Фрагмент уроку «Ліки довкілля».

Тема уроку: «Ліки довкілля».

Мета уроку: ознайомити учнів із рослинами луків, вчити розпізнавати
Ознайомити з використанням лікарських рослин людиною.

План екскурсії

І. Підготовка учнів до екскурсії.

II. Проведення екскурсії.

Учитель повідомляє, що сьогодні учні знайомляться з рослинами, які мають
лікувальні властивості.

— Ще в давнину наші предки зналися на травах і вміли ними лікувати різні
хвороби, їх знання передавалися із покоління у покоління. Зараз ми
живемо і світі ліків. Вони у вигляді безлічі рослин оточують нас.

— На луках ростуть лікарські рослини. Наприклад, деревій буркун жовтий,
золототисячник, зозулин цвіт, мати-й-мачуха, звіробій.

Учитель підводить учнів до жовтої квітки. Пояснює, що називається вона
мати-й-мачуха. Ця квітка є передвісником весни. Ще сніг не зійшов, а
рослина вже поспішає на допомогу людині. За квіткою з’являється листя.
Зверху гладеньке, блискуче, а знизу — пухнасте, м’яке і тепле. Саме за
це прозвали рослину мати-й-мачуха. Але є у неї ще й інша назва —
туссілаго, що від латинського слова «туссіс» — кашель. Адже саме із цієї
рослини готують ліки від кашлю. Люди, тільки-но з’являються квіточки,
зривають їх і сушать. А у травні зривають і сушать листочки, щоб потім
змішати з висушеними квіточками. Це і є ліки від кашлю, бронхіту та
бронхіальної астми.

Ще вчитель може розповісти учням про квіти, які рожевим килимом
встеляють землю. Ці високі, з дрібними і ніжними квіточками рослини,
називаються зозулин цвіт. Вони люблять долини й вологі місця. Ця
тендітна ніжна рослина дуже цілюща. Ще наші предки брали сік з її трави
або робили з неї настої і рятували від страшних захворювань на
золотистий стафілокок. Зозулин цвіт використовують при болях у спині,
ним лікують нирки, бронхіт.

На луках росте багато кульбаб.

— Кульбаба лікарська поширена на всій території земної кулі Для їжі
використовують всю рослину. Із молодих рослин кульбаби ранньої весни
готують салати, приправи до м’яса та риби, варять супи й борщі, роблять
соки, готують смачне варення. Сік із кульбаби зміцнює організм. Він
корисний при запальних процесах у шлунку, зменшує болі у суглобах. Соком
кульбаби лікують дітей від алергії.

— Ранньої весни (або восени) копають крені кульбаби). Із них готують
різноманітні ліки.

III. Підсумок уроку.

— На якому лузі ви побували? Що нового ви дізналися про луки? Які
рослини ростуть на луках? Які з них лікарські рослини? Які медоносні
рослини ростуть на луках? Чебрець.

Чебрець вживають при простудних захворюваннях. Екстракт чебрецю входить
до складу препарату “пертусин” від кашлю.

d f b

d

f d

жовтяниці. На Полісся вважали, що чебрець добре заспокоює нервову
систему. Радили приймати внутрішньо і як зовнішнє для ванн. Подекуди в
Україні вважали, що підкурювання чебрецем під час релігійних свят
забезпечить сім’ї достаток.

Пижмо.

Незамінним глистогінним засобом у практиці дитячого лікування. Для
виведення аскариді і гостриків. Аналогічну дію приписували і насінню
пиж. Вживали розтертим по 1 ч. ложці вранці і ввечері.

При kzv,kssjps пижмо поєднували з квітами ромашки і листям берези.

Суміж пижма з мелісою і материнкою вживали при жіночих недугах.

Полин.

Ця рослина надає своєрідного полинового запаху нашим українським степом.
У науковій медицині він знаний як засіб, що посилює апетит та поліпшує
травлення. Рекомендували приймати легкий настій полину (одна стол. ложка
на півтори-дві склянки окропу). Вживати не більше двох-трьох тижнів.
Вважали, що надмірно довге вживання виснажує організм, погано впливає на
психіку, органи травлення.

На переважній більшості території України полин – давній перевірений
засіб од пропасниці. Згадки про це знаходимо в давніх травниках та
порадниках. Дана інформація фіксується в джерелах 19-20 стол., причому в
різних місцевостях були свої лікарські форми, свої неповторні рецепти.
Це і сік свіжої рослини, настій трави, відвар кореня, горілчаний настій.

Мешканці Волині вживали відвар кореня на білому вині при туберкульозі.
При епілепсії у цій самій місцевості рекомендували відвар кореня на
пиві. При цьому точно дотримувались певних правил, яким не можна
відмовляти у доцільності народних спостережень. Корінь викопували лише
дерев’яною ложкою, а висушувати та розтерти на порошок, брали тільки
дерев’яною ложкою.

Полину приписують і певні магічні властивості. Зірваний на Івана Купала
полин вважався засобом, що охороняє від хвороб, нещастя, злих духів. У
цей день ним заквітчували хати й господарські будівлі, вірячи, що він
відганяє всяку нечисту силу, носили при собі як оберіг від русалок.

Кропива.

Здавна відомі кровоочисні властивості цієї рослини. Два її види – велика
дводомна кропива та кропива мала, жалка. Народні назви – “жалива”,
“жаркуха”, “жижкуха”, “жичавка”, “покрива”, “коприва”.

Лікарський порадник 18 ст. при висипах на шкірі та корості рекомендує:
“Копрові натолци з солю и з бьяком яєчним и в лазни нехай ся мажеть”.
Повсюдно в Україні при чиряках, хронічних захворюваннях шкіри радили
пити чай зі стебел і квітів кропиви, з відвару кореневища робили купелі,
а з розпареного у гарячій воді листя – компреси.

Відома ця рослина і як ефективний засіб від ревматизму. Найчастіше
болючі місця просто жалили свіжо зірваною кропивою.

На Полтавщині хворого купали у відварі хрону та кропиви. Купелі були
довготривалими, поки вода не прохолоне.

Вживали кропиву при простудних захворюваннях, болю в грудях, сухому
затяжному кашлі, туберкульозі легень.

Народні лікаря вважали кропиву засобом, що зміцнює волосся, і
рекомендували.

Похожие записи