Реферат на тему:
Методичні рекомендації щодо підготовки уроку за інтерактивними
технологіями
Правила організації інтерактивної роботи учнів на уроці.
1. До роботи повинні бути залучені різною мірою всі учні.
2. Необхідно дбати про психологічну підготовку учнів. Корисними є
різноманітне та постійне стимулювання учнів за активну участь у роботі;
надання можливості для самоорганізації та ін.
3. Тих, хто навчається в інтерактивні, не повинно бути багато.
Продуктивна робота в малих групах. Кожен має бути почутий.
4. Приміщення має бути спеціально підготовленим. Учні повинні мати змогу
легко пересуватися під час роботи в малих групах. Усі матеріали для
роботи малих груп готуються заздалегідь.
5. Під час уроку необхідно дотримуватись регламенту та процедури,
проявляти терпимість до будь-якої точки зору, уважно вислуховувати всіх
учасників, поважаючи їх.
6. Уважно ставитися до учнів під час формування груп.
7. На одному уроці бажано застосовувати 1-2 інтерактивних прийоми
роботи.
8. Під час підготовки питань учителю необхідно продумувати різні
варіанти можливих відповідей і заздалегідь виробляти критерії оцінки
ефективності уроку.
Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію,
навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на
емоції та свідомість учнів значною мірою залежить від умінь і стилю
роботи конкретного вчителя.
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури
уроків, яка, за О.Пометун, складається з п’яти елементів:
*мотивація;
*оголошення, представлення теми й очікування результатів;
*надання необхідної інформації для розв’язання завдань;
*інтерактивна вправа – центральна частина заняття;
*підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Розглянемо кожен із цих елементів інтерактивного уроку грунтовніше.
Мотивація.
Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі та викликати
інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною
паузою, яка дає змогу учням усвідомити, що перед ними зовсім інші
завдання порівняно із звичайним уроком. Суб’єкт навчання має бути
налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну,
власну зацікавленість, усвідомлювати, що й навіщо він зараз робитиме.
Без виникнення цих мотивів учіння, мотивації навчальної діяльності не
може бути ефективного пізнання.
|
gdAV?
вагу учнів;*попросити когось із учнів оголосити очікувані результати за
записом учителя на дошці, зробленим заздалегідь, або спонукати до
висловлення власної думки; * нагадати учням, що наприкінці уроку вони
будуть перевіряти, чи досягли вони запланованих результатів, а також
пояснити, яким буде оцінювання результатів.
Цей елемент уроку має займати не більше п’яти відсотків часу заняття.
Надання необхідної інформації.
Мета цього елемента уроку – дати учням достатньо інформації для того,
щоби вони на її основі могли виконати практичні завдання за мінімально
короткий час. Це може бути читання тексту підручника, ознайомлення з
роздатковим матеріалом, опанування інформації за допомогою технічних
засобів навчання або інших видів наочності. Ця частина уроку займає
близько 10-15 відсотків часу.
Інтерактивна вправа – центральна частина заняття. ЇЇ метою є засвоєння
навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна
частина уроку має займати близько 50-60 відсотків часу на уроці.
Обов’язковими є така послідовність і регламент проведення інтерактивної
вправи:
• Інструктування – учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила
виконання, послідовність дій і кількість часу, що відводиться на
виконання завдань, запитує, чи все зрозуміло учасникам ( 2-3 хв.).
• Об’єднання в групи та (або) розподіл ролей ( 1-2 хв.).
• Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор,
помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум
можливостей для самостійної роботи та навчання у співпраці один з одним
( 5-15 хв.).
• Презентація результатів виконання вправи ( 3-5 хв.).
Рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів, що
досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або із
застосуванням інших прийомів ( 5-15 хв.).
Рефлексія є природним невід’ємним і найважливішим компонентом
інтерактивного навчання на уроці. Вона дає змогу учням і вчителю:
• усвідомити, чого вони навчились;
• оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу;
• порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших;
• побачити реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи.
Рефлексія здійснюється в різних формах: індивідуальна робота, робота в
парах, групах, дискусії, у письмовій та усній формах. Вона завжди
містить кілька елементів: фіксація того, що відбулось, визначення
міркувань і почуттів щодо отриманого досвіду. Плани на майбутній
розвиток.
Технологія рефлексії після найважливіших інтерактивних вправ може бути у
вигляді усного обговорення за запитаннями: з якою метою ви робили цю
вправу, які думки і почуття вона у вас викликала, чому ви особисто
навчились, чому хотіли б навчитись у подальшому.
Прийоми інтерактивного навчання ( «Акваріум», «Коло ідей», «Мозковий
штурм», «Мікрофон», «Американська мозаїка», «Навчаючи – учусь»,
«Ток-шоу», «Ажурна пилка», «Карусель» тощо ) добре і доступно описані у
Л.Пироженко та О.Пометун.
Список джерел:
Житник Б.О. Методичний порадник. – Харків: Основа, 2005
Кондратюк О.//Бібліотека шкільного світу. – Київ: Редакції педагогічних
газет, 2005
Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання. – К.:АСК,2004
Стребна О., СошенкоА. Інтерактивні методи Навчання в практиці роботи
початкової школи. – Харків: Основа, 2005.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
