Реферат на тему:

Метод проектів в педагогіці

Одним із таких методів є метод проектів.

Метод проектів-одна із альтернатив класно-урочної системи, що
використовується як доповнення до інших видів навчання, дає змогу
отримати комплексне знання.

Головна перевага полягає в тому, що дитина з великою зацікавленістю буде
виконувати ту діяльність, яку обере самостійно.

Останнім часом у зв’язку зі становленням особистісно зорієнтованої
освіти метод проектів переживає друге народження, ефективно доповнюючи
інші педагогічні технології, які сприяють становленню особистості
школяра як суб’єкта діяльності та соціальних відносин.

Застосування методу проектів — це загальна потреба нашого часу. Метод
проектів засвідчує повну узгодженість навчання з життям, з інтересами
учнів, він ставить учня у становище дорослої людини. І тоді школяр
нагадує лікаря, інженера, вчителя, для якого теоретичні знання — засіб
творчих пошуків. Зрештою активно розвивається мислення з опорою на
науку.

Основною тезою сучасного розуміння методу проектів російський науковець
Є.Полат називає вислів :Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого мені це
потрібно та де й як я можу ці знання застосувати.»

Дана технологія представляє один із можливих способів реалізації
проблемного навчання. Коли вчитель ставить задачу, він тим самим
окреслює плановані результати навчання і вихідні дані. Все інше мають
робити учні :намічати проміжні задачі, шукати шляхи їх вирішення, діяти,
порівнювати отримане з тим, що вимагалося, корегувати діяльність.

Таким чином, виконання учнями проектів, як колективних, так і
індивідуальних, передбачає залучення їх до виявлення, аналізу та
розв’язання реальних загальнолюдських проблем із використанням для цього
практичної дослідницько-пошукової роботи.

Формування в учнів дослідницьких навичок — одне з головних завдань
сучасного уроку. Академік А.М.Колмогоров зазначав: «Звичайно, не з
кожного учня вийде учений. Але необхідно добиватися, щоб кожному була
знайома радість відкриття нового, радість творчого усвідомлення життя.»

Слово «проект» у перекладі з латинської мови означає «кинутий вперед».
Це цільовий акт діяльності, в основі якого — інтерес учня.

Поняття проект має декілька значень:

1 .Розроблений план споруди, виготовлення, реконструкції чогось.

2.Попередній текст документа, задум чогось.

3.Певна форма організації великих та відносно самостійних починань.

4.Форма перебудови цілеспрямованої діяльності.

Фактично, проект — це будь-який задум, що має мету, термін та конкретні
кроки реалізації.

Проект мусить відповідати на запитання:

• навіщо, для чого він створений?

• наскільки новим постає бачення проблеми?

• наскільки процес відповідає вимогам часу?

• чи придатний він для втілення?

• чи завершений, готовий до реалізації?

Проект може здійснювати вчитель у процесі власної професійної
діяльності, а може й учень як індивідуально, так і під керівництвом
вчителя.

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час
освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід
проектної діяльності учня.

Зростання популярності «методу проектів» у різних країнах протягом
останнього часу веде до збільшення кількості різних підходів до
тлумачення його сутності. Тому крім загального визнання сутності
проектної технології запропоновано ряд обов’язкових критеріальних вимог
до її сучасного тлумачення:

• наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої
відповідає навчальним запитам і життєвим потребам учнів;

• дослідницький характер пошуку шляхів вирішення проблеми;

• структурування діяльності відповідно до класичних етапів проектування;

• моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми:

• її постановка;

• дослідження;

• пошук шляхів вирішення;

• експертиза й апробація версій;

• конструювання підсумкового проекту (чи його варіантів);

• його захист; корекція і впровадження;

• самодіяльний характер творчої активності учнів;

• практичне або теоретичне (прикладне) значення результату діяльності до
застосування (впровадження);

• педагогічна цінність діяльності (учні здобувають знання, розвивають
особистісні якості, обосновують необхідні способи мислення і дії).

З огляду на різні підходи до класифікації проектів, їх

розрізняють за цілим рядом параметрів:

1) складом учасників проектної діяльності

• індивідуальні

• колективні (парні, групові);

2) характером партнерських взаємодій між учасниками проектної
діяльності:

• кооперативні,

• змагальні, конкурсні;

3) рівнем реалізації між предметних зв’язків:

• монопредметні;

• міжпредметні;

• надпредметні;

4) характером координації проекту:

• безпосередній;

• прихований;

5) тривалістю:

• короткі;

• середньої тривалості;

• тривалі;

6) метою і характером проектної діяльності:

• інформаційні;

• ознайомлювальні;

• пригодницькі;

• мистецькі;

• науково-пошукові;

• конструкційні тощо.

