Реферат на тему:

Методи роботи учнів з підручником на уроках історії

План

1. Знайомство з підручником і загальні прийоми роботи з ним

2. Особливості роботи з підручником в процесі пояснення нового матеріалу

3. Текст підручника як джерело першопочаткового знання

4. Робота з текстом підручника як важливий елемент розвивального
навчання

1. Знайомство з підручником і загальні прийоми роботи з ним

Курс “Вступ до історії України. 5 клас” є пропедевтичним, що й визначає
його місце в системі шкільних історичних курсів, а також початковість,
елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають до
знань та умінь учнів. Історичній пропедевтиці властива своєрідна мета й
засоби її втілення, не тотожні систематичним курсам історії в
загальноосвітніх навчальних закладах. Головне завдання курсу “Вступ до
історії України. 5 клас” — підготувати учнів до успішного засвоєння
історичних знань в наступних класах, сформувати в дітей початкові
уявлення про історію як науку та про історію України як її складову,
прищепити інтерес до її вивчення. Все це і визначає особливості роботи з
підручником у 5 класі.

Знайомство учнів з підручником у 5 класі слід починати з характеристики
його хронологічних рамок, структури підручника, особливості його
побудови, різними видами тексту, питаннями і завданнями, а також з
ілюстраціями і учбовими картами.

На уроках в 5 класі слід застосовувати метод пояснювального читання. Він
складається із органічно зв`язаних між собою елементів читання,
роз`яснення і доповнення прочитаного, розгляду ілюстрацій, бесіди.

При пояснювальному читанні виділяються абзаци і окремі речення, їх
складові, визначається головна думка, виявляються смислові зв`язки, а
також зв`язки та ілюстрації.

Завдання по підручнику поступово ускладнюються. Діти вчаться знаходити
фактичний матеріал (наприклад, власні імена і дпти), виписувати їх,
формулювати відповіді самостійно, так як в готовому вигляді їх в
підручнику немає.

Першочергове завдання вчителя – привчити учнів виділяти незрозумілі
місця тексту, невідомі їм терміни. Важливо навчити учнів не пропускати
невідомі слова і вирази, а шукати їм пояснення, звертаючись до вчителя
чи до словників.

Для організації ефективної роботи учнів вчитель може використати
пам`ятку адресовану учням:

1. Прочитай весь параграф і склади загальне учвлення про описані в ньому
події і явища. Уважно розглянь карти, схеми, ілюстрації.

2. Зверни особливу увагу на виділені в підручнику факти, висновки, ідеї.

3. Склади розгорнутий план, він полегшить підготовку домвшнього
завдання.

4. Постарайся узгодити з матеріалом підручника те, що побачив і почув на
уроці.

5. У випадку необхідності переглянь параграфи, вивчені раніше.

6. Перевір чи знаєш ти матеріал теми, перекажи його, спочатку
користуючись планом, потім без нього.

7. Підготуй відповіді на запитання і завдання, які розташовані в кінці
параграфа.

До важливих елементів роботи з підручником слід віднести складання плану
параграфу. Так, у 6 класі план можна починати складати вже на першому
уроці по темі “Стародавній Єгипет”. Зокрема, складання плану для
підзаголовків “Землеробство – основне заняття єгиптян” і “Початок
обробки металів” допоможуть учням встановити взаємозв`язок фактів в
історії: спочатку змінюється техніка, покращуються знаряддя праці,
виникають нові галузі виробництва, і лише тоді відбуваються зміни в
соціальній структурі суспільства. Так, перехід до орного землеробства
привів до панівного становища чоловіка; з переходом до металу виділились
ремісники. Послідовність цих явищ закріплюється в пам`яті учнів і
допомагає усвідомленню їхнього взаємозв`язку.

Робота над планом по тексту підручника може йти інакше. Наприклад, при
вивченні історії повстання в Єгипті у 1750 р.до н.е. Вчитель по ходу
розповіді записує на дошці план: причини повстання, учасники повстання,
вимоги повсталих або “проти кого і за що повстали”, причини поразки
повстанців. Після розповіді і бесіди про повстання учні закріплюють
матеріал читанням параграфа. Потім вони вказують, де саме в підручнику
міститься відповідь на кожний пункт плану; деякі короткі фрази читаються
вголос; залучається і раніше пройдений матеріал.

