Очеретяна Людмила Василівна,

директор, 8-0931483526,

Придаток Світлана Миколаївна,

заступник директора з навчально-виховної роботи , 8-0636050759

Калинівський навчально-виховний комплекс

Городищенської районної ради,

Методична підтримка як джерело творчої активності вчителя

І. Сутність поняття «методична підтримка» та основні мотиви для
організації методичної роботи у форматі «методичної підтримки»

Сучасна освіта перебуває в постійному оновленні, а тому вимагає від
учителя новаторських ідей, передових підходів у викладанні предмета.

Учитель — центральна фігура школи, і саме він повинен сьогодні зробити
наступний крок у справі її реформування. Праця вчителя дедалі більше
уподібнюється до праці вченого. Вчителя закликають використовувати
новітні технології, оптимізувати навчальний процес, знаходити
найдохідливіші прийоми виховання тощо. Вчителя переконують, щоб він
невтомно працював над удосконаленням своєї педагогічної майстерності.
Він повинен уміти робити наукові передбачення, бо в цьому — суть
культури педагогічного процесу.

Разом з цим практика сьогодення показує, що процеси вдосконалення форм і
методів методичної допомоги вчителю відбуваються досить повільно. У цій
роботі все ж переважають традиції… Як уникнути рутинності, як
організувати роботу так, щоб учитель, чуючи словосполучення «методична
робота», не малював у своїй уяві одноманітних засідань, нарад,
напучувань? Звісно, зовсім без традиційних форм не обійтися, але на часі
шукати і апробувати щось інше. Ми дійшли висновку: необхідно терміново
перебудовувати методичну роботу так, щоб вона була зорієнтована на
особистість учителя. Тому вирішили віддавати перевагу індивідуальним
формам і методам.

Виявляється, це можна робити, якщо вміло розподілити в цьому напрямку
зусилля заступників директора НВК, керівників методичних об’єднань
учителів та творчих груп. Крім цього в школі є завжди група вчителів,
які працюють на довір’ї. Отже, індивідуальна робота з учителями — цілком
реальна справа.

Перш за все ми прагнемо до того, щоб учитель з кожним днем справді усе
менше чув словосполучення «методична робота». Нам більше до душі вислів
«методична підтримка». Краще це сприймають і вчителі, хоча зовсім не
йдеться про відмову від традиційних для навчального закладу форм
методичної роботи, а про їх найбільш раціональне використання з
урахуванням індивідуальних особливостей педагога та його творчих
надбань.

Створюючи в школі умови для особистісного зростання кожного вчителя, ми
організовуємо роботу так, щоб учитель брав на себе відповідальність за
вдосконалення своєї педагогічної майстерності.

Нам імпонують висновки спеціалістів О. Матюшкіна, Е. Яковлєва, Н.
Лейтес, які вважають, що усвідомлення вчителем своїх особливостей,
творчих можливостей є основою успішної професійної діяльності вчителя.

Ми вважаємо, що в кожного вчителя є та зернина педагогічного хисту, яка
в нормальних умовах розвитку може прорости й вирости в могутню
педагогічну індивідуальність, неповторність. А коли в школі з’являється
колектив учителів зі своїм творчим педагогічним почерком, то
ефективність такого навчально-виховного процесу значно зростає.

Поняття методичної підтримки не нове. Досить успішно таку роботу з
учительським загалом у нашій області здійснюють у Черкаській ЗОШ № 33.
Але це міська школа з потужною кадровою, науково-методичною базою.
Умови в сільській школі зовсім інші, але потреби росту вчителя, який
прагне бути справжнім майстром – одні й ті ж. Саме тому ми вирішили, що
слід все-таки спробувати систему роботи з учителями, спрямовану на ріст
їхнього загальнокультурного та професійного рівня, спрямувати в руслі
опори на індивідуальні особливості та потреби конкретного вчителя.

