Інноваційна модель підготовки менеджерів освіти в системі підвищення
кваліфікації

         Сучасний стан соціально-економічного розвитку України
характеризується значними змістовими та структурно-організаційними
змінами, спрямованими на формування національної системи освіти та її
інтеграцію в міжнародний освітній простір. З 90-х років ХХ ст. у
вихованні дітей і молоді пріоритетними стали  завдання формування
свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людини, діяльність
якої спрямована на саморозвиток та розвиток демократичного
громадянського суспільства в Україні.

         У законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”,
Національній доктрині розвитку освіти, Концепції виховання дітей та
молоді у національній системі освіти, Концепції громадянського виховання
особистості в умовах розвитку української державності зосереджено увагу
на необхідності формування у вихованців правової та політичної культури,
поваги до національних і загальнолюдських цінностей, критичності й
самокритичності, вміння приймати самостійні рішення та відповідати за їх
реалізацію.

Кардинальні зміни теоретико-методологічних засад сучасної освіти
передбачають наявність високого рівня психолого-педагогічної
компетентності у педагогів.      Однак результати проведеного нами
дослідження засвідчили, що 75% педагогічних працівників мають низький
рівень психолого-педагогічної компетентності, 22% – середній і лише 3% –
високий.

У результаті аналізу кадрового забезпечення освітньої діяльності
встановлено, що сьогодні у навчальних закладах  працюють 80% учителів,
які закінчили педагогічні інститути до 90-х років ХХ століття (у межах
соціоцентричної парадигми педагогічної освіти). Отримані ними знання,
сформовані вміння, накопичений протягом багатьох років досвід роботи є
недостатнім для розв’язання сучасних проблем навчання і виховання дітей
та молоді.

         Таким чином, аналіз наукових досліджень та практичного досвіду
дозволили виявити низку суперечностей, які потребують вирішення, а саме:

– між необхідністю на практиці застосовувати особистісно орієнтовані
освітні технології та недостатнім рівнем психолого-педагогічної
компетентності педагогічних працівників;

– між відсутністю потреби у самоосвіті,  самовдосконаленні з проблем
навчання і виховання юного покоління у вчителів та необхідністю у
підвищенні професійного рівня, педагогічної майстерності і загальної
культури;

– між спрямованістю науково-методичної діяльності на передавання  знань,
демонстрацію кращих зразків навчальної і виховної роботи та необхідністю
її переорієнтації на результат, що передбачає підвищення рівня
психолого-педагогічної компетентності педагогічних працівників,
створення умов для їхнього професійного й особистісного зростання,
формування ними індивідуального стилю освітньої діяльності;

– між потребою та відсутністю цілісної системи підготовки педагогічних
працівників до виховної діяльності (система вищої освіти – післядипломна
освіта);

– між потребою та відсутністю цілісної системи підготовки менеджерів
(організаторів: методистів, заступників директорів шкіл) освіти (
система вищої освіти – післядипломна освіта).

Розв’язання існуючих суперечностей, на нашу думку, є можливим  на основі
такого:

– підвищення ролі системи післядипломної освіти (курсовий та міжкурсовий
періоди);

– створення цілісної єдиної вертикалі підготовки педагогів до навчальної
і  виховної діяльності у системі підвищення кваліфікації (міжкурсовий
період: всеукраїнський рівень – обласний рівень – районний (міський)
рівень – шкільний рівень);

– організації цілеспрямованого навчання педагогічних працівників, які
організовують та проводять науково-методичну роботу з проблем виховання
на обласному, районному(міському) та шкільному рівнях;

– організації цілеспрямованого навчання педагогічних працівників, які 
проводять науково-методичну роботу з проблем дошкільної, початкової,
загальної середньої освіти на обласному, районному(міському) та
шкільному рівнях.

Наявні суперечності, необхідність практичного вдосконалення освітньої
діяльності  в нових умовах розвитку української державності зумовили
розроблення  цільового навчального науково-методичного проекту “Школа
менеджера освіти”.

