Кравченко І. Б.,

вихователь-методист ДНЗ № 30 м. Умані

Розвиток креативної особистості дошкільника як психолого-педагогічна
проблема сучасності

У зв’язку із технологічними та соціальними змінами нашого суспільства
виникла потреба виявлення та розвитку творчого потенціалу дітей тому, що
тільки такі діти зможуть зрозуміти і осягнути всі інноваційні процеси в
розвитку передових технологій у різних сферах життєдіяльності, зможуть
стати винахідниками, новаторами, генераторами нових ідей, людьми
могутньої творчої думки, розвинутих творчих здібностей.

У принципі кожна здорова дитина може стати креативною, але
незнання і традиції, що склалися, часто не дають змоги це зробити. Її
творчість, здатність до креативних рішень може базуватись тільки на
благодатному грунті. Як допомогти дитині відкрити у собі творця? Що
мають робити педагоги для креативного розвитку кожної дитини? Ці та інші
питання стали першоосновою для поглибленої роботи в нашому закладі з
даної проблеми, певними сходинками оволодіння секретами розвитку
креативності дошкільників.

Реалізацію поставлених завдань буде здійснено в процесі участі
дошкільного навчального закладу №30 у дослідно-експериментальній роботі
з теми «Психолого-педагогічні умови креативного розвитку дошкільників на
засадах диференційованого підходу», який організовано на базі
Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних
працівників.

В програмі експерименту визначено такі етапи роботи:

Підготовчий (2009-2010 н.р.), який характеризується вивченням існуючого
педагогічного досвіду у здійсненні креативного розвитку дітей,
проведенням консультацій, семінару-практикуму, психологічного тренінгу
для педагогічних працівників закладу та батьків вихованців, створенням
каталогу методичних та педагогічних посібників з даної проблеми,
моделюванням схеми розвитку креативності дошкільника;

діагностично-концептуальний (2010-2011н.р.) етап має на меті
відпрацювання діагностичної методики визначення відповідних
психолого-педагогічних умов та орієнтовних схем структури індивідуальних
програм;

організаційно-прогнозуючий (2011-2012н.р.) етап передбачає диференціацію
рівнів розвитку креативних здібностей дошкільників, підбір та розробку
експерементальних завдань, практичне оволодіння педагогами навичками
організації роботи з індивідуальними програмами для дітей;

розвиваючо-формуюючий (2012-2013н.р.) сприятиме аналізу результатів,
порівняльній характеристиці розвивального впливу психолого-педагогічних
умов на креативний розвиток дошкільників при умові диференційного
підходу.

У програмі також визначені критерії результативності експерименту
( динаміка креативного розвитку педагогів і дітей; джерела, форми,
зміст, структура, рівні та умови креативного розвитку дітей ),
передбачені позитивний результат (позитивна динаміка дітей у вирішенні
завдань творчого характеру „по-своєму”, висока пізнавальна активність і
допитливість, сприйняття нових ідей та інтересу до невідомого,
оволодіння комбінаторними властивостями, уміння розглянути завдання з
різних сторін ) та можливий негативний прогноз( не подолання стереотипу
у відношенні педагогів до креативного розвитку дітей, недосягнення мети
через труднощі у фіксації форм вияву креативності, несприятливе
фінансове забезпечення ).

Знаходячись на підготовчому етапі, ми велику увагу приділяємо,
насамперед, роботі з педагогами по розвитку їх власного творчого
потенціалу, підвищенню професіоналізму, підбору підходів до створення
умов формування творчої особистості дитини та організації педагогічного
процесу, направленого на розвиток креативних здібностей дітей через
емоції, почуття, естетичне ставлення до оточуючого, дослідно-пошукової
та зображувальної діяльності. Цьому сприяють семінар практикум
„Креативний розвиток дошкільників”, консультації „Творчі здібності та
інтелект”, „Етапи креативного розвитку особистості”, проведення
виставки педагогічних розробок „Від творчості педагога – до творчості
дитини”, круглого столу „Технологія розвитку творчої особистості
Г.Альтшуллера”, психологічні тренінги, колективні перегляди
педагогічного процесу.

