Шкапенко Людмила Василівна,

методист з дошкільного виховання

Звенигородський відділ освіти РДА,

методичний кабінет, м. Звенигородка

„Креативний розвиток дітей дошкільного віку”

Дитина посміхається матері — перша в житті посмішка, дитина грається —
перші в житті ігри. Перші книжки, перші пісні, перші радості, перші
образи. Все – вперше. Якою Людиною буде ця дитина? Штамп цілком корисний
на виробництві і дуже небезпечний він для людини, для її розвитку.
Тут він неймовірно звужує можливості. Саме в дитинстві формується або
яскрава людська індивідуальність, або безлика, безкрила
стереотипність.

Ось тому Концептуальні засади модернізації дошкільної освіти в Україні
передбачають реалізацію головного принципу Базового компонента –
впровадження в життя особистісно орієнтованої моделі освіти, а з
впровадженням особистісно орієнтованої моделі здійснюється креативний
розвиток дитини.

Як відомо, у процесі діяльності перед малюком постають не лише
репродуктивні, а й творчі завдання. Він вчиться вигадувати нові ігри,
малювати, конструювати, тобто розвиває творчі здібності, що сприяє
формуванню креативності як базової якості особистості.

У програмі «Я у Світі» вперше виділено таку лінію розвитку дошкільника,
як креативний розвиток, чим підкреслено виняткову значущість
педагогічної діяльності в цьому напрямі.

Про сформованість креативності в дошкільному віці свідчать, зокрема,
такі прояви:

— чутливість до проблем, готовність їх розв’язувати власними силами;

— відкритість до нових ідей, інтерес до невідомого;

— уміння підійти до проблем з різних точок зору;

— здатність вносити щось нове, видавати оригінальні ідеї, розв’язувати
нові завдання, досягати незвичних результатів;

— сміливість і незалежність суджень, здатність до постановки власних
цілей;

— використання різних форм доказів;

— розвинена уява;

— уміння дивуватися;

— здатність прогнозувати, передбачати, формулювати гіпотези, робити
припущення.

Наявність у діяльності дошкільника більшості з означених якостей
засвідчує, що розвиток особистості відбувається повноцінно. Відсутність
тих чи тих проявів креативносі окреслює проблемні місця, допомагає
педагогові підібрати індивідуальний підхід до розвитку творчої
активності дитини. Впровадити в життя особистісно-орієнтовану модель
дошкільної освіти – означає визнати пріоритет гідності й відповідальної
свободи всіх учасників педагогічного процесу, їх права на творчість,
прояв індивідуальності, самовираження. Така педагогічна стратегія є
стратегією допомоги, підтримки та поваги. Професійна придатність
педагога визначається його здатністю створювати допоміжні для
особистісного зростання дитини умови, полегшувати, а не ускладнювати їй
внутрішню роботу, пов’язану з пристосуванням до такого складного й
мінливого життя.

Починаючи роботу над темою «Особистісно-орієнтована модель – запорука
креативного розвитку дітей дошкільного віку» я звернула увагу на два
чинники, що пов’язують з креативністю: мотиваційна напруженість –
інтенсивна пошукова активність, інтелектуальна активність, що впливає на
перехід від однієї стадії творчого процесу до іншої в ході розв’язання
творчого завдання; сенситивність – висока чутливість до інтуїтивних та
побічних утворень, від чого залежить ефективність інтуїтивного рішення,
утримання та здійснення побічних продуктів.

Основа успіху в ситуації вирішення творчих завдань – високрозвинена
здатність здійснювати певні маніпуляції з поняттями, образами, ідеями
у свідомості, де найголовнішим компонентом психологічного механізму
поведінки людини є високий розвиток внутрішнього плану дій особистості.

Креативна особистість – це особистість, яка має внутрішні передумови
(особистісні утворення, нейрофізіологічні задатки), що забезпечують її
творчу активність, тобто нестимульовану зовні пошукову та
перетворювальну діяльність.

^

?

¦

?

