.

Методична підтримка як джерело творчої активності вчителя.

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
149 2456
Скачать документ

Очеретяна Людмила Василівна,

директор, 8-0931483526,

Придаток Світлана Миколаївна,

заступник директора з навчально-виховної роботи , 8-0636050759

Калинівський навчально-виховний комплекс

Городищенської районної ради,

Методична підтримка як джерело творчої активності вчителя

І. Сутність поняття «методична підтримка» та основні мотиви для
організації методичної роботи у форматі «методичної підтримки»

Сучасна освіта перебуває в постійному оновленні, а тому вимагає від
учителя новаторських ідей, передових підходів у викладанні предмета.

Учитель — центральна фігура школи, і саме він повинен сьогодні зробити
наступний крок у справі її реформування. Праця вчителя дедалі більше
уподібнюється до праці вченого. Вчителя закликають використовувати
новітні технології, оптимізувати навчальний процес, знаходити
найдохідливіші прийоми виховання тощо. Вчителя переконують, щоб він
невтомно працював над удосконаленням своєї педагогічної майстерності.
Він повинен уміти робити наукові передбачення, бо в цьому — суть
культури педагогічного процесу.

Разом з цим практика сьогодення показує, що процеси вдосконалення форм і
методів методичної допомоги вчителю відбуваються досить повільно. У цій
роботі все ж переважають традиції… Як уникнути рутинності, як
організувати роботу так, щоб учитель, чуючи словосполучення «методична
робота», не малював у своїй уяві одноманітних засідань, нарад,
напучувань? Звісно, зовсім без традиційних форм не обійтися, але на часі
шукати і апробувати щось інше. Ми дійшли висновку: необхідно терміново
перебудовувати методичну роботу так, щоб вона була зорієнтована на
особистість учителя. Тому вирішили віддавати перевагу індивідуальним
формам і методам.

Виявляється, це можна робити, якщо вміло розподілити в цьому напрямку
зусилля заступників директора НВК, керівників методичних об’єднань
учителів та творчих груп. Крім цього в школі є завжди група вчителів,
які працюють на довір’ї. Отже, індивідуальна робота з учителями — цілком
реальна справа.

Перш за все ми прагнемо до того, щоб учитель з кожним днем справді усе
менше чув словосполучення «методична робота». Нам більше до душі вислів
«методична підтримка». Краще це сприймають і вчителі, хоча зовсім не
йдеться про відмову від традиційних для навчального закладу форм
методичної роботи, а про їх найбільш раціональне використання з
урахуванням індивідуальних особливостей педагога та його творчих
надбань.

Створюючи в школі умови для особистісного зростання кожного вчителя, ми
організовуємо роботу так, щоб учитель брав на себе відповідальність за
вдосконалення своєї педагогічної майстерності.

Нам імпонують висновки спеціалістів О. Матюшкіна, Е. Яковлєва, Н.
Лейтес, які вважають, що усвідомлення вчителем своїх особливостей,
творчих можливостей є основою успішної професійної діяльності вчителя.

Ми вважаємо, що в кожного вчителя є та зернина педагогічного хисту, яка
в нормальних умовах розвитку може прорости й вирости в могутню
педагогічну індивідуальність, неповторність. А коли в школі з’являється
колектив учителів зі своїм творчим педагогічним почерком, то
ефективність такого навчально-виховного процесу значно зростає.

Поняття методичної підтримки не нове. Досить успішно таку роботу з
учительським загалом у нашій області здійснюють у Черкаській ЗОШ № 33.
Але це міська школа з потужною кадровою, науково-методичною базою.
Умови в сільській школі зовсім інші, але потреби росту вчителя, який
прагне бути справжнім майстром – одні й ті ж. Саме тому ми вирішили, що
слід все-таки спробувати систему роботи з учителями, спрямовану на ріст
їхнього загальнокультурного та професійного рівня, спрямувати в руслі
опори на індивідуальні особливості та потреби конкретного вчителя.

