Ми вже зовсім не малята
І Слово вчителя
1. Таке велике сьогодні свято!
Радіють мами, бабусі, тата!
Усмішки всюди і гарні квіти.
„Сьогодні свято!” – радіють діти.
2. Жовтіє листя на тополі,
Летять у синяві хмарки,
Відкриті навстіж двері школи –
Прийшли до школи первачки.
Пісня
Вчитель – Ну вже справжні школярі. Вам уже, мабуть, і іграшки не
потрібні на уроках, але я точно знаю, що вони не хочуть, щоб ви їх
залишали.
3. Плачуть іграшки в Миколи
Не ходи Микола в школу.
Нащо зошит, нащо книжка,
Ще пограйся з нами трішки.
4. Та забув про них Микола
Бо гука Миколу школа.
Світлі класи, парти ждуть
Час в науку, в добру путь.
5. Галасує лялька в Віти –
– Не бери у школу квіти,
не ходи у 1 клас,
Не кидай Вітусю нас.
Вчитель – Бачите іграшкам не хочеться розставатися з вами, але прийшов
час дітям учиться. Давайте з вами попрощаємося з улюбленими іграшками.
( звучить музика, діти граються іграшками, а потім несуть і складають
на етажерку)
6. Любі іграшки дитячі
Не сумуйте і не плачте.
7. Школярам усім відомо
Гратись треба лише вдома.
8. Почекайте трішки нас
Ми повернемось до вас.
Вчитель – нехай іграшки відпочивають, а нам з вами треба вчитися, більше
працювати.
А зараз я надаю слово учням 5 класу, яких я як і вас навчала в
початковій школі. Погляньте на них, які вони дорослі. Не встигнете
отямитись як самі будете такими. Послухаємо уважно , що вони нам
скажуть.
1 –уч. Букварі і читанки,
Парти в три ряди,
Ваша перша вчителька
В серці назавжди.
2 – уч. Як завжди, зі щирим словом
Заходить вчителька у клас,
Любити рідну мову
Вона навчить всіх вас.
3 – уч. Наче сонечко в маю,
Любіть учительку свою,
Так багато в неї знань,
Відповість на сто питань.
4 – уч. „Школа” – вчителька казала,
Це не просто гарний дім.
І не просто класи, зали –
Треба знати це усім.
5 – уч. Школу треба нам любити.
Бо без неї не прожити.
Світло знань вона дає,
Нас, як мати, пригорне.
6 – уч. А засновником нашої школи був Сергій Грушевський. Батько його,
Михайло Федорович Грушевський після своєї смерті залишив синові гроші.
На ці гроші він заповідав йому побудувати школу для бідних дітей, щоб
вони вчилися безкоштовно.
7 – уч. Син його, Сергій Грушевський, виконав його останнє побажання і
побудував таку школу на Куренівці (там, де зараз знаходиться „пташиний
ринок”). Це була наша 14 школа. 17 років тому наша школа переїхала до
нового приміщення, де зараз ми навчаємось.
8 – уч. У цьому році нашій школі виповнюється 95 років. Ми дуже вдячні
родині Грушевських. Учні школи завжди пам’ятають і шанують, засновників
школи.
(П’ятикласник і першокласник несуть квіти до
портретів засновників школи)
Вчитель: Відтепер ви знаєте історію виникнення своєї школи, а щоб
більше дізнатися ми з вами відвідаємо наш шкільний музей.
– Школа – це світло знань. Без знання людина йде ніби потемки,
нічого не бачить, нічого не знає.
– А чи доводилося вам коли-небудь бути в темряві, можливо в темній
кімнаті?
– Вам страшно, бо не знаєте куди йти, що робити? Так і людина, яка
не отримує знань, схожа на ту людину в темній кімнаті.
– Підніміть руку, хто буде гарно вчитися.
– Бачу ви вже справжні школярі. А для справжніх школярів ми зараз
запалимо свічку Знань. Ось вона. (Запалюю велику свічку). Свічка знань
буде освітлювати вашу дорогу, ви завжди будете розумні. А вогонь – це
тепло, яке необхідне кожній людині, щоб ваші стосунки були теплими,
добрими, щоб ви не ображали один одного, а завжди дарували тепло долонь
своїх, тепло своїх сердець. По закінченню свята, я всім вам дам
маленький вогник від нашої свічки Знань і ви пронесете цей вогник
протягом всього свого життя.
– А тепер надамо слово першокласникам. Почуємо і побачимо чому ж
вони навчились за два місяці навчання.
9. І ось я в школі!
Це наш клас.
Ми всі прийшли сюди учитись.
Життя цікаве буде в нас
Лиш треба добре потрудитись.
10. Перший раз у перший клас
Все у нас у перший раз
Перша парта і дзвінок
Перша книжка і урок.
11. У цьому році перший раз
Пішов я в школу в перший клас,
І першим в класі з того дня
З’являтись став до школи я.
12. Дивуються навколо друзі,
І мама, і тато:
– Чому це ти до школи
Так любиш поспішати?