Дослідницькі проекти — потребують добре обміркованої структури,
визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників,
соціальної значущості, продуманості методів. Вони повністю
підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру:
визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення
предмета й об’єкта, завдань і методів, визначення методології
дослідження, висунення гіпотез розв’язання проблеми і намічення шляхів
її розв’язання.

Творчі проекти — не мають детально опрацьованої структури спільної
діяльності учасників, вона розвивається,

підпорядковуючись кінцевому результату, інтересам учасників проекту.

Ігрові проекти — учасники беруть собі визначені ролі. Це можуть бути як
літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх
стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками ситуаціями.

Домінуючим видом діяльності є гра.

Інформаційні проекти — спрямовані на збирання інформації про який-небудь
об’єкт, явище, ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її
аналіз і узагальнення фактів. Можлива така структура такого проекту:
мета проекту, його актуальність; методи обробки та отримання інформації,
результати (стаття, реферат, доповідь, відеофільм ) ; презентація
(публікація, телеконференція). Такі проекти можуть бути частиною
дослідницьких проектів, їхнім модулем.

Практико — орієнтовані проекти — результат діяльності чітко визначено з
самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників
(документ, програма, рекомендації, проект закону, тощо.) Проект потребує
складання сценарію всієї діяльності з визначенням функцій кожного
учасника . Особливо важливими є добра організація координаційної роботи
у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і
можливих засобів їх впровадження в практику.

У міжнародних проектах беруть участь представники різних країн..

Освітній проект — це форма організації занять, яка передбачає
комплексний характер діяльності усіх його учасників щодо отримання
освітньої продукції за певний проміжок часу від одного уроку до
декількох місяців. У процесі виконання проектних завдань учні мають бути
різноманітних умінь. До таких умінь належить усвідомлення виконання
наступних розумових та практичних дій:

• виявлення потреби у вдосконаленні предметного світу в поліпшенні
вжиткових якостей речей;

• розуміння поставленого завдання, суті навчального завдання, характеру
взаємодії з однолітками і учителем, вимог до представлення виконаної
роботи або її частин;

• планування остаточного результату і повідомлення його у вербальній
формі. Тобто без обмеження фантазії школярі мають дати собі й іншим
розгорнуту «відповідь за схемою «Я хотів би…»;

• виконання узагальненого алгоритму проектування;

• внесення коректив у раніше прийняті рішення;

• конструктивне обговорення результатів і проблем кожного етапу
проектування, формування конструктивних запитань і запитів про допомогу
(поради, додаткова інформація, оснащення тощо);

• вираження задумів, конструктивних рішень за допомогою технічних
рисунків, схем, ескізів, креслень, макетів;

• пошук та знаходження необхідної інформації самостійно;

• складання схем необхідних розрахунків (конструктивних, технологічних,
економічних), повідомлення їх у вербальній формі;

• оцінювання результатів досягнення запланованого, за обсягом і якістю
виконаного, за трудовитратами, новизною;

• оцінювання проектів виконаних іншими;

• розуміння критеріїв оцінювання проектів і захисту, процедури
публічного захисту проектів;

• конструювання уявлень про професійну проектну діяльність, про
індивідуальність проектувальника (проектанта), яка виявляється в
результаті, готовому виробі;

• розшифровування задуму, ідей, рішень проектувальника за «посланням»
(«знаком», «змістом»), який є готовий виріб на ринку.

Основним завданням виконання проектів є засвоєння алгоритму
проектування, який загалом містить розгорнуті відповіді учнів на
поставлені вчителем запитання:

• які потреби ви збираєтесь задовільнити введенням у предметний світ
свого виробу?

• Що вже є? Що пропонує ринок? Яка еволюція і тенденція зміни «Вашого»
виробу? Яка конкуренція? Чи наявна динаміка ринкової ціни? Які плюси і
мінуси?

• Хто є потенційними споживачами вашого виробу?

• За рахунок чого ви прагнете досягти успіху? Які ідеї й пропозиції ви
маєте?

• Чи пробували ви змінити: зовнішній вигляд майбутнього виробу, вибір
матеріалу, розміри, форму тощо?

