СУЧАСНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ЕФЕКТИВНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ
Ковальська Т.М.,
соціальний педагог Бужанської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Лисянського району Черкаської області
В Україні все більшого поширення набуває спільна форма навчання та
виховання дітей з особливостями розвитку (розумовими, сенсорними
порушеннями, порушеннями опорно-рухового апарату) та їх здоровими
однолітками. Цілісна модель інклюзивного навчання базується на
системно-комплексному і особистісно-орієнтованому підходах, передбачає
організацію навчання з урахуванням пізнавальних можливостей, соціуму і
перспектив життєдіяльності інтегрованих учнів.
Головною метою соціальної інтеграції в умовах сільської
загальноосвітньої школи є створення умов для особистісного розвитку
дитини, її творчої самореалізації, відчуття повноцінного учасника
соціального життя, можливості бути корисною іншим людям.
Основними завданнями соціальної інтеграції є:
особистісне й соціальне визнання дітей з відхиленнями розвитку,
адаптація дітей з обмеженими фізичними й розумовими можливостями шляхом
освіти,
інтеграція дітей з відхиленнями у розвитку в загальноосвітній простір
через впровадження інклюзивного навчання.
Одна з найважливіших проблем сьогодення – соціалізація особистості
учнів, тобто розвиток життєвої компетентності особистості, яка
передбачає наявність необхідних соціологічних знань, умінь і навичок,
дає змогу людині досягти успіху в особистому житті та професійній
діяльності.
На жаль, для багатьох дітей з обмеженими фізичними можливостями
характерні недовіра до суспільства, опора на власні сили, намагання
уникати ситуацій, які можуть порушити звичний спосіб життя, низька
самооцінка. У більшості випадків виникає самотність, яка руйнує оптимізм
й безцінне відчуття радості життя, призводить до ізоляції дитини, до
деструктивної поведінки, викликає в неї відчуття непотрібності, власного
безсилля , жалю до себе, погіршення стану здоров’я.
Причинами соціальної дезадаптації учнів також можуть бути:
дефіцит уваги батьків, педагогів,
неприйняття в групі,
дефіцит взаємин з соціальними інституціями,
занижена самооцінка, низька самоповага,
відсутність мотивації діяльності.
Тому вчителям, дітям і батькам необхідно враховувати правила співпраці і
партнерства з дітьми, котрі мають обмеження функціональних можливостей:
– врахувати вікові і психофізичні особливості дитини, ставитися як до
дитини, що потребує спеціального навчання, виховання та догляду;
– створювати емоційний комфорт, середовище фізичної та емоційної
безпеки, зручне робоче місце;
– в розмові не вживати заперечних слів, не підвищувати тон;
– надавати учням можливість висловлювати свої думки, підкреслювати
цінність почутого;
– порівнювати роботу учня з його попередніми роботами, вказуючи на
досягнення, використовуючи похвалу і заохочення;
– створювати ситуації успіху; умови для неформальних контактів дітей з
обмеженими можливостями;
– прищеплювати навички самообслуговування;
– пояснювати загальноприйняті правила поведінки;
– надавати дитині можливості вибору;
– сприймати і любити дитину такою, якою вона є;
– виявляти і розвивати творчі здібності дитини.
Арт-терапія – метод зцілення за допомогою творчості, що застосовується
у психотерапії, психосоматичних клініках та соціальній сфері.
Найпопулярнішим напрямком арт-терапії є художня творчість, допоміжним
засобом якої є вербальна експресія, музика.
Розвиток творчих здібностей учнів передбачає задоволення їх
особистісних потреб, врахування їх інтересів, реалізації можливостей,
здійснення їх мрій, самоствердження, забезпечення активного, діяльного
життя в суспільстві.
Фактори, які сприяють творчій активності школяра:
наявність необхідного психічно-емоційного стану,
усвідомлення мотивації творчої діяльності,
бажання творити,
впевненість у власних силах,
реалізація творчих задумів на основі наявних знань, умінь і навичок,
визнання і підтримка педагога, групи, колективу;
посильність і значущість доручення в групі, колективі,
усвідомлення соціальної значущості творчого досягнення.
Ефективним методом психопрофілактики і психокорекції є психогімнастика,
психокорекційні вправи. Такі заняття із різноманітними іграми, етюдами ,
вправами рекомендовані дітям з надмірною втомлюваністю, непосидючістю,
неврозами, порушеннями характеру, легкою затримкою психічного розвитку й
іншими нервово-психічними порушеннями. Не менш важливо використовувати
психогімнастику в психопрофілактичній роботі з практично здоровими
дітьми з метою зняття напруження, втомлюваності, розвитку пізнавального
інтересу, підвищення навчальної активності.
Діти, які пройшли курс психогімнастики, вільно спілкуються з
однолітками, краще виражають свої почуття і краще розуміють почуття
інших. У них виробляються позитивні якості характеру(доброта, щирість,
впевненість, толерантність), витісняються невротичні прояви( страхи,
невпевненість).
