.

Мельник Л. В.,

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
155 2335
Скачать документ

Мельник Л. В.,

вихователь ДНЗ №33, м. Умані

Позитивні оригінальні перспективні аспекти розвитку

креативності дітей дошкільного віку

Творчість – діяльність людини спрямована на створення духовних і
матеріальних цінностей. Діяльність, пройнята елементами нового.
Вдосконалення, збагачення, розвитку. Те, що створено внаслідок
діяльності,

сукупність створеного кимось. Здатність творити, бути творцем. (Великий
тлумачний словник сучасної української мови)

Креативність – творчі можливості людини, які виявляються в мисленні,
почуттях, спілкуванні, діяльності характеризують особистість у цілому.
(Коментар до Базового Компонента дошкільної освіти України).

Новітні тенденції в системі дошкільної освіти, пов’язані з впровадженням
у практику роботи Базової програми розвитку дитини дошкільного віку “Я у
Світі”, вимагають зміни мислення педагогів, нових підходів до
організації діяльності дошкільного навчального закладу.

Розбудова дошкільної освіти вимагає постійного підвищення кваліфікації
педагогів, забезпечення високого рівня їхньої професійної майстерності.
Оскільки Базова програма “Я у Світі” є програмою розвитку не тільки
дитини , а й педагога.

Наш колектив пройшов нелегкий шлях від пошуків, спроб, помилок до
певних досягнень. Починали з виявлення та обговорення проблем, які
хвилювали всіх педагогів.

Важливо зрозуміти, що нас сьогодні не влаштовує у традиційних формах
навчання та виховання дитини. Вважаємо: за традиційних підходів
формується штучний соціум, у якому діти з різним рівнем знань, різними
темпераментами та життєвими ритмами виховуються в одній системі,
виконують одні й ті ж завдання. Робота за старими стереотипами нагадує
своєрідний конвеєр, в якому всіх дітей виховували максимально схожими,
орієнтуючись на середню стандартну дитину. Традиційні підходи практично
позбавляють дитину можливості вибору, формуючи, таким чином, не творця,
а споживача.

Виховуючи за шаблоном, вихователі подавали матеріал всім дітям – і тим,
хто готовий, і тим хто не готовий до його сприйняття, давали знання,
замість того, щоб спонукати їх здобувати, розвивати дітей, створювати
умови для самостійного розвитку. Отже, практично примушують дітей
вчитися.

Тому, ми поставили завдання – навчати всіх спеціалістів нових,
нетрадиційних форм роботи з дітьми, формувати їхню професійну
компетентність для впровадження завдань нової Програми.

Фахівець, який сьогодні працює у дошкільному закладі з дітьми, має
володіти сучасними педагогічними технологіями. Адже тільки високий
професіоналізм, творчість, ініціатива допоможуть йому реалізуватися в
роботі з вихованцями. Тож намагаємося використовувати найрізноманітніші
форми та прийоми роботи з вихователями, які допомагають розкрити їх
творчий потенціал, спонукають до роботи по-новому.

Сьогодні хотілось зупинитись на новій проблемі – креативний розвиток
дошкільників. Базова програма розвитку дошкільника “Я у Світі” вперше в
освітньому просторі України заявила креативність як одну з пріоритетних
ліній розвитку дошкільника. Тому ми поставили перед собою мету –
формувати професійну компетентність педагогів, спонукати до пошуку
ефективних шляхів формування в дітей креативного розвитку.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано низку завдань:

Здійснити диференціацію близьких проте відмінних понять “творчість” та
“креативність”.

Запровадити нові виховні та навчальні технології.

Оновити та збагатити дидактичний матеріал.

Скласти каталоги художніх творів, творів образотворчого мистецтва та
фонотеку музичних творів.

Поставлені завдання реалізувались через систему методичних заходів, а
саме:

методичні об’єднання методистів, вихователів при міському методичному
кабінеті;

творча група;

семінари-практикуми: “Програма розвитку дитини дошкільного віку: шляхи
реалізації”, “Дитяча креативність – крізь призму Базової програми
розвитку дитини дошкільного віку “Я у Світі”;

відкриті покази роботи (музичного заняття, художньо-практичної
діяльності, “Логіки світу”);

Тренінги для педагогів (театралізований “Вихователь – людина двох
професій: педагог та актор”, креативно-інтелектуальний тренінг.

Вирішуючи поставлені завдання, ми зрозуміли, що розвиток креативності
дошкільників потребує диференційованого підходу до дітей, використання
нових освітніх технологій та пошуку шляхів оптимізації педагогічного
впливу на дітей. На засіданнях творчої групи були розглянуті різні
інноваційні технології, поглиблено ознайомлено з сутністю кожної.
Найбільше зацікавило нас : розвиток асоціативного мислення дітей та
розвиток критичного мислення у дітей старшого дошкільного віку.