Методологічною основою проекту є положення філософії про об’єктивність
процесу розвитку суспільства; закони діалектики, що розкривають
внутрішні механізми розвитку та взаємозумовленість внутрішніх і
зовнішніх факторів саморозвитку особистості; основні ідеї гуманістичної
парадигми освіти; системний підхід як методологічний спосіб пізнання
фактів, явищ, об’єктів, процесів в їх цілісності; поєднання особистісно
орієнтованого та діяльнісного підходів, що передбачає розкриття та
врахування потреб і можливостей, інтересів і прав окремого індивіда,
створення умов для його самореалізації, самоутвердження та
цілеспрямованої активності; методологічні принципи педагогіки –
демократизації, самоактивності, саморегуляції, комплексності,
міждисциплінарної інтегративності, наступності й безперервності проекту.

Теоретичною основою проекту стали наукові праці, в яких розкриваються
сучасні підходи до професійно-педагогічної підготовки вчителя та
підвищення його кваліфікації (Л.І.Дудіна, А.М.Єрмола, І.В.Жуковський,
Н.І.Клокар, Н.Г.Комаренко, Ю.І.Мальований, В.І.Маслов, Л.М.Мітіна,
І.Г.Осадчий, О.Є.Остапчук, В.І.Пуцов, Н.Г.Протасова, В.В.Сгадова,
В.А.Семіченко, О.Л.Сидоренко); дослідження про зміст і структуру
сучасного виховного процесу, особливостей діяльності класного керівника
(І.Д.Бех, О.С.Газман, О.А.Дубасенюк, В.О.Киричук, Т.І.Сущенко); наукові
праці, в яких розкривається психологія вчинку (О.В.Киричук,
В.А.Романець, Т.С. Кириленко, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко); наукові
розробки з проблеми професійної та психолого-педагогічної компетентності
вчителя (Ю.С.Алферов, В.Ю.Кричевський, М.І.Лук’янова, А.К.Маркова,
В.А.Семиченко, Г.С.Сухобська, Г.В.Федоров; теоретичні основи
професіографії (А.О.Абдулліна, Ю.С.Алферов, В.В.Єрасов, О.М.Пєхота,
В.О.Сластонін, Є.С.Смірнова); дослідження, що розкривають
теоретико-методологічні основи, принципи, механізм програмно-цільового
управління (Г.А.Дмитренко, Г.В.Єльнікова, М.М.Мартиненко, В.І.Маслов,
Б.З.Мільнер, В.В.Олійник); наукові розробки з проблеми організаційного
моделювання та проектування динамічних організаційних структур
(Ю.П.Васильєв, Б.М.Герасимов, В.І.Глуцький, В.С.Пікельна, О.О.Рабчун).

Ураховано також нормативно-правові акти, що регламентують функціонування
освітньої системи та виховної діяльності, положення Національної
доктрини розвитку освіти, нормативно-правові документи Міністерства
освіти і науки України.

Цільовий навчальний науково-методичний проект «Школа менеджера освіти»
(далі Проект) включає цілі, зміст, сутність та основні напрями і заходи
його реалізації в системі підвищення кваліфікації.

Проект створено як інноваційну модель підготовки педагогічних
працівників до проведення науково-методичної роботи та  навчальної і
виховної діяльності у системі підвищення кваліфікації.

Проектом передбачено:

–  визначення мети та суб’єктів діяльності (цільовий проект);

–  проведення теоретичних занять з проблеми (навчальний проект);

– організацію науково-методичної роботи в міжкурсовий період: проведення
науково-методичних заходів за різними формами, консультацій, моделювань,
виявлення, узагальнення передового педагогічного досвіду, підготовка до
друку статей, методичних посібників, підручників (науково-методичний
проект).

Метою проекту є підготовка педагогічних працівників до проведення
науково-методичної роботи з проблем навчання і виховання та організації
освітньої діяльності, підвищення рівня психолого-педагогічної
компетентності та педагогічної майстерності організаторів (менеджерів)
освіти.