1/4
3/4
&
F
&
&
F
&
F
&
F
проблемами та ДЦП спричинені насамперед несформованістю або порушенням
хапальної функції кисті рук чи руки, що забезпечує формування способу
утримання предметів. Нерідко діти з ДЦП довго визначаються, якою рукою
писати: лівою чи правою, в них явно виражені проблеми опорно-рухового
апарату, знижений зір.
Проте крім розвитку великої моторики рук, дрібної моторики ведучої руки,
спільних дій обох рук необхідно проводити спеціальні корекційні заняття:
робота з трафаретом та шаблоном;
малювання точок , ліній;
зображення предметів у зошитах в клітинку;
зображення предметів у зошитах у косу лінію;
ліплення;
малювання фарбами;
зорові диктанти;
слухові диктанти.
Безперечно, що ефективність інтегрованого та інклюзивного навчання
суттєво підвищиться завдяки:
своєчасній та кваліфікованій ранній діагностиці психофізичного розвитку
дитини;
наданні фахової просвітницько-консультативної підтримки дітям, батькам,
адміністрації, педагогам;
широкому доступу до методичних матеріалів;
постійному супроводу дітей даної категорії фахівцями (логопедом,
психологом, медичним працівником, соціальним педагогом, класоводом чи
класним керівником);
удосконаленню навчальних планів та програм, підручників, дидактичного
матеріалу з урахуванням видів відхилень у здоров’ї дітей з особливостями
психофізичного розвитку;
підготовці кваліфікованих кадрів;
індивідуальному навчанню дітей з особливостями психофізичного розвитку
та їх можливістю відвідувати уроки своїх ровесників в звичайному класі
загальноосвітньої школи(оскільки специфіка сільської школи схожа до
школи сімейного типу, наповнюваність класів дозволяє це зробити, до того
ж однолітки відвідують один і той самий дитячий садок, де формується їх
дружба, взаємоповага один до одного та взаємодопомога);
відвідуванню класних, загальношкільних , районних та обласних свят,
участі дитини в них;
розширенню системи освітньої та професійно-трудової підготовки осіб з
порушеннями розвитку,
щорічному безкоштовному оздоровленню дітей даної категорії в
спеціалізованих закладах під наглядом батьків, які б отримали
індивідуальні консультації фахівців щодо проведення спеціального
комплексу лікувально-профілактичних вправ для своїх дітей (недостатній
соціальний захист дітей – інвалідів – дуже мала пенсія; більшість
дітей-інвалідів не можуть оздоровлюватися в спеціалізованих закладах без
батьків, а лікування за присутністю батьків є дороговартісним,
непосильним для них).
Завдяки наполегливій й кропіткій праці батьків, самовдосконаленню учня,
підтримці педагогів, можливості навчатися поруч із своїми однолітками,
брати участь в суспільному житті школи, в практиці нашої школи є багато
випадків , коли діти, насамперед, з обмеженими фізичними можливостями
досягали високих результатів у житті. Вони успішно закінчили ВУЗи,
зробили професійну кар’єру, збудували повноцінні щасливі сім’ї, стали
гордістю нашої школи, наших односельчан.
Серед них – дефлімпійська чемпіонка світу з пляжного волейболу – Онокало
Олена Володимирівна, девіз життя якої став девізом для багатьох учнів,
особливо з психофізичними вадами : « Ніколи не втрачайте надії, будьте
наполегливими, працьовитими і розсудливими. Усі перемоги починаються з
перемоги над собою. Тому не виправдовуйтеся тим, що ви зараз «ніхто», не
апелюйте до відсутності у вас здібностей, таланту. Важливим є тільки
ваше нестримне бажання досягти мети, і тоді прокинуться ваші приховані
сили, здібності, таланти.
Відкиньте усі сумніви, усі упередження. Чим вищою, більшою є ваша ціль,
чим сильніше є ваше бажання досягти її, тим більше вам будуть
допомагати, сприяти люди, обставини, Бог, Всесвіт, «підтягуючи» вас до
необхідного рівня, даруючи вам натхнення, енергію, творчі ідеї.
Якщо вам здається, що у вас мало шансів, що ви дуже далекі від мети, –
перепрограмуйте свою психіку, налаштуйтесь на те, що ви обов’язково
досягнете своєї мети.»
Література
Масенко В.В., Софій Н.З. Інклюзивна освіта: стан і перспективи розвитку
в Україні: Науково-методичний збірник. – К.: ФО – П, 2007. – 180 с.
Акатов Л.И. Социальная реабилитация детей с ограниченными возможностями
здоровья. – М.: «Владос», 2004 – 196 с.
Наказ МОНУ №855 від 11.09.2009 «Про затвердження Плану дій щодо
запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних
закладах на 2009 – 2012 роки».
Гокіна Л. Організація психологічного супроводу дітей із відхиленнями у
розвитку // Дефектолог – 2007. – №12.
Нижник О. Допомога дітям з особливими потребами: Психолог. Бібліотека. –
К.: Главник, 2004.
Інвалід і суспільство: проблеми інтеграції: Збірник теоретичних та
методичних матеріалів соціальних служб для молоді / Упор. І. Д. Звєрєва.
– К.: А.Л.Д., 1995.- 365с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
