Реферат на тему:

Модульна система професійного навчання

 

На межі тисячоліть виразно проявляються особливості
соціально-економічного розвитку суспільства, технічного прогресу,
екології, розуміння їх глобального характеру і необхідності колективного
вирішення. До таких насущних проблем найперше можна віднести проблему
«виживання» в конкурентній боротьбі за ринки збуту продукції та послуг,
подолання масового безробіття, розвиток трудових ресурсів і підтримка на
належному рівні професійно-кваліфікаційного складу працюючого населення
.

Нові інформаційні технології і викликані ними прискорення комунікацій,
стали важливим фактором в глобалізації виробництва, інтеграції
фінансових ринків та поглиблення конкуренції на світових ринках (2,5).

Сучасному етапу розвитку суспільного виробника притаманне зростання ролі
людського фактору. Знання, досвід та вміння їх використовувати в
господарські діяльності набувають першочергового значення.

Загальновідомо, що безперервний, регульований приплив кваліфікованих
робітничих ресурсів завжди був і буде однією з найважливіших,
невід’ємних умов економічного розвитку суспільства. Світовою економікою
давно доведено, що професійно-технічне навчання вже само по собі є
капіталовкладенням, оскільки якість і рівень стандартів товарів,
продукції та послуг значною мірою залежить від кваліфікації відповідного
персоналу.

Зміни в технології і організації виробництва призвели до серйозних змін
в попиті на робочу силу. Від неї вимагається здатність до швидкого
освоєння професії на виробництві та адаптації до технологічних і
організаційних нововведень. І хоч рівень кваліфікації робочої сили при
цьому може і не стати вищим, сама здатність швидко їх освоїти і
продуктивно використати вимагає високого рівня відповідальності і
компетентності, що притаманно висококваліфікованими робітниками.

Таким чином, підготовка до випуску нової конкурентноспроможної продукції
супроводжуються формуванням інноваційних вимог до робочої сили. Від
робітників сьогодні очікується вміння працювати єдиною командою,
оперативно реагувати на запити споживачів, гнучкість в розумінні своїх
функціональних обов’язків, участь у прийняті рішень тощо (2,7).

З метою швидкого реагування на зміни у кваліфікаційній структурі попиту
на робочу силу потрібні якнайбільш гнучкі, швидкі і надійні
технології навчання, які при оптимальних витратах забезпечать
гарантовану якість підготовки. Саме якість підготовки дає
можливість випускнику сподіватися на одержання робочого місця.
Відомо, що приватні підприємства вже давно дійшли такого ступеня
визначення фахівця, коли перш за все оцінюються його професійні
можливості. Можна впевнено сказати, що й державні підприємства
будуть все більше цікавитися, насамперед, фаховим рівнем
працівника.

На жаль, нинішня система професійно-технічної освіти залишається
досить негнучкою і такою, що не в змозі гарантувати високої
якості підготовки. В ній досить великою мірою переважають
інерція та інертність попередніх часів, коли позбавлене здорової
конкуренції виробництво не мало потреби у випуску
конкурентноспроможної продукції, а тому не було зацікавлене у
високоякісних фахівцях. Справа в тому, що програми професійного
навчання, які використовуються й сьогодні, були складені досить
давно, мають жорстку семестрову форму, потребують багато часу
для навчання і не можуть бути зміненими у зв’язку з потребами
ринку, який перебуває у постійному русі (1,21).

Поява гнучкої технології професійного навчання з високим рівнем
адаптації до швидкоплинних процесів на ринку праці була викликана
потребою в динамічній і радикальній зміні професійно-кваліфікаційного
складу робочої сили в країнах з перехідною економікою. Практика
свідчить, що в більшості країн, які розвиваються, в економіці
створюється не більше 10 відсотків робочих місць для працівників, які
поступають з ринку праці. Решта вимушена шукати альтернативні можливості
зайнятості, зокрема в сфері індивідуальної трудової діяльності, розвитку
власного бізнесу, тощо. У цих умовах спроможність виконувати робітничі
завдання в різних професійних сферах виступає важливою передумовою
швидкої адаптації безробітних до умов ринку праці. Тому й навчальні
програми перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів повинні бути
гнучкими, стислими, мати багатоцільову спрямованість. Саме така система
професійної освіти здатна вчасно забезпечити потреби виробництва в
робочій силі в потрібній кількості та в потрібному місці, сприяти
розв’язанню проблеми зайнятості населення.

