Реферат з педагогіки

Методи і засоби навчання

Поняття про методи навчання і їх класифікації.

Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

Засоби навчанняю

Вибір оптимального поєднання методів і засобів навчання.

1. Методом навчання називають спосіб впорядкованої взаємозв’язаної
діяльності викладачів і учнів, спрямованої на вирішення завдань
освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

Прийом навчання — це деталь методу, тобто часткове поняття
по відношенню до загального поняття “методу”

Різні підходи до класифікації методів:

а) за джерелами передачі і характером сприйняття інформації:
словесні, наочні і практичні (С.П.Петровський, Е.Я.Галант);

б) у залежності від основних дидактичних завдань, які
вирішуються на конкретному етапі навчання: методи оволодіння
знаннями, формування умінь і навичок, застосування одержаних
знань, творчої діяльності, закріплення, перевірки знань, умінь і
навичок (М.О.Данилов, Б.П.Єсипов);

в) у відповідності з характером пізнавальної діяльності учнів
по засвоєнню змісту освіти виділяють такі методи, як
пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу,
частково-пошукові, дослідницькі (М.М.Скатін, І.Я.Лернер).

При цілісному відході виділяють три групи методів нявчання:

а) організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

б) стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;

в) контролю і самоконтролю навчально пізнавальної діяльності.

2. Методи організації навчально-пінавальної діяльності — це
сукупність методів, які спеціально спрямовані на передачу і
засвоєння учнями умінь, знань і навичок. До них належить
словесні методи навчання:

Розповідь – послідовне розкриття змісту нового матеріалу. Вимоги
до розповіді: логічна послідовність, чіткість і доказовість,
достовірність змісту, образність і емоційність, мова вчителя
(чітка, доступна правильна).

Пояснення — словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій
приладів, наочних посібників, слів, термінів і т. д.

Лекція — усний виклад навчального матеріалу, великого за
обсягом, складного за логічною побудовою.

Бесіда — питально-відповідальний метод навчання.

Дискусія, диспут. Ці методи навчання близькі до бесіди.
Диспут — це суперечка на наукову або суспільну тему. Дискусія
— суперечка, обговорення будь-якого питання.

Метод драматизації, який знаходить широке застосування
переважно під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу,
дозволяє успішно розвивати творчі здібності, уяву , активність і
самовідданість учнів.

Наочні методи спостереження: ілюстрування, демонстрування і
самостійне спостереження.

Метод ілюстрування передбачає ілюстрування статистичної
наочності, плакатів, карт, картен, написів на дошці.

Метод демонстрування передбачає демонстрування приладів,
дослідів, технічних установок, різних препаратів.

При використанні цих методів неохідно: забезпечити всебічний
огляд об’єкта, чітко виділити головне, детально продумати
пояснення; залучити самих учнів до знаходження потрібної
інформації.

Метод самостійного спостереження: інструктаж вчителя; вивчення
або повторення раніше вивченого; спостереження; висновки учнів;
висновки вчителя і оцінка виконаної роботи.

Індуктивний метод навчання : викладаються спочатку факти,
демонструються досліди, наочні посібники, організується виконання
вправ, поступово підводять учнів до узагальнень, визначення
понять, формулюваннязаконів і т. д.

Дедуктивний метод навчання : спочатку повідомляють загальне
положення, формулу, закон, а потім поступово починають виводити
часткові випадки, більш конкретні завдання.

При використанні цих двох методів навчання застосовуються
словесні, наочні і практичні методи навчання.

Репродуктивні методи навчання передбачають активне сприймання
і запам’ятовування навчального матеріалу, який повідомляється
вчителем та іншими джерелами інформації. При цьому
використовуються розглянуті раніше словесні, наочні і практичні
методи навчання.

Проблемно- пошукові методи навчання передбачають підвищену
активність учнів у процесі навчання. Тут також використовується
методи словесні наочні й практичні.