Які ж основні мотиви, що спонукають до організації роботи у форматі
«методичної підтримки»? Як уже говорилося вище, це перш за все,
необхідність орієнтації системи методичної роботи на особистість
педагога. Окрім того, часто не останню роль відіграють так звані
екзистенційні (особистісні) проблеми. Дійсно, часто буває так, що в
процесі методичної підтримки усі зусилля наштовхуються на байдужість і
пасивність учителя. Трапляється, що вчитель, навіть з великим стажем,
досвідом, не «вливається» належним чином у роботу колективу. Ніби
розуміє завдання, ніби правильно реагує на допомогу, бере участь у
методичних заходах тощо, але в своїх діях виявляє пасивність. Буває й
так, що свої прорахунки в роботі він відносить на особисту
неспроможність виконувати щось через відсутність природних задатків. Або
каже: «Не можу, не вмію, не виходить» тощо. Чи пояснює свою поведінку
словами: «Як платять, так і працюю!»…

Буває таке, коли учителі пасивні в роботі. Витоки пасивності слід
шукати серед таких причин:

Втрата віри в можливість свого особистісного зростання.

Сімейні негаразди.

Відсутність соціально-психологічної підтримки (наприклад, чоловік
(дружина) не розуміє професійних проблем).

Високий рівень і частота минулих негативних подій, які відбувалися в
процесі педагогічної діяльності.

Особливості особистості, стан здоров’я.

Дослідивши ситуацію, можна здійснити методичну підтримку з урахуванням
причин пасивності.

Спочатку слід доброзичливо застерегти від можливості потрапити до лав
«педагогічних невдах», а далі переконливо порадити звернутися до своєї
духовної сфери, щоб визначити, хоче вчитель надалі працювати на
педагогічній роботі чи ні. Якщо виявляється, що бажання працювати
вчителем є, то педагогу можна запропонувати таку індивідуальну
програму:

діяти, діяти, діяти;

налагодити хороший відпочинок;

серйозно зайнятися своїм здоров’ям;

знайти порозуміння з членами сім’ї;

знайти друзів серед колег;

поспілкуватися з цієї проблеми з психологом та психотерапевтом,
піддатися психокорекційним впливам;

ще раз проаналізувати свою роботу і ще раз спробувати змінити її на
краще;

стати спочатку дисциплінованим виконавцем порад і розпоряджень, щоразу
помічати свої успіхи, радіти їм;

знову визначити свою необхідність школі.

Усі шкільні методичні служби, адміністрація освітнього закладу
повинні всіляко сприяти вчителю проаналізувати свій стан і зробити
належні висновки.

Тут хотілося б підкреслити, що методична підтримка вчителя дає хороші
результати, якщо вона спирається не тільки на самоаналіз, а й на
психофізіологічні дослідження особистості.

ІІ. Організація роботи з методичної підтримки педагогічних працівників у
Калинівському НВК

Діагностування педагогічних працівників як джерело для визначення
конкретних можливостей та проблем вчителя

Одним з першочергових завдань в організації методичної підтримки
є виявлення педагогічних можливостей кожного педагога засобами
діагностики. Звісно, традиційної діагностики тут недостатньо, адже і
напрацювання, і проблеми повинні виявитися вповні. Проводячи
діагностування, ми перш за все використовуємо діагностичну карту
успішності вчителя. Заповнюючи цю карту, вчитель самостійно визначає
рівень своєї професійної компетенції, що не завжди дає об’єктивну
картину. Тому проведення комплексного діагностування має забезпечити
більш детальне оцінювання його діяльності. Ми застосовуємо дві
діагностичні карти, побудовані на основі комплексної оцінки —
самодіагностики та оцінки діяльності вчителя заступником директора з
навчально-виховної роботи чи. Це діагностична карта діяльності вчителя
на уроці та діагностична карта учителя щодо знання методики викладання
предмета та інноваційних технологій. За всіма пунктами цих карт
діяльність учителя оцінюється самим учителем та заступником директора за
5-тибальною шкалою від 0 до 5 балів з позицій успішності.