Завдання проекту є такими:

– розробити та апробувати модель навчальної та науково-методичної роботи
з організаторами освітньої діяльності у системі підвищення кваліфікації;

– створити навчально-методичне та науково-методичне забезпечення
підготовки педагогічних працівників до виховної діяльності;

– створити навчально-методичне  та науково-методичне  забезпечення
підготовки педагогічних працівників до організації дошкільної,
початкової, загальної середньої освіти;

– виявити організаційно-педагогічні і психологічні умови підвищення
рівня психолого-педагогічної компетентності організаторів (менеджерів)
освіти;

– виявити, підтримати, систематизувати та узагальнити передовий
педагогічний досвід організації науково-методичної роботи, виховної та
освітньої діяльності;

– упровадити сучасні педагогічні технології та форми і методи
організації виховної роботи.

Учасниками проекту можуть бути:     

– наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють у системі
підвищення кваліфікації;

– заступники директорів шкіл, які проводять науково-методичну роботу з
різних напрямів навчальної діяльності;

–    педагогічні працівники, які організовують дошкільну освіту;

– заступники директорів шкіл, які проводять науково-методичну роботу з
проблем виховання та організовують виховний процес;

– практичні психологи, соціальні педагоги, у змісті діяльності яких
передбачено підвищення психолого-педагогічної компетентності
педагогічних працівників.

Проектом передбачено створення цільової групи, до складу якої входять
організатори та координатори проекту, розробники наукового і
навчально-методичного забезпечення підготовки педагогічних працівників
 у системі підвищення кваліфікації. 

За структурою проект поділяється на такі складові( напрями):

складова (напрям) 1 –  «Школа менеджера виховання»;

складова (напрям) 2 –  «Школа менеджера дошкільної освіти»;

складова (напрям) 3 –  «Школа менеджера початкової освіти»;

складова (напрям) 4 –  «Школа менеджера загальної середньої освіти».

Навчання у «Школі менеджера освіти» за кожним окремим напрямом   триває
5 років (міжкурсовий період) та розподіляється на 5 навчальних курсів.

На кожному курсі розглядається окрема проблема, яка є складовою
цілісного процесу підготовки педагогічних працівників до освітньої
 діяльності.

Обсяг годин та їх розподіл за кожним навчальним курсом визначено
відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про
затвердження норм часу для планування навчальної роботи та перелік
основних видів наукової й організаційної роботи педагогічних і
науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів» № 450 від
07.08.2002 року, листа Міністерства освіти і науки України «Про
планування діяльності, ведення документації і звітностей усіх ланок
психологічної служби системи освіти України» № 1/9-352 від 27.08.2000
року, Типового положення про атестацію педагогічних працівників України,
рекомендацій ЦІППО до складання типового навчального плану слухачів
курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Загальний обсяг годин з реалізації проекту за окремим напрямом  (5
років) – 216 годин, а з кожного навчального курсу (1 рік) – 42-44
години. За кожним  навчальним курсом передбачено проведення теоретичних
занять та виконання домашніх завдань.

Орієнтовний розподіл годин за видами діяльності є таким:

– теоретичне навчання – 30 %  –  14-16 годин;

– індивідуальні консультації – 10 % –  4 години;

– самостійна робота (підготовка домашніх завдань)  – 20 %  –  8 годин;

– практична робота (виконання домашніх завдань) – 40 %  –  16 годин.

Після завершення навчання за кожним навчальним курсом (1 рік) учаснику
видається сертифікат, що дозволяє йому організовувати науково-методичну
роботу  та освітню діяльність з окремої проблеми, а після закінчення
всього терміна навчання (5 років) видається сертифікат, який засвідчує
підвищення кваліфікації.

У межах проекту розроблено також рівневу організаційну структуру
підвищення кваліфікації менеджерів освіти.

Таблиця 1

Рівнева організаційна структура реалізації проекту

Рівні Структурні підрозділи Зміст діяльності

Всеукраїнський Всеукраїнський центр з підготовки педагогічних
працівників до освітньої діяльності І. Інформаційно-організаційна
діяльність

1.     Створення та поновлення Всеукраїнського інформаційно-ресурсного
банку даних за розділами:

– кадрове забезпечення реалізації проекту (координатори, організатори,
розробники науково-методичного і навчально-методичного забезпечення,
наукові та науково-педагогічні працівники та інше);

??????]