Світ асоціацій дитини на стільки безмежний, що ланцюжок логічних
зв’язків між предметами чи поняттями, які безперервним потоком змінюють
одне одного, інколи просто не можна зупинити. Саме завдяки їм часом ми
зможемо легше і детальніше пригадати необхідну інформацію. І.Павлов
підкреслював: “Асоціації мають дуже важливе значення для процесів
пам’яті та мислення як їхня первинна основа”.

Слід зазначити, що асоціативне мислення є не лише основою хорошої
пам’яті, а й сприяє розвитку творчої уяви. Розум малюків завжди
активний, йому властивий безперервний пошук асоціацій. Кожна з яких стає
ніби трампліном до відкриття іншої.

Ми прийшли до висновку: якщо дітям допомагати розвивати асоціативне
мислення змалку то в результаті вони будуть успішними і знаходитимуть
нестандартні рішення в навчанні і в повсякденних ситуаціях, це їх також
спонукатиме до мовленнєвої активності, допоможе краще писати твори,
розв’язувати задачі на логічне мислення, запам’ятовувати іншомовні слова
через створення зв’язків з образами, що виникають у їхній уяві.

Ейдети стверджують, що не буває поганої пам’яті, а ми просто часто не
вміємо нею користуватися. А причина цього – не достатньо розвинене
асоціативне мислення. Ось що про це пише психолог Іванов у книзі “От
печаток перста”: “Секрет хорошої пам’яті полягає в мистецтві створювати
численні та різноманітні зв’язки з будь-яким фактом, який ми хочемо
втримати в пам’яті”. Не менш важливо розмірковувати, аналізувати свої
емоції, створюючи нові й нові зв’язки.

Після в провадження в практику роботи з дітьми занять-ігор для розвитку
асоціативного мислення, ми отримали гарні результати де пошук асоціацій
дітей перетворювався у захопливу гру, що не лише розважає, а й розвиває.

Роботу з дітьми в даному напрямку будували на основі:

вільних асоціацій , пов’язаних з предметними образами;

колірних асоціацій;

тактильних асоціацій;

предметних асоціацій;

асоціацій викликаних друдлами;

звукових асоціацій;

смакових асоціацій;

нюхових асоціацій.

Під час впровадження в роботі з дітьми асоціативних вправ, ми мали змогу
диференціювати в молодших групах стадію наслідування, тобто копіювання
готового зразку, та творчого наслідування у дітей 5-го року життя, з
дітьми старшого дошкільного віку ефективним був репродуктивний вид
творчості.

Проте, “справжньої творчості” у дітей, ми не мали змоги досягти за таких
причин:

недостатнього сучасного розвивального середовища;

недостатнього рівня творчості вихователів;

демократичних відносин між дорослими та дітьми.

Критичне мислення – протидія конформізму та духовному рабству.
Найважливішим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам
демократичного суспільства. Метою застосування даної технології є
розвиток самостійного свідомого мислення дітей. Найпріорітетнішого
значення в використанні розвитку критичного мислення дітей, а особливо
“Керованого слухання”, “Слухання з передбаченням”, “Знав, дізнався, хочу
дізнатися” є позитивна атмосфера довіри й свободи слова. Тому розпочали
роботу з дітьми на рівні “партнерства” та з використанням базової
трифазної моделі (актуалізація опорних знань – усвідомлення нового
змісту – переосмислення отриманої інформації).

Варто зазначити, що під час виконання дошкільниками завдань з вище
зазначених технології вихователі використовують продуктивні прийоми та
урізноманітнюють їх. Заслуговують на увагу роздуми дітей про зміст
прочитаної казки, тут педагог може запропонувати вихованцям висловити
свою думку або разом міркувати над тим, як правильно реагувати на
прослухане. Традиційним стало розширення досвіду дітей після
прослуховування казки, художнього твору або вірша залучати їх до
малювання чи драматизації.

Запровадження в старшому дошкільному віці технології на розвиток
критичного мислення дітей, формує у них позитивне ставлення до
сприйняття та засвоєння нової інформації, незалежну точку зору й уміння
поважати думку інших, створює умови для відкритого спілкування,
співпраці.

$

(

Z

\

?

$

&

?¬e”

$

h

&

&

F

&

h|:

” на кожну вікову групу складалися перспективні плани, підбиралася
художня література, теми для спілкування, спостереження в повсякденному
житті, практична діяльність, що включала в себе “уроки практичного
життя, художньо-практичну діяльність, СХД, працю, всі види ігор, свята,
розваги, заняття. Цей перспективний план складався на місяць. Починаючи
із молодшого дошкільного віку було введено “Курс “Логіки світу”, як
інтелектуальну гру. Аналіз діяльності пізнавального розвитку дітей за І
півріччя показав, що логіко-математична компетентність дітей 4-го року
життя стала кращою на 9% в порівнянні з 2009 роком, дітей 5-го року
життя на – 12%, а у дітей старшого дошкільного віку на – 16%.