Ще за однією картою ми вивчаємо аспекти творчої діяльності вчителя .
За цією картою також проводиться самооцінка вчителем, але поряд з цим
оцінку за системою 0, 1, 2 здійснює директор, заступник директора з
навчально-виховної роботи, заступник директора з виховної роботи,
керівник шкільного методичного об’єднання. До уваги береться також
діагностично-прогностичний аналіз роботи методичних структур, аналіз
відвіданих уроків, позакласних заходів, індивідуальних співбесід,
опитування, анкетування тощо.

Така комплексна оцінка дозволяє обґрунтовано визначити рівень
успішності вчителя з метою наступної корекції в системі методичної
підтримки.

Принагідно хочеться зауважити, що пропонована нами система діагностики
не є догмою, декому вона може видатись занадто спрощеною, проте й
нагромадження різних видів діагностики без цільового їх використання теж
є недоцільним.

План методичної підтримки вчителя

Досвід роботи показує, що здійснення методичної підтримки найбільш
потрібне у трьох основних напрямах: підвищення загальнокультурного
рівня, підвищення рівня професійної майстерності, психологічна
підтримка.

Якщо говорити про підвищення загальнокультурного рівня педагогів, то тут
провідну роль відіграє, звісно, система самоосвіти. Психологічну
підтримку можна отримати за відсутності практичного психолога у центрі
психології, при тому ж самостійному опрацюванні літератури. Але якщо
мова йде про професійну майстерність, то завдання методичної служби –
спрямувати у потрібному напрямку систему методичної роботи, взявши за
основу індивідуальний підхід.

Проаналізувавши результати діагностування, ми пропонуємо вчителю
відвідувати ті чи інші форми методичного навчання, складаємо план
методичної підтримки. Наприклад, для вчителя, який прагне оволодіти
методами і прийомами інтерактивного навчання, цей план може бути таким:

Орієнтовний план методичної підтримки вчителя ___________________

на ___________ навчальний рік

№ п/п Зміст роботи Місяць Хто виконує Відмітка про виконання

1 На основі попередньої діагностичної роботи провести бесіду з учителем
з питань методики викладання навчального предмета й визначити основні
проблеми, які має вчитель у цій роботі. Запропонувати вчителю
самостійно опрацювати теоретичні основи визначених проблем
Жовтень-листопада Заступник директора з НВР

2 Провести консультації з тем, які опрацьовує вчитель:

інтерактивні технології кооперативного навчання;

технології опрацювання дискусійних питань;

як поєднати різні моделі навчання.

листопад

грудень

грудень Заступник директора з НВР

3 Організувати відвідування вчителем уроків колег

грудень Заступник директора з НВР

4 Опрацювати (через бесіду) спільно з учителем теми:

як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці;

самоаналіз інтерактивного уроку;

конспект інтерактивного уроку.

січень

лютий

лютий Заступник директора з НВР

5 Відвідати уроки вчителя й проаналізувати їх на предмет використання
інтерактивних технологій. березень Заступник директора з НВР

6 Запросити вчителя на свої уроки з використанням інтерактивних
технологій. квітень Заступник директора з НВР

7 Провести уроки-тренінги (відкриті уроки) травень

Зазначимо, що кожен з учителів має свою програму самовдосконалення.
Отже, і план методичної підтримки вчителя буде для кожного
індивідуальний. Скла даючи їх, ми враховували те, що підвищення фахової
підготовки можливе тільки в творчості педагога. Бо слова вчать —
приклади захоплюють — дії розвивають.

Тому, спрямовуючи вчителя до творчої діяльності, ми передусім прагнемо
зробити так, щоб у нього з’явилася потреба у такій діяльності , а далі —
допомагаємо організувати творчий процес.

