Кравченко Людмила Петрівна,

учитель української мови та літератури

Христинівської ЗОШ І-ІІІ ст.№2

Сучасний урок української літератури

і мультимедійні технології: досвід і перспективи

Як допомогти розкритися багатству індивідуального світу дитини? Як
організувати процес пізнання, щоб в очах не згасав вогник допитливості і
навчання стало натхненною, захоплюючою працею, щоб кожні 45хвилин
пробуджували в кожному учневі інтерес до навчання.

Досягнути цього можна чіткою організацією навчального процесу,
створенням атмосфери доброзичливості на уроках, наданням кожному учневі
можливості виявити своє «Я», відчути свою власну значущість. Разом з тим
головне завдання вчителя – це пробудження та розвиток інтересу. Адже
інтерес – рушійна сила пізнання та навчання. Інтерес – це зернятко, з
якого вчитель вирощує мотивацію до навчання. Інтерес до уроку
починається з учителя. “Чи цікавий він (вона)?”Це перше, що можна
прочитати в дитячих оченятах.

Але зараз для розвитку інтересу дітей до навчання на уроці недостатньо
лише особистісних якостей учителя. Необхідно створити й нові технічні
умови навчання. Тому я хочу звернути увагу на використання новітніх
інформаційних технологій на уроках української літератури. Адже сьогодні
вони стали невід’ємною складовою сучасного світу, вони визначають
подальший економічний та суспільний розвиток людства.

Використанняінформаційнихтехнологійможевідбуватисярізними способами,
відповідно до потреб конкретного уроку, рівняволодіннярізнимипрограмами
та наявностісертифікованихпрограм в системісередньоїзагальноїосвіти.

У своїй роботі використовую такі їх види:

інформаційні технології;

окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-, анімації).

Та в практичній своїй діяльності надаю перевагу використанню власного
дидактичного засобу — мультимедійної комп’ютерної презентації, зокрема
такі їх види:

презентації для лекційного викладу матеріалу;

презентації для повторювально-узагальнювальних уроків;

презентації для уроків тематичного оцінювання знань.

Хоча досвід ще невеликий (з 2005року), можу сказати, що використання
презентацій полегшують роботу вчителя як лектора. На відміну від
традиційної, комп’ютерна лекція має великі можливості використання
ілюстративних матеріалів.

Демонстрація презентації супроводжує лекційну частину заняття, сприяє
кращому засвоєнню матеріалу. Екран дисплея і слово вчителя — дієві
засоби розвитку мовлення на уроках літератури. Учні навчаються слухати
мову, дивитись та усвідомлювати екранний образ, що поглиблює розуміння
лекції, бо на рецептори діє емоційна мова з її виражальними засобами
(темпом, тембром, паузами, інтонацією та ін.), і зорові образи. Крім
того, це дає змогу «оживити» урок, пов’язати вивчення матеріалу з
враженнями, спостереженнями учнів.

Кожна сторінка презентації містить текстову, графічну та анімаційну
інформацію. Це справляє сильний емоційний вплив на учнів, а також
стимулює їх творчі здібності. Таким чином, комп’ютер виступає як
технічний засіб навчання.

Застосовуючи можливості локальної мережі кабінету інформатики, діти
мають змогу спостерігати зображення на своїх моніторах. Учні, які
слухають матеріал, одночасно можуть бачити демонстраційний матеріал.
Тому комп’ютерну лекцію потрібно розглядати як новий інструмент у роботі
вчителя, що дозволяє створювати наглядові і більш інформаційно насичені
уроки.

Визначальними пріоритетами моєї практичної діяльності є особистісно
орієнтований підхід, індивідуалізація й диференціація навчання.
Орієнтація на конкретного учня, його потенційні можливості як партнера,
який свідомо здобуває знання, розвиває здібності, набуває досвіду
спілкування в діалозі, аргументовано відстоює свою думку.

Учень у мене — співтворець уроку.

Адже використання презентацій передбачає активну взаємодію учителя та
учня. Діти залучаються до навчального процесу як активні учасники.

Атмосфера доброзичливості та співробітництва, яку я намагаюся створити
на своїх уроках, сприяє інтелектуальній розкутості учнів, вільному
обміну думками, реалізації їх пізнавальних потреб й інтересів.

