.

Лісанова Людмила Іванівна. Екологічний гурток

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
162 2299
Скачать документ

Лісанова Людмила Іванівна,

вчитель початкових класів

Смілянської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №16 Смілянської міської ради

Екологічний гурток «Я і світ навколо мене»

Серед джерел виховання чільне місце займає природа, а сучасні методи
ознайомлення з природою характеризуються високою активністю вихованців.

Залучаючи дітей до участі у гуртку «Я і світ навколо мене», я ставлю за
мету сформувати екологічно мотивовану поведінку дітей, сприяти
виробленню у них стійкого інтересу до природних явищ оточуючого світу.
Велику роль у реалізації цієї мети, на мою думку, відіграють
безпосередні спостереження дітей за станом рослинного і тваринного
світу у різні пори року.

Форма гурткової роботи дозволяє створювати необхідні умови для
спостережень, безпосереднього контактування дітей з природою. Заняття
максимально проводжу на свіжому повітрі: чи то в парку, чи в лісі, чи на
галявинці біля школи. Таке тісне спілкування дітей з об’єктами природи
впливає на їхній емоційний стан, формує співчуття до живої природи,
бажання турбуватися про неї.

Така близькість до природи дозволяє говорити про природні явища
предметно. Звісно, у дітей виникає багато запитань. Привчаю своїх
вихованців формулювати запитання чітко у письмовому вигляді. У класі
висить скринька, яка називається «Я хочу дізнатися». Сюди діти опускають
аркуші із запитаннями. Даю відповіді або залучаю дітей до спільного
пошуку відповіді на ці запитання на наступному занятті гуртка.

Дуже люблять гуртківці «погратися». Екологічні ігри („Послухай ”серце”
дерева”, „Подорож хмарами”, „Екологічні знаки”, „Компліменти природи» та
ін.) дають дитині змогу відчути себе частиною природи, реагувати на
проблеми, викликають бажання допомогти природі, захистити їх від
небезпеки. Сюжетні ігри з екологічним змістом допомагають дітям
познайомитися з діяльністю людей, які досліджують стан природи та
охороняють її.

Чільне місце у системі роботи з формування екологічно мотивованої
поведінки мають займають проблемно-пошукові методи, розвязання
проблемних завдань, досліди, порівняльні спостереження, моделювання,
проблемно-ігрові ситуації.

Виховання особистості відбувається в діяльності, отже, формування
екологічно мотивованої поведінки, на мій погляд, слід починати з
включення дітей у різні види діяльності в природі. Наприклад, на початку
осені пропоную гуртківцям взяти участь у конкурсі на кращого збирача
насіння. За умовами конкурсу перемагає той, хто збере найбільше насіння
різних рослин: гарбуза, кавуна, дині, огірка тощо. Учні можуть
заготовляти також і плоди горобини та калини. У зимовий час учні
виготовляють годівниці, розвішують їх, постійно підгодовують птахів.
Навесні діти вивішують штучні гнізда для птахів, залучаються до участі у
екологічній акції «Чисте шкільне подвір’я”. Праця у природі є більш
ефективним методом виховання, коли виникає за власним бажанням дітей,
вона не повинна бути роботою, яку слід виконувати тому, що так звелів
дорослий. Вона має стати джерелом задоволення моральних, емоційних та
інтелектуальних потреб дітей.

З метою розширення уявлень дітей про світ природи використовую на
заняттях гуртка відеофільми: як вступну частину до заняття, для
ілюстрування різних явищ у житті тварин, як засіб систематизації та
узагальнення вивченого матеріалу. Під час демонстрації відеофільму
потрібно активізувати мислення учнів запитаннями. Готуючись до
демонстрування кінофільму, докладно вивчаю його зміст, зазначаю
послідовність окремих явищ.

У практиці роботи гуртка досить ефективно використовую метод проекту –
це метод практичної цільової дії. Гуртківці залучаються до участі у
поектах: „Первоцвіти”, „Бережімо воду” та ін.

Програма гуртка «Я і віт навколо мене» розрахована на 18 год. (1 раз на
2 тижні). Орієнтована кількість дітей 10-15.

Орієнтовне планування гуртка

“Світ навколо нас»

Ae

O

Oe

TH

??T

V

T

Підсумок. Вироблення «Правил поведінки в природі» 1

Заняття гуртка

Тема. «Бринить струною гілочка весни»

Мета: Ознайомити дітей з першими провісниками весни, формувати в них
вміння спостерігати за живою і неживою природою, розвивати
спостережливість, увагу, виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід заняття

(Заняття проводиться в лісі)

І. Повідомлення теми і мети заняття

Сьогодні ми познайомимось із першими провісниками весни

ІІ. Розповідь учителя

Погляньте, як радісно і весело весна з’являється на світ! Ось ворохнувся
на землі торішній листочок. Під ним проклюнулась зелена стрілка молодої
травички. Дзюркочуть попід деревами весняні струмочки, теплий вітер
пробігає у верховітті.