Відтак, система професійного навчання має бути спрямована на
забезпечення відповідності професійно-кваліфікаційного складу робочої
сили, яка виходить на ринок праці, профілю компетентності робітників,
потрібних роботодавцеві саме в даний момент. Це можливо лише за умови,
коли для будь-якої професії (посади) є програма підготовки, яка точно її
відповідає.

Прагнення реалізувати цей принцип на практиці стало головним поштовхом
для творчого пошуку відповідної навчально-педагогічної технології, яка б
задовольнила дві умови: по-перше, забезпечувала б підвищення
ефективності професійної підготовки; по-друге, давала б змогу звести до
мінімуму період між втратою попереднього робочого місця і отриманням
нового, завдяки відповідності набутого в результаті професійного
навчання профілю компетентності попиту на ринку праці. На початку 70-х
років, намагаючись оптимізувати систему професійного навчання,
Міжнародна Організація Праці почала власні дослідження, спрямовані на
розвиток високомобільних гнучких навчальних технологій, які могли б
легко адаптуватись до місцевих умов та швидких змін економічної
кон’юнктури.

З цією метою була використана модульна методика, трансформована в
«Модулі трудових навичок», яка з часом стала відома під назвою «Система
МТН». Області застосування МТН — методики навчання:

?    система професійної освіти всіх рівнів;

?    навчання і перенавчання незайнятого населення;

?    підготовка персоналу на виробництві;

?    навчання з метою сприяння розвитку самозайнятості.

Ноу-хау методики заключається в стандартизованому, детально розробленому
методі проектування програм і навчальних елементів для МТН — навчання.

В основу професійної підготовки за методологією МОП покладені такі
концептуальні підходи та керівні принципи:

1.        Професійна підготовка повинна бути тісно пов’язана з
зайнятістю та ситуацією на ринку праці, тобто, вона має забезпечувати
оволодіння набором трудових навичок та знань, необхідних слухачам для
конкретної роботи.

2.        Професійна підготовка має базуватись на систематичній оцінці
потреб у підготовці, як на макро- так і на мікрорівнях. Макрооцінка
повинна брати до уваги динаміку економіки та визначення
секторів/підсекторів зі зростаючими потребами у кваліфікованій праці.
Мікрооцінка повинна базуватись на аналізі потреб у підготовці кадрів для
підприємств/організацій у рамках пріоритетних секторів та місцевих
ринків праці.

3.        Впровадження модульного підходу покликане сприяти розвитку
гнучкої організації професійної підготовки як альтернативи традиційній
системі щодо термінів та змісту підготовки, на основі розробки,
підготовки та впровадження різних типів програм професійної підготовки,
включаючи підвищення кваліфікації та перепідготовку.

4.        Впровадження системи МТН має підвищити ефективність
професійної підготовки шляхом втілення спеціально спланованих та
розроблених навчальних елементів та інструктивних матеріалів,
орієнтованих на слухача, які надають можливість самостійно навчатися,
здійснювати індивідуальну підготовку, підвищують відповідальність з боку
слухача за процес навчання, поліпшуючи зміст навчання і забезпечуючи
його відповідність стандартам професійної підготовки незалежно від місця
навчання.

5.        Підхід до навчання за методологією МТН повинен бути легким
стосовно адаптації до конкретних умов у будь-якій країні і придатним для
використання як у навчальних закладах, та в системі підготовки кадрів на
підприємстві, так і для цільової підготовки, пов’язаної з освітніми,
соціальними та економічними проблемами.

6.        Втілення модульної системи навчання має сприяти більш
ефективному використанню фінансових ресурсів, спрямованих на професійну
підготовку спеціалістів.

Принциповою особливістю модульної системи професійного навчання є
інноваційна концепція, яка докорінно змінює сам підхід до його
організації.

N e

??$??¬? елементі — спеціально розроблюваному дидактичному матеріалі,
спрямованому на оволодіння конкретною трудовою навичкою. До того ж,
теоретичні знання органічно вплітаються в навчальний процес і даються
лише в тому обсязі, який необхідний для засвоєння трудових навичок.
Отже, йдеться про оволодіння системою трудових навичок, які складають
основу професійної діяльності.