План вивчення повстання записується в робочий зошит з історії, ним в
подальшому керуються учні при вивченні аналогічних тем.

До складання плану по тексту підручника необхідно частіше звертатися у 7
класі при вивченні історії середніх віків, так як матеріал є досить
складним, а підзаголовки об`ємніші.

Якщо вчитель розпочав роботу в новому класі, необхідно виявити рівень
учбової діяльності, основних вмінь школярів. Так, в у класі слід
визначити, чи вміють учні визначати головну думку в тексті підручника,
порівнювати факти чи явища, складати узагальнюючі характеристики. Чи
можуть вони пояснити виконувані при цьому дії? Як учні працюють з новим
текстом?

Починаючи вивчення нової теми, вчитель повинен запропонувати учням її
назву, тоді назву параграфа, його підзаголовки. Так учні знайомляться з
планом вивчення нового матеріалу.

Давати відповіді при роботі з підручником допомагають спеціальні
завдання. Так, можна знаходити в тексті підручника відповіді на
запитання поставлені вчителем і процитувати його, переказати своїми
словами, підібрати матеріал для відповіді на кілька запитань.

Робота з текстом підручника, яка закріплює пояснення вчителя, може
завершатися складанням таблиці. Учні впражняються у відборі матеріалу, в
складанні точних формулювань, складають кістяк основних фактів, що
полегшує запам`ятовування. Так, таблиця “Завоювання Карла Великого”
допомагає запам`ятати, які і в кого були завойовані землі при утворенні
Франкської імперії, допоможе виявити загарбницький характер політики
Карла Великого і підготує учнів до розуміння однієї з причин неміцності
цієї держави.

Замість роботи з таблицею можна дати завдання нанести на контурну карту
землі, завойовані Карлом Великим, кордони Франкської імперії і держав,
на які вона розпалася.

2. Особливості роботи з підручником в процесі пояснення нового
матеріалу.

Тут метою роботи з текстом підручника можуть бути знайомство з новими
фактами, коли вчитель організовує їхнє заучування в об`ємі підручника;
поглиблення розуміння взаємозв`язку історичних явищ; уточнення нових
понять та інші завдання.

Як приклад такого використання підручника можна навести розгляд теми:
“Утворення держав у Греції в VIII-VI ст. до н.е.”

Розглянувши з допомогою аплікацій питання про розорення селян в Аттіці,
вчитель переходить до характеристики господарства і суспільства Аттіки.

Ці питання можна розглянути шляхом роботи з текстом підручника, його
учбовими ілюстраціями і картою. Запропонувавши учням прочитати абзаци 3
і 4 на стр. 83 підручника, вчитель задає питання: 1) Які нові галузі
виробництва розвиваються в Аттіці? 2) Знайдіть на карті підручника
(стр.82) гори Лавріона. 3) Що виробляли майстерні, які цілими вулицями
оточували афінський акрополь? 4) Розглянемо малюнок кузні на стр.83. 5)
Які нові галузі розвивалися в сільському господарстві Аттіки?

Розповідь вчителя про торгівля і мореплавство ілюструється заставкою
пред розділом “Стародавня Греція” (стр.63).

Учні важко засвоюють поняття “демос” і “аристократія”, змішують їх,
особливо останнє, з поняттями “знатний”, “рабовласник”. Усвідомленню цих
понять допомагає таблиця на підставі тексту підручника.

3. Текст підручника як джерело першопочаткового знання

Цілком можливим є варіант використання підручника як джерела
першопочаткового ознайомлення з новим навчальним матеріалом. Легше
всього організовувати роботу над подійним матеріалом, якщо він достатньо
конкретно і яскраво викладений в підручнику. Вчителю не обов`язково все
викладати самому. Клас може заслухати якогось із своїх товаришів, який
підготував уривок із книги для читання (наприклад, про завоювання
арабів) або самостійно прочитати відповідний матеріал в підручнику.
Проте в цих випадках метою повинно бути не тільки засвоєння фактів, але
й осмислення їх. Для цього до читання перед учнями ставиться питання,
розкриття якого вони повинні знайти в підручнику або в повідомленні.

