Використання інформаційно-комунікаційних технологій
у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів
(Кравець Т.М., директор Мліївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2,
учитель зарубіжної літератури, учасник Інтернет-конференції)
Учитель повинен свідомо йти в ногу з сучасністю,
пройматися й надихатися силами,
що пробудилися в ній
А.Дістервег
Філософи і соціологи називають сучасний етап розвитку цивілізації
«інформаційним суспільством». Процес інформатизації суспільства
безперечно зумовлює процес інформатизації освіти: відбувається
забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки та використання
сучасних нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію
психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Змінюються завдання
освітньої галузі в інформаційному просторі, особистісно-орієнтована
система навчання поступово приходить на зміну традиційній, класичні
методи конкурують з інноваційними, набуває актуальності технологічний
підхід у навчанні.
Серед педагогічних технологій (формування творчого учня, дослідницька,
проектна тощо) інформаційні технології, до складу яких входять
комп’ютерні, зокрема, мультимедійні, посідають особливе місце в сучасній
системі освіти.
Інформаційні технології – це сукупність методів і технічних засобів
збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання
інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.
Отже, інформатизацію освіти не можна розглядати лише як суто технічне
завдання, що передбачає:
постачання комп’ютерів;
підключення до Інтернету;
викладання курсу інформатики.
Це насамперед:
оновлення змісту, методів і організаційних форм навчання;
досягнення нових навчальних результатів;
модернізація всіх сторін життя загальноосвітньої школи;
використання комп’ютера при викладанні всіх предметів.
До безперечних переваг інформаційних технологій у шкільній практиці
можна віднести:
1) розширення сфери доступу до різних видів інформації (Інтернет,
електронні бібліотеки, довідники, книги, енциклопедії);
2) швидкість знаходження, передавання, опрацювання великого обсягу
інформації;
3) анімаційність та колористика матеріалу;
4) зручне та компактне збереження (касета, дискета, диск) і тиражування
програм;
5) багаторазове та різнорівневе використання і коригування навчальних
програм відповідно до психолого-вікових особливостей школярів та
індивідуальних уподобань учителя;
6) динамічність у створенні різних за ступенем складності схем,
таблиць, кросвордів, ребусів тощо;
7) використання значного обсягу аудіовізуального навчального матеріалу
(малюнки, фото, репродукції картин, карти, портрети, ілюстрації; аудіо-,
відео-, кіно-матеріали) і можливість його творчого комбінування;
8) унаочнення абстрактних теоретичних понять;
9) моделювання навчальних ситуацій у просторі й часі (віртуальні
екскурсії до музеїв і культурних центрів світу, подорожі до різних
країн, історичних епох тощо);
10) урізноманітнення методів, форм і прийомів навчання;
11) ефективність використання мультимедіа у проведенні нестандартних
уроків;
12) можливість індивідуального, групового, колективного, самостійного та
дистанційного навчання (взаємодія викладача й учня за допомогою
комп’ютерних комунікацій) – використання інтерактивних технологій;
13) проектна діяльність (дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні,
практико-орієнтовані проекти);
14) розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних
дій;
15) розвиток умінь експериментально-дослідницької та культури навчальної
діяльності;
16) формування інформаційної культури тощо.
У навчальному процесі інформаційні технології застосовуються при
вивченні більшості шкільних дисциплін. Завдяки їм навіть сухий
теоретичний матеріал перетворюється на живу картину, а абстрактні
поняття – на конкретні явища, історичні події – на реальну минувшину,
хімічні або фізичні процеси – на закономірності природи.
Також інформаційні технології надають можливість проведення різних типів
уроків: викладання нового матеріалу, повторення та закріплення
матеріалу, контроль засвоєння учнями ЗУН та інших нестандартних уроків.
Ми бачимо, які можливості може відкрити нам, вчителям, інформатизація
освіти.
Основними формами роботи з ІКТ на уроках є:
безпосереднє застосування в навчальному процесі;
для організації самостійної роботи;
для забезпечення пізнавального дозвілля;
для контролю та самоконтролю знань.
Та що ми маємо на сьогоднішній день?
’
&
&
&
На сьогоднішній день учитель не спроможний за свою заробітну плату
придбати комп’ютер, який би полегшив його працю (досить того, що вчитель
сам купує папір, ручки, файли, папки, методичну літературу, підручники,
виписує фахову пресу за власні кошти).
