Котенко Світлана Вікторівна,

вчитель початкових класів Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів №10

Гурток «Я — господарочка»

(для учнів 3-4 класів)

Пояснювальна записка

Мета гуртка «Я – господарочка» — викликати інтерес дівчаток до
господарювання; вчити правильно доглядати за оселею, своїм здоров’ям;
виховувати в ученицях самостійність, охайність, працьовитість,
господарчі якості, жіночність.

Для досягнення цієї мети передбачено розв’язати такі основні завдання:

розширити уявлення учениць про сферу господарювання, хатні обов’язки
господині;

вчити дівчаток вміло допомагати своїм мамам по господарству, працювати з
радістю і натхненням;

виробляти практичні навички куховарити, тримати оселю в чистоті,
доглядати за кімнатними рослинами, опікуватися власним здоров’ям;

збагачувати інтелектуально-духовний досвід учениць у сфері традицій
українського народу;

розвивати творчі здібності дівчаток шляхом залучення їх на заняттях до
різних видів творчої діяльності.

Програма гуртка «Я – господарочка» структурована за такими розділами:

«Починаємо куховарити», «В чепурній оселі і життя веселе», «Щоб тебе не
називали нечепурою», «Будь здоровою і вправною!»

Для успішної реалізації програми необхідно створити умови для практичних
занять: забезпечити проведення окремих занять гуртка в кабінеті
трудового навчання з необхідним обладнанням. До проведення занять за
можливостю варто залучати спеціалістів: кухаря, лікаря, медсестру,
косметолога, перукаря.

Прогнозований результат. Дівчатка будуть сприймати хатню роботу не як
тяжкий і нецікавий обов’язок, а як творчу працю; будуть вмілими маминими
помічницями, зможуть гарно виконувати доручення батьків. Навчаться
доглядати за собою, піклуватися про своє фізичне здоров’я.

Програма розрахована на 32 години (1 раз на тиждень). Орієнтовна
кількість дітей – 8 -12.

Література:

Могилевська С.А. Ця книжка для вас, дівчатка! – К.: Веселка, 1985. – 217
с

Хименко І.С. Українські страви. – К.: Державне видавництво технічної
літератури УРСР, 1957

Орієнтовне планування роботи гуртка

«Я – господарочка»

№ Кількість годин Зміст навчального матеріалу

Починаємо куховарити

1 1 Види хатньої роботи. Як тримати кухню в чистоті і порядку? Як
правильно мити посуд?

2 1 Що можна приготувати з картоплі?

3 1 Хліб у старовинних обрядах. Грінки з черствого хліба. Святкові
грінки

4 1 Три різні страви з буряків

5 1 Приготування «міш-маш». Різні соуси, приправи для супів та м’яса.
Музей червоного перцю

6 1 Каша гречана, пшоняна з родзинками та рисова для всіх страв

7 1 Звари-но братикові манну кашу! Каша з сухарів

8 1 Як готувати для салатів овочі, фрукти, м’ясо та рибу. Святковий
салат з м’ясом та шинкою

9 1 Страви з овочів. Морква у сметані. Салат із квашеної або сирої
капусти

10 1 Страви з яєць. Яєчня з картоплею та цибулею. Омлет звичайний.

11 1 Навчись заварювати чай. Як приготувати чашку какао. Про лимони

12 1 «Не печено, не варено, а на столі сніданок». Страви з молока

13 1 Ти накриваєш на стіл перед обідом. Як треба поводитись за столом?

В чепурній оселі і життя веселе

14 1 Як прибрати кімнату. Генеральне прибирання. Тьмяне дзеркало та
брудні шибки

15 1 У квітів – банний день. Як залишити квіти на час від’їзду?

16 1 Квіти, поставлені у вази. Як зберегти на довший час зрізані квіти?

17 2 Квіти, які ворогують одне з одним. Різні клімати на одному
підвіконні. Зелені сади на балконах

18 1 «Лікарня та санаторій» для квітів. Що треба мати, коли доглядаєш
хворі рослини? Корисні поради квіткареві-початківцю

19 1 Яким має бути власний куточок? Що має бути на твоєму столі?

20 1 Ти вирішила впорядкувати книжки в своїй бібліотеці. Які закладки
можна зробити для книжок

Щоб тебе не називали нечепурою

21 1 Подивись на свої руки та нігті. Кілька порад, як доглядати руки

22 `1 Дівчатка хочуть бути гарними. Як доглядати за волоссям.

23 1 День прання. Золоті правила прання. Як видалити пляму

24 1 Прасування. Якщо від праски лишилися підпалини.

25 1 Як доглядати за взуттям та одягом

Будь здоровою і вправною!

