.

Методика роботи з друкованими наочними посібниками (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
247 5367
Скачать документ

Методика роботи з друкованими наочними посібниками (урок)

Мета. Познайомити учнів з різними видами (екран) наочних посібників і
методикою їх використання на уроках природознавства.

Виробляти навики у роботі з різними видами наочних посібників, розвивати
творчість, самостійність у підборі посібників. Розкрити значення
використання їх на уроках природознавства.

Обладнання. Підручники «Природознавства» 2 і 3 кл програми середньої
загальноосвітньої школи.

Таблиці природних зон, д/м «Нафта» гербарії рослин, роз даткові картки.

Література. В.П. Городенко «Методика преподавания природознавства» Л.К.
Нарочна «Методика викладання природознавства» ж. «Початкова школа» 80 р.
№40, ст. 42

Хід уроку

І. Організаційна частина.

II. Перевірка домашнього завдання.

а) 1. Провести аналіз підручника «Природознавство» 2 кл.

2. Провести аналіз підручника «Природознавство» II кл.

3. Методика роботи на уроках природознавства з планом і картою.

4. Використання на уроках природознавства натуральних наочних
посібників.

б) 1. Записати вимоги до уроків.

2. Структура комбінованого уроку. Фронтально.

1. Що таке урок? Типи уроків з природознавства.

2. Методика підведення підсумків спостережень.

3. Етапи уроку – екскурсії.

4. Які практичні роботи на місцевості в класі природознавству
передбачені програмами.

Перевірити виконання практичної роботи.

Для вивчення багатьох об’єктів і явищ, недоступних для безпосереднього
сприймання їх у натурі, вчитель використовує й графічні наочні
посібники: картини, таблиці, схеми, кольорові листівки, роздавальні
картки тощо.

Потреба в демонструванні графічних наочних посібників зумовлена тим, що
уявлення, які дістають діти тільки з розповіді вчителя або читання
статті і які не закріплені зоровими образами, можуть бути неправильні.
Отже, демонстрування навчальних таблиць і картин, супроводжувані
поясненнями, допомагають створити в учнів образні уявлення про предмети
і явища навколишнього середовища.

Стінні картини і таблиці мають такі розміри, що зображене на них видно з
останньої парти. Перед демонструванням їх у класі вчитель повинен
докладно ознайомитися з «Методичними вказівками», що додаються до
комплекту таблиць або картин. В них зазначено, які методи і прийоми
треба використати в роботі з кожною таблицею або картиною, на які деталі
звернути увагу учнів. Роботу з стінними картинами або таблицями можна
проводити на різних етапах уроку. Слід пам’ятати, що пасивне поверхневе
розглядання картини або таблиці учнями не дасть позитивних наслідків ні
в навчанні, ні у вихованні. Щоб підвищити активність роботи з таблицями,
викликати емоції та інтерес, – недоцільно відкривати їх заздалегідь. Під
час бесіди або розповіді тільки в певний момент учитель відкриває
картину й аналізує її.

Відомо, що стінні кольорові картини і таблиці аналізуються здебільшого
від загального до окремого. Наприклад, у процесі роботи з картиною
«Осінь» учитель пропонує визначити, яку пору року зображено на картині,
з’ясовує, за якими ознаками учні визначили це. Звертає увагу на суттєві
зміни, що відбулися в неживій і живій природі: який колір неба? чим
застилається небо вдалині? про що свідчать густі хмари? які зміни
відбулися в житті рослин? які зміни відбулися в житті тварин? куди
відлітають журавлі? Щоб доповнити образне уявлення про осінь,
демонструють натуральні об’єкти, використовують результати спостережень.
Робота з таблицями із застосуванням інших наочних посібників розкриває
типові ознаки пір року, формує поняття сезонних змін, що відбуваються в
природі, найпростіших природних взаємозв’язків.

Аналіз ландшафтних таблиць у IV класі більш складний. Наприклад,
аналізуючи таблицю «Пустиня», з’ясовуються не тільки особливості цієї
зони, рослинний і тваринний світ, а й розкриваються причинно-наслідкові
зв’язки: чому в пустині бідна рослинність? чому в пустині немає великих
дерев? як пристосовані рослини до життя в пустині? які тварини зображені
на таблиці? яке пристосування до життя в пустині вони мають? яка тварина
є основною в пустині? чому?

Докладний аналіз таблиці можна поєднувати з використанням таблиць, на
яких великим планом зображені ті об’єкти, на суттєві ознаки яких треба
звернути увагу. Вивчення певних фактів на цих таблицях також поєднується
з розкриттям причинно-наслідкових зв’язків. Для цього перед учнями
ставлять проблемні завдання і пізнавальні запитання: як верблюд
пристосований до життя в умовах пустині? чому його називають «кораблем
пустині?»

c

¤

24L~?P

T

V

l

n

?

?

?

¤

4n

ue

?

3/4

u

ue

едмети і явища реального світу.