Які ж основні мотиви, що спонукають до організації роботи у форматі
«методичної підтримки»? Як уже говорилося вище, це перш за все,
необхідність орієнтації системи методичної роботи на особистість
педагога. Окрім того, часто не останню роль відіграють так звані
екзистенційні (особистісні) проблеми. Дійсно, часто буває так, що в
процесі методичної підтримки усі зусилля наштовхуються на байдужість і
пасивність учителя. Трапляється, що вчитель, навіть з великим стажем,
досвідом, не «вливається» належним чином у роботу колективу. Ніби
розуміє завдання, ніби правильно реагує на допомогу, бере участь у
методичних заходах тощо, але в своїх діях виявляє пасивність. Буває й
так, що свої прорахунки в роботі він відносить на особисту
неспроможність виконувати щось через відсутність природних задатків. Або
каже: «Не можу, не вмію, не виходить» тощо. Чи пояснює свою поведінку
словами: «Як платять, так і працюю!»…

Буває таке, коли учителі пасивні в роботі. Витоки пасивності слід
шукати серед таких причин:

Втрата віри в можливість свого особистісного зростання.

Сімейні негаразди.

Відсутність соціально-психологічної підтримки (наприклад, чоловік
(дружина) не розуміє професійних проблем).

Високий рівень і частота минулих негативних подій, які відбувалися в
процесі педагогічної діяльності.

Особливості особистості, стан здоров’я.

Дослідивши ситуацію, можна здійснити методичну підтримку з урахуванням
причин пасивності.

Спочатку слід доброзичливо застерегти від можливості потрапити до лав
«педагогічних невдах», а далі переконливо порадити звернутися до своєї
духовної сфери, щоб визначити, хоче вчитель надалі працювати на
педагогічній роботі чи ні. Якщо виявляється, що бажання працювати
вчителем є, то педагогу можна запропонувати таку індивідуальну
програму:

діяти, діяти, діяти;

налагодити хороший відпочинок;

серйозно зайнятися своїм здоров’ям;

знайти порозуміння з членами сім’ї;

знайти друзів серед колег;

поспілкуватися з цієї проблеми з психологом та психотерапевтом,
піддатися психокорекційним впливам;

ще раз проаналізувати свою роботу і ще раз спробувати змінити її на
краще;

стати спочатку дисциплінованим виконавцем порад і розпоряджень, щоразу
помічати свої успіхи, радіти їм;

знову визначити свою необхідність школі.

Усі шкільні методичні служби, адміністрація освітнього закладу
повинні всіляко сприяти вчителю проаналізувати свій стан і зробити
належні висновки.

Тут хотілося б підкреслити, що методична підтримка вчителя дає хороші
результати, якщо вона спирається не тільки на самоаналіз, а й на
психофізіологічні дослідження особистості.

ІІ. Організація роботи з методичної підтримки педагогічних працівників у
Калинівському НВК

Діагностування педагогічних працівників як джерело для визначення
конкретних можливостей та проблем вчителя

Одним з першочергових завдань в організації методичної підтримки
є виявлення педагогічних можливостей кожного педагога засобами
діагностики. Звісно, традиційної діагностики тут недостатньо, адже і
напрацювання, і проблеми повинні виявитися вповні. Проводячи
діагностування, ми перш за все використовуємо діагностичну карту
успішності вчителя. Заповнюючи цю карту, вчитель самостійно визначає
рівень своєї професійної компетенції, що не завжди дає об’єктивну
картину. Тому проведення комплексного діагностування має забезпечити
більш детальне оцінювання його діяльності. Ми застосовуємо дві
діагностичні карти, побудовані на основі комплексної оцінки –
самодіагностики та оцінки діяльності вчителя заступником директора з
навчально-виховної роботи чи. Це діагностична карта діяльності вчителя
на уроці та діагностична карта учителя щодо знання методики викладання
предмета та інноваційних технологій. За всіма пунктами цих карт
діяльність учителя оцінюється самим учителем та заступником директора за
5-тибальною шкалою від 0 до 5 балів з позицій успішності.

Ще за однією картою ми вивчаємо аспекти творчої діяльності вчителя .
За цією картою також проводиться самооцінка вчителем, але поряд з цим
оцінку за системою 0, 1, 2 здійснює директор, заступник директора з
навчально-виховної роботи, заступник директора з виховної роботи,
керівник шкільного методичного об’єднання. До уваги береться також
діагностично-прогностичний аналіз роботи методичних структур, аналіз
відвіданих уроків, позакласних заходів, індивідуальних співбесід,
опитування, анкетування тощо.