26 1 Розпорядок дня. Правила загартування

27 1 Бережи очі! Догляд за зубами

28 1 Правила купання. Не забувай про шість «не»!

29 2 Ти лаштуєшся в туристський похід. Що треба взяти в похід. Як
виграти битву з комарами? Обережно, отруйні рослини!

30 1 Як укомплектувати аптечку? Як користуватися своєю аптечкою?

Зразок заняття гуртка

Заняття №3

Тема. Хліб у старовинних обрядах. Грінки з черствого хліба. Святкові
грінки

Мета: розширити уявлення дітей про значення хліба в житті української
родини; вчити готувати грінки з черствого хліба та святкові грінки;
виховувати пошану до хліба та людей праці

Хід заняття

І. Слово вчителя

Оголосити тему сьогоднішнього заняття мені допоможе той, хто перший
розгадає загадку.

Ріжуть мене ножакою,

Б’ють мене ломакою,

За те мене отак гублять,

Бо всі мене дуже люблять. (Хліб)

ІІ. Оголошення теми заняття.

ІІІ. Основна частина заняття.

Проблемне питання. Чому про хліб у народі говорять «Хліб – усьому
голова»? (Відповіді дітей)

Складання «Павутинки»

Запитання: як ви вважаєте, що дорожче: золото чи хліб?

Учитель розповідає притчу

Якось один чоловік знайшов велику грудку золота. У своєму господарстві
він, звичайно, не міг його застосувати і вирішив продати, але боявся
продешевити. І пішов чоловік до мудреця з проханням допомогти визначити
вартість золота. І сказав йому мудрець:

— Ти що-небудь сьогодні їв?

— Нічого не їв.

— А вчора?

— І вчора не їв.

— А позавчора?

— Позавчора їв.

— От коли ти поголодуєш три доби, своє золото віддаси за шматок хліба.

Уміймо цінувати не примарне, а справжнє наше багатство — хліб. Кожного
разу, беручи в руки запашну скибку хліба, згадуймо його творців. Шануймо
їхню працю!

Повідомлення учениці

Хліб – найбільша святість українського народу

:

< >

H J t @

I

n ,

&

F

>

@

o

N n *

,

@

d

|

gdc C‰kdI

gdc C‰kd=

gdc C‰kdo

gdc C

‘Із хлібом зустрічали новонароджене дитя, з хлібом вітали й породіллю.
Пізніше з хлібом виряджали дитя «до Христа», а коли підросте, то з
хлібом виряджали й до школи. З хлібом одружували молодих, хлібом
благословляли батьки дітей до шлюбу. З хлібом хоронили покійника,
поклавши хлібину на труну. Із хлібом-сіллю зустрічають дорогих гостей. З
хлібом входять уперше в новий дім.

В усі часі, в усі віки на землі було найбільшою святістю, коли на столі
лежав хліб. У нашого народу є багато традицій, пов’язаних з хлібом.

Хліб на весіллях правив за символ шлюбу, хлібина немов би уособлювала
міцність майбутньої сім’ї молодят. Обоє в день весілля клали руки на
одну хлібину.

А під час заручин сват, з’єднавши руки батька нареченої та батька
жениха, тричі передавав їм хлібний коровай, потім розламував його
навпіл, щоб одну частину дати батькові жениха, а другу – батькові
нареченої.

Мало не кожний крок у житті селян пов’язаний з хлібом. Отже в такий
спосіб зичать молодому подружжю рясних врожаїв, дуже потрібних для
їхнього сімейного добробуту.

Не лише на весіллях, але й коли святкували іменини, народження дитини, —
хліб завжди залишався ознакою гаразду й багатства.

Так само й тепер хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей,
поздоровляють молодят і в місті, і в селі, відзначають завершення
польових робіт.

Ця повага до хліба та до людей, котрі вирощують його для всієї країни,
збереглася з далеких часів до наших днів.

Інсценування

Мати. Діточки, біжіть до столу. Я хліб із печі вийняла, як вистигне, то
поїсте з молочком.

1 дівчинка. Ой, матусю, як пахне хлібчик! Так смачно! Мені так
подобається цей запах!

2 дівчинка. І я так само – дуже люблю запах свіжого хліба. І їсти хліб
люблю, бо це так смачно…

(Сідають за стіл, мати відламує по кусочку хліба, і діти їдять)

Мати. Хліб, діти і справді запашний та смачний, бо в ньому живуть пахощі
нашого рідного поля і вітру, сонечка і дощику, запах квітів і людської
мрії. Важкою працею він дістається людям, але без нього немає життя.