???????]

???$??]

???$??]

??]?ани, науково-методична література, методичні рекомендації та інше);

–  учасники (слухачі) проекту;

– передовий педагогічний досвід з проблем навчання і виховання,
організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами ;

– досягнення педагогіки, психології та інших наук з проблем освіти та
організації науково-методичної роботи;

–  результати реалізації проекту;

– інформація про проблеми, які не вирішуються на шкільному, районному
(міському) та обласному рівнях  

постійно

    2. Інформування педагогічних працівників про хід та результати
реалізації проекту постійно

    3. Проведення організаційної та координаційної роботи на
Всеукраїнському рівні постійно

    ІІ. Науково-методична діяльність

1. Розроблення навчально-методичного та науково-методичного забезпечення
реалізації проекту.

2. Підготовка методичних рекомендацій. постійно

    3. Проведення теоретичних занять за програмою. 1 раз на рік

    4. Проведення індивідуальних консультацій. постійно

    5. Проведення науково-методичних заходів за різними формами з
проблем виховання.

6. Проведення наукової та дослідно-експериментальної роботи 1 раз на рік

    ІІІ. Системно-узагальнювальна діяльність

1. Систематизація та узагальнення передового педагогічного досвіду .

2. Поновлення інформаційно-ресурсного банку даних.

3. Аналіз та узагальнення результатів реалізації проекту.

4. Підготовка матеріалів з досвіду роботи до видання.

5. Видавнича діяльність за результатами реалізації проекту постійно

Обласний Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти І.
Інформаційно-організаційна діяльність

1.     Створення та поновлення обласного  інформаційно-ресурсного банку
даних.  

    2.     Використання інформації Всеукраїнського
інформаційно-ресурсного банку даних. постійно

    3.     Розроблення та реалізація обласного науково-методичного
проекту з підготовки педагогічних працівників до організації освітньої
діяльності. Створення обласних цільових проектів. постійно

    4.     Проведення організаційної та координаційної роботи на
обласному рівні. постійно

    5.     Визначення та координація обласних базових закладів освіти
для впровадження сучасних освітніх технологій. постійно

    ІІ. Науково-методична діяльність

1.     Проведення обласних науково-методичних заходів з проблем
   навчання і виховання за  різними формами.  

2 рази на рік

    2.     Проведення індивідуальних консультацій. постійно

    3.     Розроблення методичних рекомендацій для педагогічних
працівників постійно

    ІІІ. Практична діяльність

1.     Проектування моделей організації виховної діяльності у закладі
освіти.

2.     Проектування моделей організації освітньої діяльності.

3.     Моделювання виховних заходів.

4.     Проектування навчальних занять.

5.     Розроблення сучасних форм і методів виховної діяльності.

6.     Організація роботи із впровадження сучасних освітніх технологій
постійно

    ІV. Системно-узагальнююча діяльність

1.     Узагальнення та систематизація передового педагогічного досвіду.

2.     Аналіз та узагальнення матеріалів про хід та результати
реалізації проекту на обласному рівні.

3.     Підготовка матеріалів досвіду до видання постійно

Районний (міський) Районний (міський) методичний кабінет І.
Інформаційно-організаційна діяльність

1.     Створення та поновлення районного (міського)
інформаційно-ресурсного банку даних.

2.     Використання інформації всеукраїнського та обласного
інформаційно-ресурсного банку даних.

3.     Розроблення  та реалізація районного (міського)
науково-методичного проекту підготовки вчителів до освітньої діяльності.
Створення та реалізація районних (міських) цільових проектів.

4.     Проведення організаційної та координаційної роботи на районному
(міському) рівні.

5.     Організація роботи базових закладів освіти  

    ІІ. Науково-методична діяльність

1.     Проведення районних (міських) науково-методичних заходів з
проблем навчання і виховання за  різними формами.  