Отже, створення мультимедійних презентацій посилюють діяльну активність
учня як суб’єкта навчального процесу. Саме для цієї роботи
використовуємо програму PowerPoint, за допомогою якої учні створюють
презентації за результатами своєї дослідницької діяльності за змістом
літературного твору, під час опрацювання характеристики героя, біографії
письменника.

Ця ефективна форма допомагає узагальнювати, відпрацьовувати,
повторювати, систематизовувати і створювати нове на основі вивченого.

Підготовка вчителя і учнів до уроку здійснюється поетапно.

1-й етап — учитель визначає тему, навчальні завдання, час проведення.

2-й етап — учитель вивчає теоретичний матеріал з теми, складає план
уроку; підбирає літературу.

3-й етап — учні здійснюють розподіл завдань між собою за два тижні до
уроку. Для цього клас ділиться на кілька груп, враховуючи психологічну
сумісність. Повідомляється тема, призначається в кожній групі
консультант (спікер) із числа сильніших учнів для надання допомоги
вчителю у підготовці і проведенні уроку.

4-й етап — вчитель разом з консультантом, що працює зі своєю групою,
проводить 2-3 індивідуальні, консультації з учнями, допомагаючи
відібрати необхідний теоретичний матеріал, визначити обсяг виступу,
скласти конспект, підібрати демонстраційний матеріал, оформити свою
сторінку презентації.

Під час самостійної роботи не стримую ініціативи дітей, з повагою
ставлюся до будь-якої ідеї, намагаюся створити ситуацію успіху.
Призначаю консультації, переглядаю чернетки, даю рекомендації.

Обравши тему, визначаємо з учнями ідею та разом обговорюємо її.
Попередньо продумую можливі варіанти проблем, які важливо дослідити.
Далі формуємо групи: одна група підбирає демонстраційний матеріал і
створює слайди, готує текстову інформацію до них, друга займається
оформленням презентації, дизайном, анімацією. Обговорюємо можливі методи
дослідження, пошукової інформації, способи оформлення Можна створити ще
одну групу з школярів, яка працюватиме над розробкою публікації.

Саме в такій спосіб ми готували з дев’ятикласниками урок-віртуальну
подорож «Шляхами великої долі» (Життєвий та творчий шлях Т. Г.
Шевченка). Одні учні підбирали фотографії, ілюстрації, інші
окреслювали маршрут, складали текст, що мав супроводжувати ілюстративний
матеріал, інша група учнів займалась дизайном презентації: анімацією,
звуком; учні-редактори підбирали матеріал та розробляли дизайн
публікації «У вінок Кобзареві».

J L x z

x

?

x |

істориків, істориків-дослідників, літературознавців. Учні-історики
готували повідомлення «Коліївщина: як це було?». У процесі підготовки
учні консультувалися з учителями історії, проводили пошук матеріалу для
своєї сторінки презентації (карта України, на якій позначена територія,
охоплена повстанням;портрети його організаторів — Ґонти, Залізняка).

Група істориків-дослідників працювала над текстом, підбирала ілюстрації
до поеми, готувала їм текстовий супровід. Працювало на уроці і довідкове
бюро, представники якого пояснювали нові терміни, слова.

Мультимедійні уроки, зазвичай, будую за такою структурою:

1. Мотивація уроку – короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації
створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

3. Основна частина уроку – опанування навчальним матеріалом уроку:
робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять
навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами,
таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді
слайдів).

Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше
інформації, ніж на уроці без використання комп’ютера. .

Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної
дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального
завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і
прийоми навчання.

4. Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що
сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (для
прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що
використовувалися під час заняття) та відтворення учнями основних
понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

Є спроби використання комп’ютерних технологій і в середніх класах.
Звичайно, не завжди, готуючись до уроку, вчитель має можливість
виготовити достатню кількість яскравої наочності, знайти ілюстрації
певного формату Усі ці проблеми вирішує комп’ютер. Наприклад, добірка
ілюстрацій до повісті С. Васильченка “У бур’янах” допомогла перетворити
урок на яскраве дійство, де на екрані одна ілюстрація змінювала іншу. А
п’ятикласники набирали назви до малюнків, озвучували їх, переказували.
При цьому завдання можуть бути різного характеру:

відшукування тексту, який відповідає зображенню;

підготовка усних відповідей або письмових на поставлені вчителем
запитання;

зіставлення портретної ілюстрації художника зі словесним портретом у
творі;

написання вибіркового переказу за кількома ілюстраціями до твору.

Робота з ілюстраціями, з одного боку, полегшує розуміння змісту
художнього твору, а з іншого, спонукає до відповідного мовного
оформлення того, що підлягає засвоєнню. Власне, учні закріплюють новий
лексичний матеріал, формують навички застосування його у власному
мовленні, вчаться вільно користуватися усною мовою.

Крім того, цей матеріал можна використовувати і на уроках мови, ставлячи
перед учнями різні завдання:

передати зміст слайду від І особи або в іншому часі;

передати зміст з уведенням діалогу;

ввести в текст певні лексико-граматичні мовні засоби ( якщо це будуть
учні V класу, то, наприклад, нехай добирають однорідні члени речення
або слова, де відбувається чергування голосних у коренях слів. Якщо це
учні VІІІ класу, вони користуються вставними словами і реченнями або
повними і неповними реченнями). Власне, тип і ступінь складності завдань
визначаються вчителем і підпорядковуються вивченню відповідного
матеріалу;

доповнити твір своїм ставленням до зображуваного.

Працюючи ось уже сьомий рік над даною проблемою, дійшла висновку, що у
класах, де використовувалися мультимедійні технології,
навчально-виховний процес відзначався такими перевагами:

краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість (сучасного
учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити),

відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей
(залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій),

скорочувалися види роботи, що стомлювали учня,

використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка,
анімація) з метою підвищення активності дітей,

уможливлювалося динамічне подання матеріалу,

забезпечуються умови для формування самооцінки учня та його для
самостійної роботи.

Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують
великої підготовки. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними
програмами: графічними, flesh – анімації, web – редактора, програмами
для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео. Усе
залежить від того, у якому вигляді ви вирішили подати інформацію. Це
може бути відео, презентація, web – сторінка з різноманітними роликами.
Взагалі, вибір дуже великий. Для унаочнення навчального матеріалу можна
використовувати ресурси Інтернету.

Мультимедійний урок дає можливість комбінувати в одному уроці неймовірну
кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу й більшу кількість
дітей. Насамперед, нам самим має бути цікаво те, що ми робимо, як ведемо
урок. Коли ти задоволений, щасливий від створеного уроку, то й твоя
енергія обов’язково передається дітям. І ти, напевно, зможеш заразити
своїм бажанням пізнати щось нове, разом створити якесь диво.

Кожен раз, коли створюю черговий проект або урок, я відчуваю неймовірне
задоволення від роботи, а ще більше від результату. Бажаю кожному
спробувати хоча б раз використати мультимедійні технології, а далі ви
вже не зможете інакше.

Вважаю, що основним показником того, що я на правильному шляху – це очі
дітей, які із захопленням і неймовірним бажанням працюють на таких
уроках, а також беруть активну участь у їх розробці, підборі
матеріалу.Тому й прагну у своїй діяльності урізноманітнювати уроки,
робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся
Гончара, що бути у вічному пошукові – це значить «шукати енергію слова
в енергії душі».

Бібліографія

Основи нових інформаційних технологій навчання: посібник для вчителів/
За ред. Ю.І.Машбіца.—К., ТЗМН, 1997.

Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології
навчання. — К., А.С.К., 2004.

Скуратівський Л.В. Інформаційні технології як засіб мовленнєвого
розвитку учнів в процесі навчання української мови в основній школі //
Українська мова і література в школі. — 2005. — №4.— с.7-10.

Шерман М.І. Електронні засоби подання навчального матеріалу як компонент
навчально-методичного комплекту.

Якиманская И.С. Разработка технологи личностно ориентированного
обучения // Вопросы психологи. — 1995.- №2.— С.16.

Похожие записи