

КУЛЬТУРА КОЛЕКТИВ
ЛЮДСТВО

Я

СІМ’Я

ЛЮДСТВО

ВЕЛИКА

РОДИНА

УКРАЇНСЬКИЙ
ДРУЗІ

НАРОД

КЛАСНИЙ

КОЛЕКТИВ

2.«Семантична павутина», або «Павутина дискусії». Можна використовувати
у процесі підготовки до дискусії, обговорення спірного (бінарного)
питання, у роботі над текстом замітки в газету або твору дискусійного
характеру. Доцільно застосовувати у кооперативному навчанні: пари
(групи) учнів записують по 3-5 аргументів з позиції «за» та «проти»,
після чого заповнення таблиці продовжують наступні пари (групи) учнів.
Після спільного обговорення зафіксованих у таблиці аргументів заповнюють
графу «Висновок».

3. Т-таблиця/схема – графічний організатор, що має Т-подібну форму: дві
колонки під одним «дахом». Використовується для фіксації відповідей
«так-ні» або аргументів «за-проти».

4. М-таблиця (схема) – графічний організатор, що складається з трьох
колонок «під одним дахом». У першу колонку вписують позитивні оцінки
(риси, якості), у другу – нейтральні, до третьої – негативні. Після
обговорення матеріалів усіх трьох колонок доходять певного висновку
(складають оцінку).

ЗА) ЗА) ЗАПИТАННЯ Phase 1

5. Діаграма Венна складається з двох кіл, що перетинаються. У ділянки,
обмежені правим і лівим колами, записують перелік рис, які різнять два
поняття, у ділянку, де кола перетинаються, уписують спільні риси й
ознаки двох понять.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Дулама Марія Еліза. Розвиток критичного мислення засобами використання
таблиць // Перемена, Т.6, №2, 2005.

Кроуфорд А., Саул В., Метью С. Технології розвитку критичного мислення
учнів. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006.

Сущенко І. Дебати в школі. Як навчити учнів аргументації та публічного
мовлення: Посібник для вчителів. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2006.

ЗАПИТАЙМО ПСИХОЛОГА

— Один учитель використовує навчальні таблиці (в паперовому виконанні чи
в комп’ютерному) мало не на кожному уроці, ще й від учнів вимагає
складання опорних конспектів. Інший категорично від таблиць
відмовляється, будь-який матеріал пояснюючи «своїми словами». Невже це
можна пояснити лише його нехіттю «осучаснюватись» через лінь?

— Сказане стосується не лише вчителів. Частина учнів, лише глянувши
на найхимернішу схему, сприймає навчальний матеріал миттєво, та й з
опорними конспектами працює охоче. А дехто з школярів (і таких чимало!)
від таблиці відвертається, категорично не бажаючи заглиблюватись у ті
співставлення-протиставлення й кольорові підкреслення.

У чім тут справа? Невже це вияв інтертності? Звісно, ні. Усе
набагато складніше.

Як відомо, існують такі три канали сприймання людською свідомістю
інформації:

ВІЗУАЛЬНИЙ АУДІАЛЬНИЙ КІНЕСТЕТИЧНИЙ

отримувана зовнішня та внутрішня інформація являє собою

комплекс зорових образів

систему звукових образів комплекс

смакових, дотикових,

нюхових відчувань

Зрозуміло, що у сприйнятті інформації будь-якою людиною задіяно
відразу всі три канали. Проте пріоритетним з цих трьох, як правило, є
один. Відповідно людей умовно поділяють на візуалів, аудіалів та
кінестетиків. Оскільки неспівпадіння модальності (від лат. modus —
якісна характеристика сприйняття довкілля) співрозмовників може
спричинити між ними в кращому разі непорозуміння, а в гіршому конфлікт,
учителю краще знати особливості кожного з типів. Відмінності між типами
модальності такі:

ТИП МОДАЛЬНОСТІ

КРИТЕРІЙ ВІЗУАЛ АУДІАЛ КІНЕСТЕТИК

1.ТЕМП МОВЛЕННЯ

пришвидшений

розмірений, плавний

уповільнений

2. ТОНАЛЬНІСТЬ

ГОЛОСУ

Висока Середня низька

3. ЖЕСТИ РУК

на рівні обличчя на рівні пояса на рівні стегон або відсутні

4.СПРЯМУВАННЯ ПОГЛЯДУ

угору й прямо (ліворуч, праворуч) праворуч, ліворуч або вниз праворуч
униз прямо (або униз вліво)

5. ПЕРЕВАЖАННЯ

ПЕВНИХ СЛІВ У МОВЛЕННІ

бачу, погляньте,

уявіть, ясно, чітко, видно кажу, послухайте, лунає, чути,

голосно, тихо відчуйте, спробуйте, зручно, смачно, легко, важко.

Учителеві варто навчитися розрізняти та враховувати модальність і
учнів, і колег. Без сумніву, це допоможе йому в спілкуванні. Щодо дітей
і підлітків, то за умови майстерного застосування педагогами різних
видів унаочнення цілком можливо урівноважити візуальне й аудіальне
сприйняття ними виучуваного матеріалу, а відтак і будь-якої інформації.

Чи можуть канали сприйняття інформації бути розвинутими рівномірно?
Звісно можуть, і в цьому також виявляється людська гармонійність. Але не
варто забувати про генетичну схильність кожного, а також про вроджені й
набуті особливості зору й слуху кожної людини.

Учитель може потренувати сам себе: протягом одного дня
перевтілитись у «чистого» візуала, наступного стати «дистильованим»
аудіалом, на третій день пожити кінестетиком (див. таблицю).

Проте все сказане вище ніяк не заперечує необхідності застосування
наочності в навчальному процесі.

Діаграми виконані Любов’ю Ткалич, заступником з навчально-виховної
роботи, вчителем української мови та літератури ЗОШ 1 –111 ст.
Жашківського району.

ЗАПИТАННЯ (АБО ТЕЗА)

Я НЕ ЗГОДЕН,

ТОМУ ЩО…

(АРГУМЕНТИ)

Я ЗГОДЕН,

ТОМУ ЩО…

(АРГУМЕНТИ)

ВИСНОВОК

ЗАПИТАННЯ (АБО ТЕЗА)

ЗАПИТАННЯ (АБО ТЕЗА)

Похожие записи