СУЧАСНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ЕФЕКТИВНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Ковальська Т.М.,

соціальний педагог Бужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Лисянського району Черкаської області

В Україні все більшого поширення набуває спільна форма навчання та
виховання дітей з особливостями розвитку (розумовими, сенсорними
порушеннями, порушеннями опорно-рухового апарату) та їх здоровими
однолітками. Цілісна модель інклюзивного навчання базується на
системно-комплексному і особистісно-орієнтованому підходах, передбачає
організацію навчання з урахуванням пізнавальних можливостей, соціуму і
перспектив життєдіяльності інтегрованих учнів.

Головною метою соціальної інтеграції в умовах сільської
загальноосвітньої школи є створення умов для особистісного розвитку
дитини, її творчої самореалізації, відчуття повноцінного учасника
соціального життя, можливості бути корисною іншим людям.

Основними завданнями соціальної інтеграції є:

особистісне й соціальне визнання дітей з відхиленнями розвитку,

адаптація дітей з обмеженими фізичними й розумовими можливостями шляхом
освіти,

інтеграція дітей з відхиленнями у розвитку в загальноосвітній простір
через впровадження інклюзивного навчання.

Одна з найважливіших проблем сьогодення – соціалізація особистості
учнів, тобто розвиток життєвої компетентності особистості, яка
передбачає наявність необхідних соціологічних знань, умінь і навичок,
дає змогу людині досягти успіху в особистому житті та професійній
діяльності.

На жаль, для багатьох дітей з обмеженими фізичними можливостями
характерні недовіра до суспільства, опора на власні сили, намагання
уникати ситуацій, які можуть порушити звичний спосіб життя, низька
самооцінка. У більшості випадків виникає самотність, яка руйнує оптимізм
й безцінне відчуття радості життя, призводить до ізоляції дитини, до
деструктивної поведінки, викликає в неї відчуття непотрібності, власного
безсилля , жалю до себе, погіршення стану здоров’я.

Причинами соціальної дезадаптації учнів також можуть бути:

дефіцит уваги батьків, педагогів,

неприйняття в групі,

дефіцит взаємин з соціальними інституціями,

занижена самооцінка, низька самоповага,

відсутність мотивації діяльності.

Тому вчителям, дітям і батькам необхідно враховувати правила співпраці і
партнерства з дітьми, котрі мають обмеження функціональних можливостей:

— врахувати вікові і психофізичні особливості дитини, ставитися як до
дитини, що потребує спеціального навчання, виховання та догляду;

— створювати емоційний комфорт, середовище фізичної та емоційної
безпеки, зручне робоче місце;

— в розмові не вживати заперечних слів, не підвищувати тон;

— надавати учням можливість висловлювати свої думки, підкреслювати
цінність почутого;

— порівнювати роботу учня з його попередніми роботами, вказуючи на
досягнення, використовуючи похвалу і заохочення;

— створювати ситуації успіху; умови для неформальних контактів дітей з
обмеженими можливостями;

— прищеплювати навички самообслуговування;

— пояснювати загальноприйняті правила поведінки;

— надавати дитині можливості вибору;

— сприймати і любити дитину такою, якою вона є;

— виявляти і розвивати творчі здібності дитини.

Арт-терапія – метод зцілення за допомогою творчості, що застосовується
у психотерапії, психосоматичних клініках та соціальній сфері.
Найпопулярнішим напрямком арт-терапії є художня творчість, допоміжним
засобом якої є вербальна експресія, музика.

Розвиток творчих здібностей учнів передбачає задоволення їх
особистісних потреб, врахування їх інтересів, реалізації можливостей,
здійснення їх мрій, самоствердження, забезпечення активного, діяльного
життя в суспільстві.

Фактори, які сприяють творчій активності школяра:

наявність необхідного психічно-емоційного стану,

усвідомлення мотивації творчої діяльності,

бажання творити,

впевненість у власних силах,

реалізація творчих задумів на основі наявних знань, умінь і навичок,

визнання і підтримка педагога, групи, колективу;

посильність і значущість доручення в групі, колективі,

усвідомлення соціальної значущості творчого досягнення.

Ефективним методом психопрофілактики і психокорекції є психогімнастика,
психокорекційні вправи. Такі заняття із різноманітними іграми, етюдами ,
вправами рекомендовані дітям з надмірною втомлюваністю, непосидючістю,
неврозами, порушеннями характеру, легкою затримкою психічного розвитку й
іншими нервово-психічними порушеннями. Не менш важливо використовувати
психогімнастику в психопрофілактичній роботі з практично здоровими
дітьми з метою зняття напруження, втомлюваності, розвитку пізнавального
інтересу, підвищення навчальної активності.

Діти, які пройшли курс психогімнастики, вільно спілкуються з
однолітками, краще виражають свої почуття і краще розуміють почуття
інших. У них виробляються позитивні якості характеру(доброта, щирість,
впевненість, толерантність), витісняються невротичні прояви( страхи,
невпевненість).

