Міщенко Л. Ю., вихователь-методист,

Сухецька О. І., Кравець Н. Т.,

Хлипало М. І., Сухорська В. В.,

Вознюк Н. Д.,Квашук Л. І.,

П`ясецька К. О., Сутковенко Т. О.,

вихователі ДНЗ № 12, м. Умань

Розвиток креативності дошкільників методами ТРВЗ

Базова програма розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі»
вперше заявила креативність, як одну з головних ліній розвитку дитини.
Вона проголошує впровадження у практику принципу активності кожної
дитини:

— цікаве й корисне перебування у дитячому садку;

— розвиток інтелектуальних та творчих здібностей, уяви;

— прагнення висловити свою власну точку зору і довести її.

У ранньому дитинстві креативність малюка проявляється у виборі
цілей та засобів своєї поведінки, планів, дій, свідомих намірів,
прогнозом результатів, їх соціальною прийнятністю. Творчість і вчинок –
саме ті виміри, які засвідчують поступ дитини на шляху особистісного
зростання.

Творча активність дошкільника має два джерела тісно пов’язаних
між собою: навчально-виховні впливи оточуючих та особистий досвід, що
включає досвід індивідуальної взаємодії зі світом, а також результати
попереднього навчання і виховання. Важливо не лише результат, якого
досягла дитина в процесі, а і шляхи, якими вона досягла результату. І
чим різноманітніше буде середовище дошкільного закладу, тим легше буде
дитині проявляти самостійність, критичність, творчу активність.
Урахування індивідуальних інтересів і переваг, довірчі форми спілкування
з дошкільником, надання йому можливості вільного вибору, відсутність
жорсткої регламентації буття сприяють розвитку креативності як базової
якості особистості.

У реальному житті дошкільникові доводиться виконувати як творчі,
так і нетворчі завдання. Надаючи перевагу завданням творчого характеру,
вихователь тим самим виховує в дошкільнят інтерес до складних задач

(практичних, інтелектуальних, комунікативних), бажання виконувати їх
самостійно, ризикувати без шкоди здоров’ю, не боятися помилитися.

Креативним має бути як процес діяльності дошкільників, так і її
результат; як процес виховання, так і навчання. При появі у дитини
відчуття неясності чогось у неї виникає ряд запитань до дорослого,
однолітків, самої себе, після цього вона диференціює головне та
другорядне, усвідомлює проблему та висуває гіпотези. Лише після пошуку
дитина знаходить оптимальне рішення.

Тому педагог має диференціювати різні стадії прояву дошкільником
творчої активності. Їх чотири:

Перша стадія: наслідування – копіювання готового;

Друга стадія: творче наслідування – внесення елементів новизни, прояв
самодіяльності без внесення істотних змін у запропоновану схему дій,
зразок, ідею;

Третя стадія: репродуктивна творчість – уміння взяти за основу
запропоновану схему (ідею), але істотно її переробити, внести зміни;

Четверта стадія: справжня творчість, створення нового. Вона недоступна
дошкільникові: адже створити оригінальну ідею можна лише на піці свого
креативного розвитку та в сфері своїх інтересів, здібностей.

Виховуючи креативність потрібно створити нерегламентоване
середовище, демократичні відносини з дітьми та дати можливість дітям
наслідувати творчу особистість.

Для цього вихователю потрібно:

уникати чіткого формулювання проблеми, творчого завдання;

пропонувати вихованцям не зупинятися на досягнутому, висувати нові ідеї,
навіть якщо їм здається, що завдання розв’язане;

спонукати дітей частіше вдаватись до аналогій;

бути тактовним, винахідливим;

стимулювати творчу уяву, прояви дотепності, фантазії;

зважено аналізувати й відбирати найбільш оригінальні дитячі ідеї;

використовувати запитання, що сприяють концентрації уваги дітей (Хто?
Що? Для чого це ти робиш? Що ти хочеш зробити зараз? Як ти збираєшся

діяти? Чому? Навіщо?) – комбінування запитань дає велику кількість
інформації;

заохочувати дошкільнят висловлювати якомога більше думок з приводу

однієї ситуації (події, людини), виділяти в них типове і особливе,
переваги чи недоліки, позитивне-негативне, цікаве-незвичне.

