Сценарій психолого-гумористичного шоу

„Мелодія рідних сердець”

І. Доброго  дня Вам,  дорогі гості, мами і тата!

ІІ. Бабусі і дідусі, вчителі та діти!

І. Вже сьомий рік зустрічаємось ми на цій сцені у цікавому
психолого-гумористичному шоу, яке цьогоріч відрізняється від усіх
проведених раніше свят.

ІІ. Відрізняється тим, що в ньому приймають участь не тільки діти, а й
члени їхніх родин: мами, бабусі, тата, дідусі, братики, сестрички.

І. І протягом всього свята з вами будемо ми: Аня Фігурська.

ІІ. Та Влад Ставнюк.

І. Отож: добрий день, вам, милі люди,

              Хай вам щастя – доля буде,

              Не на день і не на рік,

              А на довгий, довгий вік.

ІІ. Починаємо наше свято!

     Погляньте, як у нас людей

     Зібралося багато.

     Щоб веселитись і співати,

     І рід наш красний величати.

І. Смійся, родино!

    Танцюй тато з сином,

    А мама з донею

    Плеще їм в долоні,

    А бабуся з дідусем

    Вам розкажуть геть усе:

ІІ. Жарти, смішки, анекдоти –

     Не стулятимете рота

     На нашому шоу від сміху,

    Матимете усі від нього втіху.

І. Українська родина.

    В щасливі і сумні години

    Куди б нам не стелився шлях,

    Не гасне вогнище родинне

    В людських запалених серцях.

ІІ. Ми сьогодні зібрались на свято, яке називається „Мелодія рідних
сердець”.

І. Батьки і діти – серця одні,

   Батьки і діти – душі пісні,

   Батьки і діти – злети і політ,

   Батьки і діти – родини цвіт.

ІІ. З давніх-давен пісня об’єднувала людей, давала сили і наснагу,
супроводжувала у радості і горі.

І. Допомагала, коли було важко і веселила, коли було сумно. Піснею
зустрічали, проводжали, величали і вітали.

ІІ. На нашому шоу виступатимуть родини, які об’єднує мелодія співочої
душі, об’єднує талант і бажання творити красу.

І. Родина, дорога родина!

   Що може бути кращим в світі цім?

ІІ. Чим більше дорожить людина

     За батьківський і материнський дім?

І. Що може бути краще за вечерю в домі

   За батьківським міцним столом,

   Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

   Все сповнено любов’ю і добром!

ІІ. І першими я запрошую на сцену ученицю 2-Г класу Дарусю Білоконь, її
маму Оксану Миколаївну, тата Олексія Андрійовича та сестричку Марічку,
які є дійсно втіленням справжньої української родини.

(Родина виконує пісню)

ІІ. На нашому родинному шоу присутні вчителі, які разом зі своїми
класами проводили минулі шоу. Це Вікторія Георгіївна Чорна, вчитель
англійської мови гімназії та вчитель початкової школи Олена Євдокимівна
Бурденюк. Ми раді вітати вас, шановні вчителі.

І. Їхні учні – учасники шоу, повиростали і, звісно ж, страшенно заздрять
нам, то ж і відрядили до нас на шоу талановиту десятикласницю гімназії,
заслужену пісеннострумочку Новодністровська Юліану Шелест.

ІІ. Зустрічайте: Юліана Шелест .

І. Серед усіх геніальних винаходів людства одним з найважливіших є
сім’я. І як годить в кожній українські родини головним є батько.

ІІ. Але, як мама скаже, так воно і буде.

    От заплющ очі і прислухайся,

    І ти почуєш мамин голос.

    Він живе в тобі, теплий, знайомий, рідний.

    Його не сплутаєш ні з яким іншим.

І. Правда? Це я запитую в учня 4-А класу Кості Вознюка, у якого дуже
талановита, дзвінкоголоса матуся  Оксана Вікторівна, бабуся Марія
Іванівна та завжди молода співоча прабабуся Лідія Дмитрівна, якій
нещодавно виповнилося 73 роки.

Я запрошую на сцену   членів родини Кості Вознюка.

(Родина виконує пісню)

 

ІІ. Відгадай загадку: одна бабуся, дві мами, дві доньки, одна онука.
Скільки їх?

І. Шість.

ІІ. Ні, їх троє. Одна — і бабуся і мама, одна — донька і мама, одна –
донька і онука. Зрозумів? Але вони як одне ціле. Я маю на увазі  ученицю
2-В класу Борейко Настю, її маму Юлію Юріївну та бабусю Гарацеву Людмилу
Олександрівну.

На жаль, бабуся підхопила грип, ми бажаємо їй швидко одужати, а
співатимуть мама і доня.

І. Пісня про маму напередодні Міжнародного жіночого дня 8- Березня є
щиросердним вітанням всім присутнім жінкам, визнанням, любі, Вашої
вічної краси та незрівнянності.

