Ми тепер вже школярі!

 

Ведуча (кланяється):

– Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі
зібралися у залі?

– Та ні, когось не вистачає…

– Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

ФОНОГРАМА «ШКО-ЛЯ-РІ!»

(Звучить пісня «Школярі» на мотив «Бу-ра-ти-но!»)

До школи радо хто спішить?

Хто старанно уроки вчить?

Хто хоче все на світі знать,

Уміє і читати-писать?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?

Усі:

ШКО-ЛЯ-РІ!

Ведучі (співають):

Хто радує і тат, і мам?

Хто кожну справу робить сам?

Хто дружно й весело співа,

Родину щастям зігріва?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?

Усі:

ШКО-ЛЯ-РІ!

Учні (по черзі)

1. Зовсім, зовсім ще недавно

Вересневої пори

Мами в школу нас за руки

Несміливих привели.

Разом

А сьогодні ми вже справжні,

Справді справжні школярі!

 

2. Бо читати і писати

Ми навчитися змогли

І задачу розв’язати,

І відняти, і додати…

 

Учні (разом)

Словом, успіхів всіляких

Ми, нарешті, досягли!

 

3-й та 4 -й (разом)

Ми читати вже навчились!

Потрудились!

Ох, стомились!

 

5.    Час настав нам відпочити,

Посміятись, порадіти.

Ще й розважити гостей:

І дорослих, і дітей!

 

6.    Є святкових днів багато

На листках календаря,

А між ними й наше свято:

Вшанування Букваря.

 

 

7.    Ми Букварика сьогодні

Запросили в перший клас.

Скажемо йому: «Спасибі,

Що навчив читати нас!»

Буквар заходить до класу під музику.

Буквар

Доброго дня, мої любі малята!

Радий зустрітись, вітаю зі святом!

Я сьогодні не Буквар,

Я сьогодні — генерал!

Моє військо — алфавіт,

Хай віддасть по честі звіт.

Чи всі букви вивчені?

Рапортуйте мені!

 

Учні перших класів співають пісню Букварикові.

 

Буквар

Що ж, спасибі, школярі,

Букви — тридцять три зорі —

Всі ви знаєте, як треба.

Може, хоче хто про себе

Щось цікаве розказати?

 

У ч н і (по черзі)

1. Літеру за літерою

Вчили ми щодня.

Підійшли до світлого

Справжнього знання.

 

2.  Букви старанно вивчали:

Знаємо від А до Я.

І сторіночку останню

Прочитали Букваря!

 

3.  Цю найпершу книжку

Знає будь-який школяр,—

До усіх книжок доріжку

Прокладає наш Буквар!

 

4. Беру до рук букварик я,

Там букви всі — від А до Я.

Від звуків перших до складів

Букварик стежечку провів.

 

5.  Букварику, Букварику!

Про все розкажеш ти:

Про зоряні ліхтарики,

Про ріки і мости.

 

6. Про кізку з козенятами,

Про вовка і сову,

А я усе шукатиму

Сторіночку нову.

7.Добрий Букварику!

Перша книжко!

Хочеться, навіть, плакати трішки!

Жаль розлучатися, хоч і треба,

Ми не забудемо ніколи про тебе!

Спасибі тобі за першу науку,

За паличку першу і першу букву.

За перше слово,

За першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

Ми пам’ятаємо довгі роки,

Мудрі й повчальні твої уроки.

Прощавай, Букварику,

наш найкращий друже,

Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!

 

Буквар.

Спасибі, любі друзі.

Бачу, ви — молодці!

А хто, крім мене, вам допомагав навчатись?

 

Учні. Учитель, батьки.

 

Звучить голосна музика. Забігають Клякса, Помарка, Гумка.

Клякса

Я — старовинна злюка Клякса,

Мене давно у вас нема,

Бо ви не пишете чорнилом,

Та забувать мене дарма!

Потворная!

Я — Клякса-плакса,

Від мене всі навкруг ревуть,

І зошити брудні, і книги…

Гулять я зараз буду тут!

 

Помарка і Гумка

А ми — Помарка і Гумочка!