2 рази на рік

    2. Проведення індивідуальних консултацій постійно

    ІІІ. Практична діяльність

1.     Розроблення сучасних моделей організації виховної діяльності у
закладі освіти.

2.     Розроблення сучасних моделей організації освітньої діяльності у
закладах освіти.

3.     Створення системи стажування педагогічних працівників.

4.     Організація роботи із впровадження освітніх технологій постійно

    ІV. Системно-узагальнювальна діяльність

1.     Виявлення, вивчення передового педагогічного досвіду.

2.     Підготовка матеріалів досвіду до видання.

3.     Аналіз та узагальнення результатів реалізації проекту на
районному (міському) рівні. постійно

Шкільний Шкільний методичний кабінет І. Інформаційно-організаційна
діяльність

1.     Створення та поновлення шкільного інформаційно-ресурсного банку
даних.

2.     Використання інформації всеукраїнського, обласного та районного
(міського) інформаційно-ресурсного банку даних.

3.     Розроблення та реалізація шкільних цільових проектів підготовки
вчителів до освітньої діяльності  

    ІІ. Науково-методична діяльність

1.     Проведення шкільних методичних заходів з проблем навчання і
виховання за різними формами.  

2 рази на рік

    2. Проведення індивідуальних консультацій постійно

    ІІІ. Практична діяльність

1.     Апробація моделей організації виховної діяльності.

2.     Апробація моделей організації навчальної діяльності.

3.     Апробація  сучасних форм і методів проведення виховної роботи,
педагогічних технологій.

4.     Організація та координація стажування педагогічних працівників
постійно

    ІV. Системно-узагальнювальна діяльність

1.     Аналіз та узагальнення результатів апробації освітніх технологій
та моделей організації навчальної і виховної діяльності.

2.     Підготовка матеріалів досвіду до видання.

3.     Аналіз ходу та результатів реалізації проекту на шкільному рівні.
постійно

 

 

Основні заходи з реалізації проекту визначаємо такі:

1.     Організаційна діяльність та кадрове забезпечення проекту

1.1.     Створити Всеукраїнський центр з підготовки педагогічних
працівників до організації навчальної і виховної діяльності у системі
підвищення кваліфікації.

1.2.     Сформувати цільову групу з координації та розроблення
навчально-методичного і науково-методичного забезпечення проекту.

1.3.     Залучити до реалізації проекту наукових та науково-педагогічних
працівників.

1.4.     Організувати наукове керування та забезпечити науковий супровід
реалізації проекту.

1.5.     Створити єдиний інформаційно-ресурсний банк даних як
комунікаційну мережу реалізації проекту.

1.6.     Створити вертикаль центрів з підготовки педагогічних
працівників до організації освітньої діяльності у системі підвищення
кваліфікації на всеукраїнському, обласному, районному (міському) та
шкільному рівнях.

2.     Наукова та науково-методична діяльність

2.1.     Розробити програму, навчально-тематичні плани підготовки
педагогічних працівників до виховної діяльності у системі підвищення
кваліфікації.

2.2.     Розробити рекомендації щодо реалізації проекту на обласному,
районному (міському) та шкільному рівнях.

2.3.     Розробити навчально-методичний комплекс, науково-методичну
літературу для навчання учасників проекту.

2.4.     Організувати науково-дослідну роботу з проблеми
“Організаційно-педагогічні та психологічні умови підвищення кваліфікації
організаторів освітнього процесу”.

3.     Моніторинг результатів реалізації проекту

3.1.     Розробити технологію моніторингових досліджень проекту.

3.2.     Розробити критерії, показники та методику оцінювання рівня
психолого-педагогічної компетентності організаторів освітнього  процесу.

3.3.     Розробити методику оцінювання ефективності
організаційно-педагогічних та психологічних умов, що забезпечують
підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності організаторів
освітнього процесу.

3.4.     Впроваджувати розроблену модель комплексного моніторингу
цільового навчального науково-методичного проекту.

3.5.     Проводити діагностику рівня задоволення змістом проекту та
організацією його реалізації.