 

ІІ.  Запрошую на сцену  родину Насті Борейко з піснею  „ Мама”

(Родина виконує пісню)

 

І. Ти помітила, як швидко плине час: не встиг прокинутись, а вже
запізнився до школи, не встиг початися навчальний рік, а вже і новий рік
почався – та ще й рік миші.

ІІ. Це тієї миші, що в неї очі маленькі-маленькі, як два мікроби…

І. А чого ти верещала не своїм голосом, коли я тобі ті два мікроби у
портфель підкинув?

ІІ. Я зовсім і не верещала, а голос розробляла.

І. А от учениці 2-Г класу Дар’ї Лотоцькій голос розробляти не треба, він
у неї дзвінкий і міцний, як у її бабусі Світлани.

ІІ. Коли Світлана Анатоліївна виходить на сцену міського будинку
культури, то глядачі шаленіють від її чарівного співу і довго не
відпускають, а онука на неї рівняється.

 А то!

Ой, гоп-чуки-чуки!

І бабуся і онуки,

І здорові, і веселі

Всі співають у оселі.

Ой гоп-чуки-чуки

Ось бабуся і онуки.

І. Гучними оплесками зустрічайте Світлану Анатоліївну Лотоцьку з трьома
онуками

 

(Родина виконує пісню)

 

І. Лікар Костю оглядає,

   Лікар Костю слуха.

   На що скаржимось? – питає,

   А Костя: — На вуха!

 

 

 Лікар нижче нахилився:

  — Що – болять, синочку?

  — Вони мені заважають

  Одягать сорочку!

ІІ. А діткам, які зараз вийдуть на сцену вуха вкрай потрібні. Вони ними
слухають музику і, навіть, тримають скрипку.

І. Запрошую на сцену ученицю 2-Б класу Дашу Димитрюк, її маму  Людмила
Костянтинівну, братика Івана та юних скрипальок Настю Гончар, Владу
Власюк, Юлю Пастух, вони виконають етюд „Колечко”.

ІІ. Вітайте, майбутні віртуози, а нині гордість Новодністровської
музичної школи.

ІІ. Чому дорослим завжди здається, що вони нас добре знають?

І. Ну, що в дитині може бути цікавого, думають дорослі, вона ж мало
прожила, мало бачила, мало розуміє?

ІІ. Це все тому, що вони забули якими були в дитинстві і вважають, що
тільки тепер порозумнішали.

j

l

a

ae

X Z ? ¬ oe o D

F

x

z

?

?

ae

e

l

ae

Z ¬ o F

z

?

e

І. А от Олександр Миколайович Лазарев дійсно дуже любить і добре знає
свою донечку, ученицю 2-В класу, бо постійно займається з нею.

ІІ. Вітайте, Олександр і Олександра Лазареви!

 

(Родина виконує гімнастичний етюд))

 

 

ІІ. Дідусю мій рідненький,

    Я так тебе люблю.

    Вродливий ти своєю добротою

    І серцем, що для нас живе.

    Дай, Бог, тобі здоров’я і спокою,

   Сто літ живи і знай –

   Я люблю тебе.

І. Чи мороз, чи віє хуга,

    Я нічого не боюсь.

    Це тому, що маю друга,

    Мій найкращий друг – дідусь.

ІІ. Саме так готова сказати учениця 2-А класу Віолета Середюк про свого
дідуся Григорія , який теж дуже любить свою онучку, а ще гарно співає.

І. Зустрічайте, Григорій  Середюк з внучкою Віолетою.

(Родина виконує пісню)

 

ІІ. А вона до бабусі з любов’ю звертається:

    Бабцю, бабуню, бабусю моя!

    І до бабусиних рук притуляється,

    І відчуває в них стільки тепла!

І. Дуже – дуже любить свою талановиту бабусю Надію Пилипівну учениця 4-Б
класу Маринка Войтенко. Адже, вони удвох грають в чотири руки.

ІІ. З радістю запрошую на сцену Надію Пилипівну та Маринку Войтенко, які
зіграють „Естонську польку”.

 

ІІ. Ти віриш, що в нашому Новодністровську є сім’ї, які коли збираються
разом, то так співають, що сусіди думають ніби одночасно заспівали
Басков, Пугачова, Вітас та Алсу…

І. Я тобі сто мільйонів разів казала: не перебільшуй, ти не мікроскоп. Я
тобі вдруге це третій раз кажу…

ІІ. Ну годі сваритись. Я зараз тебе переконаю, бо запрошу на сцену
представників дружної, працьовитої, доброї, співочої родини, головними у
якій є дідусь і бабуся, вони ж батько і мама, вони ж подружжя Лутчаків.

І. А ця бабуся люба, гарна й мила,

   Вона найкраща для онуків і дітей,

   Родину всю так спритно об’єднала,

   Ще й піснею прославилась серед людей.

ІІ. Під бурхливі оплески запрошую до виступу родину учня 2-Г класу
Дениса Загородного з піснею „Українська родина”

(Родина виконує пісню)

 

І. Вчитель маму зустрічає

   І каже ненароком:

   — Ваша донька знов дрімає

   На моїх уроках.