Щоб виростити дитину як творчу особистість наш дитячий садок
працює за методикою теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ),
метою якої є формування потужного мислення, виховання творчої
особистості, готової до розв’язання складних проблем у різних сферах
діяльності. ТРВЗ змінює стиль роботи з дітьми: вчить думати, шукати,
розв’язувати проблеми самостійно, збуджує інтерес до творчості.

Щоб дитина не втратила унікальної природної здатності до
фантазування, наші вихователі розпочинають застосовувати прийоми ТРВЗ ще
з раннього віку, спонукаючи малюків до самостійного «відкриття»
властивостей предметів; заохочують, у межах розумного шукати «нове»
застосування добре відомих предметів; розвивають уяву малюків,
застосовуючи при розповіданні казок та оповідань замінники предметів та
героїв казок; виявляють такт і терпіння, вислуховуючи дитячі фантазії.
При такому підході у дітей зникає острах при висловлюванні своїх думок,
вони звикають до самостійного мислення і у віці 5-6 років у них не
виникає труднощів при складанні оповідань і казок, їхні малюнки
різноманітні, а поробки яскраві і фантастичні.

Робота за методом ТРВЗ відбувається у чотири етапи, що містять такі
послідовні завдання:

1-й етап

-розвивати вміння у дітей знаходити і розв`язувати суперечності, не
боятися негативного в об`єкті та явищі;

— вчити системного підходу, тобто бачення світу у взаємозв`язку його
компонентів;

— формувати вміння бачити навколишні ресурси (засоби, можливості, те,
чим можна скористатися в разі необхідності).

2-й етап

— спонукати дошкільнят до винахідливості;

— вчити «оживлювати» за допомогою ТРВЗ предмети та явища, приписуючи
одним якості інших і навпаки, а також відкидати непотрібні і шукати
найкращі варіанти.

3-й етап

— вирішувати казкові завдання і придумувати казки. Треба навчити кожну
дитину уникати сумного закінчення казки, не змінюючи при цьому сюжету;

— складати нові казки на основі добре відомих.

4-й етап

— розвивати уміння у дітей знаходити вихід з будь-якої життєвої
ситуації, спираючись на набуті знання та інтуїцію, використовуючи
нестандартні, оригінальні рішення.

Основу технології становлять ігри-заняття, під час яких діти
знайомляться з навколишнім світом, вчаться виявляти суперечливі
властивості предметів, явищ і розв`язувати ці суперечності.

Виявлення і розв`язання суперечностей є ключем до творчого мислення.

Педагоги нашого закладу приділяють особливу увагу розвитку творчої уяви
та фантазії.

Творча уява і фантазія – основа будь-якої творчої діяльності.

Тому в своїй роботі використовуємо такі методи, як:

Синектика

Це один із методів психологічної активізації мислення, який передбачає
застосування аналогії.

Види аналогії:

Пряма

Наприклад, дітям пропонують назвати об’єкти, схожі на даний за формою
(тарілка – диск, повний місяць, сонце, годинник); за структурою (пух –
сніг, вата, поролон, піна); за кольором (сонце – кульбаба, жовток, сир,
лимон) за ситуацією (коробка з іграшками – автобус із пасажирами, ваза з
фруктами, банка з огірками).

Особиста (емпатія)

Це вміння бачити себе очима інших людей, ставити себе на місце якогось
об’єкта. Наприклад: дитині пропонують уявити себе кущиком, песиком,
кошенятком, об’єктом з каменю, тіста, піску.

Фантастична

У цьому випадку будь-яку ситуацію розв’язуємо за допомогою казкових,
фантастичних персонажів. Їх також можна переносити з однієї казки до
іншої. Наприклад: щоб урятувати Півника в казці «Півник та бобове
зернятко», можна стати Хлопчиком-Мізинчиком, залізти в горлечко й
викотити зернятко.

— Символічна

Ця аналогія дає дітям змогу навчитися використовувати символіку.
Наприклад, пропонуємо дошкільнятам зашифрувати назви казок: «Вовк і
семеро козенят» (? ? ? ? ? ? ? ?); «Двоє жадібних ведмежат» (? ?).