J• Які ресурси і можливості ви маєте? Які додаткові ресурси вам
потрібні?

• Який рівень конкуренції Ви передбачаєте під час освоєння нового
виробу?

• Як і чому ви обрали саме ці матеріали, інструменти для виробництва
Вашого виробу?

• Які основні витрати у зв’язку з випуском нового виробу?

• Як ви збираєтесь представляти свій виріб на ринку?

• Чи придбали б Ви самі пропонований виріб?

• Що понад усе сподобалося в роботі над проектом? Що б Ви хотіли
поліпшити, якби починали роботу над проектом спочатку? Тобто основними
завданнями методу проектів є:

І.Не лише передати учнями суму тих чи інших знань, а навчити здобувати
ці знання самостійно, вміти застосувати їх для розв’язання нових
пізнавальних і практичних завдань. 2.Сприяти учневі у здобутті
комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних
групах, виконуючи всілякі соціальні ролі ( лідера, виконавця,
посередника тощо).

3. Розшир йти коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами,
різними точками зору на одну проблему.

4. Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами:
збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору,
висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

Тематика освітніх проектів може бути різноманітною:

• експериментальне вивчення та використання природних явищ (дощ, зміни
температури, повітря тощо );

• дослідження технічних процесів ( очистка вихлопних газів);

• дослідження електричної конструкції з параметрами, що задані
(наприклад, складання засобів сигналізації);

• створення теоретичних моделей, фантастичних і соціальних розробок;

• конструювання об’єктів з параметрами, що задано;

• літературні, культурні та інші теми.

До організації проекту висуваються такі вимоги:

1.Проект розробляється за ініціативи учнів. Тема проекту для всього
класу одна, а шляхи її реалізації у кожній групі — різні.

2.Проект є значущим для найближчого та опосередкованого оточення учнів —
однокласників, батьків, знайомих.

3.Робота над проектом є дослідницькою, моделює роботу в науковій
лабораторії.

4.Проект завжди педагогічно значущий, тобто учні набувають знань,
будують стосунки, оволодівають необхідними способами мислення та дії.

5.Проект орієнтовано на вирішення конкретної проблеми, його результат
має споживача.

6.Проект повинен бути завчасно спланованим, сконструйованим, але разом з
тим допускає гнучкість та зміни під час виконання.

7.Проект повинен бути реалістичним, орієнтованим на ресурси, які має у
своєму розпорядженні заклад освіти.

Загальні підходи до структурування проекту:

1. Починати потрібно з вибору теми проекту, його типу, кількості
учасників.

2. Далі вчителю необхідно продумати можливі варіанти проблем, котрі
важливо досліджувати в рамках наміченої тематики. Самі ж проблеми
висуваються учнями з подачі вчителя (навідні запитання, ситуації, що
сприяють визначенню проблем і т. ін.). Тут доречна «мозкова атака» з
подальшим колективним обговоренням.

3. Важливим моментом є розподіл задач по групах, обговорення можливих
методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень.

4. Потім починається самостійна робота учасників проекту за своїми
індивідуальними чи груповими дослідницькими, творчими задачами.

5. Постійно проводяться проміжні обговорення отриманих даних у групах
(на уроках, під час роботи у бібліотеці, на заняттях у науковому
товаристві й ін.)

6. Необхідним етапом виконання проектів є їх захист, опанування.

7. Завершується робота колективним обговоренням, експертизою,
оголошенням результатів зовнішньої оцінки, формулювання висновків.

Параметри зовнішньої оцінки проекту:

• значущість та актуальність порушених проблем, адекватність їх
досліджуваній тематиці;

• коректність використовуваних методів дослідження і методів обробки
одержуваних результатів;

• активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних
можливостей;

• колективний характер прийнятих рішень;

• характер спілкування і взаємодопомоги, взаємодоповнюваності учасників
проекту;

• необхідна і достатня глибина проникнення в проблему, залучення знань з
інших галузей;

• доказовість прийнятих рішень, уміння аргументувати свої висновки;

• естетика оформлення результатів виконаного проекту;

• уміння відповідати на питання опонентів, лаконічність на
аргументованість відповідей кожного члена групи.

Результат роботи буде відмінним лише за умови плідної співпраці вчителя
і учнів, розуміння одне одного, а не за принципом «Зроби це, але я не
знаю, як». Адже коли вчитель має уявлення про, те, як це робиться, він і
запитання сформулює правильно, і наштовхне учня на правильну відповідь,
і дасть простір його творчості.