   — Не турбуйтесь, — каже мати, —

   Я про це вже знаю.

   В ній талант ще не проснувся,

   Ось вона й дрімає.

ІІ. Наша Яночка Бузурна, учениця 4-Г класу, на уроках не дрімає і талант
у неї неабиякий, а чарівний, то ж і заспіває вона пісню „Чародійниця”

Яна Бузурна!

ІІ. Слово має автор ідеї всіх психолого-гумористичних шоу, головний
сценарист, практичний психолог початкової школи, знавець дитячих душ
Людмила Василівна Ковальчук. (Тестові завдання та розвага)

ІІ. ( наспівує) У меня сестренки нет,

У меня братишки – нет.

Говорят с детьми хлопот невпроворот.

Что же будет на Земле

Через сто ближайших лет,

Если мода на детей совсем пройдет?

І.Це ти про що?

ІІ. Я про те, що кожен хотів би мати братика або сестричку.  Саме цього
бажає всім учениця 4-Б класу Настя Гончар.

І.   Зустрічайте! Настя Гончар з піснею  „Мами  оченяти”.

І. У мене теж немає ні братика, ні сестрички, а шкода, зате я люблю
спорт. В минулому році на заліку з фізкультури я пробіг тисячу метрів за
одну хвилину!

ІІ. Не бреши, не бреши! Мільйонний раз у п’яте кажу. Це ж краще за
світовий рекорд!

І. А я знав найкоротшу дорогу від старту до фінішу!

ІІ. А найближчу дорогу до наших сердець, до веселого гарного настрою
знає Сашуня Лазарєва з байкою про Тараса Шевченка.

Вітайте, Сашуня Лазарєва

ІІ. Хочеш, я тобі теж байку розкажу

Сусід стукає у двері:

— Скажіть своїй Галі, що вже пізно.

 Хай тихіше грає на роялі.

Галин тато носом крутить:

— Ох і темні ж люди…

Галі треба розучити гами і етюди.

За годину до сусіда Галин батько стука:

— Хто там так у вас гуркоче?

Це вже просто мука…

А сусід ласкаво каже:

— У синочка Вані ми помітили сьогодні

Музикальні дані,

Почнемо його учити грать на барабані.

А поскільки барабана ще у нас немає,

То дозволили дитині:

Хай на каструлях грає.

І. А от в учня 4-В класу Сергія Кузана надзвичайний талант. Цей юний
баяніст – учень Михайла Васильовича Рожка.

ІІ. Слухайте, слухайте, слухайте! Сергій Кузан виконує вальс.

 

ІІ. Скільки учнів у твоєму класі?

І. Тридцять разом з учителькою.

ІІ. Тобто, без учительки буде 29?

І. Ні, без учительки в класі нікого не буде.

І. Саме так думають учні 4-А класу, які без Ганни Іванівни Гунько не
уявляють свого життя в школі, бо ж вона їм і педагог, і друг, і мама,
вони їй так вірять, що готові навіть з нею заспівати.

ІІ. Зустрічайте! Класовод 4-А класу Ганна Іванівна Гунько зі своїми
учнями.

(Клас  виконує пісню)

 

І. Ми концерт підготували,

   В нього ми всю душу вклали.

   Як сподобалося вам,

   То плещіть завзято нам.

ІІ. Під кінець, як завше, тест – оцінка за наше шоу. Ставлять глядачі. 
Якщо все, що було на сцені, так собі – плещемо рідко.

І.  Якщо було кльово-чудово – плещемо сильно.

ІІ. А якщо – супер-пупер – то плещемо, кричимо, тупаємо ногами.

І. Отже, ваша оцінка учасникам шоу. Три, чотири…

ІІ. В дарунок за ваші оплески прийміть вітання від
дівчаток-старшокласниць гімназії, які заразились нашим настроєм,
перейняли від нас тепло душі і творчий злет.

І. Юліана Шелест, учениці 10-Б класу гімназії з піснею „Як у нас на
Україні”.

ІІ. Під шквал оплесків, крики „Ура!”, „Браво!”, „Біс!” та щирі посмішки
я запрошую на сцену учасників психолого-гумористичного шоу 2008 року
„Мелодія рідних сердець”.

І.   Кохані батьки, дідусі і бабулі!

     Хай довгі літа накує вам зозуля.

ІІ. Ми любимо вас у житті над усе,

     Серця наші б’ються усі як одне.

І.   Здоров’я і щастя бажаємо всім,

     Братам і сестричкам низький наш уклін.

ІІ. Бажаємо всім радості, щастя і любові,

     Бажаєм, щоб завжди були ви здорові.

І.  Хай Бог охороняє нас від злого,

    Хай світить сонце й колосяться жита.

    Щоб всі були щасливі і здорові

    На многії і многії літа.

Похожие записи