8

\ ^ l r &

(

2

f

h

l

n

h?q

h?q

%освідом подружжя Нікітіних, наданням консультативних матеріалів по
креативному розвитку дітей, залучення батьків до спільних з дітьми свят
та розваг, участі у виставках поробок, малюнків, роботі гуртків,
господарських справах.

Творча група працює над підбором інформаційно-методичних матеріалів з
питання креативного розвитку дошкільників, розробкою моделі
диференційного розвитку креативності дитини, розробляє комплекти
дидактичних ігор, вправ, графічних малюнків для моніторингу дослідження
рівнів креативного розвитку дітей.

У Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі”
творчість виділена, як одна із форм активності дошкільників і є
невід?ємною умовою змісту всього освітньо-виховного процесу. Працюючи з
дітьми, педагоги керуються словами В.О.Сухомлинського: „Може маленька
людина повторює те, що було зроблено, створено іншими людьми, але це
діяння – плід її власних розумових зусиль, — вона творець; її розумова
діяльність – це творчість”.

Формою роботи, що дозволяє вихователям враховувати специфічні
характристики особистості дитини є розроблені нами індивдуальні картки
дошкільників. В них виділяються зміни в психологічних процесах дитини,
динаміка їх розвитку за сферами життєдіяльності та творчою формою
активності, базовими якостями. На основі отриманих даних педагоги
проводять індивідуальну роботу або диференціюють завдання з дітьми під
час проведення підгурупових занять. Визначають проблеми на які потрібно
звернути особливо увагу. Спостереження за дітьми дали можливість
умовно поділити їх на три групи за типом мислення (І – прагнуть знати
про все, але не багато; ІІ – прагнуть знати багато, але про одне; ІІІ –
прагнуть знати багато про все) і відповідно планувати диференційовану
роботу по креативному мисленню: враховують індивідуальні особливості
сприйняття, темпи опанування ними певного змісту. Залежно від цього
добираються відповідні прийоми роботи. Для однієї дитини це наочний
зв’язок, для іншої – вистачить словесної підказки, третю задовольнить
допомога у створенні умов виконання завдання. Використовуються
педагогами й інтерактивні методи, методи активізації творчого пошуку
(метод „синектики”, метод гірлянд запитань, метод ліквідації безвихідних
ситуацій, метод „мозкової атаки”, метод „евристичної загадки”).
Дослідник креативного мислення Е.Торенс зазначав, що „креативність – це
означає копати глибше, дивитись краще, виправляти помилки, розмовляти з
кішкою, пірнати в глибину, проходити крізь стіни, запалювати сонце,
будувати замок на піску, вітати майбутнє”.

Але цей процес потребує свободи у діяльності дітей. Тому педагоги
намагаються не нав’язувати дошкільникам певні зразки, шаблони та власне
бачення вирішення того чи іншого завдання. Виявляючи у кожному вихованці
певні інтереси, природні задатки, нахили та здібності у різних видах
діяльності, знаходять слова підтримки для нових творчих починань дитини,
толерантно відносяться до їх невдач. Позитивно зарекомендували себе у
роботі над розвиток креативності дітей розвиваючі ігри та вправи,
проблемні питання, проблемно-пошукові ситуації, експериментальні
дослідження, систематичні спостереження, логічні вправи і задачі.
Важливим є вміння вихователя в полі педагогічного впливу тримати кожну
дитину як особистість у своїй унікальності, повсякчас ставити дитину в
такі умови, коли вона самостійно приймає рішення.

Аналіз проявів креативності дітей закладу дає змогу говорити, що її
пік досягає у дітей у віці 3,5-4,5 роки і вона неоднозначно залежить від
освіти. Більшість дітей втрачають свою спонтанну увагу, здатність
мислити нестандартно, часом навіть інтуїтивно коли набувають більше
знань, стають „окультуреними”, оскільки сприймають все готове всіма
доведене. Психологічна інерція є бар’єром при створенні, застосуванні
нового.

Кожна дитина неповторна, особлива. В ній закладені великі
можливості. Тому проблема формування креативного розвитку є складною і
водночас цікавою. Розумне поєднання та врахування різних аспектів цієї
проблеми, зокрема диференційованого підходу дозволить досягти успіху в
розвитку дитячої творчості, розвитку особистості в цілому.

Похожие записи