Метод контрольних запитань

L ? ? i ?

ue

x z ? ? ? i ”

?

?

?

?

1/4

3/4

?

0 4 F J \ ` j r t v ~ † ae ?

&

&

&

&

$ільшити в ньому? Що зменшити? Що замінити? Що переробити? Що
перевернути навпаки? Як застосувати можливі комбінації елементів
предмета?» наприклад: зламався стільчик у групі. Ситуація обговорюється
за аналогічною схемою.

Біном фантазії

Він ґрунтується на об’єднанні двох слів, предметів, ситуацій, явищ за
умови, що їх розділяє певна дистанція, незвичність, несхожість. Метод
активізує уяву, фантазію малят. Наприклад, називаємо дітям два слова і
пропонуємо вигадати нове (банан + ананас = бананас; корова + крокодил =
кородил). Можна запропонувати дітям розповісти про спосіб існування
нових об’єктів.

Фантастичне віднімання

Назва цього методу говорить сама за себе: ми вилучаємо з навколишнього
світу якісь предмети (наприклад, ґудзики) і разом з дітьми шукаємо їм
заміну.

Впроваджуючи Базову програму розвитку дітей дошкільного віку «Я
у Світі» творча група нашого закладу розробила таблицю прояву
креативності дітей протягом основних періодів розвитку дитини
дошкільного віку:

Ранній вік Молодший дошк. вік Старший дошк. вік

Вдосконалення предмет-

них дій, поява різних видів діяльності – еле-

ментарної гри, малював-ня, конструювання сприяє становленню в ранньому
віці вміння варіювати, видозмінюва-ти засвоєні способи дій з предметами,
вносити в них елементи новизни, експерементувати, пере-носити знайоме у
нові життєві ситуації. Дитина освоює найпростіші форми рольової
поведін-ки, відображає елемен-тарні образні дії деяких персонажів,
виявляє еле-менти творчості в доборі атрибутів для означення певної
ролі. Орієнтація у кольорах, формах, вели-чині предметів, викорис-тання
в діяльності спроб і помилок, опора на твор-чу уяву, практична
апро-бація нових способів з предметами роблять свій важливий внесок у
зародження креативності як здатності продукувати нове, виявляти
схильні-сть до творчості. Зростає самостійність, збільшується доля
ство-рювальної активності, інтерес до нового, поява елементарного вміння
бачити проблему, нама-гання її розв’язати, з’яв-ляється прагнення
вису-нути найпростіші гіпоте-зи, дослідити невідоме. Час від часу дитина
на-магається відійти від зра-зка, виявити фантазію, щось вигадати,
видозмін-нити, «раціоналізувати» і побачити наслідки цього. Природу,
предметне дов-кілля, спілкування з до-рослими та іншими діть-ми,
молодший дошкіль-ник використовує як аре-ну для випробування своїх сил,
в тому числі і творчих. Він обстежує довкілля, варіює засоби і прийоми
входження з ним у контакт, з допоїмо-гою дорослого та власної активності
одержує дос-тупну інформацію про нього, радіє їй, почуває-ться
відкривачем нового. На етапі старшого дошкіль-ного дитинства
вдоскона-люються можливості дити-ни діяти самостійно, на вла-сний
розсуд, ініціативно, творчо. Це виявляється в її практичних діях,
мисленні, почуттях, у спілкуванні з оточуючими, ставленні до самої себе.
Дитина виявляє вигадку й здоровий глузд на різних етапах діяльності – у
виборі мети, доборі засобів її досягнення, способів до-лання труднощів,
оцінці до-сягнень. Вона виявляє кри-тичне ставлення до оточую-чої
дійсності, помічає життєві суперечності, вияв-ляє інтерес до нового,
нез-вичного, чудернадського, потаємного, характеризує-ться сприятливість
до нових ідей, зацікавлено ставиться до проблемних ситуацій, охоче
займається дослідни-цтвом, експериментує, на-магається розв’язати
непро-сті життєві задачі. Дитині подобаються ситуації неза-вершеності
або відкритості, вона намагається уникати жорстко заданих,
контро-льованих дорослими ситуа-цій. Пишається своїми оригінальними
рішеннями.