Так, по історії стародавнього Китаю вчитель залишає за собою повноцінну
розповідь про повстання “Жовтих пов`язок”. Потім учні мають розглянути
текст, керуючись планом, складеним ще при вивченні повстання в Єгипті, і
вказати на ті нові обставини, які в порівнянні з повстанням єгипетської
бідноти, можна відмітити в Китаї.

Перед читанням про зруйнування Карфагену вчитель знайомить клас з одним
з питань в кінці параграфа: У чому полягає основна відмінність третьої
Пунічної війни від перших двох?

Інколи учням доручається самостійно ознайомитися з невеликим уривком з
підручника і виділити характерні риси цього явища (події). Наприклад,
звідки видно, що у Візантії VI ст. положення трудящих було важким?
Відповіді учнів, які перед тим прочитали відповідний фрагмент параграфа,
замінять розповідь вчителя. Отже матеріал буде засвоєно в ході
самостійної роботи.

4. Робота з текстом підручника як важливий елемент розвивального
навчання

Робота з підручником допомагає реалізовувати принцип розвивального
навчання, зокрема зазначений вид учбової роботи розвиває увагу учнів.
Ось один з прийомів Після пояснення нового матеріалу вчитель пропонує
учням прочитати параграф в підручнику і відповісти, про що він не
розповів і які повідомив їм нові знання( у порівнянні з тими, які є в
тексті відповідного параграфа).

До підручника вчитель звертається і тоді коли робить висновки. Спочатку
повідомляється, що під висновками розуміється найголовніше, подібне,
спільне чи різне, що міститься в учбовому матеріалі який вивчається. Під
керівництвом вчителя учні створюють нове судження на базі одного чи
кількох попередніх. Після цього вони порівнюють свої висновки з
висновками підручника. В подальшому вони роблять висновки по уже по
цілій темі.

Учні також можуть підбирати по підручнику докази до сформульованого
вчителем висновку або до якогось судження.

У старших класах можливі завдання по поглибленню змісту підручника. На
підставі наукової літератури учні розкривають згадувані в підручнику
факти і події, характеризують персоналії. Вони також співставляють
викладення фактів в підручнику з інтерпретацією їх в першоджерелах.

Можливим є і повне самостійне вивчення теми уроку по підручнику. В
такому випадку вчитель пропонує план вивчення нового матеріалу, питання
і завдання, коротко розкриває основні положення, які учні повинні
самостійно засвоїти.

Проте найбільше учні працюють над текстом підручника в ході виконання
домашнього завдання.

Таким чином, при роботі з підручником в учнів слід сформувати такі
вміння: 5 клас – навчитися виділяти найголовніше у фрагменті тесту,
переказувати текст, навчитися складати простий план параграфа. 6 клас –
виділяти найголовніше в параграфі, використати в переказі декілька
джерел знань; 7 клас – викладати матеріал кількох параграфів, складати
складний план, застосовувати різні види наочності; 8-9 класи – підбирати
докази до сформованого вчителем висновку, складати план тем, працювати з
термінами і поняттями. 10-11 класи – викладати матеріал по наскрізним
проблемам з кількох тем, складати план-конспект кількох тем,
співставляти факти підручника з першоджерелом, розвивати і поглиблювати
зміст підручника матеріалами додаткової літератури.

Література:

Агибалова Е.В., Донской Г.М. Методическое пособие по истории средних
веков. – М., 1978.

Годер Г.И. Методическое пособие по истории древнего мира. – М. 1977.

Завадье А.С. и др. Методическое пособие по новой истории. – М., 1978.

Коровкін Ф.П. Методика викладання історії стародавнього світу. – К.,
1975.

Лутошкина И.В. Работа с текстом учебника в 5 классе // Преподавание
истории и обществоведения в школе. – 1998. — №4. – С.43-45.

Методическое пособие по новой истории / А.П.Аверьянов и др. – М., 1985.

Шевченко Н.И. Работа с учебником и развитие школьников // Преподавание
истории и обществоведения в школе. – 1999. -№6. – С.45-52.

Похожие записи