1 дівчинка. А чому, матусю? Та ж хліб можна замінити чимось іншим…

2 дівчинка. Ага… можна замінити булочками, печивом…

Мати. Ой, діточки, які ви ще маленькі в мене. А булочки, печиво,
тістечка – це і є наш хліб святий, тільки здобрені ці вироби яйцями,
маслом, цукром, тому по-іншому називаються. Але в основі їхній – таке ж
борошно, а це і є хліб.

1 дівчинка. А я знаю, як росте хліб. Його спочатку сіють

2 дівчинка. Спочатку поле готують до посівів: орють, скородять, а потім
у пухку землю зерно сіють, щоб легко йому було рости.

1 дівчинка. Потім посіви доглядають, удобрюють.

2 дівчинка. А коли колоски наллються тугим зерном, його збирають
комбайнами.

Мати. Так, починаються жнива. У цей час люди працюють і вдень і вночі,
щоб зберегти вирощений урожай і щоб не пропала жодна зернинка. Бо в них
важка праця хліборобів.

Вчитель. Так, діти, тяжкою працею вирощується хліб, тому найперше
правило кожної людини – ставитися до хліба як до святині. Не так, як моя
знайома дівчинка Оля. Ось я вам розповім.

Я впізнала її ще здалеку. Вона йшла вистрибом, водночас жуючи бутерброд,
який тримала в руці. У другій метлявся портфель. То була Оля.

Добридень! – вигукнула дівчинка і чимдуж побігла до мене. І тут я
побачила, що, не доївши бутерброд, вона кинула хліб на тротуар.

Олю! – вигукнула я. – Хіба можна отак шпурляти хліб?

То й що? – здивувалась вона. – Сир увесь з’їла, а хліб без сиру… — і
зморщила носика.

Ні, — відповіла я. – У моїй сім’ї ніхто не дозволяє собі цього. Отак
поводиться з хлібом?! Кожен пам’ятає і знає, яких великих зусиль
докладають люди, щоб на столі завжди був смачний білий та чорний хліб… А
під час війни як люди дорожили кожною скибочкою!

Ой! – збентежилась Оля. – Більше не кидатиму хліб… Зараз підніму!

Але звідусіль уже поналітали горобці, зацвірінькали, загаласували і
почали видирати один в одного той ласий шматочок.

— Ну, Олю, цього разу тобі пощастило – його з’їдять горобці! А взагалі
запам’ятай: так поводитися з хлібом не можна!

І тоді мені спало на думку: а може, хлібом нехтують не тільки Клавині
родичі і вона сама. Може, і в інших сім’ях також шпурляють шматки хліба,
а іноді й цілі черстві батони у відра з покидьками?

А чи знаєте ви, що з черствого хліба – білого або чорного – можна
приготувати багато смачних наїдків. Наприклад: грінки з черствого білого
хліба. Про технологію приготування цієї страви нам розповість кухар
шкільної їдальні.

Вчитель (або кухар) розповідає і демонструє. Візьміть батон і наріжте
скибочками у палець завтовшки. В миску налийте півлітра молока,
розколотіть з двома сирими яйцями, додайте чайну ложечку цукру і трохи
солі. Потім покладіть у цю суміш нарізані скибочки, а через 5 хвилин
підсмажте їх на вершковому маслі.

З грінками можна вранці пити чай або молоко, по обіді їх можна їсти з
варенням чи з повидлом. Вони смачні і з супом, але тоді не треба в
молоко сипати цукор.

Так само готують грінки з чорного хліба, тільки масла доведеться
витратити більше. Зате які вони смачні! Скуштувавши їх бодай один раз,
ви ніколи не захочете змарнувати навіть четвертинку чорної буханки.

Найсмачніші грінки з чорного бородінського хліба.

Святкові грінки

З цими клопоту більше, але вони значно смачніші за ті, про які ти вже
знаєш.

Натріть на тертушці 100 грамів сиру, перемішайте його з двома круто
звареними яйцями, добре розм’явши їх виделкою. Додайте дві столові ложки
дрібно нарізаної зеленої цибулі та три ложки томатного соусу.

Цим яєчним паштетом намастіть скибочки білого хліба і притрусіть тертим
сиром (не забудьте залишити трохи, коли натрете).

Деко з грінками, намащеними паштетом, поставте у духовку на 5 хвилин.
Пильнуйте, щоб не підгоріли!

А тепер скуштуйте. Правда, дуже смачні? Просто розкіш…

Практичне відпрацювання дівчатками приготування грінок

ІV. Підсумок заняття. Дівчатка смакують грінками з чаєм. Методом
мікрофону розповідають, чим корисним було для них заняття.

Похожие записи