4.     Системно-узагальнювальна та видавнича діяльність

4.1.     Готувати до друку навчальні посібники, науково-методичні
матеріали.

4.2.     Заключити угоди з видавництвами для публікацій результатів
реалізації проекту.

4.3.     Організувати видавничу діяльність для створення наукового та
навчально-методичного забезпечення проекту.

Вважаємо, що реалізація проекту забезпечить таке (очікувані результати):

1.     Підвищити рівень психолого-педагогічної компетентності та
педагогічної майстерності організаторів освітнього  процесу.

2.     Залучити педагогічних працівників до проведення
дослідно-експериментальної роботи та інноваційної діяльності з проблем
навчання і виховання.

3.     Створити єдину систему підготовки педагогічних працівників до
освітньої  діяльності на всеукраїнському, обласному, районному
(міському) та шкільному рівнях:

– за змістом (теорія та практика особистісно орієнтованого навчання і
 виховання);

– за організацією (створення вертикалі центрів з підготовки педагогічних
працівників до організації освітньої діяльності у системі підвищення
кваліфікації).

4.     Створити єдиний інформаційно-ресурсний банк даних з проблем
навчання і виховання.

5.     Видати науково-методичну літературу, спрямовану як на підвищення
рівня психолого-педагогічної компетентності педагогічних працівників,
так і на вдосконалення навчальної і виховної роботи в закладі освіти.

Фінансування проекту може здійснюватися за рахунок:

– коштів місцевих та обласних бюджетів, передбачених на підвищення
кваліфікації та проведення науково-методичної роботи з педагогічними
кадрами;

–   коштів фізичних осіб;

–   інших джерел, що не суперечать чинному законодавству.

 

 

Список використаної літератури

1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний
посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.

2. Бреус С.М. Формування виховних вмінь майбутнього вчителя в процесі
професійної підготовки: Авреф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. –
Харків: Харківський державний педагогічний університет ім.
Г.С.Сковороди. – 1995. – 22 с.

3. Вовк Л.П. Історія освіти дорослих в Україні: Нариси. – К.:
Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, 1994. – 226
с.

4. Герасимов Б.М., Глуцкий В.И., Рабчун А.А. Проектирование
организационных структур: методы и алгоритмы. – К.: БФ «Миротворець»,
2000. – 206 с.

5. Гильборг Р.Г., Дементьев П.С. О системном подходе к управлению
внутришкольной методической работой: Методические рекомендации. –
Харьков: Харьковский областной институт усовершенствования  врачей,
1992. – 33 с.

6. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління персоналом
організації. – К.: МАУП, 1998. – 188 с.

7. Дубасенюк О.А. Концептуальні положення теорії професійної виховної
діяльності педагога //Педагогіка і психологія. – 1994. — №4. – С. 90-97.

8. Дубасенюк О.А. Теоретичні і методичні основи виховної діяльності
педагога: Автореф. дис. … д-ра пед. наук: 13.00.04 /Інститут
педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 1996. – 48
с.

9. Дудина Л.И. Управление научно-методической работой как фактор
повышения профессиональной компетентности педагогов образовательного
учреждения инновационного типа (гимназия): Автореф. дис. … канд. пед.
наук: 13.00.01 /Уральский ГАФК. – Челябинск, 1996. – 26 с.

10. Кірдан О.Л. Виховні функції класного керівника в навчальних закладах
України (середина ХІХ – початок ХХ ст.): Автореф. дис. … канд. пед.
наук: 13.00.01 /Інститут педагогіки АПН України. – К., 2002. – 16 с.

11. Корчинськи С. Моделювання структури образу ідеального і реального
вчителя на рівні сукупних уявлень у різних суб’єктів педагогічної
взаємодії: Автореф. дис. … д-ра пед. наук: 13.00.04 /Київський
університет ім. Т.Г.Шевченка. – К., 1998. – 32 с.

12. Мильнер Б.З. Организация программно-целевого управления. – М.:
Наука, 1980. – 376 с.

13. Мильнер Б.З. Теория организаций: Курс лекций. – М.: Инфра, 1998. –
336с.

Похожие записи