При цьому найчастіше створюються ситуації:

учитель сам формує перелік особистих методичних проблем і вирішує їх з
допомогою, яку отримує з власної ініціативи;

вчитель визначає свої проблеми у «випадковому» спілкуванні з директором,
заступником, керівником методичного об’єднання і вирішує їх разом з
ними;

директор, заступник, керівник методичного об’єднання ініціює роботу
вчителя над тією чи іншою проблемою, попередньо мотивуючи про її
необхідність. Потім спрямовує цю роботу і стимулює її.

Схематично структуру методичної підтримки вчителя можна відтворити у
вигляді такої схеми: (див.додаток 6)

Методична підтримка вчителя

2

8

:

< ? V O и з методичної підтримки учителя Проводячи роботу з педагогічними кадрами, ми намагаємося робити так, щоб методична підтримка забезпечувала реальну індивідуалізацію без ізоляції вчителя від колег за фахом і всього педагогічного колективу та прагнемо застосувати колективні заходи і впливи до кожного вчителя персонально. Отже, якісна методична підтримка – це оптимальне поєднання колективних, парних, групових та індивідуальних форм методичної роботи. Робота у форматі «методичної підтримки» зовсім не означає відмови від традиційних форм роботи, особливо тоді, коли вони дають відчутний результат. У нашому навчальному закладі стала мережа методичної роботи, яка передбачає діяльність традиційних методичних об’єднань, предметно-методичної комісії з питань фізичної культури, захисту Вітчизни та безпеки життєдіяльності. Активно працює творча група, але мені зараз хотілося б зупинитися на роботі школи ппд «Самоаналіз уроку». Очолює цю методичну структуру вчитель математики, спеціаліст І категорії Литвин Тетяна Петрівна. Працює ця школа як відкрита система, як справжній приклад методичної підтримки в дії, бо конкретних слухачів вона не має, скажемо так, її «послугами» користуються всі члени колективу в міру потреби. Керівник школи сама опрацьовує необхідну літературу з питань самоаналізу уроку, рекомендує її для опрацювання іншим, пропонує різноманітні схеми самоаналізу (див. додаток 7), опрацьовуючи які, учитель мимоволі тримає в полі зору і принципи навчання, і методи навчання, дотримується вимог як до зовнішньої, так і до внутрішньої організації уроку. Постійний самоаналіз забезпечує формування в учителя навички правильного структурування навчального матеріалу, раціонального розподілу часу. Ще одним з прикладів є взаємовідвідування уроків. Якщо це не примусово, то результат очевидний: при відвідуванні уроків адміністрацією можна прослідкувати, як методи і прийоми того чи іншого вчителя прослідковуються на уроках інших вчителів. Останнім часом набуває популярності така форма роботи як проведення «майстер-класів». У минулому році ми вперше спробували це зробити. «Майстер-клас» у рамках творчого звіту вчителя, що атестується, проводила спеціаліст вищої категорії Максименко Надія Михайлівна. Проведення «майстер-класів» докорінно відрізняється від традиційних і вже набридлих відкритих уроків, тому у цьому році ми продовжимо цю практику. Зараз вивчається система роботи вчителів, що атестуються. До лютого місяця вже буде в загальному відома картина успішності вчителів, і їм буде запропоновано провести «майстер-класи » з питань, які найбільш вдало вони реалізують у своїй роботі. Хотілося б озвучити таке питання. Мабуть, у декого з вас виникає думка про те, що це не так легко – змусити запрацювати на добровільній основі вчителів, які могли б не мати клопотів з якоюсь там школою ппд чи тим самим «майстер-класом». Відповідь проста: своєчасна похвала, постійна підтримка всіляких, хоч найменших, починань, довір’я – і система запрацює. Наприклад, та сама школа ппд «Самоаналіз уроку» висіла у структурі нашої методичної роботи баластом, аж доки Тетяна Петрівна не зробила такий самоаналіз уроку, про який згадали навіть у наказі відділу освіти. Тепер проблем з цього питання немає. Висновок, на нашу думку, можна зробити такий: при організації методичної підтримки кожен навчальний заклад повинен, виходячи із загальних потреб членів педколективу, обирати і пропонувати вчителям оптимальні саме для них форми роботи. Особливості методичної підтримки молодого вчителя А тепер хотілося б зупинитися на особливостях методичної підтримки молодих учителів. Як і в багатьох школах, так і в нашій, існує традиційна школа молодого вчителя, робота з молодими та малодосвідченими вчителями регламентується відповідним наказом. Але своєрідною заповіддю у роботі з молодими спеціалістами для нас є слова В.