Творча робота педагогів нашого дошкільного закладу триває. Вже є деякі
напрацювання:

Визначили умови щодо креативного розвитку дошкільників (творча група).

Підбір ігор для емоційно-ціннісного розвитку.

Система роботи з художньо-естетичного розвитку (вихователь Мельник Т.О.)

Система роботи “Курс “Логіки світу” в пізнавальному розвитку дітей
(вихователь Мельник Л.В.).

План та система роботи хореографічного гуртка “Вербиченька” (муз
керівник Туржанська О.В.).

Система занять з громадянського виховання.

Розроблені каталоги художніх творів, творів образотворчого мистецтва.

Підібрано фонотеку музичних творів .

Підібрано ігротеку на кожну вікову групу.

Хочеться детальніше зупинитись на умовах успішного креативного розвитку
дошкільників.

1-ша умова – ранній початок, перші поштовхи до розвитку здібностей
починаються з раннього плавання, ранньої гімнастики, раннього ходіння чи
повзання, тобто з дуже раннього, за сучасними уявленнями, фізичного
розвитку.

2-га умова – заздалегідь створення розвивального середовища і системи
взаємин, які стимулюватимуть найрізноманітнішу творчу діяльність дитини
та поступово розвивали б у неї саме те, що у конкретний момент може
найефективніше розвиватися.

3-тя умова – максимальне напруження сил. Виявляється, що здібності дітей
розвиваються тим успішніше, чим частіше людина підходить до стелі
власних можливостей і поступово піднімає цю стелю дедалі вище. Це давно
знають, наприклад шахісти, які завжди проводять тренувальні зустрічі
лише із сильними або навіть із сильнішим суперником. Парадоксально, але
цю умову максимального напруження сил можливо реалізувати, коли дитина
вже повзає, але ще не говорить. Наприклад: закотився м’яч під диван.
10-місячний малюк хоче його дістати – лягає на живіт і заглядає під
диван. М’яч далеко біля самої стіни, але все одно простягає ручечку й …
не дістає м’яч. Зробивши кілька невдалих спроб дістати м’яч з переду.
Малюк заходить з боку, а тут на шляху маленький ослінчик. Малюк просуває
руку у вузьку шпаринку між стіною та ослінчиком. І знову невдача,
пальчики лише пошкрябали по м’ячу нігтиками. А взяти його не вдалося.
Одна, ще одна спроба, й знову марна. Але вже розтроєний малюк з образою
різко витягує руку з шпарини і … відсуває при цьому від стіни ослінчик.
Шпарина відразу поширшала, через неї вже добре видно м’яч, і тепер сам
малюк сердито відштовхує ослінчик далі й далі. Замість щілини уже цілий
прохід, туди можна залізти, і малюк відразу ж повзе туди. Аж ось м’яч у
руках і малюк, що вже ладен був розплакатися, посміхається.

4-та умова – велика свобода у виборі діяльності, у чергуванні справ, у
тривалості занять однією якоюсь справою, у виборі способів праці, тощо.
Тут бажання дитини, її інтерес, емоційне піднесення – надійна гарантія
того, що навіть велике напруження інтелекту піде малюкові на користь.

5-та умова – доброзичлива допомога дорослих. Свобода , що надана дитині
не виключає, а передбачає ненав’язливу, розумну, мудру допомогу
дорослих. Найскладніше на цьому етапі, полягає в тому, щоб не
перетворити свободу в безкарність, а допомогу – в підказку.

Є велика формула “дідуся” космонавтики К.Е.Ціолковського, яка піднімає
завісу над таємницею народження творчого розуму: “Спочатку я відкривав
істини, відомі багатьом, потім почав відкривати істини, відомі декому, і
нарешті почав відкривати істини, нікому ще не відомі”. Мабуть, це і є
шлях становлення творчого боку інтелекту, шлях розвитку винахідницького
і дослідницького таланту. Наш обов’язок – допомогти дитині стати на цей
шлях.

Поклавши в основу своєї роботи принцип розвивального навчання, творча
група розробила систему роботи із художніми творами.

Наприклад: казка “Колобок”.

Елемент противоріч.

“Навпаки”: лисичка – добра, а колобок – злий.

“Добре – погано”: втікати із дому, ображати маленьких, обманювати.

Синектика:

пряма (за формую, за кольором, функціональна;

фантастична аналогія ( на кого з героїв схожий);

графічна аналогія (моделювання казки за допомогою геометричних фігур);

символічна аналогія “Що в колі”.