Така комплексна оцінка дозволяє обґрунтовано визначити рівень
успішності вчителя з метою наступної корекції в системі методичної
підтримки.

Принагідно хочеться зауважити, що пропонована нами система діагностики
не є догмою, декому вона може видатись занадто спрощеною, проте й
нагромадження різних видів діагностики без цільового їх використання теж
є недоцільним.

План методичної підтримки вчителя

Досвід роботи показує, що здійснення методичної підтримки найбільш
потрібне у трьох основних напрямах: підвищення загальнокультурного
рівня, підвищення рівня професійної майстерності, психологічна
підтримка.

Якщо говорити про підвищення загальнокультурного рівня педагогів, то тут
провідну роль відіграє, звісно, система самоосвіти. Психологічну
підтримку можна отримати за відсутності практичного психолога у центрі
психології, при тому ж самостійному опрацюванні літератури. Але якщо
мова йде про професійну майстерність, то завдання методичної служби –
спрямувати у потрібному напрямку систему методичної роботи, взявши за
основу індивідуальний підхід.

Проаналізувавши результати діагностування, ми пропонуємо вчителю
відвідувати ті чи інші форми методичного навчання, складаємо план
методичної підтримки. Наприклад, для вчителя, який прагне оволодіти
методами і прийомами інтерактивного навчання, цей план може бути таким:

Орієнтовний план методичної підтримки вчителя ___________________

на ___________ навчальний рік

№ п/п Зміст роботи Місяць Хто виконує Відмітка про виконання

1 На основі попередньої діагностичної роботи провести бесіду з учителем
з питань методики викладання навчального предмета й визначити основні
проблеми, які має вчитель у цій роботі. Запропонувати вчителю
самостійно опрацювати теоретичні основи визначених проблем
Жовтень-листопада Заступник директора з НВР

2 Провести консультації з тем, які опрацьовує вчитель:

інтерактивні технології кооперативного навчання;

технології опрацювання дискусійних питань;

як поєднати різні моделі навчання.

листопад

грудень

грудень Заступник директора з НВР

3 Організувати відвідування вчителем уроків колег

грудень Заступник директора з НВР

4 Опрацювати (через бесіду) спільно з учителем теми:

як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці;

самоаналіз інтерактивного уроку;

конспект інтерактивного уроку.

січень

лютий

лютий Заступник директора з НВР

5 Відвідати уроки вчителя й проаналізувати їх на предмет використання
інтерактивних технологій. березень Заступник директора з НВР

6 Запросити вчителя на свої уроки з використанням інтерактивних
технологій. квітень Заступник директора з НВР

7 Провести уроки-тренінги (відкриті уроки) травень

Зазначимо, що кожен з учителів має свою програму самовдосконалення.
Отже, і план методичної підтримки вчителя буде для кожного
індивідуальний. Скла даючи їх, ми враховували те, що підвищення фахової
підготовки можливе тільки в творчості педагога. Бо слова вчать —
приклади захоплюють — дії розвивають.

Тому, спрямовуючи вчителя до творчої діяльності, ми передусім прагнемо
зробити так, щоб у нього з’явилася потреба у такій діяльності , а далі —
допомагаємо організувати творчий процес.

При цьому найчастіше створюються ситуації:

учитель сам формує перелік особистих методичних проблем і вирішує їх з
допомогою, яку отримує з власної ініціативи;

вчитель визначає свої проблеми у «випадковому» спілкуванні з директором,
заступником, керівником методичного об’єднання і вирішує їх разом з
ними;

директор, заступник, керівник методичного об’єднання ініціює роботу
вчителя над тією чи іншою проблемою, попередньо мотивуючи про її
необхідність. Потім спрямовує цю роботу і стимулює її.

Схематично структуру методичної підтримки вчителя можна відтворити у
вигляді такої схеми: (див.додаток 6)

Методична підтримка вчителя

2

8

:

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020