О.Сухомлинського: «Молодий спеціаліст стає хорошим учителем, перш за все, завдяки обстановці творчої праці педагогічного й учнівського колективів». Хочу сказати, що жоден з наших молодих спеціалістів, а їх у нас троє, не має наставника, фах якого повністю відповідав би фаху молодого вчителя. Це, на наш погляд, проблема, але не така велика, як здається на перший погляд, бо коли молода людина приходить у школу з бажанням працювати, то здійснити її методичну підтримку не становить труднощів. Зараз у нас проходить період адаптації вчителя фізичної культури, другий рік працює вчитель англійської мови, третій – географії. Саме тому їх важко охопити колективними формами роботи, доводиться працювати в індивідуальному порядку. До того ж вони мають різну вузівську підготовку: учителька географії навчалася заочно в Уманському педуніверситеті, вчителька англійської мови ще навчається заочно, але вона – випускниця Корсунь-Шевченківського педучилища і, відповідно, питання методики для неї не становлять труднощів. Учитель фізичного виховання – випускник Черкаського національного університету, він поки що спортсмен, відбувається його адаптація як учителя в педагогічному та учнівському колективі. Таке явище характерне для більшості навчальних закладів. Аналіз роботи наших молодих спеціалістів показує, що врахування їхніх індивідуальних особливостей, своєчасна підтримка і похвала, ненав’язливе зауваження можуть дати кращий результат, ніж строгий контроль за їх роботою. До того ж, вони сповідують правило, яке придумали самі собі: «Допоможи собі сам». У результаті маємо оформлені навчальні кабінети, їх наповнюваність дидактичним та роздавальним матеріалом, живу зацікавленість учителів життям школи, їх активною участю в усіх заходах. Роль шкільного методичного кабінету у здійсненні методичної підтримки Особливу роль у творчому рості вчителя та в організації і здійсненні методичної підтримки вчителя відіграє шкільний методичний кабінет. Методичний кабінет – творча лабораторія школи. Це умовна назва його діяльності щодо організації безперервної освіти та спілкування педагогічних працівників, постійного пошуку й використання старих і нових джерел, що живлять творчий потенціал педагога. Основною при організації методичної підтримки вчителя нам видається інформаційна функція шкільного методичного кабінету. Методичний кабінет НВК, реалізуючи свою інформаційну функцію, створює умови для самостійної, індивідуальної роботи педагогічних працівників шляхом забезпечення їх необхідною науково-методичною літературою з метою ефективної організації навчально-виховного процесу та впровадження інноваційних технологій у навчання та виховання; постійно проводить консалтингову діяльність, організовуючи індивідуальні, групові консультації з питань педагогіки, фахової підготовки, методики викладання предметів. Створюючи умови для належної методичної підтримки педагогів, ми намагаємося використовувати всі можливості нашого методичного кабінету. Звісно, хотілося б його більшого наповнення, але вважаю, що в умовах нашого навчального закладу ми робимо чимало кроків для підвищення ролі методкабінету у професійному рості вчителя. Окрім комплекту видань видавничої групи «Основа», передплачених за рахунок бюджету, ми самостійно передплачуємо ще 12 найменувань педагогічних газет та журналів. Придбали методичну літературу також за рахунок коштів із премії за організацію методичної роботи. Робочих місць у методкабінеті обмаль, проте ми виходимо із ситуації – педагоги мають змогу працювати у навчальних кабінетах, кабінеті інформатики. У самому методкабінеті є