Під час перевірки домашнього завдання треба обов’язково використовувати
і стінні таблиці. Це змушує працювати не тільки механічну пам’ять, а й
інші її види, що допомагає розвивати логічне мислення, мову,
закріплювати в пам’яті виучуване. Процеси запам’ятовування знань тільки
тоді цінні й важливі, коли учні добре уявляють і розуміють навчальний
матеріал.

Інші таблиці допомагають докладніше ознайомитися з окремими об’єктами
(рослинами, тваринами), зображеними на фоні того середовища, яке
властиве для їхнього життя. Для формування певного уявлення про
зовнішній вигляд об’єкта, пристосування до певних умов середовища і
особливостей способу життя учитель ставить ряд послідовних запитань, за
допомогою яких учні розкривають зміст таблиці, виявляють взаємозв’язки
між предметами і навколишнім середовищем. Формуванню реального уявлення
про величину, зовнішній вигляд виучуваного об’єкта або його окремих
частин допомагає демонстрування поряд з таблицями натуральних об’єктів —
чучел, колекцій, гербаріїв, живих рослин або їх частин та ін. Наочний
матеріал невеликих розмірів під час пояснення вчитель демонструє,
обходячи клас, або роздає учням, якщо він є в достатній кількості. Однак
під час бесіди не можна передавати для огляду окремі предмети, бо,
розглядаючи їх, учні втрачають увагу до пояснення.

У процесі роботи з таблицями, на яких зображені маловідомі дітям
предмети або явища, застосовується розповідь учителя. Проте для
активізації пізнавальної діяльності дітей обов’язковими є проблемні
(пізнавальні) запитання. Наприклад, учні не мають належних знань для
розповіді за таблицею «Кам’яновугільна шахта. Добування кам’яного
вугілля». Тому матеріал розповіді вчитель розподіляє на частини, до
кожної з яких ставить проблемне запитання: для чого треба будувати
глибокі шахти? раніше кам’яне вугілля добували кайлом; яку техніку
використовують тепер? раніше люди возили вугілля з вибою до штрека
санками або тачками, там його перевантажували у вагонетки і перевозили
до ствола шахти; як тепер доставляють вугілля до ствола шахти і на
поверхню землі?

Досить часто, демонструючи таблиці, на яких зображено різні об’єкти,
застосовують порівняння, щоб виявити характерні ознаки предметів або
явищ, зробити відповідні висновки. Наприклад, розглядаючи таблицю
«Сосна», Вчитель пропонує порівняти сосну, що росте в лісі, з сосною,
яка росте на просторі. Таке порівняння допомагає з’ясувати потреби сосни
в світлі. Порівнюючи сосну і ялину, діти знаходять як спільні ознаки
(хвойні дерева), так і ряд відмінностей (зовнішній вигляд, потреби в
світлі та ін.).

Можна порівняти рослинний світ тундри і тайги, поглибити знання про
причини відсутності великих дерев у тундрі, виявити, які умови впливають
на зміну рослинності при просуванні з півночі на південь.

Самостійно учні можуть розглядати таблиці тоді, коли вони вже мають
досвід аналізу їх під керівництвом учителя, вміють виділяти головне і
розповідати про нього за наперед складеним і записаним на дошці планом
або відповідати на поставлені вчителем запитання.

Разом з стінними таблицями вчитель може використовувати роздавальні
картки, листівки або кольорові ілюстрації з книжок і журналів. Головна
цінність їх полягає в тому, що вони забезпечують індивідуальну роботу
учнів, допомагають конкретизації природничих уявлень і понять,
виробленню довільної уваги, мислення і естетичних смаків, підвищують
ефективність уроку.

У роздавальних картках для III класу авторів Л. К. Нарочної і H. M.
Захарової відбито природу і працю людей нашої країни, вміщено
краєзнавчий матеріал. Вони складаються з 15 серій. Завдання до карток
серії включає кілька вправ, які забезпечують засвоєння матеріалу.
Використання карток дає змогу урізноманітнити роботу на уроці, підвищити
пізнавальну діяльність учнів, розширити і поглибити знання про свою
Батьківщину.

Методика використання роздавальних карток, листівок тощо може бути
різною. У процесі вивчення нового матеріалу спочатку можна проводити
бесіду або розповідь з використанням стінних таблиць, а потім для
закріплення нового матеріалу і конкретизації знань дати індивідуальні
завдання з використанням листівок або роздавальних карток.

Іноді робота з картками та листівками, особливо при вивченні природних
зон, передує роботі з стінними таблицями. Працюючи з картками і
листівками, учні готуються до розкриття змісту таблиці або картини,
виявляють причинно-наслідкові зв’язки між предметами та явищами.

Картки і листівки можна використати для фронтальної роботи з класом,
самостійних занять учнів, для проведення ущільненого опитування,
письмових контрольних робіт та ігор. Таке саме призначення можуть мати
уважно підібрані кольорові ілюстрації з книжок та журналів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020