13. Бо хочу, щоб у класі
Учительку щоразу,
Щоранку і щодня,
Стрічав найпершим я.
14. Та що там і казати!
Я вчительку мою
Тепер, як маму й тата,
Ріднесеньку люблю.
Подарунок для вчительки (танець, пісня)
15. Наче весела родина,
Всі ми зайшли в світлий клас.
¬
®
ae
ae
-VX”–II
@
B
?
‚
?
?
o
®
ae
B
‚
?
oe
??????????????o
oe
?????????$???? І тоді й почалося
Нове життя у нас.
16. Правда ж, мамо, я великий? –
Сам взуваю черевики,
Зашнуровую шнурочки,
Сам вдягаюсь у сорочку,
Сам іще і руки мию,
І не плачу я ніколи.
Нині я прийшов до школи.
17. Радості такої не було ніколи,
Це Оленка нині вперше йде до школи.
18. Маю зошит, маю книжку,
Он лежать вони на ліжку,
Маю читанку й буквар,
Значить справжній я школяр!
19. Хоч я бігаю, як вітер,
Та вже знаю кілька літер,
Їх навчилась від матусі,
Решту в школі я навчуся.
20. Я вже знаю як писати
„дід”, „бабуня”, „мама”, „тато”,
А до книжки як візьмуся,
То ще більше слів навчуся.
Гра „Хто швидше збере до школи портфеля”
21. А зараз з гордістю
Сказати можем ми:
Ми вже не дошкільники,
Ми вже школярі!
(заходить Буквар) БУКВАР
Буквар. Я мандрую по країнах,
Я з Абеткою дружу,
І малечу, як зустріну,
Грамоти одразу вчу.
Ви вже чимало часу ходили до школи. І зараз я дуже хочу перевірити, як
ви вмієте відгадувати загадки.
„ Відгадай загадку „
Веселий світлий дім,
Дітей багато дуже в нім.
Там пишуть і рахують,
Читають і малюють. (Школа)
Коли хочеш ти читати,
То мене повинен знати,
А коли мене не знаєш,
То нічого не вгадаєш. (Абетка)
Не кущ, а з листочками,
Не сорочка, а зшита,
Не людина, а навчає. (Книжка)
В сумці – зошити, буквар.
Хто до школи йде? ( Школяр )
Хто скликає на урок?
То дзвенить шкільний …. (Дзвінок)
Для письма, сказати прошу,
Що потрібно взяти ? (Зошит)
ПИСЬМО
22. Наступний урок – письмо.
Письмо – це справжні муки:
Від напруги ниють руки!
Вам би, пальчики-билинки,
В ляльки гратись, у машинки!
Та коли ж? Весь час веди
Знаки, літери, склади!
23. Сів Івасик до столу,
узяв зошит й ручку нову.
Головонька у журі:
Чи напише добре „і”?
Пише ключки і карлючки,
Аж трясуться малі ручки.
В очках слізоньки дрібні:
Не вдається красно „і”!
Івась хлопчик був завзятий –
То й не думав спочивати.
І вже знають в школі всі –
Написав він добре „і”!
24. Такі муки ми терпіли,
доки букв писать не вміли.
Поступово ми звикали,
Тримати ручку й олівці,
І часто чуєм: „Молодці!”
Пісня
МАТЕМАТИКА
25. Наступний урок – математика.
Математика – наука найточніша,
Її треба наполегливо учить.
І чим далі – тим вона складніша,
А без неї людям не прожить.
26. Цифри вирівнялись строєм,
як солдати перед боєм.
Скільки їх – не полічиш!
Стулиш рота і мовчиш.
27. Перший клас пішла таблиця.
Вже ночами стала сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
На уроках „горимо”.
28. Хтось під партою в кутку
робить справу нелегку.
Все на пальцях полічили
Бо без них – немає сили.
27. Перший клас, наш перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати.
28. Шкільний дзвіночок кличе вас
У світлий і просторий клас,
В країну нашу поспішайте,
Добра і розуму навчайтесь.
Вчитель: – А тепер настала урочиста мить. Наші першокласники приймуть
„Клятву першокласника”. Прошу всіх устати. Першокласники, повторюйте за
мною!
КЛЯТВА ПЕРШОКЛАСНИКА
Буду я в школі вчитись читати, гарно писати і рахувати,
Буду в альбомі своїм малювати, твори писати, вірші вивчати.
Обіцяю не лінитись, а старанно дуже вчитись,
Педагогів поважати і оцінки гарні мати.
Книги й зошити любити, берегти, а не губити,
На уроках не жувати, не дрімати і не спати,
І домашні всі завдання на „12” готувати.
Клянусь! Клянусь! Клянус!
Вручення медалей. Запалення маленьких свічечок.
Вчитель:
Українська письменниця К. Перелісна склала для вас молитовочку.
Давайте її повторимо.
Пошли нам, Боже, маленьким дітям,
Здоров’я, щастя, на довгі літа.
Щоб виростали розумні і сильні,
Душею чисті і серцем вільні.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