Інша принципова відмінність пов’язана з особливостями організації
навчального процесу. Професійне навчання за модульною системою
здійснюється за індивідуальними програмами, які враховують рівень знань
та попередньої підготовки того, хто навчається. Процес навчання
здійснюється в темпі, доступному конкретному слухачеві, що й
визначається його тривалістю для кожного.

Така організація навчального процесу дає змогу забезпечити потоковий
спосіб формування групи слухачів і їх випуск в залежності часу освоєння
модуля трудових навичок з певної професії. У цьому й полягають
принципові відмінності модульної системи навчання від традиційної.

Головним компонентом модульної системи професійного навчання є Модульний
блок (МБ)(2,38-41).

Модульний блок (модульна одиниця) — це логічна і прийнятна частина
роботи у межах виробничого завдання, спеціальності або професії з чітко
позначеними початком і кінцем, яка звичайно не поділяється на дрібніші
частини. Зрозуміло, що в основі модульної концепції МОП лежить
діяльнісний підхід. У зв’язку з цим розробка навчальних модульних
програм здійснюється від детального вивчення дій у межах роботи,
дослідження навичок, необхідних для виконання цих дій, і психологічної
сфери, до якої відносяться ці навички. Завершенням створення навчального
модульного пакета є написання навчальних елементів.

Навчальним елементом називається самостійна брошура, виконана з
дотриманням певних умов і вимог, яка містить інформацію стосовно однієї
навички або окремого завершеного фрагмента інформації.

Кожний навчальний елемент включає в себе: чітко сформульовану ціль
навчання; перелік необхідного обладнання, матеріалів і допоміжних
засобів; перелік додаткових навчальних елементів; сторінки з
ілюстрованим навчальним текстом; перевірка засвоєння: контрольні питання
і практичні завдання.

Навчальні програми модульного навчання готують у вигляді спеціалізованих
карт, таблиць і пояснень. Програма має відповідати кваліфікаційним
характеристикам одного або групи модульних блоків. На підставі програми
готують усі необхідні навчальні елементи, які в подальшому увійдуть до
навчального пакета. До навчального пакета також входять інструкція для
викладача, інструкція для учня, перелік обладнання, матеріалів і
допомоги та спеціально розроблені тести для кожного модульного блоку.

Виходячи з цього, навчальний процес в модульній формі зображено на рис
1. Констатуючи суттєві переваги модульної системи навчання, необхідно
відмітити:

?    управління в процесі навчання спеціальності зводиться до мінімуму
(максимальна індивідуалізація навчання), це дасть змогу вирішити
проблеми щодо передбачуваної перепідготовки та підвищення кваліфікації
робітничих кадрів, спеціалістів.

?    мобільність знань у структурі професійної компетентності робітника

Рис.1. Спрощена організаційна схема навчання за модульною
системою.

(спеціаліста) з допомогою заміни застарілих модульних одиниць, які
містять нову перспективну інформацію.

?    скорочення часу на засвоєння суті дидактичного модуля.

?    «згортання» інформації, керування модульною системою уможливлюють
скороченням навчального матеріалу, який є зайвим для даного конкретного
виду робіт або діяльності.

?    самонавчання з регулюванням не тільки темпу роботи, а й змісту
матеріалу.

?    можливість декомпозиції професії (спеціальності).

?    навчання кількох професій на основі засвоєння різних професійних
блоків з урахуванням конкретної виробничої діяльності.

?    забезпечення широкого використання комп’ютерної технології.

?    забезпечення зворотного зв’язку, повна орієнтація на роботодавця.

?    економічна ефективність (3,8).

Особливість модульної системи професійного навчання полягає і в тому, що
вона дає змогу пристосовуватись до реального попиту на працівників
певного профілю компетентності, а не лише пропонувати вже існуючі види
та програми навчання.

Говорячи про недоліки модульної системи навчання, слід відмітити, що
вони не носять явного характеру. Найбільш суттєвий з них полягає в тому,
що процес створення (розробки) та впровадження навчальних програм
потребує значного обсягу роботи з розробки навчальних елементів,
підготовки різноманітних карт, схем та таблиць на етапі підготовки
навчальних програм і певних додаткових коштів на тиражування навчальних
пакетів для кожного слухача.