3. Засоли навчання у навчальному процесі: слово вчителя — для
передачі знань, слово і дія для формування умінь і навичок.;
викладаючи ноувий матеріал, учитель спонукає думати учнів над
ним, погоджуватись чи непогоджуватись з думками вчителя,
звертатися до нього з петаннями і одержати відповідь; підручник
служить учню для відновлення у пам’яті, повторення і закріплення
знань, одержаних на уроці, виконання домашнього завдання,
повторення пройденого матеріалу; одні засоби навчання заміняють
учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні
пристрої і ін.); другі — конкретьизують, уточнюють, поглиблюють
відомості , які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці і
інший наочний матеріал ); треті — виступають у ролі прямих
об’єктів вивчення, дослідження ( машини, прилади, хімічні
речовини, предметиживої природи ); четверті — в ролі
“посередників” між школярем і природою або виробництвом у тих
випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або
утруднене (препарати, моделі, колекції, гербарії і ін. ); п’яті
— використовують переважно для озброєння учнів уміннями та
навичками — навчальними і виробничими ( прилади, інструменти,
ін.); шості — символічні (знакові) засоби (історичні і
географічні карти, графіки, діграми ).

Технічні засоби навчання включають: дидактичну техніку
(кінопроектори, діапроектори, телевізори, і т. д.). аудіовізуальні
засоби: екранні посібники статичної проекції (діафільми,
діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції),
окремі посібники динамічної проекції (кикінфільми, кінофрагменти,
кінокільцівки), фонопосібники ( грамзаписи, і магнітофонні записи),
відеозаписи, радіо – і телевізійні передачі.

4. Оптимальний вибір методів і засобів навчання передбачає
врахування: а) мети і завдань уроку; б) обсягу і складності
навчального матеріалу; в) мотивації навчання. Інтересів і
активності учнів; г) рівня підготовленості учнів і їх
працездатності; д) віку учнів; е) сформованості навчальних умінь
і навичок; є) навчальної тренованості, витривалості; ж) часу
навчання ( осінь, зима, літо, весна, до обіду, після обіду); з)
матеріально – технічної бази; й)
застосування методів і засобів на попередньому уроці; і) типу
і структури уроку; к) взаємин між вчителем і учнями; л) рівня
підготовки вчителя.

Рівні прийняття рішення про вибір методів навчання: а)
стереотипний підхід; б) рішення типу проб і помилок; в)
оптимізоване рішення.

Формування в учителя уміння педагогічної техніки (виразність
мови, володіння голосом, жестом, мімікою та інше.

Література

Дидактика современной школы. — К.,1987.

Коротяэв Б.І. Метода навчально-пізнавальної діяльності учнів, —
К., 1991.

Онищук В.О. Структура і методика уроку в школі. — К., 1973.

PAGE 1

PAGE 7

Похожие записи

Реферат на тему:

Методи і засоби навчання

Поняття про методи навчання і їх класифікації.

Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

Засоби навчанняю

Вибір оптимального поєднання методів і засобів навчання.

1. Методом навчання називають спосіб впорядкованої взаємозв’язаної
діяльності викладачів і учнів, спрямованої на вирішення завдань
освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

Прийом навчання — це деталь методу, тобто часткове поняття
по відношенню до загального поняття “методу”

Різні підходи до класифікації методів:

а) за джерелами передачі і характером сприйняття інформації:
словесні, наочні і практичні (С.П.Петровський, Е.Я.Галант);

б) у залежності від основних дидактичних завдань, які
вирішуються на конкретному етапі навчання: методи оволодіння
знаннями, формування умінь і навичок, застосування одержаних
знань, творчої діяльності, закріплення, перевірки знань, умінь і
навичок (М.О.Данилов, Б.П.Єсипов);

в) у відповідності з характером пізнавальної діяльності учнів
по засвоєнню змісту освіти виділяють такі методи, як
пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу,
частково-пошукові, дослідницькі (М.М.Скатін, І.Я.Лернер).

При цілісному відході виділяють три групи методів нявчання:

а) організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

б) стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;

в) контролю і самоконтролю навчально пізнавальної діяльності.

2. Методи організації навчально-пінавальної діяльності — це
сукупність методів, які спеціально спрямовані на передачу і
засвоєння учнями умінь, знань і навичок. До них належить
словесні методи навчання:

Розповідь – послідовне розкриття змісту нового матеріалу. Вимоги
до розповіді: логічна послідовність, чіткість і доказовість,
достовірність змісту, образність і емоційність, мова вчителя
(чітка, доступна правильна).

Пояснення — словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій
приладів, наочних посібників, слів, термінів і т. д.

Лекція — усний виклад навчального матеріалу, великого за
обсягом, складного за логічною побудовою.

Бесіда — питально-відповідальний метод навчання.

Дискусія, диспут. Ці методи навчання близькі до бесіди.
Диспут — це суперечка на наукову або суспільну тему. Дискусія
— суперечка, обговорення будь-якого питання.

