Лазоренко Раїса Анатоліївна,

вихователь Хмільнянського

навчально-виховного комплексу

Канівського району

Диференційований підхід у здійсненні креативного розвитку

дошкільника

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» істотно
відрізняється від попередніх програм. Це перша програма розвитку, яка
повною мірою забезпечує реалізацію особистісно орієнтованої моделі
дошкільної освіти і вперше вводить поняття «базові якості особистості»
та лінії розвитку особистості дошкільника, зокрема: соціальний,
емоційно-ціннісний та креативний розвиток. Програма орієнтує на те, що в
центрі уваги повинен бути не педагог як організатор навчально-виховного
процесу, а дитина, якісні та кількісні зміни, що відбуваються з нею. І
тому саме зараз набувають нового звучання питання творчості, розкриття
креативного начала кожної конкретної дитини як справжнього суб’єкта
життєдіяльності.

Саме тому виховання дитини вимагає індивідуального
диференційованого підходу до кожної конкретної дитини. Формування
освіченої, творчої особистості є одним з першочергових завдань
реформування освіти в країні.

Ідея самоцінності, унікальності дитини, необхідності розвитку її
творчого потенціалу дістала відображення в розвитку освіти України.
Класики педагогіки розкрили значущість і необхідність розвитку творчого
потенціалу дітей ( Коменський А.Я., Песталоцці І.Г., Руссо Ж.Ж., Лесгафт
П.Ф., та ін.). Вони вбачали у творчості джерело інтелектуального,
фізичного психічного формування особистості.

Феномен творчого потенціалу (креативності) людини привертав до себе
увагу педагогів та психологів з давніх часів. Уже в Стародавньому
Єгипті, Індії, Китаї, Греції були перші спроби виявити й описати
психологічні властивості людської особистості.

Сучасні дослідники також підкреслюють величезний вплив творчості на
становлення повноцінної особистості, здібностей дитини, її потреб та
мотивів поведінки. Дошкільний вік визначається вченими як особливо
сприятливий для творчого розвитку дитини. Висвітлення особистісного
аспекту проблеми творчості поєднується з терміном «креативність», в
якому вчені вбачають здібність до творчості і пов’язують її з такими
особистісними характеристиками, як активність та ініціатива.
Розмежування взаємопов’язаних, проте не тотожних понять «творчість» і
«креативність» є необхідним для виокремлення особистісного і
діяльнісного аспектів творчості. У визначенні природи творчої
діяльності в різних психологічних концепціях підкреслюється, що вона,
ґрунтуючись на загальних законах діяльності, натомість водночас включає
і своєрідні, тільки їй властиві компоненти, а саме: орієнтацію
мотивації на створення нового продукту, репродуктивного, традиційного і
нового.

Розвиток творчості в дошкільному віці відбувається в ігровій
діяльності та спілкуванні з найближчим соціальним оточенням. Одним із
завдань дошкільної освіти є сприяння повноцінній соціалізації у різних
ситуаціях на розвиток здібностей дітей. Основними критеріями розвитку
творчих здібностей у дошкільному віці є усвідомлення власних здібностей
та можливість отримання творчого результату, відмінного від заданого
зразка. Завдання вихователя допомогти , націлить дитину, його творчі
задатки в різних видах діяльності. У період дошкільного дитинства
особливо переломним, багатим на новоутворення є старший вік. Найбільш
суттєві зміни охоплюють пізнавальну, вольову емоційну сфери старших
дошкільників. Вони здатні діяти довільно, керувати своєю психічною
діяльністю. Для їхньої пам’яті характерна довільність процесів
запам’ятовування та відтворення. Мислення, хоч і залишається ще
наочно-образним, але поступово стає словесним. З розвитком мислення
нерозривно пов’язаний розвиток мовлення та уяви дошкільників.

Мовленнєвотворча діяльність як складний вид творчої діяльності
посідає особливе місце серед творчих проявів дошкільників і потребує
взаємодії різних психічних функцій. Мовленнєвотворча діяльність – вузол,
в якому сходяться всі психічні процеси: мислення, мовлення, уява,
пам’ять, сприймання, воля, а отже розвиток словесної творчості
конкретної дитини, з одного боку, обумовлений рівнем сформованості цих
психічних процесів, з другого сам впливає на них. Розвиток уяви,
мовлення, мислення набувають у мовленнєвотворчій діяльності нового
змісту, піднімаються на вищий ступінь.

hE%

відними питаннями. Дуже важливо використання картинок, на яких не одразу
видно зображення та інші проблемні картинки Далі проводить такі творчі
ігри: «Історія виникнення стола, олівця, фантастичне придумування «що
буде, коли зникнуть меблі».

Вирішальне значення для креативного розвитку дошкільного періоду
має математика. Без математичної підготовки неможливі ті якісні зміни,
що дають змогу дитині перейти до систематичного шкільного навчання. В
дітей дошкільного віку можна ефективно формувати елементарні математичні
уявлення, якщо в процесі здійснення індивідуально-диферинційованого
підходу до навчання дошкільників будувати освітній процес на
діагностичній основі та різних рівнях складності. Для цього необхідно
вивчати індивідуальні особливості та рівень сформованості математичних
уявлень у дітей, використовувати різнорівневі програми, варіантні
технології навчання, наочний матеріал з різнорівневими завданнями, що
дає змогу диференціювати пізнавальні завдання, а також урізноманітнювати
форми навчальної діяльності, поєднувати диференційований підхід з
індивідуальним та залучати батьків до освітньо-виховної роботи з дітьми.
Батьки і вихователі повинні підтримувати готовність дитини розв’язувати
проблеми власними силами, підходити до них з різних сторін, вправляти в
умінні швидко переходити від одного способу розв’язання до іншого,
схвалювати бажання запитувати, формулювати чіткі запитання.