Неоднаковою є і ефективність МТН — підходу до професійного навчання в
різних сферах. Найбільш доцільним є модульний підхід для навчання
незайнятого населення простим робітничим професіям, підвищення
кваліфікації робочої сили та її перепідготовки безпосередньо на
виробництві

За умов ефективного функціонування системи розробки і впровадження
програм професійного навчання на основі Модулі Трудових Навичок витрати
швидко окупляться за рахунок пере ваг модульної системи навчання. Серед
них слід відзначити такі:

?    оперативне координоване поширення та накопичення необхідного
навчального матеріалу для професійної підготовки на основі використання
сучасних інформаційних технологій розробки, виготовлення (копіювання),
розповсюдження та обміну навчальними елементами;

?    навчальні елементи можуть використовуватися не тільки для
модульного навчання, а й для традиційної системи навчання. Вони також
легко адаптуються для навчання з використанням комп’ютерної техніки,
відкритого та заочного навчання;

?    цей тип навчального матеріалу може бути ефективно використаний в
сфері підвищення кваліфікації кадрів робітничих професій;

?    навчання в індивідуалізованій формі підвищує активність та
мотивацію слухачів;

?    безпосередня участь спеціалістів системи професійно-технічної
освіти у розробці навчальних елементів дозволяє наблизити навчання до
реальності та ситуаційних тенденцій розвитку ринку праці;

?    спрощується завдання підтримання дидактичних матеріалів на рівні
технічного прогресу, оскільки в разі необхідності навчальні елементи
можна легко виправити, замінити або підготувати додаткові. Це значно
складніше зробити, користуючись підручниками;

?    можливість досягнення єдиних стандартів навчання, незалежно від
місця чи регіону, де воно здійснюється;

?    підприємствам, роботодавцям та службі зайнятості легше ніж при
масових випусках груп працевлаштувати тих, хто завершує навчання за
модульною системою, яка забезпечує рівномірний і постійний їх випуск з
навчальних закладів (2,45-48).

Необхідно відмітити, що реалізація переваг модульної системи навчання є
не спонтанним процесом. Цей процес дуже тісно пов’язаний також з рядом
об(єктивно існуючих проблем, які потребують свого вирішення.

Але перехід на прогресивну модульну систему підготовки кадрів не
пов’язаний з якимось незборимими труднощами. Йдеться про забезпечення
системного творчого підходу до впровадження нової сучасної технології
навчання , в основі якого лежать перевірені практикою країн з розвинутою
ринковою економікою тенденції розвитку професійної освіти.

Отже підсумовуюче все вищевикладене, можна зробити наступні висновки:
модульна система професійного навчання – це життєздатна методологія, як
і для професійної підготовки спеціалістів, так і для перепідготовки
незайнятого населення, яка відзначається гнучкістю з огляду на
можливості її позитивного впливу на регулювання ринку праці,
ефективністю, з погляду зниження вартості та підвищення якості навчання,
доступністю з погляду можливості засвоєння її основних особливостей
педагогічними кадрами. Методологія МТН є універсальною і без суттєвих
змін може бути широко адаптована до умов України, до того ж її роль та
значення будуть зростати в міру зміни економічної кон’юнктури на краще.

Література

Аніщенко В. Модульне навчання. Концепція Міжнародної Організації
Праці// Професійно-технічна освіта.-1999.-№1.-С.21-23.

2.        Модульна система професійного навчання: концепція, методика,
особливості впровадження: Навчально-методичний посібник / В.С. Плохій,
А.В. Казановський. — Видавничий центр КТ » Київська нотна фабрика»,
2000.-284с.

3.        Нові технології навчання: Науковий методичний збірник. Випуск
24. — К.:ІЗМН, 1998.-200с.

Проведення вхідного тестування для оцінки наявних можливостей і
здібностей кандидата на навчання

Комплектація індивідуального навчального пакету, до складу якого
входить:

?         інструктивний матеріал для інструктора;

?         інструктивний матеріал для особи, яка навчається;

?         список обладнання, матеріалів та приладдя;

?         навчальні елементи.

Процес навчання

Освоєння теоретичного матеріалу

Інструктаж з техніки безпеки

Набуття практичного досвіду

Кваліфікаційні іспити

Отримання кваліфікації

Похожие записи