Озброївшись знаннями та навичками, діти вчаться вирішувати життєві
проблеми. Спершу розглядаються життєві ситуації з художніх творів, а
потім і конфлікти, які виникають у житті дитячого колективу.

Творча група нашого садка підібрала проблемні ситуації для вихованців
відповідно до ліній розвитку і форм дитячої активності.

Тема: «Давайте познайомимось»

Креативний розвиток
Проблемні ситуації

Навчальна діяльність

Пізнавально-мовні *Які слова, ти вважаєш
втішальними? Які слова, ти підібрав би, щоб втішити новенького в
групі?

*Уяви
собі…(фантазування, оживлення ситуацій вдома, в дитячому садку).

*Словесний портрет (мій
друг, одноліток).

Логіко-математичні *Порівняй, які завдання ми
виконуємо на заняттях з фізкультури, а які займаючись музикою. Яких
більше?

*Які предмети в
групі схожі на прямокутник?

(коло і т.д.)

Екологічно-природні *Чим вам хотілось поповнити куточок
природи,

щоб в ньому було
затишніше?

*Я частинка
природи (ТРВЗ-квітка, трава, камінець)

Трудова діяльність

Самообслуговування *Чи вміють сердитись речі?

*Хто може отримати
звання «Чепурушка тижня»

Господарсько-побутова *Придумай знаряддя, яких ще немає, для
підтримки чистоти в групі (на ігровому майданчику)

Праця в природі *Як ви розумієте вислів: «Які
на груповій ділянці квіти, такі і є її діти».

Культура поведінки *Як познайомитись з незнайомою
людиною?

Творча діяльність

СХД * «Іграшка для новачка»

*Виготовлення карти
дитячого садка.

Театралізація * «Як Петрик в садочку
побував»

Образотворча діяльність * «Чарівні кола» (домальовування,
предмети без кутів)

* «Ляпки»
(фантазування)

Ігрова діяльність

Дидактична гра * «Відгадай за описом»
(одногрупники)

* «Склади речення
про себе» (генерація ідей)

Сюжетно-рольова гра * «Дитячий садок»

Отже, якщо старший дошкільник часто, легко й охоче продукує
конструктивні ідеї; здатний самостійно їх апробувати й застосовувати; як
правило, аналізує свої дії, прогнозує ймовірні їх наслідки; уникає
одноманітного їх маніпулювання, урізноманітнює пошук рішення; ніколи не
кидає розпочате на півдорозі, переважно самостійно долає труднощі; вміє
зважено ризикувати, вдало використовувати відому інформацію й здобувати
нову; приймає самостійні рішення у невизначених ситуаціях; реалістично
оцінює результат своєї діяльності, об’єктивно визначає, яких зусиль він
йому коштував (було важко чи ні); прагне виявити оригінальність, не
схильний репродукувати зразок, то можна вважати, що в такої дитини
розвинені креативні здібності.

Література

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / наук.ред.
та упоряд. О.Л.Кононко. – 2-ге вид., випр.. – К.: Світич, 2008.

Белобрыкина О. Возможности ТРИЗ в организации детского досуга //
Дошкольное воспитание. – 1998. — № 3.

Гавриш Н. Як ми виховуємо творчу особистість // Палітра педагога. –
2000. — № 3, 4.

Девятина И. Занимаемся и составляем сказки по схемам с использованием
методов ТРИЗ // Дошкольное воспитание. – 1998. — № 9, 11.

Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини
дошкільного віку «Я уСвіті» / О.Л.Кононко, З.П.Плохій, А.М.Гончаренко
та ін.. – К.: Світич, 2009.

Мостепанюк В., Пасічна К. Розвиток креативності методами ТРВЗ // Палітра
педагога. – 2007. — № 4.

Нікітін Б.П.Сходинки творчості, або Розвиваючі ігри. – К.: Рад.шк..,
1991.

Страунинг Г.М. Методы активизации творческого мышления // Дошкольное
воспитание. – 1997. — № 3, 4.

PAGE

PAGE 9

Похожие записи