Художня діяльність є одним із чинників розвитку креативності.
Образотворча діяльність формує в дітей відчуття ритму, гармонії,
позитивні моральні якості, забезпечує розвиток творчості. Важливим
чинником розвитку творчості є спостереження, обстеження, бесіди,
демонстраційні матеріали (зразки народного та авторського мистецтва,
плакати, наочно-практичний показ) , заохочення та стимулювання до праці.
Основою для розвитку творчості є діяльність, в якій проявляються
здібності маленького автора. Доречно запропонувати дітям завдання-вправи
для розвитку художньої творчості, які сприяють прищепленню дітям
здатності сприймати, усвідомлювати передавати і трансформувати у різних
видах художньої діяльності. Вони розвивають та формують мислення, уяву,
уміння порівнювати, зіставляти, шукати оригінальні розв’язання
поставлених завдань. У виборі завдань-вправ треба враховувати типові
особливості кожної дитини.

Нова програма потребує диференційованого підходу до різних видів
дитячої діяльності зокрема у здійсненні креативного розвитку
дошкільника. У дошкільній дидактиці терміном «диференційований
підхід»називають внутрішню диференціацію. Суть її полягає в
оптимальному виборі таких методів, прийомів і форм навчальної
діяльності, що відповідали б психолого-фізіологічним особливостям різних
дітей і індивідуальними шляхами приводили до кінцевих навчальних цілей.
Останні залишаються для всіх дітей єдиними. Рівнева диференціація
спирається на новий підхід і нове розуміння індивідуалізації навчання.
Під диференційованим підходом враховуються типові особливості кожної
дитини.

У період дошкільного дитинства особливо переломним, багатим на
новоутворення є старший вік. На цьому етапі слід своєчасно виявити ранню
обдарованість. А найголовніше – вивести кожну дитину на вікову норму
індивідуальним шляхом. У цьому контексті, традиційні заняття відходять
на другий план, оскільки під час їх проведення домінують, як правило,
однотипні вказівки, завдання. Зауваження, однакові вимоги до всіх дітей,
а регламентований час не дає змоги враховувати настрій, бажання,
індивідуальний досвід кожної дитини. А наповнення життєдіяльності дітей
цікавим змістом упродовж кожного дня й усього вікового періоду,
організація вільної і самостійної діяльності дітей у середовищі, де
педагог надає кожному право вибору, надає їй можливість самовизначатися,
виявляти творчу ініціативу, приймати рішення, здійснювати самостійні
вибори (де, коли, скільки часу, з ким діяти тощо) на засадах
партнерства. Слід використовувати різного роду запитання, які сприяють
концентрації уваги дітей (Хто? Що? Для чого ти це робиш? Чому? Навіщо?
Як ти збираєшся діяти? ) і т.д. Комбінування запитань дає велику
кількість інформації. Під час виконання дошкільниками завдань творчого
характеру слід використовувати продуктивні прийоми, урізноманітнювати
їх. Можна запропонувати дітям об’єднати речі, явища; дібрати
синоніми-антоніми; Використовувати жарти, каламбури, брати участь у
дискусіях; уявити себе чарівником; уявити, відчути; ставить якомога
більше запитань; завершити розпочаті речення і т.д.

Зрослі можливості дошкільника поводитись самостійно, його практична
вмілість, здатність спостерігати, зіставляти, розмірковувати,
досліджувати, уявляти сприяють становленню інтересу до проблем
практичного та теоретичного плану, знаходження способів їх розв’язання.
Діти в дошкільному віці охоче беруть на себе роль дослідника, відкривача
та створювача нового. У різних видах та умовах діяльності дошкільник
прагне відійти від жорсткої регламентації, унормованості, зразка. В
дошкільному віці діти проявляють творчу активність, стають ініціаторами
самостійних рішень. Важливо допомогти дошкільникові збалансувати творчу
уяву зі здатністю використовувати її у реальному житті. Педагогу треба
пояснювати батькам подвійний характер творчої уяви. З одного боку, вона
є основою творчості, з другого – може продукувати відрив від реальності,
надмірну мрійливість, небажання докладати вольових зусиль. Тобто творча
дитина може характеризуватися цінною здатністю реалізовувати свої
фантазії та мрії, досягати високих результатів у різних видах
діяльності, а може, навпаки, замикатися, занурюватися в себе, ,
відмовлятися від розв’язання реальних життєвих задач.

Ось чому вкрай важливо збалансувати схильність дитини до творчої уяви
із здатністю використовувати її в реальному житті – в ігровій,
предметно-практичній, пізнавальній, художній, комунікативній діяльності.
Активна, конструктивна творчість має стати постійним супутником дитячої
життєдіяльності в сім’ї та дитячому садку.

PAGE

PAGE 1

Похожие записи