Розгляньте уважно, яка крона стала у берези? (Червона). А яка кора
осики? (Зелена). Цікаво, що такою вона буває лише у березні.

Розпочинається сокорух насамперед у клена, а береза у цьому відстає на 2
тижні. Народ помічає – бути року дощовим, коли з берези витікає багато
соку.

А тепер скажіть, чи шкідливо для цього дерева, якщо з нього витече
багато соку?

Біля пенька визирнула з-під землі зморщена оксамитова коричнева
грудочка. Зірвіть акуратно, розламайте, понюхайте. Відчуваєте грибний
запах? Так, це найперший весняний гриб –зморшок.

Уже в кінці березня – на початку квітня на осонні можна побачити
метеликів-лимонниць і кропив’янок. Вони крилатими зимували в листяній
підстилці на поверхні ґрунту і тому першими випурхнули. Решта їхніх
родичів проводять зиму хто як – одні у вигляді лялечок, інші – яєць, і
цілком зрозуміло, що крила у них ще не встигли відрости.

У наші краї прийшла і пташина весна: шпаки прилетіли – перші проталини
на поля принесли, малинівки з’явились – струмочки в лісі задзюрчали,
жайворонки над полями заспівали – трава зазеленіла, над квітами перші
метелики закружляли – ластівки прилетіли.

Березень – це перший весняний місяць. Він має кілька назв. Пояснюється
це природно. В березах починає рухатись сік – тож і кажуть:
місяць-соковик; він і березень, тому що на березах розпускаються
бруньки; він і сухий – де-не-де підсихає ґрунт. А ще його називають
протальник, різнопогодник, бо березень примхливий: то дощ, то сніг,
інколи ще мороз нагадує про себе. На осонні капіж, розтає сніг, темнішає
дорога, на полях з’являються перші проталини, парує земля. А народ
помічає – довгі бурульки – на затяжну весну.

У березні земля пробуджується від зимового сну, у квітні – одягає зелене
вбрання, у травні – квітує. Отак щороку сонце святкує свої три перемоги.

Перша – прихід весни польової. Її провісники – шпаки, які прилетіли до
нас, щойно на полях з’явилися проталини. У народі кажуть, що весна
починається тоді, коли прилітає шпак. Друга перемога сонця – наступна
весняна хвиля – пробудження водойм, звільнення їх від криги.

А третя перемога сонця – весна лісова: ліс одягається в зелені шати,
птахи повертаються в рідні краї.

Настала весна… Вільха вкривається пилковим серпанком.

А ось і перша квіточка весни. Підійдіть до неї і уважно розгляньте її.
Це мати-й-мачуха. Вона росте на місцях, добре освітлених сонцем.

У лісі виринають з-під землі підсніжники. Рвати їх не можна.

Завдання для учнів

Про що йдеться у приказці? Чому так кажуть про пору року чи місяць?
Порівняйте ці приказки зі своїми спостереженнями.

У березні курка нап’ється води з калюжі

Як березень не хмуриться, а весною пахне.

У березні позаду і попереду зима.

Весна відмикає дерева і води.

Навесні зверху припіка, а знизу морозить.

Біля пенька знаходимо конверт із завданням для учнів від лісовичка
Озивайка.

Діти, спробуємо відгадати загадки, які запропонував нам Озивайко.

Без букв, без сторінок, а багато чого навчить? (Книга природи)

У садочку вище тину я зробив йому хатину.

Він навколо обдививсь, засміявся й оселивсь (Шпак)

Привітала нас піснями з весною

І живе з нами під стріхою одною. (Ластівка)

Гра «Вісники весни» (перевірте свою спостережливість)

А) Граки прилетіли -…. (перші проталини на поля принесли)

Б) Малинівки з’явились – … (струмочки в лісі задзюрчали).

В) Жайворонки над полями заспівали – … (трава зазеленіла)

Г) Над квітами перші метелики закружляли – …. (ластівки прилетіли)

Поспостерігайте:

Де раніше починає танути сніг – у лісі чи в місті? Чому?

Поспостерігайте за весняним дощем. Чому весняні дощі називають
«золотими»?

Завдання. Намалюйте весну такою, якою ви її побачили в лісі.

На наступні заняття доберіть народні прикмети, пов’язані з весною.

Література

Майхрук М.І. Позакласна робота з природознавства. 1-4 класи. Посібник
для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020