комп’ютер та копіювально-розмножувальний апарат. Таким чином, шкільний методкабінет реалізує конкретні завдання щодо підвищення своєї ролі у творчому рості учителя: забезпечує випереджальне науково-методичне інформування членів педагогічного колективу ; проводить аналіз професійних знань і вмінь учителів у зв’язку зі змінами у завданнях та змісті освіти в Україні та особистісними орієнтирами творчої діяльності педагогів ; реалізує систему заходів , спрямованих на розвиток творчого потенціалу вчителів, впровадження досягнень перспективного педагогічного досвіду, інновацій та забезпечувати їх практичну реалізацію. забезпечує індивідуальні потреби учителів в організації самосвіти. Система заходів, які організовує наш методичний кабінет, постійно переконує учителя: «Щоб відкрити перед учнями іскорку знань, учителю треба ввібрати море світла, ні на хвилю не відходячи від променів вічно сяючого сонця знань людської мудрості» (В.Сухомлинський). Особливості діяльності заступника директора з навчально-виховної роботи, керівників методичних структур при організації роботи з методичної підтримки вчителя Неабияку роль у процесах методичної підтримки вчителя відіграють і можливості самого заступника директора з навчально-виховної роботи. Саме він створює атмосферу, яка може надихати педагога на творчість, заохочувати його інтереси, розвивати здібності й творче начало. Заступник директора з навчальної роботи має бути доброзичливим і чуйним. Він повинен завжди пам’ятати, що його функції стосовно вчителя - це функції не суворого управління, а консультанта й помічника. Переконані, що методична підтримка має бути побудована на цьому принципі. Вплив методичної підтримки як пріоритетного напрямку методичної роботи на особистісне зростання вчителя Варто кілька слів сказати й про стимулювання зусиль учителя в процесах особистісного зростання.Сам по собі процес методичної підтримки вже стимулює вчителя в його роботі. Стимулами також можуть бути: об’єктивна атестація; публічна похвала і різні нагороди, премії; об’єктивний контроль та оцінювання роботи. Практика свідчить, що чи не найефективнішим стимулом для вчителя є хороший результат його особистої праці. Показати успіх учителя, пропагувати його, сприяти розвитку успіху – це одне із завдань методичної підтримки. Отже, ми дійшли висновку, що проблему методичної підготовки вчителя доцільно розглядати крізь призму можливого ступеня його особистісного розвитку і професійного становлення. Цілісність особистості, утворення й використання її потенціалу гарантують успішність як освітньої, так і професійної її діяльності. І чи не найбільше може сприяти цьому процесу індивідуальна робота заступника директор з навчально-виховної роботи з учителями. Якщо ми хочемо, щоб школа по-сравжньому сприяла належному вихованню народу, ми повинні вміло допомогти вчителю бути здатним, творчим, справжнім учителем, який зуміє навчити молоде покоління мудрості життя, піднести духовний рівень молоді, розвинути в молоді сили і здібності, підвести її до нового способу мислення та дій. PAGE 1 Учитель Заступник директор з НВР Заявлена проблема Корекція проблеми Реальна проблема Корекція проблеми Екзистенційна (особистісна) проблема Пошук вирішення Методична підтримка повинна стати Стимулюючим фактором праці вчителя Такою, яка б не переробляла вчителя, а переконала працювати в напрямку генеральної ідеї Школою комфортності , радості, успіху Організуючою у формуванні команди спільників, однодумців Особистісно зорієнтованою Основною для створення в роботі кожного вчителя системи добротворення Методична підтримка повинна забезпечити Високу виконавську дисципліну, дати вчителю можливість проявляти ініціативу, стати активним Кожному вчителю можливість самоаналізу роботи і через об’єктивну оцінку праці прийти до самореалізації Об’єктну оцінку праці таким чином, щоб не руйнувала свободи вчителя Свободу особистості, яка створить умови для творчості Позитивний, духовно-моральний імідж школи, честь і гідність її Свободу слова, яка приведе до свободи думки

Похожие записи