Я звертаюсь від імені всіх учителів, моїх колег, до
райдержадміністрації, до районного відділу освіти з пропозицією щодо
введення в дію Програми «Персональний комп’ютер» (допомога в оформленні
безвідсоткового кредиту, одноразової конкретизованої матеріальної
допомоги для придбання ПК).
Та на цьому проблеми інформатизації освіти не завершуються. Їх можна
перелічити:
відсутність мультимедійної техніки в школах (дякую районному методичному
кабінету, що не відмовляють у використанні своєї техніки під час
проведення семінарів-практикумів, свят у школах);
не всі комп’ютерні мережі шкіл району підключені до Інтернету, зокрема,
і наша школа;
створення інформаційних центрів у кожній школі.
Без допомоги районних та обласних сил влади ми цих проблем не вирішимо!
Та все-таки найбільша роль у навчальному процесі належить учителю, як
організатору пізнавальної діяльності учня. Головне завдання – допомогти
дітям вибрати потрібну інформацію та не заблукати у віртуальному
просторі. А щоб допомогти – потрібно самому оволодіти комп’ютерною
грамотою. На жаль, іноді, можна зустріти пасивність зі сторони вчителя:
«мені вже пізно вчитися», «комп’ютер це лише дорога іграшка, дуже
шкідлива, це зло» та інше.
Між тим, очевидно, – зло міститься не в самому комп’ютері, а в його
невмілому використанні.
На сьогоднішній день далеко не всі школи забезпечені вчителями
інформатики як справжніми фахівцями своєї справи; комп’ютерна
грамотність учителів бажає бути кращою, а не обмежуватися лише знаннями
користувача, слуханням музики та переглядом кінофільмів; в області та
районі проходять навчання за програмою «Інтел», яка дає змогу творчо
працювати вчителю та учням, а володіє цією програмою зовсім мала
кількість учителів.
Наша професія вимагає від нас постійного пошуку, навчання, творчості.
Тож ніколи не зупиняйтесь на досягнутому!
Допомогти вчителю та учню в правильному застосуванні та користуванні
інформацією може шкільна бібліотека.
Бібліотека – це не лише місце для складання інформацій. Головна її
функція – зробити інформацію доступною. І в цьому може допомогти
комп’ютер, як реальний інструмент для найповнішого розкриття фонду і
забезпечення інформаційних потреб учнів та вчителів при необмеженій
кількості звертань.
Вже понад 15 років шкільні бібліотеки не отримують художньої літератури,
яка вкрай необхідна для вивчення нововведених творів із зарубіжної та
української літератур. Це питання можна вирішити, створивши в шкільних
бібліотеках інформаційні центри. Наприклад, електронний варіант
«Кирило-Мефодіївської енциклопедії» містить понад 1500 текстів, серед
них багато програмових творів з української та зарубіжної літератур,
історичні хроніки, архіви, документи. Скільки ж потрібно коштів, щоб
закупити таку кількість книг? Ось і виходить, що комп’ютер – річ дешевша
і компактніша, ніж така велика кількість книг.
Педагоги зацікавлені в тому, щоб зробити процес навчання цікавим і
продуктивним, щоб залучити до роботи на уроці кожного учня, тим самим
розвиваючи його таланти й здібності, навчити дитину самостійно мислити,
розмірковувати, аналізувати, висловлювати і обстоювати власні думки.
Інформаційні технології повною мірою допомагають реалізації поставленої
мети, а створення й використання у навчанні власних мультимедійних
програм не тільки сприяють глибокому засвоєнню учнями програмового
матеріалу, а й піднімають фаховий рівень педагога.
Завдяки інформаційним технологіям відбуваються суттєві зміни в
навчальному процесі, в центрі якого тепер знаходиться особистість учня,
а головною метою стає розвиток інтелектуальних і творчих здібностей
школярів, їхньої пізнавальної активності, усвідомлення моральних
цінностей, що згодом дасть змогу їм стати здатними до самореалізацій
самостійного мислення, ухвалення важливих рішень, вміння працювати над
розв’язанням важливих життєвих проблем.
Змінюється в цьому процесі і роль учителя: він повинен бути
координатором, партнером, співавтором, консультантом.
У вік прогресу й комп’ютеризації,
Коли ми маєм масу інформації,
Лиш праця вчителя залишилась важкою –
Вона в усі часи була такою.
«Учитель живе доти, доки вчиться, тільки-но він перестає вчитися, в
ньому помирає вчитель» (К.Ушинський).
PAGE
PAGE 4
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