Під час роботи над проектом вчитель виконує такі функції:

• допомагає учням у пошуках джерел інформації;

• сам є джерелом інформації;

• координує весь процес;

• підтримує, заохочує учнів; підтримує безупинний зворотній зв’язок, щоб
допомагати учням просуватися в роботі над проектом.

Учитель може підказати нові джерела інформації чи просто спрямувати
думку учнів у потрібному напрямку для самостійного пошуку. Але в
результаті учні повинні самостійно і спільними зусиллями вирішити
проблему, застосувати необхідні знання часом з різних галузей, одержати
реальний і відчутний результат. Уся робота над проблемою, таким чином,
набуває обрисів проектної діяльності.

Для узагальнення знань і умінь з вивченої теми можна використовувати
наступну техніку. Учням до моменту закінчення вивчення теми доручається
виготовити рекламний плакат, буклет, чи афішу, альбом з короткими
текстами, малюнками, фото, листівками, що загалом відбивають зміст теми.
Це цілком може бути оформлене як проектне завдання, якщо його дати на
самому початку вивчення теми і побудувати весь процес навчання як
націлений на реалізацію проекту.

Якщо стадії роботи над проектом розглядати як стадії навчального
процесу, то тут можна побачити ті самі модулі, що й у звичайному блоці
уроків: вступне повторення, вивчення нового матеріалу, закріплення,
узагальнююче повторення, контроль і корекція.

Організаційна структура блоку уроків «методу проектів» близька до
структури лекційно-семінарської системи, але відрізняється від неї
великою питомою вагою інтелектуальних режимів (семінарів, практикумів,
самостійних робіт, і т. ін.) що збільшує творчий потенціал, гуманітарну
складову технології, тому що основна відмінність гуманітарних систем —
наявність імовірнісних моделей, оперування невизначеностями й існування
їх в середовищі.

Схема оформлення проекту:

I етап

Вибір напряму та формування назви проекту: містить узагальнену назву
проблеми, коло питань, визначення під проектів.

II етап

Написання проекту. Розділи проекту:

1)Актуальність, необхідність, значущість обраного напряму.

2)Мета проекту

а)довготривалі:

створення чогось нового, нові технології, методики; можлива розробка
дослідження за проектом; визначення очікуваних результатів; планування
результату.

б)короткодіючі: мета, завдання — визначення конкретної мети, завдань на
певний період.

3)Визначення етапів реалізації проекту:

А)зазначення термінів початку і закінчення проекту;

Б)закінчення проекту визначене етапністю реалізації проекту;

В)зазначення часових інтервалів кожного етапу.

4)Механізм реалізації проекту.

5)Визначення відповідальних .

6)Очікувані результати.

7)Оцінювання і само оцінювання. 8)Бюджет, ресурсне забезпечення.

Зразок структури проекту

1. Титульна сторінка (назва навчального закладу, клас, автор, назва
проекту, науковий керівник, місце видання, рік).

2. Зміст (перелік складових проекту)

3. Стисла анотація.

4. Епіграф.

5. Вступ.

6. Основна частина (розділи, параграфи, якщо є).

7. Висновки.

8. Перелік використаних джерел.

9. Додатки (фото, відео матеріали, таблиці, малюнки, схеми).

Зразок паспорту проектної діяльності

Назва проекту_______________________

Автори проекту______________________

Склад проектної групи________________

Навчальний рік_______________________

Клас________________________________

Керівник класу_______________________

Науковий керівник проекту____________

Консультанти ________________________

Короткий опис (анотація ) проекту______

Жанр проекту:

—альбом

—фільм

—виставка

—стенд

—реферат

—буклет

—інше.

Насамкінець слід зазначити, що реалізація методу проектів на практиці
змінює роль учителя під час навчального процесу. Із носія готових знань
він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності учнів.
Змінюється психологічний клімат у колективі, оскільки вчителю потрібно
переорієнтувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на
різноманітні види самостійної діяльності учнів, на пріоритет діяльності
дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Уміння користуватися проектною технологією є показником високої
кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, орієнтації на
особистісний і професійний розвиток дитини в процесі навчання.

Учитель має не тільки добре знати свій предмет. А й бути компетентний в
інших галузях науки, бачити точки їх дотику. Педагог повинен знати своїх
учнів, їхні можливості, інтереси, бажання, він має бути комунікабельним,
толерантним і, найголовніше — творчим.

Похожие записи