A

e

P ? ? t

t

?д розглядати як окреме, самостійне завдання – він є складовою частиною
загального психологічного розвитку дитини. Це формування різних
психічних процесів – пам’яті, мислення, уваги, пізнавальних здібностей.
Щоб навчити малюка самостійно засвоювати знання і творчо мислити,
потрібна спеціально організована, цілеспрямована і систематична
співпраця дитини і дорослого.

На власному досвіді я впевнилась, що потрібно велику увагу приділяти
розвитку мовленнєвому спілкуванню дітей.

На заняттях завжди звертати увагу на мовленнєво-ігрову діяльність,
як різновид діяльності дітей дошкільного віку і водночас ефективний
засіб мовленнєвого розвитку дитини. Ігрова діяльність дозволяє створити
життєві ситуації, що стимулюють мовленнєву активність та спілкування
дітей і сприятимуть мовному і лінгвістичному розвитку дітей. Розвиток
творчого мислення є частиною кожного заняття. Досить важливо, щоб
заняття проходили при гарному, емоційному стані. Якщо дитина відчуває
труднощі при виконанні завдання, допомагати їй, пояснювати.

З власного досвіду можу сказати, що завдання вихователя пояснити
завдання дитині, делікатно контролювати хід його виконання і, якщо
виникне необхідність, непомітно для дитини внести корективи. Саме
вихователь може зацікавити дитину і перетворити навчальний процес у
захопливу гру.

Потрібно схвалювати вдалі і невдалі спроби дитини виявити
оригінальність, продумувати незвичні відповіді та рішення, виявити
гнучкість мислення, побачити нові можливості у відомому, виробити
самостійні ідеї, сформулювати гіпотези, зробити припущення, намагатися
практично апробувати та реалізувати свої ідеї. Матеріальну базу слід
постійно поповнювати, змінювати, вдосконалювати.

Навчаючи дітей творчості потрібна підтримка батьків, тому особливу увагу
потрібно приділяти роботі з сім’єю. Провести навчальний тренінг для
батьків, анкетування, щоб виявити як проходить креативний розвиток у
сім’ях, а вже потім на основі отриманих даних розробляти рекомендації
для батьків. І неодмінно треба пам’ятати: щоб розвинути мислення
дитини, педагог сам має бути розумово розвинутою особистістю.

Рекомендації для вихователів

Постійно підвищувати свій фаховий рівень.

Використовувати в своїй роботі ігри і завдання, які розвинуть у
дітей креативність.

Формувати у дітей креативний розвиток, починаючи з молодшого віку.

Впроваджувати сучасні підходи до навчально-виховної роботи з метою
креативного розвитку у дітей.

Розширювати професійні можливості, вивчаючи новинки методичної
літератури.

Систематично включати в роботу з дітьми нові прийоми та методи для
покращення навчально-виховної роботи.

Постійно співпрацювати з сім’єю.

Використовувати матеріали під час реалізації навчально-виховного
процесу з розвитку творчого мислення у дітей.

Сучасна система дошкільного навчання покликана не лише навчати дітей, а
й сприяти розвитку їхнього творчого, логічного мислення й
інтелектуальних здібностей.

Враховуючи зміни, які відбуваються в сучасній освіті, зокрема
переорієнтація на індивідуальність і гуманізацію навчально-виховного
процесу, набагато важливіше стає не просто передавати дітям певні
знання, сформувати відповідні навички, а й закласти в них основи
особистості.

Перш за все діти в різних видах та умовах діяльності прагнуть відійти
від жорсткої регламентації, унормованості, зразка, шаблону. Діти все
частіше помічають нове, відмінне від знайомого, починає усвідомлювати,
що досліджувати та експериментувати цікаво, весело, корисно.

Підсумовуючи сказане, можу відзначити, що одним із основних завдань
виховання має стати завдання не просто дати дітям знання, а й навчити
малюків міркувати, грамотно обґрунтовувати свою позицію, самостійно
приймати рішення, не уникати завдань із багатьма варіантами розвитку.

PAGE

PAGE 1

Похожие записи