1/4

3/4

&

F

&

&

F

&

F

&

F

проблемами та ДЦП спричинені насамперед несформованістю або порушенням
хапальної функції кисті рук чи руки, що забезпечує формування способу
утримання предметів. Нерідко діти з ДЦП довго визначаються, якою рукою
писати: лівою чи правою, в них явно виражені проблеми опорно-рухового
апарату, знижений зір.

Проте крім розвитку великої моторики рук, дрібної моторики ведучої руки,
спільних дій обох рук необхідно проводити спеціальні корекційні заняття:

робота з трафаретом та шаблоном;

малювання точок , ліній;

зображення предметів у зошитах в клітинку;

зображення предметів у зошитах у косу лінію;

ліплення;

малювання фарбами;

зорові диктанти;

слухові диктанти.

Безперечно, що ефективність інтегрованого та інклюзивного навчання
суттєво підвищиться завдяки:

своєчасній та кваліфікованій ранній діагностиці психофізичного розвитку
дитини;

наданні фахової просвітницько-консультативної підтримки дітям, батькам,
адміністрації, педагогам;

широкому доступу до методичних матеріалів;

постійному супроводу дітей даної категорії фахівцями (логопедом,
психологом, медичним працівником, соціальним педагогом, класоводом чи
класним керівником);

удосконаленню навчальних планів та програм, підручників, дидактичного
матеріалу з урахуванням видів відхилень у здоров’ї дітей з особливостями
психофізичного розвитку;

підготовці кваліфікованих кадрів;

індивідуальному навчанню дітей з особливостями психофізичного розвитку
та їх можливістю відвідувати уроки своїх ровесників в звичайному класі
загальноосвітньої школи(оскільки специфіка сільської школи схожа до
школи сімейного типу, наповнюваність класів дозволяє це зробити, до того
ж однолітки відвідують один і той самий дитячий садок, де формується їх
дружба, взаємоповага один до одного та взаємодопомога);

відвідуванню класних, загальношкільних , районних та обласних свят,
участі дитини в них;

розширенню системи освітньої та професійно-трудової підготовки осіб з
порушеннями розвитку,

щорічному безкоштовному оздоровленню дітей даної категорії в
спеціалізованих закладах під наглядом батьків, які б отримали
індивідуальні консультації фахівців щодо проведення спеціального
комплексу лікувально-профілактичних вправ для своїх дітей (недостатній
соціальний захист дітей — інвалідів – дуже мала пенсія; більшість
дітей-інвалідів не можуть оздоровлюватися в спеціалізованих закладах без
батьків, а лікування за присутністю батьків є дороговартісним,
непосильним для них).

Завдяки наполегливій й кропіткій праці батьків, самовдосконаленню учня,
підтримці педагогів, можливості навчатися поруч із своїми однолітками,
брати участь в суспільному житті школи, в практиці нашої школи є багато
випадків , коли діти, насамперед, з обмеженими фізичними можливостями
досягали високих результатів у житті. Вони успішно закінчили ВУЗи,
зробили професійну кар’єру, збудували повноцінні щасливі сім’ї, стали
гордістю нашої школи, наших односельчан.

Серед них — дефлімпійська чемпіонка світу з пляжного волейболу — Онокало
Олена Володимирівна, девіз життя якої став девізом для багатьох учнів,
особливо з психофізичними вадами : « Ніколи не втрачайте надії, будьте
наполегливими, працьовитими і розсудливими. Усі перемоги починаються з
перемоги над собою. Тому не виправдовуйтеся тим, що ви зараз «ніхто», не
апелюйте до відсутності у вас здібностей, таланту. Важливим є тільки
ваше нестримне бажання досягти мети, і тоді прокинуться ваші приховані
сили, здібності, таланти.

Відкиньте усі сумніви, усі упередження. Чим вищою, більшою є ваша ціль,
чим сильніше є ваше бажання досягти її, тим більше вам будуть
допомагати, сприяти люди, обставини, Бог, Всесвіт, «підтягуючи» вас до
необхідного рівня, даруючи вам натхнення, енергію, творчі ідеї.

Якщо вам здається, що у вас мало шансів, що ви дуже далекі від мети, —
перепрограмуйте свою психіку, налаштуйтесь на те, що ви обов’язково
досягнете своєї мети.»

Література

Масенко В.В., Софій Н.З. Інклюзивна освіта: стан і перспективи розвитку
в Україні: Науково-методичний збірник. – К.: ФО – П, 2007. – 180 с.

Акатов Л.И. Социальная реабилитация детей с ограниченными возможностями
здоровья. — М.: «Владос», 2004 – 196 с.

Наказ МОНУ №855 від 11.09.2009 «Про затвердження Плану дій щодо
запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних
закладах на 2009 — 2012 роки».

Гокіна Л. Організація психологічного супроводу дітей із відхиленнями у
розвитку // Дефектолог – 2007. — №12.

Нижник О. Допомога дітям з особливими потребами: Психолог. Бібліотека. –
К.: Главник, 2004.

Інвалід і суспільство: проблеми інтеграції: Збірник теоретичних та
методичних матеріалів соціальних служб для молоді / Упор. І. Д. Звєрєва.
– К.: А.Л.Д., 1995.- 365с.

Похожие записи