Емпатія

Я – колобок, лисичка, зайчик… А ти хто? Як тебе ласкаво називають? Де ти
живеш? Що ти любиш? З ким товаришуєш? Чим ти корисний? Який у тебе
настрій?

4. Метод контрольних запитань.

Зламалась піч:

Як її по-новому можна використовувати?

Як спростити?

Як осучаснити?

Якщо збільшити, зменшити? Як можна переробити?

Як використати елементи предметів?

Фантазери.

Колобок + пропелер =

Колобок + лижі =

6. Віднімання.

У баби не залишилось удома борошна, чи зможе вона з пекти колобка?

7. Машина часу.

минулий теперішній майбутній

яйце

борошно

колобок

зайчик

8. Метод морфології та аналізу.

Підземне царство Зачарований ліс

колобок

Соціалізація.

Скласти для Колобка таку пісеньку, яка спасе його від усіх лісових
звірів.

Оператор РВС.

Колобок – велетень в країні Ліліпутії.

Творчі завдання.

Колобок захворів вітрянкою і поїхав лікуватись до лікаря Айболита.

Зустрів Колобок в лісі Бабу Ягу і помандрував з нею до лисички в
луб’яний будинок.

Колобок потрапив до казки “Червона Шапочка”, і його хоче з’їсти вовк.

Я рятую Колобка.

Результати роботи засвідчують, що у дітей старшого дошкільного віку, за
допомогою використання даної методики сформувались такі показники:

відкритість новим ідеям, інтерес до невідомого;

схильність руйнувати чи змінювати стереотипи, відмовлятись від шаблонів
та зразків;

уміння вносити щось нове, висувати оригінальні ідеї, розв’язувати нові
завдання;

пошуково-перетворювальне ставлення до дійсності;

дотепність, почуття гумору;

сміливість і незалежність суджень.

Ми, прийшли до висновку, що під час педагогічних завдань роботи з
дітьми, креативним має бути процес діяльності дошкільників, та її
результат; як процес виховання, та навчання.

Проте поряд з позитивним маємо певні труднощі:

турбує недостатнє матеріально-технічне забезпечення для створення
розвивального середовища в різних вікових групах;

низький рівень фахової підготовки молодих спеціалістів;

не забезпечення малокомплектних дошкільних навчальних закладів
інструкторами з фізичного виховання, вихователями з образотворчої
діяльності, хореографами та психологами;

емоційні негаразди дітей (тривожність, страхи, підвищена емоційна
збудженість).

Незважаючи на труднощі, педагогічний колектив нашого дошкільного
навчального закладу налаштований оптимістично. І як говорить китайська
мудрість: “Коли маленька людина в маленькому місті добре робить свою
маленьку справу – весь світ стає кращим”. Тому ми вважаємо, що наш
внесок у креативний розвиток дошкільників стане міцним підґрунтям для
успішного навчання дітей в школі.

Література

Закон України про дошкільну освіту.

Базовий Компонент дошкільної освіти в Україні.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»/ Наук.ред.
та упорядник О.Л.Кононко. – 2-ге вид.

Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини
дошкільного віку «Я у Світі» / О.Л.Кононко, З.П.Плохій. А.М.Гончаренко
/та ін./. К.: Світич, 2009.- 208с.

Бурова А. Організація ігрової діяльності в світлі вимог Базової програми
// Дошкільне виховання. – 2009. -№12.

Грушко О. Плекаймо критичність мислення. // Дошкільне виховання. – 2009.
– №3

Лохвицька Л. «Пізнайки» навколо нас: розвиток пізнавальної активності у
дошкільників. // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2009. – №6.

Нікітін Б.П. Сходинки творчості, або Розвиваючі ігри / Б.П.Нікітін. –
К.: Рад. шк., 1991.

Пащенко О. Тактильні та предметні асоціації. // Дошкільне виховання. –
2009. №1.

Пащенко О. звукові, смакові, нюхові асоціації. // Дошкільне виховання. –
2009. № 2.

Пащенко О. Асоціації за друдлами. // Дошкільне виховання. – 2009. №4.

Пащенко О.Розвиток пам’яті в дошкільнят. // Дошкільне виховання. – 2009.
№5.

Пащенко O.Ейдетика на щодень. // Дошкільне виховання. – 2009. №8.

Пасічник А., Бєлова В. Казка як засіб розвитку словесної творчості //
Дошкільне виховання. – 2009. – №10.

Сиротич Н. Вихователь – людина двох професій: педагог та актор. //
Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2009. – №12.

Яковенко К. Загадки з асоціаціям // Джміль. – 2009. – №4.

PAGE \* MERGEFORMAT 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020