Метод драматизації, який знаходить широке застосування
переважно під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу,
дозволяє успішно розвивати творчі здібності, уяву , активність і
самовідданість учнів.

Наочні методи спостереження: ілюстрування, демонстрування і
самостійне спостереження.

Метод ілюстрування передбачає ілюстрування статистичної
наочності, плакатів, карт, картен, написів на дошці.

Метод демонстрування передбачає демонстрування приладів,
дослідів, технічних установок, різних препаратів.

При використанні цих методів неохідно: забезпечити всебічний
огляд об’єкта, чітко виділити головне, детально продумати
пояснення; залучити самих учнів до знаходження потрібної
інформації.

Метод самостійного спостереження: інструктаж вчителя; вивчення
або повторення раніше вивченого; спостереження; висновки учнів;
висновки вчителя і оцінка виконаної роботи.

Індуктивний метод навчання : викладаються спочатку факти,
демонструються досліди, наочні посібники, організується виконання
вправ, поступово підводять учнів до узагальнень, визначення
понять, формулюваннязаконів і т. д.

Дедуктивний метод навчання : спочатку повідомляють загальне
положення, формулу, закон, а потім поступово починають виводити
часткові випадки, більш конкретні завдання.

При використанні цих двох методів навчання застосовуються
словесні, наочні і практичні методи навчання.

Репродуктивні методи навчання передбачають активне сприймання
і запам’ятовування навчального матеріалу, який повідомляється
вчителем та іншими джерелами інформації. При цьому
використовуються розглянуті раніше словесні, наочні і практичні
методи навчання.

Проблемно- пошукові методи навчання передбачають підвищену
активність учнів у процесі навчання. Тут також використовується
методи словесні наочні й практичні.

3. Засоли навчання у навчальному процесі: слово вчителя — для
передачі знань, слово і дія для формування умінь і навичок.;
викладаючи ноувий матеріал, учитель спонукає думати учнів над
ним, погоджуватись чи непогоджуватись з думками вчителя,
звертатися до нього з петаннями і одержати відповідь; підручник
служить учню для відновлення у пам’яті, повторення і закріплення
знань, одержаних на уроці, виконання домашнього завдання,
повторення пройденого матеріалу; одні засоби навчання заміняють
учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні
пристрої і ін.); другі — конкретьизують, уточнюють, поглиблюють
відомості , які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці і
інший наочний матеріал ); треті — виступають у ролі прямих
об’єктів вивчення, дослідження ( машини, прилади, хімічні
речовини, предметиживої природи ); четверті — в ролі
“посередників” між школярем і природою або виробництвом у тих
випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або
утруднене (препарати, моделі, колекції, гербарії і ін. ); п’яті
— використовують переважно для озброєння учнів уміннями та
навичками — навчальними і виробничими ( прилади, інструменти,
ін.); шості — символічні (знакові) засоби (історичні і
географічні карти, графіки, діграми ).

Технічні засоби навчання включають: дидактичну техніку
(кінопроектори, діапроектори, телевізори, і т. д.). аудіовізуальні
засоби: екранні посібники статичної проекції (діафільми,
діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції),
окремі посібники динамічної проекції (кикінфільми, кінофрагменти,
кінокільцівки), фонопосібники ( грамзаписи, і магнітофонні записи),
відеозаписи, радіо – і телевізійні передачі.

4. Оптимальний вибір методів і засобів навчання передбачає
врахування: а) мети і завдань уроку; б) обсягу і складності
навчального матеріалу; в) мотивації навчання. Інтересів і
активності учнів; г) рівня підготовленості учнів і їх
працездатності; д) віку учнів; е) сформованості навчальних умінь
і навичок; є) навчальної тренованості, витривалості; ж) часу
навчання ( осінь, зима, літо, весна, до обіду, після обіду); з)
матеріально – технічної бази; й)
застосування методів і засобів на попередньому уроці; і) типу
і структури уроку; к) взаємин між вчителем і учнями; л) рівня
підготовки вчителя.

Рівні прийняття рішення про вибір методів навчання: а)
стереотипний підхід; б) рішення типу проб і помилок; в)
оптимізоване рішення.

Формування в учителя уміння педагогічної техніки (виразність
мови, володіння голосом, жестом, мімікою та інше.

Література

Дидактика современной школы. — К.,1987.

Коротяэв Б.І. Метода навчально-пізнавальної діяльності учнів, —
К., 1991.

Онищук В.О. Структура і методика уроку в школі. — К., 1973.

PAGE 1

PAGE 7

Похожие записи