Коваленко Ольга Григорівна,

Волошина Оксана Іванівна,

Учителі початкових класів

Мліївська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Городищенської районної ради

Етично — моральне становлення особистості молодших школярів

Саме етика здатна допомогти особистості,

що розвивається, розібратися в природі

моральних цінностей, які утворюють

стрижень духовності і культури, зрозуміти

етичну основу і норми людського спілкування.

Щоб школа сьогодні як соціальний організм могла стати для дитини
виховним середовищем, моральна атмосфера якого обумовить її ціннісні
установки, у її педагогічну канву повинна бути закладена морально-етична
система, яка цементувала б та активізувала ціннісні основи всіх
компонентів шкільного життя: навчальну діяльність, перерву як продуману
організацію між урочного простору, позаурочну діяльність, наповнюючи їх
етичним змістом.

Важливо також, щоб освітня діяльність, виконуючи свої пізнавальні
функції, була націлена на реалізацію виховного потенціалу навчальних
дисциплін, а кожен педагог ніс позитивний заряд взаємодії з дітьми,
заснований на повазі до них, принципах вікового, індивідуально
орієнтованого і суб’єктивного підходу не на словах, а в практичній дії.

Для цього необхідно вичленувати сферу цілепокладання в структурі
навчально-виховного процесу і вважати її визначальною в освітній
діяльності школи, що забезпечує не тільки інтелектуальне, але й моральне
дорослішання школярів, перспективні можливості їх моральної протидії
негативним процесам у шкільному і навколишньому соціальному середовищі.

Сьогодні назріла необхідність органічного включення в навчально-виховний
процес школи системи морально-етичного виховання дітей, яка несе
гуманістичні основи загальнолюдських цінностей, їхні життєсмислові
аспекти. Це стає на сьогодні однією з найважливіших педагогічних основ і
принципів виховної політики держави і потребує спеціально виділеного
часу в базових основах школи і спеціальних зусиль педагогічного
колективу.

Значущість морально-етичного виховання дітей особливо актуалізувалася в
сучасний період у зв’язку з утратою людьми моральної сутності власного
життя, що позначається на зростаючій агресивності, інфантильності
частини молоді, бездуховності. Дефіцит моральних цінностей і нехтування
моральними нормами стають повсюдним явищем.

Необхідно вичленувати основні орієнтири морального виховання в сучасній
школі. Найбільш значущими варто вважати:

гуманізм, в основу якого закладена повага і доброзичливість стосовно
іншої людини, доброта як джерело почуття, дії та ставлення до
навколишнього світу;

відповідальність як моральна готовність відповідати за свої думки і дії,
співвідносити їх з можливими наслідками;

борг як усвідомлення і готовність до прояву своїх обов’язків перед
державою, суспільством, людьми і самим собою;

совісність як регулятивна основа всієї життєдіяльності людини;

почуття власної гідності як моральне самоствердження на основі
емоційно-рефлексивної і позитивної установки на самоповагу і повагу до
іншої людини;

громадянськість як почуття Батьківщини, нерозривного зв’язку з
вітчизною, причетності до її долі;

Слід вичленувати як пріоритети напрямів в організації виховної
діяльності:

організацію різнобічної позитивно й емоційно забарвленої взаємодії дітей
і дорослих у всіх сферах життєдіяльності освітнього закладу;

створення педагогічних умов, що формують моральну стійкість школярів
засобами актуалізації етичної розмаїтості ситуацій, які активізують
можливість вибору і визначають необхідність моральних зусиль школярів;

розвиток потребнісної й емоційної сфери учнів у морально-духовному
контексті, формування морально орієнтованої мотивації;

*

,

,

.

,

.

&

-виховної діяльності освітнього закладу, що виводять на потребу
самовиховання й самовдосконалення.

Істотним елементом у системі етичного виховання служить
загально-колективна позаурочна діяльність з етичною спрямованістю,
спеціально орієнтована на включення всіх учнів в етичний діалог,
спілкування, взаємодію. Композиційно вона побудована як театралізована
вистава-діалог і здійснюється у формі «школи ввічливості», «етичних
діалогів», «свят» у початкових класах. Наприклад: бесіди на теми
«Доброта і жорстокість», «Учись себе перемагати», «Духовне здоров’я»,
«Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе»; свято «Доброта – це краса
людської душі».

Головне тут – організація різнобічного спілкування, взаємодії,
взаємовпливу дітей, в основі якого педагогом визначена моральна
перспектива, передбачена можливість ситуації успіху кожному, створені
умови для етичної рефлексії.

Етика дозволяє занурити школяра в загальнолюдський досвід народження і
збереження моральності як основи й умови збереження життя. Вона дає
можливість побудувати з підростаючою людиною живий діалог про живе
життя, про вічні питання буття, які протягом століть гостро стоять перед
людиною і так не просто розв’язуються нею.

Саме етика здатна допомогти особистості, що розвивається, розібратися в
природі моральних цінностей, які утворюють стрижень духовності і
культури, зрозуміти етичну основу і норми людського спілкування. У цьому
її виховна основа, що кристалізувалася протягом всієї історії розвитку
етичної думки, пошуку людиною сенсу життя і моральної істини.

Моральні основи буття сучасний школяр зможе зрозуміти за умови
пробудження до пошуку самостійної думки, і початок цього пошуку в школі
може бути покладено на спеціальних уроках з основ здоров’я через
входження у діалог з іншими про найболючіші питання буття. У логіці його
безперервності як предмета виховання відбувається творче особистісне
осмислення учнем моральних проблем людського життя. Це досягається
шляхом створення різноманітної сфери прийомів включення школярів в
осмислення, усвідомлення і практичне опанування моральних аспектів життя
людини, а також способів стимулювання зусиль особистості в моральному
самовираженні від: самооцінки в молодшому шкільному віці до
самовизначення і самовиховання – у підлітковому, самовдосконалення – у
старшому через активізацію особистісних духовно-моральних потреб і
природних інтелектуальних, емоційних ресурсів, організацію тонкої
рефлексивної роботи.

Процес усвідомлення школярем моральної основи поведінки і відносин
тривалий і вимагає педагогічно вивірених й особистісно орієнтованих
підходів відповідно до його вікових особливостей.

Прикладом може служити зразок діалогу етичного заняття з учнями
молодшого шкільного віку «Поспішай робити добро». Заняття починається з
маленького експерименту. Дітям пропонується протягом однієї хвилини
записати на листочку будь-які слова. Коли вони написані, учитель
пропонує підкреслити ті, які стосуються моральності. По закінченні
роботи бажаючі читають свій набір слів, що відбивають моральний
контекст.

Який висновок ми можемо зробити?

Так, наше життя і наші думки обов’язково стикаються з моральними
проблемами. Як ви думаєте, чому?

Ось та зав’язка, з якої починається діалог. І на моральні проблеми
підлітки вийшли самі, аналізуючи свій досвід, свої думки. Педагог не
моралізував, а опосередкованим способом, використовуючи експеримент,
вивів дитячу думку на них.

Моральне виховання як педагогічне явище спрямоване на розвиток і
зміцнення механізмів, що організують і регулюють моральне життя учнів
початкових класів, їхню життєдіяльність. Процес морального виховання
молодших школярів передбачає оволодіння особистістю необхідною сумою
етичних знань, їхнє осмислення через емоційно-образне уявлення і
практичне апробування норм моральної поведінки, що впливає на розвиток
морально орієнтованого мислення і поведінку вихованців.

Похожие записи