Все замараєм, все зітрем.

І гарно й дружно без науки

Із вами, дітки, заживем!

 

 

Клякса, Помарка і Гумка співають пісню на мелодію популярної пісні
«Вовка-барабанщик».

Ми — прекрасне тріо,

Зробим все уміло.

Букваря ми зараз

Зовсім з світу стрем.

Букви всі закпяксим,

Добре замараєм,

З неуками в школі

Дружно заживем!

 

На програш зв’язують

Букварика і ховають у куток.

Нащо вам Букварик?

Гарний той школярик,

Хто до школи ходить

Тільки погулять,

Хто книжки не любить,

Правил хто не знає,

Той, хто не знайомий

Із «дванадцять»!

Помарка

Все! Букварик в нас в полоні,

Зараз витремо долоні,

Перевірим тут, на святі,

Як ви вчилися читати!

Гумка

Скільки букв знайшли, ви, друзі,

На сторінках Букваря?

Хлопчик

Букви тридцять три знайшли,

Всю дорогу вже пройшли.

Чому ж чари не зникають

І Букварика не пускають?

Помарка

Букви знаєте ви тут,

Але вас нові завдання ждуть!

Ви назвіть, хто це такі,

Чари зникнуть вмить тоді!

 

Заходять розділові знаки: Крапка, Кома, Знак питання.

 

Крапка

Маленька, менша від малини,

Ні з ким не стану на борню.

А при читанні, коли треба,

Й людини мову зупиню.

 

Кома

Злита з хвостиком ця крапка,

Невелика, власне, лапка.

Роблю паузу, усім знайома.

Як я звуся?

 

Знак питання

Я після речення, цитати

Вмостився, схожий на гачок.

Хто я такий, дружок?

 

Учні (разом)

Ви — знаки розділові,

Добре нам відомі.

Ви з нами, друзі, назавжди,

Без вас ми ні туди, і ні сюди.

 

Клякса.

Ох, з такими дітьми й важко!

 

Букварик

Учні в мене всі старанні,

їх вмовляєте ви марно.

Ану швидше відпустіть!

 

Клякса

Ти диви, які!

Не хочуть

L

N

?

?

?

¬

®

1/4

?

O

O

N

?

?

®

O

2

0

2

:

< P X ? ? ? ¬ Ue TH $ ? ??I?(Розв'язує Букварика.) Хай сюди на допомогу Люба Двієчка спішить! (Дістає телефон.) Алло! Алло! Нам потрібна допомога! Як знайти до нас дорогу? В центрі міста наша школа, Не були мов тут ніколи!   Гум к а Зараз, миттю будуть тут! Приклад гарний вам ведуть — Українського Незнайка. Гарну він розкаже байку!   Під українську мелодію заходять Двійка, Одиниця, Незнайко. Двійка Добрий день вам! Як живеться? З нами стрітись доведеться... Двійка я, а це — сестриця, Моя люба Одиниця!   Одиниця Ми — найкращі цифри в світі! Люблять нас дорослі й діти! Ну, скажіть-но, хто із вас Не чував іще про нас? Перше місце! Перша школа! Перше — краще все довкола! То й оцінка Одиниця Вам усім тут пригодиться!   Двійка Першокласників ми будем, Мов рідненьких, опікать. Знайте всі, шкідливо дуже Вчити все й багато знать!   Незнайко До наук не маю тями, Смачно їм та сплю я днями. Хоч нічого я не знаю, Зате хата в мене скраю.   Букварик От спасибі, відпустили! Стали чисті сторінки. Тож нехай на нашім святі Знов лунає сміх дзвінкий! І нехай на наше свято Гості прохані ідуть, Щоб світліше, веселіше В нас було сьогодні тут!   Під музику заходять, тримаючись за руки, оцінка Дванадцять і Молодець. Молодець Добрий день вам, любі учні, Ми оцінки за ваш труд! — Ваші Молодці й Дванадцять, Хочем теж вас всіх почуть!   Дванадцять (сердитіш голосом, звертаючись до Клякси й Одиниці) Йдіть від нас, не заважайте, Ми нелюбим, знайте, вас! Досить вам тут вихвалятись, Нам радіти настав час! Клякса Ну, командо, що ж робити? Тут не слухаються нас, Може, ми, поки не пізно, Пошукаєм інший клас?   Звучить сумна мелодія, всі негативні герої, похнюпившись, проходять перед учнями, прямуючи до виходу.   Букварик Стійте, стійте, зачекайте! Бачу, сумно стало вам. Повернутися до класу Шанс усім я зараз дам, На хвилиночку одну маю силу чарівну. Кляксу зараз ту потворну і страшних її сестриць Я перетворю на сучасних і старанних учениць! Українського Незнайка в Знайку я перетворю. Залишаю вам Дванадцять,— Вам завжди на небі буде Ясне сонечко сіять!   Дванадцять Визирнуло сонечко, Світить з висоти, Час нам розлучатися, Час нам далі йти!   Учні (по черзі) 1. Не сумуй, Букварику любий, Ти потрібен всім-таки. І на тебе вже чекають В дитсадочку малюки. 2.  Час летить, і дуже швидко Знов почуєш ці слова: «Здрастуй, наша перша книжко! Ти — всім книгам голова!» 3.  У містах, у рідних селах Будь, Букварику, веселий! Хай тебе у гості ждуть, Хай щаслива буде путь. 4.  Прощавай, Букварику, Наш найперший друже! Ми тобі, Букварику, Дякуємо дуже! Букварик Спасибі за щирі слова і хороші, За старання, на згадку про себе Квітку цю чарівну я вам подарую. З нею в клас із класу впевнено крокуйте. Кожен рік бажання щирі загадайте І мерщій від квітки пелюстку відривайте! І як торкнеться пелюстка землі, Реальними стануть бажання оті! Зараз до вас друзів своїх запрошую Всі літери прочитані. Усіх їх тридцять три І далі вас учитимуть підручники нові. Заходять учні в костюмах підручник Читанка, Рідна мова. Математика. Читанко добра, прийми естафету, Веди школярів по дорогах планети. Хай відкривають їм розум і руки Незнані шляхи на планеті Наука. Хай не згасне бажання малят Творити добро на планеті Земля!   Читанка Я — Читанка не читана, Навчатиму ваш клас. Я з вами говоритиму, І вислухаю вас. Букварику, мій братику, розумна голова Твої веселі літери складуть мої слова. А ти спочинь до вересня, чи просто погуляй. Букварику, мій братику, спасибі! Прощавай!   Букварик, прощаючись, залишає зал   Рідна мова Я — із лісу, я — із поля, Не легка у мене доля. Через радість і біду Я з віків до вас іду. Я дитину колисала, Батьківщину захищала, Я від роду і до роду зберігала свою вроду, Я завжди вас буду вчити рідним слове дорожити, Бо хто любить мову рідну, той багатий, а не бідний.   Математика   Раз, два, три, чотири, п'ять — Вміють діти рахувать. Але хто мене не знає, Хай даремно не гуляє. Як уроки діти вчать, Ставлю їм «одинадцять» й «дванадцять». А хто вчить їх трошки гірше, Ставлю «трієчку», не більше. За невивчені слова Я поставлю тільки «два», А ледачим та недбалим «Одинички» я поставлю. Щоби весело гулять, Всі уроки треба знать! Дуже точна я наука — Вчіть мене лише на «дванадцять»! Здається, сказано усі слова... На рік ми стали всі мудріші... Стежина нас сюди вела... Тепер вона вже значно ширша! І ми сміливо робим крок У три нові чарівні роки, І поспішаєм на урок – Зі мною буде все нівроку! Та перш, ніж подорож почать, Почуть повинні настанову, Тож хочу слово передать Тому, хто головує в школі. Слово надається директору школи Ведучий Вам сьогодні побажаю я здоров'я й доброти, Щоб шкільні складні науки легко ви змогли пройти, Щоб зійшла на небосхилі щастя вашого зоря, І щоб ви не забували: почалось все з Букваря!

Похожие записи